Спецможливості
Досвід господарств

Вирощування ози­мо­го го­ро­ху. Кейс «Українка Агро»

27.09.2017
6317
Вирощування ози­мо­го го­ро­ху. Кейс «Українка Агро» фото, ілюстрація

Озимий горох — культура досить нова в Україні, і тому невелика кількість агровиробників володіє знаннями про його переваги та особливості вирощування. Тому з огляду на актуальність цього питання пропонуємо вашій увазі статтю, яка містить практичний досвід вирощування цієї бобової культури у ТОВ «Українка Агро».

 

 

Са­ме гос­по­дар­ст­во роз­та­шо­ва­не в Ма­линсь­ко­му р-ні Жи­то­мирсь­кої обл. В об­робітку підприємства близь­ко 2 тис. га землі. Ви­ро­щу­ють ха­рак­терні для Полісся куль­ту­ри, такі як ку­ку­руд­за, со­няш­ник та озимі зер­нові: пше­ни­цю, жи­то, три­ти­ка­ле, озимі ріпак та го­рох. Чим ціка­вий в умо­вах сьо­го­ден­ня ози­мий го­рох для ук­раїнських аг­ро­ви­роб­ників, ми виріши­ли дізна­ти­ся в го­ло­вно­го аг­ро­но­ма ТОВ «Ук­раїнка Аг­ро» Оле­га Пи­ли­пен­ка.

—Як ви вий­ш­ли на про­по­зицію що­до насіннєво­го ма­теріалу ози­мо­го го­ро­ху? 

— Оскільки маємо тва­рин­ництво, то нам потрібна якісна кор­мо­ва ба­за. Для то­го, аби її за­без­пе­чи­ти, співпра­цюємо із Інсти­ту­том рільництва та овочівництва (м. Нові Сад, Сербія). У них за­ку­по­вуємо насіння бо­бо­вих трав: ко­ню­ши­ни, лю­цер­ни то­що. Після то­го, як ця ус­та­но­ва за­реєстру­ва­ла в Ук­раїні ози­мий го­рох, сорт НС Мо­роз, нам за­про­по­ну­ва­ли взя­ти йо­го на про­бу. Тож фак­тич­но ми одні з пер­ших, хто по­чав ви­ро­щу­ва­ти йо­го в Ук­раїні. Вар­то за­зна­чи­ти, що, вра­хо­ву­ю­чи наші по­год­но-кліма­тичні умо­ви та ґрун­ти, озимі куль­ту­ри — це той сег­мент рос­лин­ництва, який має бу­ти в пріори­теті, оскільки во­ни до­волі про­дук­тивні. 

— Поділіться, будь ла­с­ка, своїм прак­тич­ним досвідом ви­ро­щу­ван­ня ози­мо­го го­ро­ху.

— Пла­ну­ва­ли йо­го висіяти на площі 150 га, та по­чат­кові наміри де­що зміни­ли­ся. З осені ми висіяли йо­го на площі 120 га, та оскільки на­далі по­годні умо­ви знач­но погірши­ли­ся — ґрунт був пе­ре­зво­ло­же­ний та на­ста­ва­ло знач­не по­хо­ло­дан­ня, — то висіван­ня на решті площі пе­ре­нес­ли на вес­ну. Ад­же, як ви­я­ви­ло­ся, це сорт-дво­руч­ка, тож не­досіяне во­се­ни насіння не про­па­де. Та­ким чи­ном ви­па­ла на­го­да порівня­ти вро­жайність цієї куль­ту­ри з різни­ми стро­ка­ми висіван­ня.

— Чи бу­ли у вас по­бо­ю­ван­ня пе­ред висіван­ням ози­мо­го го­ро­ху? Що вас найбільше не­по­коїло?

— За сло­ва­ми оригіна­то­ра, як і що­до всіх ози­мих куль­тур, мо­жуть ви­ник­ну­ти про­бле­ми із пе­ре­зимівлею рос­лин. Але це зви­чай­ний аг­ро­номічний ри­зик: та­ке мо­же тра­пи­ти­ся один раз на п’ять років, а мо­же й зовсім не тра­пи­ти­ся.

