Спецможливості
Досвід господарств

Вирощування батата в степах України

28.03.2017
7601
Вирощування батата в степах України фото, ілюстрація

Ви ще не вірите в глобальне потепління? Тоді ми до вас із розповіддю про вдалі спроби вирощування тропічної й субтропічної культури по всій території України. А на Херсонщині – ще й у промислових масштабах і з рентабельністю 180%.

 

«Солодка картопля»: відтепер і в Україні

Підручники з агрономії стверджують: батат – культура тропіків і субтропіків. Втім, це не стало догмою для деяких українських городників. «Моя мама, любителька спробувати посадити на городі щось нове й екзотичне, успішно вирощувала батат у себе у Світловодську ще за часів «розвинутого соціалізму», - згадує киянка Любов Голоцван. А нещодавно на сторінках журналу «Огородник» про успішний досвід вирощування батату написав городник із Чернігівщини.

Але грядочки на городі, де власник не прораховує рентабельності – це одне, а кількагектарні плантації в фермерських господарствах та агрофірмах, що в останні роки з’явилися у Херсонській і навіть Харківській областях – це зовсім інше. Нещодавно результатами випробування батату поділився з широким загалом на конференції «Мільйон з гектара», що пройшла у м. Дніпро в лютому, директор компанії «Агроаналіз» (м. Каховка) Вадим Дудка.

Перед цим він два роки поспіль випробовував цю культуру на кількагектарній площі в своїй місцевості. Також давав посадковий матеріал «на пробу» професійним аграріям із усіх областей України, крім Рівненської й Тернопільської. У всіх вийшло успішно виростити батат. Хоча, звичайно, врожайність залежно від місцевості відрізнялася втричі: вона тим вища – чим більше тепла і сонця. На Херсонщині, де проводився наймасштабніший дослід, вдалося не тільки досягти максимальної врожайності, а й отримати собівартість 1 кг овоча на рівні $0,3 при цінах в українських супермаркетах на рівні 70-90 грн/кг.

– Для тих, хто займається цією культурою, питання №1 – вибір сорту. Навіть Херсонщина – далеко не найсприятливіша для батату кліматична зона. Тому не варто розраховувати, що побачивши десь на Піренейському півострові хорошу продукцію в полі і взявши зразки посадкового матеріалу, вдасться отримати такі самі хороші результати й тут. Так наші фермери вже таким чином обпеклися на часнику, – нагадує В. Дудка.

Сорти є різними і за цукристістю, і за кольором м’якуша (найпоширеніші – білий і помаранчевий, але бувають і фіолетового та інших екзотичних забарвлень). В «Агроаналізі» випробували 11 сортів, серед яких 1 вітчизняної селекції – Вінницький рожевий. Результати показали, що саме він і виявився найкращим за загальною врожайністю – 94 т/га. Саме цього сорту виросла і найбільша бульба на полі в 2015-му – 3 кг. Один сорт відстав від Вінницького рожевого на 1 т/га, ще один – на 2 т/га. Щоправда, вони показали найвищу товарну врожайність – 66-67 т/га, тоді як Вінницький рожевий показав товарність заледве 60%.

– Нетоварний урожай теж можна продати за свою ціну. А коли з’явиться переробка, то його забиратимуть залюбки, – заспокоює Вадим Дудка.

Два сорти з 11 взагалі не вродили – настільки пізно дозрівали. Ще 3 були відбраковано, бо за врожайністю не перевищили показників, які в Україні демонструє звичайна картопля. Щоправда, товарність один з відбракованих сортів показав найвищу – понад 80%. З 6 сортів, відібраних для подальших випробувань, найвищу товарність показав сорт Джорджія Ред – 76%.

Нюанси технології

Попри те, що батат називають солодкою картоплею за схожість плодів між собою, вирощування його суттєво відрізняється. Якщо «другий хліб» розмножується бульбами, то батат – так званими сліпами: відрізками пагонів заввишки 10-15 см із одним листочком нагорі, котрі й виростають із бульб. Оптимальна густота посадки – 50 тис. шт/га.

В умовах України такі пагони слід вирощувати в теплиці, починаючи з січня-лютого, щоб висадити, щойно мине загроза заморозків. На півдні України висадку можна починати в квітні. Закінчувати можна хоч у середині червня. Як показали досліди на Херсонщині, навіть висадка в спеку батату не шкодить. Пізніше 15 червня садити не пробували, щоб дати культурі час дозріти і сформувати врожай. Раніше останніх заморозків садити теж можна, але тільки якщо є можливість накрити посадки агроволокном. Не слід боятися, що «розсада» без коріння: за словами В. Дудки, вона легко вкорінюється. Якщо ж висаджувати розсаду з корінням, бульби виходять покручені.

Розсаду може швидко погубити сонячна суха погода. Тому, не маючи зрошення, про вирощування батату годі й думати.

Окреме, досить складне питання – вибір грунту. З одного боку, чим легший грунт – тим легше рости і викопувати коренеплід. З іншого, частіше доведеться поливати. Відтак перед посадкою грунт на полі рекомендують розпушити на велику глибину – не менше 35 см, а краще – 40.

рН грунту, на відміну від деяких інших культур, для батату не є визначальним фактором. Якщо грунт кислий чи лужний, для успішного вирощування культури достатньо корекції мінерального живлення.

 

– Ми пробували різні способи висадки, але найкраще виявилося садити батат у вузький гребінь форми, близької до трикутної. Без нагортання гребеня чи гряди батат можна вирощувати хіба що на піщаному грунті, але й тоді результати будуть не найкращими. На суглинках чи навіть на супісках при посадці на рівну поверхню великі (в середньому 1,3-1,4 кг) бульби так ущільнюють грунт, що туди буває неможливо загнати скобу для підкопування, – розповідає В. Дудка.

