Спецможливості
Агробізнес

ВІВСЯНКА, СЕР! (повна версія)

05.06.2008
675
ВІВСЯНКА, СЕР!   (повна версія) фото, ілюстрація
• Світове виробництво вівса коливається в межах 25–27 млн т за рік, торгівля — 2 млн т • Найбільші в світі виробники вівса — Росія, Канада та ЄС, найбільший імпортер — США • За останні 15 років виробництво вівса в Україні зменшилося майже на 1/3 — до 850–900 тис. т • Найбільші врожаї вівса збирають аграрії Чернігівщини, Житомирщини та Сумщини • Урожай вівса в Україні в 2005 році прогнозується на рівні 1 млн т

В основному овес вирощують у світі як допоміжну фуражну культуру, хоча останнім часом у деяких країнах, зокрема Північної Європи, збільшуються обсяги переробки цього зерна на продовольчі цілі. Сьогодні з вівса виробляють не тільки борошно, пластівці, крупи, печиво, а й великий спектр сухих сніданків, каші швидкого приготування і навіть йогурти та напої. Вирощування зосереджено переважно в країнах із помірним кліматом, а найбільшими виробниками є: Росія, ЄС та Канада. Основний світовий імпортер вівса — США. Обсяги торгівлі цим зерном хоча й збільшилися вдвічі за останні двадцять років, все ж значно менші за показники торгівлі провідними зерновими та зернобобовими культурами.


Світ


За останні 40 років світове виробництво вівса скоротилося майже вдвічі, що було спричинено суттєвим зменшенням посівних площ під культурою: з майже 40 млн га на початку 60-х років минулого сторіччя до 13–14 млн га нині. В середньому врожай вівса 30–40 років тому коливався в межах 47–50 млн т щороку. Рекордний урожай культури було зафіксовано в 1971 році — 54,4 млн т. Проте в 90-х роках виробництво почало скорочуватися, і в 1994 році було зафіксовано найменший урожай — 24, 2 млн т. Особливо відчутно скоротилося виробництво цього зерна в Росії — з 9–10 млн т на початку 90-х років до 5 млн т тепер.
Спеціалісти зазначають, що, незважаючи на зменшення посівних площ та валового збору, за вказаний період значно зросли середньорічні показники: урожайність культури — з майже 13 ц/га у 1961 році до 21 ц/га нині та обсяги торгівлі — з 1,3 млн т у 70–80-х рр. до понад 2 млн т з кінця 90-х рр. минулого століття.
Основними світовими виробниками вівса у світі є: Росія, де в останні роки отримують 5–6 млн т щороку, ЄС — 6–7 млн т, Канада — 3,5–4 млн т, США — 2–2,2 млн т. Дещо менші обсяги (від 1 до 1,5 млн т) збирають в Австралії, Польщі та Україні.
Обсяг світової торгівлі останніми роками коливається в межах 2– 2,3 млн т, що значно поступається обсягам торгівлі пшеницею, кукурудзою чи ячменем, хоча перевищує обсяги продажів жита. Найбільшим експортером на світовому ринку є Канада, частка якої в загальному обсязі торгівлі вівсом становить майже 60%, тобто 1,2–1,3 млн т зерна за сезон. Від 500 до 600 тис. т вівса щороку постачають на світовий ринок країни ЄС, серед яких, зокрема, можна виділити Швецію, Францію, Фінляндію, Велику Британію та Німеччину.


Незважаючи на те, що у США збирають щороку приблизно 2 млн т вівса, ця країна теж імпортує найбільші його обсяги — в середньому 1,6–1,7 млн т, що становить 70–80% світового обсягу імпорту. Значно менші обсяги, порівняно із США, закуповують: Японія (близько 90 тис. т), Мексика (близько 60 тис. т), а також Росія та деякі країни ЄС (Іспанія, Італія, Голландія).
Ціни також щосезону коливаються в межах від 50 до 120 USD/т залежно від умов постачання. В разі високого попиту та достатньої пропозиції торгівля ведеться за більш сталими цінами — в межах від 80 до 100 USD/т.


