Спецможливості
Агробізнес

Вітчиз­ня­не бу­ря­ко­з­би­ран­ня у не­спокійний період

06.11.2014
413
Вітчиз­ня­не  бу­ря­ко­з­би­ран­ня  у не­спокійний період фото, ілюстрація

Нинішній рік виявився відносно сприятливим для буряків. Хоча у серпні було спекотно і корені «пригальмували» розвиток, та в міру дощова осінь посприяла «солодким» жнивам.  Обійшлося без «болота», коли неможливо збирати та вивозити з полів коренеплоди, на відміну від торішнього вересня. Тоді через опади і, відповідно, брак сировини окремі цукроварні змушені були мінімізувати завантаження виробничих потужностей.

Нинішній рік виявився відносно сприятливим для буряків. Хоча у серпні було спекотно і корені «пригальмували» розвиток, та в міру дощова осінь посприяла «солодким» жнивам.  Обійшлося без «болота», коли неможливо збирати та вивозити з полів коренеплоди, на відміну від торішнього вересня. Тоді через опади і, відповідно, брак сировини окремі цукроварні змушені були мінімізувати завантаження виробничих потужностей.

Г. Квітка
Спеціально для журналу «Пропозиція»

До по­чат­ку жовт­ня у 2013-му на пе­ре­роб­ку надійшов ли­ше
1 млн т бу­ряків — чверть від по­став­­ле­но­го цьо­горіч. Нині особ­ли­вих пе­­ре­­боїв з си­ро­ви­ною на за­во­дах не спо­с­терігається. У підсум­ку, за про­гно­за­ми, бу­ряків бу­де на­ко­па­но май­же у півто­ра ра­зи більше, ніж торік — 14–15 млн т. Очікується, що пе­ре­робні під­приємства зва­рять
1,7 млн т цу­к­ру, що на 680 ти­с. т пе­ре­ви­щить по­каз­ник ми­ну­ло­го ро­ку.
Цьо­горіч у про­цесі задіяно 47 під­приємств. А інші зі 192 за­во­дів, які пе­ре­роб­ля­ли со­лодкі ко­рені на по­чат­ку 90-х, зо­с­та­ли­ся хіба що у но­с­тальгічних спо­га­дах. Вирізан­ня з ро­ку в рік підприємств га­лу­зі на ме­та­ло­б­рухт — ре­зу­ль­тат без­дум­­­ної політи­ки оп­тимізації по­туж­но­с­тей. У дер­жав­них кабіне­тах виріши­ли пусти­ти цей про­цес на са­мо­плив, відда­ти йо­го на відкуп сприт­ним ділкам. Ра­зом зі зник­нен­ням за­водів з цу­к­ро­вої кар­ти країни сти­ра­ли­ся й цілі се­ли­ща та гос­по­дар­ст­ва, які «при трубі». Біду­ва­ли шко­ли, лікар­ні, са­доч­ки, гур­то­жит­ки. А скільки лю­дей за­ли­ши­ли­ся без улюб­ле­ної ро­бо­ти, без за­­собів до існу­ван­ня, скільки доль зруй­но­ва­но — не пе­релічи­ти… Вод­но­час не­­ма­ло тих ділків на роз­ва­ли­нах за­водів осо­би­с­то для се­бе по­бу­ду­ва­ли про­цві­та­ю­че політич­не та еко­номічне май­бутнє.     