Здебільшо­го під го­рох у нас бу­ли стер­нь­ові по­пе­ред­ни­ки — ози­ма пше­ни­ця та жи­то. Після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка ми про­во­ди­ли по­верх­не­вий об­робіток ґрун­ту, який скла­дав­ся із двох дис­ку­вань та пе­ред­посівної куль­ти­вації. Оп­ти­маль­ни­ми стро­ка­ми висіван­ня для Цен­т­раль­ної та Північної Ук­раїни є 15–25 ве­рес­ня, на Півдні Ук­раїни висівні терміни мо­жуть роз­тя­гу­ва­ти­ся до 5 жовт­ня. Як ба­чи­мо, во­ни прак­тич­но збіга­ють­ся зі стро­ка­ми сівби ози­мих зер­но­вих куль­тур. Для ози­мо­го го­ро­ху най­оп­ти­мальнішою фа­зою для вхо­д­жен­ня в зи­му є ут­во­рен­ня трьох-п’яти трійча­с­тих листків. Са­ме за та­кої стадії роз­вит­ку він най­кра­ще пе­ре­зи­мо­вує.

Прак­тич­но ми по­ча­ли висіва­ти го­рох на­прикінці ве­рес­ня — на по­чат­ку жовт­ня. Умо­ви для сівби бу­ли да­ле­ко не най­кращі — до­во­ди­ло­ся висіва­ти в су­хий ґрунт і до то­го ж фак­тич­но пе­ред са­ми­ми при­мо­роз­ка­ми. Тож не все насіння зійшло во­се­ни. На­весні во­но ще до­схо­ди­ло. Гу­с­то­та висіван­ня — 1,0–1,1 млн схо­жих насінин на гек­тар. Оскільки ма­са 1 тис. насінин ози­мо­го го­ро­ху де­що ниж­ча, ніж у зви­чай­них сортів, то висівна нор­ма ста­но­вить 220 кг/га. Гли­би­на висіву варіює від 3–5 см за­леж­но від во­ло­гості та ме­ханічно­го скла­ду ґрунтів. Висіва­ли ози­мий го­рох тра­диційни­ми зер­но­ви­ми сівал­ка­ми із міжряд­дям 15 см. Та­кож слід за­зна­чи­ти, що го­рох з ура­ху­ван­ням йо­го до­б­рої здат­ності до гілку­ван­ня мож­на висіва­ти і з ши­ри­ною 30 см — він до­сить ефек­тив­но ви­ко­ри­с­то­вує пло­щу і, як пра­ви­ло, пу­с­тих місць на полі не бу­ває.

— А як що­до ефек­тив­ності іно­ку­ляції насіння ози­мо­го го­ро­ху?

— Пе­ред сівбою осо­би­с­то ми не про­во­ди­ли іно­ку­ляцію, ад­же, вра­хо­ву­ю­чи де­що запізнілі терміни висіван­ня, бак­терії не при­жи­ли­ся б. А цьо­го ро­ку, сподіваємо­ся, умо­ви скла­дуть­ся кра­щим чи­ном і висів про­во­ди­ти­ме­мо в оп­ти­маль­но ранні стро­ки, тож пла­нуємо за­сто­су­ва­ти іно­ку­ляцію.

— А чи вза­галі доцільно на зи­му про­во­ди­ти іно­ку­ляцію, ад­же з по­ни­жен­ням тем­пе­ра­ту­ри ґрун­ту ак­тивність мікро­ор­ганізмів па­дає? 

— Так, це вар­то ро­би­ти. Візьмімо для при­кла­ду сою: ад­же на­ступ­но­го ро­ку після її ви­ро­щу­ван­ня буль­боч­ки в ґрунті про­дов­жу­ють жи­ти і хо­ча й у меншій кількості, все ж функціону­ють. Для іно­ку­ляції ози­мо­го го­ро­ху спро­буємо за­сто­су­ва­ти Оптімайз Пульс для висіву на не­ве­ликій площі, ре­ш­ту за­мов­ля­ти­ме­мо в Інсти­туті мікробіології.

