Спецможливості
Новини

Вступ у СОТ — крок до нового й кращого життя

24.09.2008
480
Вступ у СОТ — крок  до нового й кращого життя фото, ілюстрація

5 лютого Генеральна Рада СОТ ухвалила рішення про прийняття України до членів СОТ

Почну з цитати зі свого улюбленого твору “Пригоди бравого вояка Швейка” Ярослава Гашека:
“Відколи полковник Шредер його повідомив, що знову посилає йому на шию Швейка, надпоручник Лукаш кожного дня в душі віддаляв від себе цю зустріч. Кожного ранку говорив: “Сьогодні він ще не прийде, певно, там знову щось утнув, і вони його ще трохи потримають”.

5 лютого Генеральна Рада СОТ ухвалила рішення про прийняття України до членів СОТ

Почну з цитати зі свого улюбленого твору “Пригоди бравого вояка Швейка” Ярослава Гашека:
“Відколи полковник Шредер його повідомив, що знову посилає йому на шию Швейка, надпоручник Лукаш кожного дня в душі віддаляв від себе цю зустріч. Кожного ранку говорив: “Сьогодні він ще не прийде, певно, там знову щось утнув, і вони його ще трохи потримають”.
Але всім цим комбінаціям Швейк поклав кінець своїм милим і простим прибуттям”.
Чотирнадцять років Україна домагалася вступу в Світову Організацію Торгівлі, і коли, нарешті, її туди прийняли, здійнявся гвалт: “Ой, людоньки, що ж це буде! Ой, людоньки, рятуйте!”. Але, спокійно. Гвалт зчинили лише ледарі та нездари, які за чотирнадцять років пальцем об палець не вдарили, аби підготуватися до цього “Судного дня”, та скупердяї, що постали перед втратою своїх шалених надприбутків.
Генеральна Рада СОТ ухвалила рішення про прийняття України до членів СОТ і схвалила протокол приєднання, чим поклала край сподіванням усіх тих, кому вступ України в СОТ — як кістка в горлі. Про сам протокол приєднання інформаційні агентства повідомляли дуже скупо.
СОТ оприлюднила зобов’язання України при вступі до організації. Україна буде здійснювати контроль за цінами згідно з правилами СОТ і враховувати інтереси її членів, які займаються експортом, йдеться в прес-релізі СОТ, у якому оприлюднено основні зобов’язання Києва, взяті під час вступу в цю організацію.
Також після вступу в СОТ Україна не буде встановлювати обов’язкові мінімальні ціни на імпортовані товари та публікуватиме й надалі перелік товарів і послуг, ціни на які встановлює уряд.
Усі збори на залізничні перевезення будуть встановлювати на недискримінаційній основі.
У сфері прав торгівлі Київ зобов’язався, що плату за реєстрацію пестицидів і сільськогосподарських хімікатів установлюватимуть згідно з вимогами СОТ і вона відповідатиме рівню вартості наданих послуг.
Від фізичних осіб і компаній, що бажають здійснювати експорт або імпорт, не будуть вимагати фізичну наявність або присутність інвестицій в Україні. Їм треба буде тільки зареєструватися у відповідних органах, йдеться в документі.
Згідно з ним, оплату та збори за надані послуги Україна встановлюватиме відповідно до норм СОТ і надаватиме цю інформацію членам СОТ на їхню вимогу, а внутрішні податки на товари, що імпортують країни — члени СОТ, будуть встановлювати на недискримінаційній основі.
Київ також узяв зобов’язання, що після вступу в СОТ Україна скасує та не встановлюватиме кількісні обмеження на імпорт або інші нетарифні заходи, які не передбачені угодою СОТ. Зокрема, Україна не вводитиме заборону на м’ясну продукцію, якщо це не узгоджено нормами СОТ, та встановлюватиме прозорі й науково обгрунтовані стандарти на торгівлю даною продукцією.
Водночас Київ зобов’язався скоротити експортні мита на насіння соняшнику, шкіру та велику рогату худобу, а також від дня вступу не встановлювати обов’язкові мінімальні ціни на експорт. До того ж, заходи з обмеження експорту, включаючи вимоги щодо його ліцензування, встановлюватимуть тільки згідно з нормами СОТ.
Крім того, Україна зобов’язалася наслідувати, насамперед, міжнародні, а не національні й регіональні стандарти. Всі національні та регіональні стандарти будуть добровільними, крім тих, що належать до захисту інтересів національної безпеки, запобігання махінаціям, захисту життя та здоров’я людей, тварин і рослин, а також довкілля згідно з технічними нормами.