Про несправджені прогнози і доларові загрози
Але по­вернімо­ся до сьо­годнішніх ре­алій. На якість ко­ренів від пе­ре­роб­ників нарікань та­кож не чу­ти. Цу­к­ристість — у се­ред­нь­о­му 16–17%, тоб­то у ме­жах нор­ми. З енер­го­носіями для ви­роб­ництва та­кож усе більш-менш. Хо­ча ще навіть на по­чат­ку се­зо­ну лу­на­ли дум­ки, що для про­це­су цу­к­ро­варіння бра­ку­ва­ти­ме га­зу.
Але най­пе­симістичніші про­гно­зи не справ­ди­ли­ся. Бла­кит­не па­ли­во по­ки що на підприємства над­хо­дить ритмічно. При­наймні повідо­млень про зу­пин­ку за­водів че­рез не­ста­чу при­род­но­го га­зу не чу­ти. Але тут ви­ма­ль­о­вується інша про­бле­ма, тож си­ту­ація з бла­кит­ним па­ли­вом не­одмінно по­зна­чить­ся і на ви­роб­ництві цу­к­ру, і на йо­го ціні для спо­жи­вачів. Ад­же як­що торік за курсу в обмінни­ках по 8 грн за до­лар газ по 500 до­л. за ти­ся­чу кубів у грив­не­во­му еквіва­ленті ко­ш­ту­вав 4000 грн, то нині аме­ри­кансь­ка ва­лю­та «підско­чи­ла» до 13–14 грн. Відповідно, при тих са­мих
500 до­л. за ти­ся­чу кубів не­обхідно­го для пе­ре­роб­ки бу­ряків стра­тегічно­го енер­го­носія за­во­дам до­во­дить­ся ви­кла­да­ти 6500 грн. А це, як ка­жуть в Одесі, ве­ли­­ка різни­ця.
Ад­же грив­не­ве здо­рож­чан­ня бла­кит­но­го па­ли­ва ля­гає на со­бі­вартість «со­лод­ко­го піску». За­во­ди пра­цю­ють в умо­вах внутрішньо­го рин­ку і для внут­рішньо­го спо­жи­ва­ча. Ук­раїнський цу­кор на ек­с­порт май­же не йде, тож і ва­лют­ної ви­руч­ки вітчиз­няні підприємства прак­тич­но не ма­ють. Тож та­ка ариф­ме­ти­ка: як­що грив­ня знеціни­ла­ся з вес­ни на 60–65%, це оз­на­чає, що вартість при­род­­­но­го га­зу для під­приємств га­лузі теж підвищилась на ті самі 60–65%. Ча­ст­ка енер­го­носія у собівар­тості цу­к­ру — 42–45%, відтак «со­лод­кий пісок»  ав­то­ма­тич­но до­рож­чає ледь не на тре­ти­ну.
Про магазинні ціни і експортні «міни»
Та­ким чи­ном, сподіва­ти­ся, що білі кри­с­та­ли у ма­га­зи­нах по­де­шев­ша­ють, не до­во­дить­ся. Не до­по­мо­же навіть над­хо­д­жен­ня на ри­нок ве­ли­кої кількості «со­лод­ко­го піску», зва­ре­но­го з бу­ряків но­во­го вро­жаю. Як­що за­во­ди і демпінгу­ва­ти­муть, то ли­ше до за­вер­шен­ня се­зо­ну пе­ре­роб­ки, ко­ли зму­шені вчас­но пла­ти­ти за газ і роз­ра­хо­ву­ва­ти­ся з аг­раріями за си­ро­ви­ну (хо­ча в ос­тан­нь­о­му ви­пад­ку мож­на розпла­чу­ва­ти­ся і зва­ре­ним «піском»). Нині підприємствам ча­с­то-гу­с­то до­во­дить­ся про­да­ва­ти цу­кор по 7 тис.грн/т. При цьо­му для са­мих гро­ма­дян «со­лод­кий пісок» все од­но не де­шев­шає, бо торгівельні точ­ки ма­ють мож­ливість на­кру­чу­ва­ти ціни, а га­зо­вих про­блем, та­ких як на за­во­дах, у су­пер­мар­кетів не існує. Але ще місяць — і се­зон за­вер­шить­ся. Тоді й за­во­ди ста­нуть зі своєю ціно­вою політи­кою не та­ки­ми по­ступ­ли­ви­ми. Хо­ча факт се­зон­но­го пе­ре­ви­роб­ництва за­ли­шається, ад­же, окрім зва­ре­ної нині со­лод­кої про­дукції, на внутрішній ри­нок тис­не по­над 340 ти­с. т білих кри­с­талів, що зберіга­ють­ся на скла­дах та у ко­мо­рах з по­пе­редніх років. Як­що все підсу­му­ва­ти, кількість цу­к­ру