Визнана 100%-ва українська якість

Сьо­годні на по­лях, які засіва­ють ку­ку­руд­зою та со­няш­ни­ком, здебільшо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють іно­земні гібри­ди. Про­те, як­що розібра­ти­ся де­тальніше, — ніякі во­ни не іно­земні, ад­же ство­рю­ють­ся на ук­раїнських по­лях та на­ши­ми людь­ми.

А. Сухина
a.sukhina@univest-media.com

Гру­па ком­паній «ЛНЗ» (ос­нов­ною скла­до­вою якої є Ле­бе­динсь­кий насіннєвий за­вод) — виз­на­ний лідер із ви­ро­щу­ван­ня (насінництва) та­ких важ­ли­вих куль­тур, як ку­ку­руд­за, со­няш­ник, соя, пше­ни­ця, ячмінь. Та­кож на їхніх по­туж­но­с­тях ак­тив­но про­ва­дять до­ве­ден­ня от­ри­ма­ної си­ро­ви­ни (насіннєво­го ма­теріалу) до посівних стан­дартів якості.
Насінництвом ЛНЗ роз­по­чав зай­ма­ти­ся на­прикінці ХХ ст. Основне  підприємство  компанії — «Лебединський насінневий завод» веде свою діяльність ще з 1937 року (тоді цукровий завод, що працював з 1846 р., було перепрофільовано на насінневий). За­вод за­без­пе­чу­вав пла­но­ве по­ста­чан­ня насіння цукрових буряків у бурякосіючі господарства колишнього СРСР. Та ча­си зміню­ва­лись, і на ук­раїн­ський ри­нок по­ча­ло над­хо­ди­ти продуктивніше іно­зем­не насіння, що за своїм потенціалом бу­ло кра­щим від вітчиз­ня­ного. Тому в «ЛНЗ» вирішили принципово змінити курс розвитку підприємства, зробивши акцент на різноплановості ведення аграрного бізнесу, основою якого залишилось «коріння» компанії — насінництво. Тож із 2002 ро­ку в компанії «ЛНЗ» розпочався новий етап розвитку. На сьогодні це сучасна  аграрна компанія, основними «китами» діяльності якої є агровиробництво (в т.ч. насінництво), насіннєвий  завод та дистрибуція.  На­разі ЛНЗ має по­вний цикл ви­роб­ництва насіння — від ви­ро­щу­ван­ня до йо­го до­опра­цю­ван­ня на влас­но­му за­воді. Се­ред парт­нерів ком­панії — Syngenta, KWS, DuPont Pioneer, Monsanto, Euralis Semences, Limagrain, Saatbau, Probstdorfer. З кожною з цих компаній побудована індивідуальна модель співпаці.
Усь­о­го в ком­панії під насінництво відве­де­но по­над 7 тис. га: близь­ко 5 тис. — під ділян­ки гібри­ди­зації ку­ку­руд­зи (80% з яких — на зрошуванні) та 1,5 тис. — со­няш­ни­ку. Наразі се­ред ви­роб­ників насіння для світо­вих селекційних компанії ЛНЗ посідає паль­му пер­шості. Для прикладу: компанії Monsanto «ЛНЗ» вирощує насіння кукурудзи на 700 га; компанії DuPont Pioneer — 2500 га.
До кож­но­го парт­не­ра у ком­панії — особливий підхід: од­ним — про­по­ну­ють по­слу­ги по­вно­го цик­лу ви­роб­ництва насіння, аж до «го­то­во­го мішка», іншим — по­слу­ги до­очи­щен­ня та сушіння, третім — «до ка­ча­на».
Чо­му ж світові ви­роб­ни­ки так довіря­ють ЛНЗ? Пев­ною мірою — за­вдя­ки ба­га­торічно­му досвіду ви­роб­ництва насіння. Про­те не ос­тан­ню роль відіграє і но­вий су­час­ний насіннєвий за­вод, який по­бу­до­ва­но у 2014 році. Вве­ден­ня йо­го в ек­сплу­а­тацію не ли­ше збільши­ло по­туж­ності ви­роб­ництва та якість ви­роб­ле­ної про­дукції, а й при­вер­ну­ло ува­гу ве­ли­ких ком­паній, які на­да­ли пе­ре­ва­гу не ста­ро­му за­во­ду, а мож­ли­вості пра­цю­ва­ти на но­во­му су­час­но­му підприємстві — сер­тифіко­ва­но­му, оз­б­роєно­му новітніми технікою та тех­но­логіями.
За­га­лом ЛНЗ об’єднує низ­ку агропідприємств у Чер­каській, Сумській та Полтавській об­ла­с­тях (зе­мель­ний банк гру­пи ком­паній ста­но­вить близь­ко 56 тис. га), тож є де роз­вер­ну­ти­ся. Окрім насінництва, ком­панія успішно ви­ро­щує то­варні куль­ту­ри (ози­му та яру пше­ни­цю, спель­ту, льон олійний, коріандр, сою, ячмінь ози­мий, го­рох, со­няш­ник, ку­ку­руд­зу на зер­но та си­лос) та ут­ри­мує близь­ко 5 тис. голів ВРХ.
Як ба­чи­мо, «фронт робіт» у ЛНЗ ве­ли­чез­ний (а ще й насінництво зі світо­ви­ми ви­роб­ни­ка­ми теж до­дає відповідаль­ності), тож у Ле­бе­дині не ли­ше за­вод три­мається на рівні світо­вих стан­дартів — усе технічне та тех­но­логічне за­без­пе­чен­ня у ком­панії так са­мо «на ви­соті».
За­галь­ний парк техніки — близь­ко 1 тис. оди­ниць. На відповідаль­них ро­бо­тах у гос­по­дарстві ви­ко­ри­с­то­вується техніка ли­ше іно­зем­но­го ви­роб­ництва, парк якої, по­при складні фінан­сові умо­ви, що­ро­ку по­пов­нюється но­вою, ад­же, як ствер­д­жу­ють у ЛНЗ, «сьо­годні ти пе­ре­ста­неш вкла­да­ти (ко­ш­ти. — Прим. ред.) — за­в­т­ра пе­ре­ста­нуть вкла­да­ти у те­бе». Так, ос­нов­на «тя­го­ва си­ла» в ком­панії — це трак­то­ри ви­роб­ництва CNH (що­прав­да, на до­поміжних ро­бо­тах ви­ко­ри­с­то­ву­ють і трак­то­ри МТЗ), зби­ральні ма­ши­ни — та­кож CNH, для за­хи­с­ту посівів — са­мохідні об­при­с­ку­вачі Case, Challenger та Berthoud.
На всіх своїх угіддях — і на насіннєвих, і на то­вар­них — у гос­по­дарстві відда­ють пе­ре­ва­гу тра­диційній оранці, ад­же для за­без­пе­чен­ня ви­со­ких по­каз­ників уро­жай­ності та якості збіжжя — це най­кра­ще рішен­ня. Са­ме то­му чи не най­ша­но­ваніші ме­ханічні помічни­ки місце­вих гос­по­дарів — грун­то­об­робні аг­ре­га­ти, які за своїм «по­хо­д­жен­ням» ду­же інтер­національні. Тут пред­став­лені і Євро­па, й Аме­ри­ка…
Техніку ку­пу­ють надійну, втім, як го­во­рить­ся, не­має нічо­го вічно­го, і во­на та­кож ла­мається (хо­ча гос­по­дар­ст­во має су­час­ну ре­монт­но-сервісну ба­зу, де про­во­дять усі не­обхідні профілак­тичні та ре­монтні ро­бо­ти), тож технічний парк підприємства постійно онов­люється.
 