06.02.2008, Інтерфакс-Україна
Цікавим у цій історії вступу є те, про що не повідомляли ані ЗМІ, ані уряд.
Наприклад, в оригінальному прес-релізі, розміщеному на сайті СОТ, зазначалася, що “Україна обмежить внутрішню підтримку, що викривлює торгівлю, до 3,04 млрд грн (приблизно 613 млн дол.) і не більше ніж 5% аграрного ВВП… Україна відкриє тарифну квоту на цукор-сирець (щорічно 260 тис. т із збільшенням до 267 тис. т у 2010 році). Ця квота протягом перших трьох років буде реалізовуватися за принципом, хто перший прийшов, той першим і обслуговується”.
Як повідомило 5 лютого агентство “Інтерфакс-Україна”, “наразі повної інформації щодо всіх умов вступу України в СОТ немає, оскільки обумовлені в двосторонніх угодах з країнами — членами СОТ умови носять конфіденційний характер”.
Тут одразу треба зауважити, що конфіденційний характер ці угоди мали лише на час підготовки до вступу. Після вступу в СОТ ці угоди конфіденційними вже не є, бо, як зазначалося в оригінальному прес-релізі СОТ, серед документів, які Україна подала до вступу в СОТ, є 890-сторінковий перелік тарифів, квот і максимальних значень сільськогосподарських субсидій, а в деяких випадках і графік скорочення тарифів.
Зрозуміло, що документ на 890 сторінок не так вже й легко читати — не детективний роман. Але весь документ не обов’язково читати всім: нас цікавили б тільки ті розділи, які стосуються поступок у тарифах на товари групи 1–24. Крім того, народні депутати не ратифікуватимуть “кота в мішку”. Отже, виходить, є що приховувати, принаймні від тих, кого це безпосередньо стосуватиметься, — маю на увазі товаровиробників і експортерів-імпортерів.
Потім пішли перші коментарі, які умовно можна розділити на “Волга впадає в Каспійське море”, “а нам байдуже” і “шеф, все буде в порядку”.
До першої групи можна зарахувати коментарі міністра аграрної політики Юрія Мельника та його заступника Юрія Лузана. Перший зазначив, що від вступу в СОТ програють цукрова, молочна та овочева галузі. А другий заявив, що заміна пільгового оподаткування сільгоспвиробників податком на додану вартість призведе до втрати ними 1,4 млрд гривень.
Дозвольте до коментарів цих двох Юріїв додати коментар ще одного Юрія — тобто мій власний.
Щодо цукрової галузі, то їй “гаплик” був би незалежно від вступу в СОТ. Це так само, якби хворий на СНІД, якому залишилося три дні до смерті, потрапив під колеса вантажівки.
Молочна галузь, зрештою, тільки виграє від вступу в СОТ: є можливість вийти на ринки Південно-Східної Азії. А рідке та незбиране молоко в Україну все одно ніхто не везтиме — зіпсується. Та й домашнім сиром мало хто торгує в світі. Отже, ніша є.
Щодо овочів, то вступ у СОТ зашкодить не овочівництву загалом, а овочівництву закритого грунту: тепличним овочам, — тим більше, що ціни на газ постійно зростають. І буде вигідніше завезти овочеву продукцію з Південної та Центральної Америки, країн Середземномор’я, ніж із місцевої теплиці. Хоча… є варіанти, але це тема окремої розмови.
Висловили стурбованість виробники м’ясної продукції. Наприклад, “Укрм’ясопродукт”, фахівці якого заявили, що “скасування нульової ставки ПДВ під час вступу України в СОТ негативно позначиться на діяльності вітчизняних м’ясопереробних підприємств, оскільки основним постачальником сировини на комбінати (65%) нині є приватні господарства, які не сплачують ПДВ. Водночас, перероблена продукція підлягатиме обов’язковому 20%-му оподаткуванню. Щоб вийти з такої ситуації, доведеться підвищувати відпускні ціни на м’ясо або зменшити закупівельні ціни на сировину. Все це, в кінцевому рахунку, позначиться на споживачах” (АПК-Інформ, 05.02.2008).
Ну, щодо цієї заяви, то тут саме час згадати Остапа Бендера, який казав: “Людей, що не читають газет, треба морально вбивати на місці. Я не позбавлю вас життя лише тому, що маю надію вас перевиховати”. Фахівцям “Укрм’ясопрому” треба просто уважно прочитати прес-реліз СОТ:
Україна не вводитиме заборони на яловичий фарш, яку не можна виправдати за правилами СОТ, і підтримуватиме прозорі та науково обгрунтовані стандарти для торгівлі цим продуктом… Україна не блокуватиме імпорт м’яса та м’ясопродуктів, оброблених гормонами.
Не буде дешевого м’яса в самій Україні — допоможуть США та Бразилія, Китай та Корея, тож м’ясокомбінати без сировини не залишаться. Тим більше, що тарифи на м’ясо та м’ясопродукти зменшаться з 30 до 10–15 відсотків.
Вітають вступ у СОТ кондитери та рибна галузь. Вітають вступ у СОТ зернотрейдери: тепер уряд “з подачі” Мінагрополітики вже не зможе забороняти експорт-імпорт зерна, а обмеження експорту мають уводитися згідно з жорсткими правилами СОТ, які “проФФесіонали” з Мінагрополітики ще мають вивчити, бо інакше за чиновницьке свавілля доведеться платити величезні штрафи з Державного бюджету. (Даю підказку: правила обмеження експорту викладено в статті XI Генеральної Угоди про Тарифи та Торгівлю (GATT 1947).
Виграють від вступу в СОТ споживачі. Тепер “курятники” мають обмежити свою рентабельність рівнем десь відсотків у 30, а не “жиріти” на прибутковості в 150–200%. Зменшуються тарифи на свіжі овочі. Мито на горілку має бути скасоване через три роки після вступу в СОТ.
От кому справді буде кепсько, так це виноробам. Мито на іноземні вина зменшиться вп’ятеро. Вже тепер Європа кричить про засилля вин із “Нового світу” (ні, не з заводу вин у Криму, хоча я щиро бажаю йому успіхів на цьому фронті), а вин з Австралії, Південної Африки, Чилі, Каліфорнії. Хоча справа не безнадійна: треба здійснити ефективну маркетингову кампанію як в Україні, так і за кордоном. Якщо з тією імпортною кислятиною українським виноробам справді буде важко, то конкуренцію їм у сегменті десертних вин і лікерів мало хто складе. Я вже не кажу про наші “ігристі” вина.
Тож не треба лякатися. Просто вступ у СОТ швидко відкоригує ту невдалу аграрну реформу, яку п’ятнадцять років тому затіяли та реалізували наші аграрні академіки “радгоспного розливу” — Петро Саблук, Павло Гайдуцький, Віктор Месель-Веселяк і т. д. (див. перелік академіків економічного відділення Української академії аграрних наук). Ринок залишать виробники, нездатні забезпечити виробництво недорогої та якісної продукції, всі ці присадибні ділянки, на які горе-реформатори покладали великі надії (“на 15% землі на подвір’ях виробляється 70% сільськогосподарської продукції…”).
А уряду не треба буде вдаватися до жорстких адміністративних заходів зі стримування цін: внутрішні ціни прийдуть у відповідність зі світовими, які часто є набагато меншими, ніж українські.
Тепер залишилося тільки дочекатися ратифікації угоди про вступ у СОТ Верховною Радою України. Немає сумніву, що хоча б заради цього нинішня “опозиція” зніме блокаду робочого місця голови ВР і проголосує за відповідний документ. Адже від вступу в СОТ найбільше виграють саме підприємства південного сходу України — металургійні та хімічні заводи.
Нарешті, торкнемося такого болючого питання, як зростання безробіття на селі внаслідок вступу України в СОТ. Справді, концентрація виробництв, збільшення підприємств, відмирання приватних господарств як засобів до існування, все це призведе до зростання незайнятості. Проте, згідно з правилами СОТ, немає обмежень на фінансування заходів з розвитку сільської місцевості, зі створення нових робочих місць у сусідніх сферах діяльності, з дотування виробництва — їх можна спрямувати саме на “пом’якшення” незайнятості на селі. Більше того, новий імпульс у розвитку української економіки потребуватиме нових робочих рук у промисловості та сфері обслуговування. Тож ті, хто залишиться без роботи на селі, за бажання, завжди знайдуть роботу в містах.

Юрій Михайлов

Інтерв'ю
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України
Ідея спалювати в котлах ТЕЦ солому ще в 80-х здалася б смішною. Однак зараз учені бачать не тільки можливість замінити ним, кукурудзяним і соняшним бадиллям дві третини газу, але й доводять, що тепло

1
0