в країні пе­ре­ви­щує річне внут­рішнє спо­жи­ван­ня. Хо­ча офіційно ос­тан­­­ній по­каз­ник — на­пев­не, відміну­су­вав­ши кримсь­ких спо­жи­вачів — зни­зи­ли до 1,6 млн т. Сподіва­ти­ся на за­кор­дон, що там ки­нуть­ся ку­пу­ва­ти наш цу­кор і та­ким чи­ном по­лег­шать ук­раїнським пе­ре­роб­ним підприємствам за­вдан­ня ут­ри­ма­ти ре­алізаційні ціни на вигідно­му для се­бе рівні, не до­во­дить­ся. Те, що нині відправ­ляється на зовнішній ри­нок, мож­на на­зва­ти крап­лею у морі. За ін­­фор­­­мацією Міне­ко­но­м­роз­вит­ку і торгівлі, ек­с­порт цу­к­ру з Ук­раїни у ни­­нішньо­му мар­ке­тин­го­во­му році (ве­ре­сень 2014 — сер­пень 2015 р.) очікується в об­сязі 20 ти­с. т порівня­но з 9 ти­с. у ми­ну­ло­му се­зоні. Для га­лузі це крих­та, зва­жа­ю­чи на про­гно­зо­ва­не ви­роб­ництво у 1,7 млн т. Проілю­с­т­ру­ва­ти «ек­с­порт­ну ак­тив­ність» з ук­раїн­ським цу­к­ром мо­жуть й такі ци­ф­ри: за ос­танні три ро­ки за межі дер­жа­ви йо­го про­да­ли 350 ти­с. т, хо­ча ко­лись до Росії що­ро­ку по­ста­ча­ли по 3 млн т. Те­пер ми з північним сусідою «со­лод­ким піском» не тор­гуємо вже років з де­сять. Хо­ча сво­го ча­су ук­раїнська бу­ря­ко­цу­кро­ва про­мис­ловість на 60% бу­ла «зав’яза­на» на той ри­нок. За­раз у га­лузі зби­ра­ють­ся «про­ру­ба­ти» рятівне «вікно» до країн Да­ле­ко­го Схо­ду і Аф­ри­ки. Але та­кий про­рив відбу­деть­ся не сьо­годні, і не за­в­т­ра, а в га­лу­зевій асоціації на­го­ло­шу­ють, що ста­неть­ся це ли­ше у разі, «як­що уряд до­по­мо­же пе­ре­роб­ни­кам вий­ти на ці рин­ки», а «для цьо­го потрібно ство­ри­ти відповідні умо­ви і не за­ва­жа­ти га­лузі пра­цю­­­ва­ти». Тож з’явить­ся в ре­зуль­таті подібних кло­потів врешті-решт «вікно» чи «вікон­це», і чи вза­галі щось «про­ру­ба­ют» — ве­ли­ке пи­тан­ня. Бо, за сло­ва­ми го­ло­ви правління асоціації Укр­цу­кор Ми­ко­ли Яр­чу­ка, досі дер­жа­ва не над­то пе­рей­ма­ла­ся цу­к­ро­во-ек­с­порт­ни­ми про­бле­ма­ми. «З пи­тан­ня­ми адап­тації і гар­монізації дер­жав­них стан­дартів тя­га­ни­на ней­мовірна. Лю­ди пра­цю­ють, інсти­ту­ти скла­да­ють стан­дар­ти, зна­хо­дить­ся чи­нов­ник, ко­лу­пається в усіх цих на­пра­цю­ван­нях, по­ка­зує, що він ду­же ро­зум­ний, ду­же важ­ний і на­ма­гається «за­ва­ли­ти» усі ці стан­дар­ти. По півто­ра-два ро­ки ле­жать стан­дар­ти — а це не дає нам мож­ли­вості вий­ти сьо­годні в Євро­со­юз, то­му що у нас не­має нор­ма­тив­ної до­ку­мен­тації. А на увесь світ кри­чи­мо, що праг­не­мо, ве­ли­ки­ми кро­ка­ми йде­мо до Євро­со­ю­зу!» — роз­повів
М. Яр­чук.
Хо­ча від се­бе, спра­вед­ли­вості за­ра­ди, до­да­мо, що країни ЄС здатні повністю за­без­пе­чи­ти вла­сним цу­к­ром своє внутрішнє спо­жи­ван­ня. Тож і че­рез це відкри­ти хоч не­ве­лич­ку «ква­тир­ку» до об’єдна­ної Євро­пи бу­де не­про­сто. Тим ча­сом, мож­ливість ек­с­пор­ту­ва­ти цу­кор ви­я­ви­ла­ся б до­реч­ною ще й то­му, що на зовнішніх рин­ках цьо­горічна си­ту­ація ук­раїнським про­мис­лов­цям на ру­ку. За інфор­мацією Ми­ко­ли Яр­чу­ка, цьо­го ро­ку «че­рез по­су­ху у Бра­зилії ба­ланс цу­к­ру бу­де на ко­ристь на­шим то­ва­ро­ви­роб­ни­кам».