Що­до ос­нов­но­го удо­б­рен­ня. По­за­як ми не встиг­ли про­ве­с­ти аг­рохімічний аналіз ґрун­ту по­ля, то взя­ли се­редні по­каз­ни­ки за­без­пе­чен­ня міне­раль­ни­ми еле­мен­та­ми. Тож в ос­нов­не удо­б­рен­ня бу­ло вне­се­но 150 кг/га нітро­а­мо­фо­с­ки. В ос­но­ву піджив­лен­ня ра­но на­весні, по мерз­ло­та­ло­му ґрун­ту, ви­ко­ри­с­та­ли аміач­ну селітру (200 кг/га), та­кож уп­ро­довж ве­ге­тації двічі піджив­лю­ва­ли кар­бамідом — по 10 кг/га. Пер­ше вне­сен­ня при­па­ло ра­зом із за­сто­су­ван­ням гербіцидів, дру­ге — на фа­зу по­чат­ку гілку­ван­ня куль­ту­ри.

— А що­до ре­тар­дантів — чи є по­тре­ба у їхньо­му за­сто­су­ванні? Чи, мож­ли­во, го­рох не має та­кої здат­ності до пе­ре­ро­с­тан­ня, як, на­при­клад, рос­ли­ни ози­мо­го ріпа­ку?

— Як за­яв­ле­но оригіна­то­ром, цей сорт на­ле­жить до гру­пи се­ред­нь­о­рос­лих, тож по­тре­би в за­сто­су­ванні ре­тар­дантів не ви­ни­кає.

— Який рівень пе­ре­зимівлі ози­мо­го го­ро­ху порівня­но з ози­ми­ми ко­ло­со­ви­ми?

— За на­шою оцінкою, ви­хо­дя­чи із влас­но­го досвіду ви­ро­щу­ван­ня, рівень пе­ре­зимівлі ози­мо­го го­ро­ху ви­щий, ніж в ози­мо­го яч­ме­ню, але по­сту­пається озимій пше­ниці. Цієї зи­ми мо­роз у на­шо­му краї був до -26°С, а снігу ви­па­ло ша­ром зав­тов­шки 60–70 см. Про­те такі умо­ви мож­на вва­жа­ти іде­аль­ни­ми для пе­ре­зимівлі й для інших ози­мих. Тож під «по­ка­зові» по­годні умо­ви ози­мий го­рох у нас не по­па­дав.

— Поділіться особ­ли­во­с­тя­ми за­хи­с­ту ози­мо­го го­ро­ху від шкідли­вих ор­ганізмів.

— В умо­вах цен­т­раль­них та північних регіонів за­для зни­жен­ня ри­зиків ура­жен­ня куль­ту­ри сніго­вою плісня­вою та фу­заріозом, а та­кож зве­ден­ня нанівець ура­жен­ня гриб­ни­ми інфекціями потрібно про­во­ди­ти осінню об­роб­ку посівів фунгіци­да­ми з д.р. бе­номіл. Най­кра­ще це ро­би­ти в першій-другій де­каді жовт­ня або у фазі двох-трьох трійча­с­тих листків у куль­ту­ри. На відміну від три­а­золів, які пра­цю­ють за теп­ло­вої тем­пе­ра­ту­ри на рівні 12…15°С, д.р бе­номіл, тіофа­нат-ме­тил відно­сять­ся до бен­зиміда­золів. То­му ці діючі ре­чо­ви­ни по­чи­на­ють ефек­тив­но пра­цю­ва­ти в умо­вах де­що ниж­чо­го теп­ло­во­го ре­жи­му — по­чи­на­ю­чи з 8°С. Тож по­ни­жен­ня тем­пе­ра­тур до цьо­го рівня не впли­ва­ти­ме не­га­тив­ним чи­ном на ефек­тивність фунгіцидів із за­зна­че­ни­ми діючи­ми ре­чо­ви­на­ми. Та­кож, ура­хо­ву­ю­чи, що період їхньо­го напівроз­па­ду по­до­вже­ний, во­ни, відповідно, три­валіший час за­ли­ша­ють­ся на по­верхні рос­лин та справ­ля­ють по­до­вже­ний за­хис­ний ефект.