Обов’язковим В. Дудка вважає укладення мульчувальної плівки. Вона стримує ріст бур’янів, покращує прогрівання грунту і захищає його від ущільнення. Особливо важлива роль мульчувальної плівки у боротьбі з бур’янами, позаяк на бататі зареєстровано дуже мало гербіцидів: культура чутлива до подібних препаратів, і ЗЗР, які успішно працюють на картоплі, батату можуть зашкодити.

Фото з профілю в Facebook компанії "Грін Тім", що вирощує батат на 3 га та експортує до країн ЄС

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ще один важливий фактор – правильний полив. Культура чутлива до аерації грунту, відтак замокання спричиняє брак повітря, через який рослини спочатку гірше зав’язуються, а наприкінці вегетації підхоплюють чорну гниль. Від перепадів вологості бульби тріскаються. Тому фірма «Агроаналіз» облаштувала на полі підземну систему краплинного зрошення на глибині 27 см, уклавши її відразу після розпушування грунту.Найбільший батат, вирощений у Каховці

Те, що батат не смакує колорадському жуку, – ще не привід розслаблятися в період вегетації цієї культури. Під час досліду В. Дудка спостерігав пошкодження батату павутинним кліщем, попелицями, трипсами, листогризучою гусінню, нематодами. Рослини неабияк потерпали від фузаріозу. Місцями траплялося масове ураження бульб чорною гниллю. В останньому випадку хвороба була спричинена тим, що, позаяк заморозки все не наставали, збір урожаю відкладався. Тим часом у сирому й холодному грунті чорна гниль швидко уразила всі без винятку бульби. І тут мульчування чорною плівкою відіграло свою позитивну роль: під нею грунт не так сильно вихолоджувався й намокав.

– Шкірка у батата тоненька, як у молодої картоплі. Тож про комбайнове збирання годі й думати: воно пошкоджує абсолютно всі викопані бульби, які після цього годяться тільки на переробку (її в Україні немає взагалі. – Ред.). Вся механізація зводиться до підкопування скобами або викопувальними плугами (такими, які використовуються в лісопитомниках). Тим не менше, 1 працівник за день вибирає тонну бульб. «А от із умовами зберігання потрібно експериментувати ще. Вимоги до них у кожного сорту різні», – підсумовує Вадим Дудка. 

Ціна реалізації батату з поля в сезоні-2016 становила від 30 грн/кг із негайним розрахунком до 40 грн/кг у роздрібні мережі. При всьому цьому собівартість батату становить 0,3 $/кг за умови купованої розсади. Якщо інвестувати ще й у власне виробництво розсади і придбання безвірусного посадкового матеріалу хороших сортів, собівартість зросте лише до 0,4 $/кг. А якщо собівартість становить 0,3 $/кг, то, за розрахунками «Агроаналіз», вже при врожайності 33 т/га батат може принести 180% рентабельності, або близько півмільйона гривень з гектара чистого прибутку на 10-гектарній площі при вкладеннях трохи більше, ніж 11 тис. $/га.

Перспективи ринку

Отже, ціна реалізації товару така, що картоплярам і не снилася, а врожайність може бути вища в 2 і більше разів, ніж у картоплі.

– Батат здобуває все більшу популярність у світі, зокрема, і в Україні. В першу чергу – серед уважних до здорового способу життя людей. «Спортивне харчування обов’язково передбачає споживання батату. Рушієм попиту на батат часто виступає і інтерес споживачів до чогось нового, незвичайного. Дехто «підсідає» на батат, заміщуючи ним у своєму раціоні картоплю. Щойно у мене починається батат, я перестаю їсти картоплю, – говорить В. Дудка.

Врожайність батату в рази вища, ніж у картопліПопит на «солодку картоплю» зростає, і не тільки у США чи Північній Європі. Але навіть у Британії, про яку говорять як про один із найбільш динамічно зростаючих ринків батату, імпорт цього овоча становить усього 84 тис. т. на рік, тобто близько 1,5 кг на душу населення. Та й в Україні, попри те, що ціна з полиці удвічі перевищує ціну з поля, не всі торгівельні мережі охоче беруть батат. Тому всім, хто хоче його вирощувати, В. Дудка радить спочатку продумати, як і кому він продаватиме товар.

У батата в Україні чималі перспективи. Зокрема, у наших виробників чудові шанси розвинути експорт батату. Адже значну частку в собівартості займає ручна праця, а у нас вона дешева, як більш ніде в Європі. Розвиток переробки ще більше розширить ринок збуту. Адже вже зараз батат у великих кількостях купують Nestle та інші міжнародні гіганти харчової промисловості, виготовляючи з нього різноманітні чіпси, сушені палички й порошки, заморожують батат і навіть випускають батат-фрі.

 

Богдан Малиновськийb.malinovskiy@univest-media.com

 
За матерілами виступу директора ТОВ "Агроаналіз" Вадима Дудки на 2-й національній конференції "Мільйон з гектару", Дніпро, лютий 2017. У статті використано інформацію з презентації В.Дудки та фото ТОВ "Грін Тім" із Facebook
 

Інтерв'ю
Максим Тарапата
Україна є лідером з експорту олії в світі. Один з перспективних ринків для української олії - КНР, на якому інтерес до соняшниковій олії постійно зростає. Які складнощі очікують українських імпортерів, розповів Максим Тарапата, генеральний... Подробнее
  З лютого цього року підрозділ Crop Science компанії «Байєр» в Україні очолив Франк Хатке, який водночас займає посаду керівника регіонального маркетингу в країнах Центральної та Східної Європи і нещодавно приїхав у нашу країну з Польщі.... Подробнее

1
0