Про виробничі сподівання і сирцеві зазіхання
Щоб не до­пу­с­ти­ти об­ва­лу цін на «со­лод­кий пісок» у нашій дер­жаві, пе­ре­роб­ни­ки звер­ну­ли­ся до Аг­рар­но­го фон­ду, аби той ви­ку­пив при­наймні 100 ти­с. т цу­к­ру і та­ким чи­ном зняв на­пру­гу з внутрішньо­го рин­ку. На дум­ку Ми­ко­ли Яр­чу­ка, це дасть мож­ливість от­­ри­ма­ти цу­к­ро­за­во­дам обігові ко­ш­ти, а Аг­рар­но­му фон­ду че­рез місяць-дру­гий по­вер­ну­ти за­тра­чені гроші, ре­алізу­вав­ши цу­кор. Що­прав­да, є ли­ше ро­зуміння з бо­­­ку ви­со­ко­по­са­довців, а дій по­ки що не­має. Хо­ча в Укр­цукрі впев­нені, що все ста­не на свої місця, і ціни на «со­лод­кий пісок» теж, із закінчен­ням пе­ре­роб­ки, підскочать. «Хо­че то­го хтось чи не хо­че, по­до­бається це ко­мусь чи ні — підуть уго­ру, то­му що собівартість цу­к­ру за ни­­нішніх цін на газ ста­но­вить 9,5–10 грн/кг. Тор­гу­ва­ти собі на зби­ток нор­мальні ком­панії, нор­мальні за­во­ди не бу­дуть»,  — підсу­му­вав М. Яр­чук.
На фоні роз­мов про май­бутнє по­до­рож­чан­ня цу­к­ру вже ак­тивізу­ва­ли­ся струк­ту­ри, які за­кли­ка­ють за­во­зи­ти за­кор­дон­ний си­рець. Мов­ляв, та­кий крок ста­не по­ря­тун­ком для ук­раїнсько­го спо­жи­ва­ча, бо уне­мож­ли­вить пе­ре­пи­су­ван­ня цінників на «со­лод­кий пісок» у бік зро­с­тан­ня на по­ли­цях крам­ниць. У га­лу­зевій асоціації за­стеріга­ють від подібних дій, бо, вва­жа­ють, це ос­та­точ­но об­ва­лить ре­алі­заційні ціни на підприємствах на бу­ря­ко­вий цу­кор. Чи ста­не де­шев­шим стра­тегічний про­дукт у ма­га­зи­нах — пи­тан­ня, а ось відчут­но­го уда­ру по га­лузі на­не­се. На­ступ­но­го ро­ку ви­роб­ни­ки зно­ву вирішать для се­бе, що не­вигідно ви­ро­щу­ва­ти бу­ря­ки й зай­ма­ти­ся пе­ре­роб­кою. Від се­бе слід до­да­ти: в умо­вах дефіци­ту в дер­жаві ва­лю­ти до­ла­ри і євро тре­ба ви­т­ра­ча­ти пе­ре­дусім на те, що самі про­ду­ку­ва­ти не мо­же­мо.  

Вар­то за­зна­чи­ти, До­нець­ка та Лу­гансь­ка об­ласті, де три­ває про­ти­сто­ян­ня, що ус­клад­нює по­льові ро­бо­ти, по­го­ди з цу­к­ро­ви­роб­ництвом не роб­лять. Ко­ренів там ма­со­во не ви­ро­щу­ють.

Інтерв'ю
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як
Про глобальне потепління говорять уже кілька десятиліть. Які конкретні практичні наслідки від нього вже відчуло сільське господарство України і на що ще очікувати розповідає найавторитетніший в

1
0