Го­рох для аг­ро­ви­роб­ників ціка­вий тим, що він віднос­но ра­но звільняє по­ле. Тож і йо­го вро­жай, на відміну від сої, ку­ку­руд­зи та інших куль­тур, та­кож мож­на ре­алізу­ва­ти раніше. До то­го ж ця куль­ту­ра є до­б­рим по­пе­ред­ни­ком для зер­но­вих куль­тур та ози­мо­го ріпа­ку.

Для про­ве­ден­ня про­тру­ю­ван­ня насіння ра­ди­мо за­сто­со­ву­ва­ти пре­па­ра­ти з та­ки­ми д.р., як ти­рам, флудіок­саніл. Осо­би­с­то ми про­во­ди­ли про­тру­ю­ван­ня Віта­вак­сом і, в прин­ципі, ре­зуль­та­том ду­же за­до­во­лені.

Не менш важ­ли­вим є за­хист посівів від бур’янів. Як­що по­пе­ред­ни­ком під го­рох є зер­нові ко­ло­сові, то ви­ни­кає по­тре­ба вне­сен­ня грамініцидів. Оскільки пер­шо­го ро­ку ви­ро­щу­ван­ня ози­мо­го го­ро­ху у нас че­рез не­спри­ят­ливі по­годні умо­ви був пізній йо­го висів, до то­го ж пев­ний період осені був су­хим, то па­да­ли­ця ко­ло­со­вих схо­ди­ла до­сить пізно. То­му всі гербіцидні об­роб­ки ми зму­шені бу­ли пе­ре­не­с­ти на вес­ну — це бу­ло цілком логічно. Зо­к­ре­ма, ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли ба­ко­ву суміш Ба­за­г­ран, 2,5 л + Агрітокс, 0,4 л/га (час за­сто­су­ван­ня — до по­чат­ку періоду бу­тонізації). Вза­галі оп­ти­маль­на фа­за вне­сен­ня гербіцидів на го­росі — фор­му­ван­ня куль­ту­рою п’яти трійча­с­тих листків. Про­те за ви­ко­ри­с­тан­ня цієї суміші во­се­ни фа­за роз­вит­ку куль­ту­ри, звісно, бу­де ниж­чою.

Слід про­тру­ю­ва­ти насіння ози­мо­го го­ро­ху про­ти та­ких шкідників, як па­ро­ст­ко­ва му­ха та буль­боч­ко­вий дов­го­но­сик. По­чи­на­ю­чи від періоду віднов­лен­ня ве­ге­тації з’яв­ля­ють­ся по­пе­лиці, бру­хус та пло­до­жер­ки. Про­ти бру­ху­су об­роб­ку посівів про­во­ди­мо тоді, ко­ли в куль­ту­ри з’яви­ла­ся пер­ша квітка, а че­рез 10–12 днів по­вто­рюємо зно­ву. Тут важ­ли­во чер­гу­ва­ти інсек­ти­ци­ди гру­пи не­оніко­ти­ноїдів та си­с­темні фо­с­фо­рор­ганічні.

— Чи має ози­мий го­рох якісь особ­ли­вості зби­ран­ня порівня­но з ярим?

— Ози­мий до­сти­гає на два тижні раніше, ніж ярий. Для то­го, аби не ви­ни­ка­ло пи­тань із йо­го зби­ран­ням, вар­то про­ве­с­ти де­си­кацію Дик­ва­том.

— А що мо­же­те ска­за­ти про стійкість куль­ту­ри до об­си­пан­ня? 

— Цьо­го ро­ку ви­ник­ла та­ка си­ту­ація, що ви­па­дан­ня дощів під час зби­ран­ня го­ро­ху не да­ло змо­гу вчас­но змо­ло­ти­ти рос­ли­ни з усієї площі. Тож зби­ра­ли го­рох навіть на де­ся­тий день після про­ве­ден­ня де­си­кації і як та­ко­го об­си­пан­ня не спо­с­теріга­ли, во­но бу­ло на до­пу­с­ти­мо­му рівні — 2–3%. Тож мож­на ствер­д­жу­ва­ти, що куль­ту­ра до­сить стійка до розтріску­ван­ня.

— Тож яку вро­жайність вам вда­ло­ся от­ри­ма­ти?

