Собівартість виробництва зернових культур в сезоні-2017 виросте на 10%

– До кінця березня 2017-го можна прогнозувати, що з країни буде вивезено близько 32 млн т зернових культур, а загальний експорт по зерну досягне 38-39 т млн. По соняшниковій олії по лютий включно експорт склав трохи менше 2,7 млн ​​т, у 2016-му за цей же період було реалізовано на зовнішніх ринках 2,2 млн т.

Стабільний приріст врожаю - свідоцтво того, що виробників влаштовує рівень одержуваного прибутку. Це один із плюсів аграрного сектора. Але є і свої мінуси, про які багато хто забуває, зокрема інтенсифікація аграрного виробництва, яке стає все більш капіталомістким. В останні роки ця тенденція стає все більш помітною. Такий висновок С. Феофілов робить, виходячи з постійного росту інвестицій в аграрні технології. «Це видно по росту імпорту і насіння, і ЗЗР, і техніки. За останні 3 роки суттєво зріс імпорт тракторів і досяг понад $ 1 млрд. От якби цей мільярд, та направити б на ХТЗ або Південмаш...», - пожартував ведучий аграрний експерт країни.

Аграрне виробництво зростає, перш за все, за рахунок підвищення врожайності. Однак аналітик пропонує подивитися на капіталізацію сільгоспвиробництва з іншого боку: «Це означає, що фермери зосередилися на кількісних показниках своєї роботи. Основний мотив: більше врожаю - більше експорту».

Однак ситуація на світовому ринку переконує, що це однобока стратегія. Адже ріст врожайності, кількості зерна на світових ринках, підвищення запасів у країнах-виробниках крім позитивних результатів несуть за собою і негативні наслідки, перш за все, це зниження цін і, як наслідок, зниження маржинальності і прибутковості.

– Мало хто звертає увагу на те, що практично весь процес інтенсифікації та залучення нових технологій на 85% фінансується з кишені фермера - це офіційні дані Госкостата України. Тільки 10% у фінансуванні польових робіт становлять банківські кредити. Залишок у 5-6% складають - форвардні контракти та авансові платежі.

Сьогоднішні рекорди по урожаю та експорту також обумовлені 2-3 кратною девальвацією національної валюти. Фактично, це паперовий прибуток. Проблема і в тому, що переважно експортується сировина. «Це шлях до того, що прибуток безпосередньо дуже сильно залежить від ситуації на світових ринках», - попередив С. Феофілов.

За прогнозами засновника «УкрАгроКонсалту», ціни на агросировину залишатимуться стабільно низькими. «Це означає, що прибуток українських фермерів може скоротитися вже за підсумками 2016 року. Дані Держкомстату за рентабельністю ще очікуємо, але вже зараз впевнені, що рентабельність буде нижчою і в сезоні-2017/18 збережеться та ж тенденція», - вважає аналітик.

Щоб зберегти високу прибутковість і врожайність, необхідно міняти аграрну стратегію.

Як змінюються світові зернові ринки?

На глобальному ринку зерна та олійних культур спостерігається відвертий дисбаланс. «Причина в постійному перевиробництві. Світове споживання не росте такими темпами як пропозиція зерна. Также триває ріст світових запасів», - зазначила аналітик світового ринку зернових та олійних культур «УкрАгроКонсалт» Олена Гесова.

У 2017-2018 сезоні фундаментальних факторів для росту цін на зернові не передбачається. Як у цьому випадку роблять інші країни? О. Гесова наводить як приклад способи продії інших країн для боротьби з низькою маржинальністю:

– у США різко скорочені площі під пшеницею на користь сої;

– Канада фокусує увагу на нішевих культурах (нут і горох);

– Австралія збирається скоротити посіви під пшеницею на користь каноли;

– країни Південної Америки продовжують агресивно нарощувати площі під пшеницею і кукурудзою, оскільки вони все ще отримують прибуток у даному сегменті. Зокрема Аргентина користується скасуванням експортних мит на зернові культури;

– Китай зосередився на розвитку потужностей для переробки агросировини;

– в країнах Причорномор'я посівні під зерновими залишаються на стабільному рівні.

Прогноз на 2017-й

– Якщо Україна змогла реалізувати свій експортний потенціал по зерну в поточному сезоні, то Росія увійде в новий сезон із рекордними запасами зернових. Факторів для ріст світових цін на зерно не передбачається. Ціни будуть стабільні і низькі, - прогнозує С. Феофілов.

Для підвищення прибутковості традиційні підходи (ріст виробництва та експорту) вже не діють. Потенціал 2017-го було закладено півроку назад, його можна оцінити за обсягами закупівлі насіння і пального. «Урожай було сформовано ще 4-6 місяців тому. Прогнози щодо врожаю в цьому році райдужні - на рівні 60-65 млн т», - переконаний керівник «УкрАгроКонсалту».