   Од­ни­ми з ос­танніх прид­бань ком­панії ста­ли два ком­пак­то­ри Swifter SE 10000 ви­роб­ництва чесь­кої ком­панії Bednar (до недавна вона мала назву STROM) із ши­ри­ною за­хва­ту 10 м. Та­ких аг­ре­гатів гос­по­дар­ст­во по­тре­бує як ніхто, ад­же всі по­ля — під гібри­ди­зацію, сою — потрібно якісно підго­ту­ва­ти. Такі умо­ви за­мов­ни­ка — і тут нічо­го не вдієш.
«Ці аг­ре­га­ти — вда­ле поєднан­ня ціни та якості. Аг­ре­га­ти бу­ло прид­ба­но цьо­го ро­ку, і за півсе­зо­ну во­ни вже встиг­ли на­пра­цю­ва­ти по 2,5 тис. га ко­жен. По­­рів­ня­но з інши­ми іме­ни­ти­ми аг­ре­га­та­ми, за та­ко­го на­робітку нам потрібно бу­ло б поміня­ти всі підшип­ни­ки ко­чен­ня на кот­ках. Це мо­жу ска­за­ти впев­не­но, по­за­як маємо у своєму гос­по­дарстві “пред­став­ників” прак­тич­но всіх ком­паній — ви­роб­ників ком­пак­торів», — го­во­рить го­ло­вний інже­нер гру­пи ком­паній «ЛНЗ».
Ком­пак­то­ри тут аг­ре­га­ту­ють із трак­то­ра­ми по­тужністю 310 та 340 к. с., чо­го більш ніж до­стат­ньо, ад­же мак­си­маль­на гли­би­на об­робітку — 6 см. Та­кий підбір трак­торів у гос­по­дарстві по­яс­ню­ють тим, що ма­ють в об­робітку по­ля із ве­ли­кою кру­тиз­ною схилів.
«Що­до особ­ли­во­с­тей кон­ст­рукції: хотіло­ся б відміти­ти, що за ши­ри­ни за­хва­ту аг­ре­га­ту 10 м він не має подвійно­го (а то і потрійно­го) скла­дан­ня ра­ми, як у інших аг­ре­га­тах. У цій мо­делі ра­ма скла­дається впе­ред — це ду­же вда­ле рішен­ня, оскільки в ній не­має до­дат­ко­вих вузлів для “пе­ре­ло­му” ра­ми. Швидкість скла­дан­ня/роз­кла­дан­ня ста­но­вить мен­ше ніж 4 хв. Та­кож вда­ле розміщен­ня транс­порт­них коліс, які під час ро­бо­ти ру­ха­ють­ся по­пе­ре­ду са­мо­го куль­ти­ва­то­ра. Та­ке вда­ле рішен­ня до­дає аг­ре­га­ту кра­щої стабільності у ро­боті за­вдя­ки зни­жен­ню вібрації та до­по­ма­гає точніше до­три­му­ва­ти­ся гли­би­ни об­робітку грун­ту», — про­дов­жує пан Іван.
У цьо­му гос­по­дарстві аг­ре­га­ти бу­ло ви­про­бу­ва­но на міцність, мож­на ска­за­ти, на «всі сто», по­за­як у період про­ве­ден­ня вес­ня­но-по­льо­вих робіт во­ни ви­ко­ри­с­то­ву­ва­лись ціло­до­бо­во. Їхня се­ред­ня ро­бо­ча швидкість ста­но­ви­ла 10 км/год. У гос­по­дарстві, окрім про­сто­ти ек­сплу­а­тації, відміча­ють та­кож про­сто­ту на­ла­ш­ту­ван­ня ком­пак­то­ра, що по­тре­бує близь­ко 10–15 хв.