— По Жи­то­мир­щині вро­жайність ози­мо­го го­ро­ху на круг ста­но­ви­ла 37 ц/га. Зо­к­ре­ма, із площ, де куль­ту­ру досіва­ли на­весні, вро­жайність ста­но­ви­ла 31 ц/га. Тож, як по­ка­зує ви­роб­ни­ча прак­ти­ка, кра­ще все ж та­ки до­три­му­ва­ти­ся ре­ко­мен­до­ва­них строків сівби й висіва­ти йо­го під зи­му, оскільки на­весні рос­ли­ни кра­ще ви­ко­ри­с­то­ву­ють ґрун­то­ву во­ло­гу, що на­ко­пи­чи­лась у зи­мо­вий період.

— На ва­шу дум­ку, чи мо­же ози­мий го­рох повністю заміни­ти ярий?

— Я вва­жаю, що не мо­же. Не всі регіони Ук­раїни при­датні для йо­го ви­ро­щу­ван­ня. Так, на­при­клад, на сході Ук­раїни (До­неч­чи­на, Харківщи­на) є ве­ликі ри­зи­ки що­до йо­го ви­мер­зан­ня, то­му тут доцільніше ви­ро­щу­ва­ти ярий го­рох. Най­кра­ще висіва­ти йо­го на півдні країни — Оде­щині й Ми­ко­лаївщині. Як­що до­три­му­ва­ти­ся тех­но­логії на ви­со­ко­му рівні, то мож­на ви­ро­щу­ва­ти, звісно, й у цен­т­раль­них регіонах.

— А яка по­тенційна вро­жайність цьо­го сор­ту?

— За ствер­д­жен­ням оригіна­то­ра — 60 ц/га. У на­шо­му гос­по­дарстві, оскільки більша ча­с­ти­на сходів го­ро­ху бу­ла от­ри­ма­на на­весні, для ньо­го скла­ли­ся не зовсім спри­ят­ливі ве­ге­таційні умо­ви. А за до­три­ман­ня строків висіван­ня, од­но­знач­но, от­ри­ма­ли б більшу вро­жайність.

На­ос­та­нок скажіть відвер­то, чи поміти­ли ви не­доліки у ви­ро­щу­ванні ози­мо­го го­ро­ху?

— Єди­ним йо­го не­доліком є нерівномірність дозріван­ня. Са­ме та­ка оз­на­ка спо­с­терігається, ко­ли ви от­ри­муєте ча­с­ти­ну сходів во­се­ни, а ча­с­ти­ну — на­весні. В та­ко­му разі, аби «підігна­ти» дозріван­ня го­ро­ху під один ма­сив, де­си­кація вкрай не­обхідна. Під час ви­ро­щу­ван­ня яро­го го­ро­ху та­ка оз­на­ка не спо­с­терігається, ад­же ми йо­го висіваємо у фізич­но стиг­лий, до­б­ре прогрітий ґрунт і пи­тан­ня рівномірності сходів не ви­ни­кає.

Ось та­кий він, ози­мий го­рох, зі своїми пе­ре­ва­га­ми й ню­ан­са­ми ви­ро­щу­ван­ня. Без­пе­реч­но, вар­тий то­го, аби ним заціка­ви­ли­ся аг­рарії. А яке місце на своєму полі відве­де­те йо­му ви — як ек­с­пе­ри­мен­таль­ну ділян­ку чи про­мис­ло­вий посів — вирішу­ва­ти вам. Але, бе­зу­мов­но, в регіонах, де «про­пи­са­но» йо­го ви­ро­щу­ван­ня, — вар­то спробувати!

Г. Жолобецький, g.zholobetskiy@univest-media.com

Інформація для цитування
Чи бу­ти ози­мо­му го­ро­ху на бо­бо­во­му олімпі?/ Г. Жолобецький // Пропозиція/ — 2017. — № 9. — С. 82-85

 

Інтерв'ю
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із
Зараз багато говориться про деградацію грунтів. Сайт propozitsiya.com попросив детальніше прояснити суть проблеми і порадити шляхи її вирішення генерального директора Інституту охорони грунтів Ігоря Яцука. І він дав докладне інтерв’ю.   Як... Подробнее

1
0