Світова тенденція - основні виробники скорочують площі під пшеницею, вибираючи більш маржинальні культури. Для України такими можуть бути кукурудза і соняшник, вважає С. Феофілов. «Основним критерієм для вітчизняних господарств залишаються валові показники. Так, Україна зробила прорив, отримала доступ до глобального ринку, але інвестори зацікавлені в довгостроковому прибутку. Це недооцінюється на рівні міністерств».

Перспективні чи нішеві культури в Україні?

На думку С. Феофілова, географічні умови України однозначно сприяють вирощуванню масових культур. Однак з боку споживача зростає інтерес до нішевих культур. Так, збільшуються площі під горохом. «15 років тому в Україні збирали 1-1,5 млн т гороху. І зараз спостерігаємо відродження виробництва цієї культури. Якщо раніше під горохом було 200 тис га, то зараз на 25% більше», - повідомив аналітик.

Ще одна популярна нишевая культура - нут. «Ціни на нього в рази вище масових культур. Але це - специфічна культура. Нут неможливо продавати кораблями. Він вимагає виходу на цільові ринки, на споживачів. Як правило, нут продається в упаковці, іноді у вигляді напівфабрикату. Більшість українських фермерів не готові до налагодження нових відносин зі споживачем. Зараз центр ваги зміщується від виробництва до попиту. Так, найбільший виробник соняшникової олії - Cargill - орієнтується на потреби споживача: розвиває логістику, склади в країнах-споживачах, щоб вивчити їх звичаї і звички і з їх урахуванням цього отримувати більш високу маржу», - розповів С. Феофілов.

В цілому, аналітик упевнений, що по нішевим культурам перспектива в Україні є, особливо на Півдні країни. Нішеві культури цікаві як для дрібних так і для великих підприємств. «Холдинги також укладають договори і займаються нішевими культурами. Канада близько 20-25 років тому почала розвивати програму з розвитку бобових. Їх аналітики тоді передбачили, що попит буде рости, вони залучили довгострокові інвестиції. В результаті Канада виграла - сьогодні це основний постачальник бобових в Індію і країни Азії».

При розвиненому управлінні вирощування нішевих культур у великих і середніх підприємствах буде цілком ефективним. Однак для цього потрібні серйозні інвестиції. Наскільки швидко фермери власними зусиллями і інвестуванням власних коштів змінять стратегію аграрного сектора - невідомо. Для будь-яких різких змін потрібні і гроші, і більш високий рівень управління, - вважає С. Феофілов.

Чи відродиться виробництво жита і гречки?

– Посіви під житом і гречкою останнім часом скорочувалися. Пекарі вимушені були імпортувати житнє борошно для потреб свого виробництва. Але ситуація змінюється на краще, - розповіла аналітик зернових ринків «УкрАгроКонсалту» Єлизавета Малишко.

Три сезони поспіль Україна недосівала жито і збирала рекордно низькі врожаї. Перші два роки Україна «протрималася» за рахунок запасів, але в 2016/17 МР ситуація погіршилася - житнє борошно в дефіциті в порівнянні з пшеничним, ціни виросли і житнє борошно імпортується, переважно з Білорусі.

- Імпорт житнього борошна - нове явище для українського ринку. Тому до нас на конференцію «Зерно Причорномор'я» подали заявки представники білоруського бізнесу, - повідомив С. Феофілов.

Після росту цін привабливість культури різко підвищилася. Восени 2016- го було засіяно близько 170 га. Врожаю цілком вистачить для покриття потреб внутрішнього ринку. Швидше за все, ці площі залишаться на стабільному рівні, - прогнозують в «УкрАгроКонсалті».

У сезоні 2016 вже було засіяно достатньо для внутрішнього ринку гречки. Ціни не впали до 2013 року, проте відчутно знизилися. Україна вийшла на бездефіцитне виробництво культури. У сезоні-2017 посівні площі під гречкою залишаться на рівні торішніх.

Які зернові найбільш рентабельні?

Попередні розрахунки свідчать, що рентабельність у середньому по культурах виросла на 2% і становить близько 28%. «Трохи знизилася рентабельність по соняшнику, але він як і раніше залишається однією з найбільш рентабельних культур. У 2016 році «вистрілив» рапс - через загибель посівів ціна на нього виросла», - пояснила Е. Гесова.

За попередніми прогнозами, в 2017-му собівартість виробництва зерна виросте як мінімум на 10%. «Якщо ціни залишаться на торішньому рівні, то рентабельність як зернових, так і олійних знизиться», - стверджують аналітики «УкрАгроКонсалту».

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com