  Про­те найбільше за­до­во­лен­ня від ви­ко­ри­с­тан­ня цьо­го аг­ре­га­ту от­ри­му­ють самі аг­ро­но­ми, ад­же Swifter SE 10000 якісно ви­ко­нує всі не­обхідні тех­но­логічні опе­раці з пе­ред­поcівно­го грун­то­об­робітку (вирівню­ван­ня верх­нь­о­го ша­ру, ут­во­рен­ня якісно­го посівно­го ло­жа та подрібнен­ня грун­ту).
Упев­не­ності в ро­боті та надійності аг­ре­га­ту до­дає і той мо­мент, що ви­роб­ник на­дає на ньо­го га­рантію три­валістю один рік. Та­кож по­зи­тив­ним мо­мен­том є те, що на аг­ре­гаті вста­нов­ле­но підшип­ни­ки ко­чен­ня, які не по­тре­бу­ють об­слу­го­ву­ван­ня, при­чо­му всі во­ни од­но­го розміру і взаємо­заміню­вані.
«Скла­дається та­ке вра­жен­ня, що кон­ст­рук­то­ри ком­панії про­аналізу­ва­ли на­яв­ний ри­нок ком­пак­торів, відки­ну­ли всі не­доліки кон­ку­рентів і ство­ри­ли іде­аль­ну ма­ши­ну для пе­ред­посівно­го об­­робітку грун­ту», — підсу­мо­вує пан Іван.
Ду­же приємно, що в од­но­ти­сяч­но­му пар­ку техніки, яким во­лодіє ГК «ЛНЗ», ком­пак­то­ри знай­ш­ли своє гідне місце і ко­ри­с­ту­ють­ся за­слу­же­ною по­ва­гою як керівництва ком­панії, так і опе­ра­торів, які на них пра­цю­ють. Тож, ма­ю­чи по­зи­тив­ний досвід ек­сплу­а­тації ком­пак­торів Swifter SE 10000, у гос­по­дарстві пла­ну­ють на­ступ­но­го ро­ку прид­ба­ти ще два та­ких аг­ре­га­ти.