Україна


Виробництво


В Україні овес вирощують як допоміжну зернофуражну культуру. Посівні площі останніми роками коливаються в межах 500–550 тис. га, а основні регіони вирощування зосереджені в Поліссі та Прикарпатті. І хоча овес вирощують у всіх регіонах країни, найбільшими виробниками цього зерна ось уже впродовж багатьох років виступають три області: Чернігівська — приблизно 130 тис. т щороку, Житомирська — 85–90 тис. т і Сумська — 80–85 тис. т. Дещо менше (від 40 до 60 тис. т) збирають його в господарствах Волинської, Київської, Рівненської, Полтавської та Хмельницької областей. Далі, з обсягами виробництва від 20 до 40 тис. т, йдуть Вінницька, Кіровоградська, Одеська, Тернопільська, Луганська, Харківська та Черкаська області.
Питома вага вівса в загальному обсязі виробництва зернових в Україні в останні роки становить приблизно 2–2,3%, хоча раніше цей показник перевищував 3%. Ще на початку 90-х років минулого століття українські аграрії збирали 1,2–1,5 млн т вівса. Проте в другій половині 90-х років обсяги виробництва знизилися до 730–760 тис. т, тобто майже вдвічі, і сталося це внаслідок зменшення середньорічної врожайності культури — з майже 23 до 13,5 ц/га. Посівні площі за останні роки суттєво не змінилися. А середня врожайність (після найнижчих показників у 1998 та 1999 роках) поступово почала збільшуватися і останні два роки перебуває на рівні 19 ц/га. Порівняно з провідними виробниками, врожайність вівса в Україні — досить низька (вдвічі-втричі нижча). Наприклад, у Великій Британії одержують на круг близько 70 ц/га вівса, у Франції та Німеччинні — по 45, Швеції — понад 40 ц/га. Проте якщо порівнювати наші центнери із загальносвітовим показником урожайності вівса, то вони десь на одному рівні.
Поступове відновлення виробництва вівса в Україні спостерігається в останні 4–5 років, коли середньорічний урожай культури підвищився до 0,9–1 млн т. Хоча, порівняно з обсягами виробництва 15-річної давнини, аграрії недозбирують приблизно 1/3 частину. Найбільший обсяг вівса за вказаний період було зібрано в 2001 році — 1,12 млн т за врожайності — 20 ц/га. Площі під вівсом теж були найбільшими — майже 560 тис. га.
Згідно з інформацією Державного комітету статистики, в 2004 році виробництво всього зерна в Україні (включаючи кукурудзу) становило 41,72 млн т у вазі після доробки. Виробництво вівса, порівняно з попереднім роком, зросло на 6,9% (близько 1 млн т у вазі після доробки). Незважаючи на скорочення збиральної площі на 6% (близько 510 тис. га), валовий збір збільшився за рахунок вищої врожайності культури — з 17,3 у 2003 році до 19,7 ц/га у 2004-му.


Торгівля та ціни


В основному з України експортують фуражний ячмінь. Рекорд експортних поставок цього зерна було зафіксовано в сезоні 1995/96 років, коли на світовому ринку продали понад 100 тис. т українського вівса (основними покупцями тоді були Ізраїль — 37 тис. т та США — 25,7 тис. т, які на двох придбали майже 2/3 проданого зерна). У світовому обсязі експорту вівса український показник досяг приблизно 4%. І цей результат поки що залишається недосяжним для вітчизняних експортерів, які впродовж наступних восьми сезонів загалом експортували 187 тис. т вівса. Хоча чотири сезони поспіль — з 1998/99 по 2001/02 рр. — накреслилась певна тенденція до збільшення експортних поставок вівса з України. У цей період на зовнішніх ринках його було реалізовано в середньому 36 тис. т за сезон. Та все ж низький зовнішній попит на український товар та недобір урожаю в 2003 році призвели до падіння обсягів експорту вівса. Так, у сезоні 2002/03 року його було експортовано всього 6,4 тис. т ( на 41 тис. т менше, ніж у попередньому сезоні), а минулого сезону — 9,5 тис. т. Отже, останні два сезони зерно експортували невеликими обсягами і поставки мали ситуативний характер, що пов’язано з досить низьким внутрішнім виробництвом, труднощами з формуванням експортної партії та дуже вузьким колом споживачів.
Основними традиційними покупцями українського товару залишаються Білорусь, Росія, Туреччина, Ізраїль, Латвія, Литва, Угорщина. Проте слід зазначити, що географія експорту українського вівса з року в рік змінюється. У певні роки деякі країни відмовляються купувати наш товар (наприклад, США), натомість з’являються нові покупці, які раніше не купували український овес, або роблять це час від часу для задоволення своїх потреб у цьому зерні. До таких покупців можна віднести країни ЄС та Прибалтики.
У сезоні, що триває, експерти прогнозують деяке зростання експорту вівса з України — близько 22 тис. т. Деякі аналітики прогнозують дещо більші обсяги експорту — на рівні 30 тис. т. Усього станом на 1 березня 2005 року трейдери експортували приблизно 14,3 тис. т вівса врожаю 2004 року.
Щодо експортних цін, то, залежно від сезону, вони коливалися впродовж останніх десяти років у межах від 50 до 120 USD/т на умовах DAF кордон України. Так, найнижчі ціни на український овес були в сезоні 1999/00 рр. — 55–60 USD/т, хоча наприкінці сезону вони зросли майже до 80 USD/т. У наступні сезони ціни більш-менш стабілізувалися на рівні 90–100 USD/т, хоча минулого сезону вони перевищували показник у 120 USD/т. Нинішнього сезону торгівля ведеться в середньому по 80–90 USD/т, хоча окремі партії вівса реалізували на експорт дорожче.


Прогноз урожаю на 2005 рік


На початку березня експерти прогнозували виробництво вівса в Україні на рівні 1 млн т. Зазначалося, що посіви під культурою залишаться на рівні середньорічного показника за кілька останніх років — 550 тис. га. Збиральна площа буде на минулорічному рівні — 510 тис. га, а врожайність може збільшитися на 0,3 ц/га, порівняно з торішнім показником, — близько 20 ц/га. Проте, зважаючи на інформацію щодо потреби пересівання 10–12% площ озимини та в зв’язку з несприятливими погодними умовами, що можуть вплинути на проведення весняно-польових робіт, уже найближчим часом доведеться коригувати прогноз виробництва вівса, насамперед у бік його зниження.


Тетяна Степаненко

Інтерв'ю
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее
Змінити своє життя та переїхати за кордон, до Європи, мріє зараз чи не кожен українець. Про те, чи настільки позитивним є цей досвід та яким чином будувати свою аграрну стратегію, аби завоювати

1
0