Спецможливості
Досвід господарств

Вирощування ківі в сільськогосподарській "Кремнієвій долині" Піднебесної

12.08.2016
4378
Вирощування ківі в сільськогосподарській "Кремнієвій долині" Піднебесної фото, ілюстрація
vyroshuvannya roslyn

Запрошуємо до китайської провінції Шеньсі, яка у світі , як виявилось, відома не лише  як місцезнаходження гробниці імператора Цинь Шихуана зі знаменитою теракотовою армією.

Старовинний Сіань, головне місто провінції Шеньсі, 1100 років тому був столицею Китаю. Нині разом з околицями являє собою суцільну музейну територію, місто-музей під відкритим небом. Окрім глиняних статуй воїнів, похованих 210–209 рр. до н. е. разом зі своїм правителем Цинь Шихуаном, першим імператором феодального Китаю, тут відкрито ще одну не менш цікаву знахідку — найдавніше відоме сільське поселення в державі. Стоянку давніх поселенців Баньпо знайдено на півночі від гір Ціньліншань, поруч зі східним поворотом Жовтої річки Хуанхе. Тамтешніх мешканців відносять до культури Яншао — жили вони в Баньпо від 4500 до 3750 р. до н.е. Займалися мешканці полюванням, риболовлею, збиранням дикорослих ягід і плодів. 

Добре відома в країні та за її межами і ще одна місцина — Янлін, батьківщина нащадків китайського божества землеробства. Понад 4000 років тому предки вчених агрономів першими в історії країни тут «вчили людей обробляти землю, збирати врожай, вирощувати зернові культури», тим самим заклавши основи місцевої культури землеробства. Нині Янлін — сільськогосподарська «Кремнієва долина» Піднебесної. Але про це трохи нижче, спершу розповімо про зустрічі та знайомства в краї, де вирощують плоди, які і в нас уже давно стали популярними.

 

Фрукт, що приносить багатство

У Стародавньому Китаї поети захоплювалися кронами ліани, або актинідії китайської, її весняними квітами та великим листям, яке зовні нагадувало опахало. А от у Новій Зеландії, оскільки в плодові цієї рослини знайшли схожість із тілом птаха ківі — символу країни, то там вона отримала саме таке ім’я, яке з часом стало міжнародним. У Піднебесній ще тривалий час фрукт називали «китайським аґрусом». 

Сучасний ківі — результат окультурення актинідії. Відкрили ж рослину саме китайці понад 700 років тому, а в другій половині ХІХ ст. у Новій Зеландії зайнялися її селекцією. В результаті плоди стали втричі більшими. Крім цих двох країн, насадження ківі  плекають тепер у США, Ізраїлі, на заході Франції. Кілька років тому американські дослідники з Бейлорського університету встановили, що ківі є найкориснішим для організму фруктом. У ньому багато вітамінів, особливо А, В і С, мінеральних солей, дубильних речовин і ферментів, що розчиняють білок. У повіті Чжоу Чжі провінції Шеньсі нам вдалося познайомитися з деякими нюансами вирощування, зберігання та продажу диво-плоду.

— У нас — центр вирощування ківі світового масштабу, — гордо заявив українським журналістам заступник голови уряду повіту Чжу Цзень Пін. — Нещодавно я побував у Новій Зеландії, там ківі росте на 12 тис. га. До речі, наш повіт розміщений на 34-му градусі північної широти, а територія в Новій Зеландії, де культивують фрукт, — на 34-му градусі південної широти. Ківі потрапив до Нової Зеландії саме з Китаю. Та й не тільки туди: можна з упевненістю сказати, що з нашого повіту ківі поширився по всьому світові. Конкурентами з новозеландцями ми не є. Природа розпорядилася грамотно: у нас фрукти дозрівають восени, а в них урожай збирають навесні. У Чжоу Чжі ківі вирощують на площі 27 тис. га, щороку збирають понад 400 тис. т. Плід забезпечує річний прибуток у  2,5 млрд юаней, це становить майже 400 млн доларів. 

У селищі Чжоу І гостей з далекої України чекали: на довгих столах на тарелях представили аж вісім сортів фруктів для дегустації. Жовтуваті і яскраво-зелені, солодкі та кислуваті, круглі й овальні… Не втрималися із запитанням:

— Чому в Києві купуємо не такі смачні та соковиті плоди? Зазвичай вони тверді, несолодкі…

— Бо збирають їх недозрілими, інакше не можна буде транспортувати на далекі відстані — відповіли господарі.

Експортують ківі до Кореї, Таїланду, Росії, а звідти — до сусідніх країн. Сподіватимемося, що з приєднанням України до Шовкового шляху та збільшенням рейсів товарними потягами через Середню Азію до Піднебесної в обхід Росії налагодиться доставка «китайського аґрусу» і до нашої країни. У Чжоу Чжі  плоди зберігають на складах — мають таких понад 2500. Ми побували в кількох і бачили, як тимчасові робітниці сортують і фасують фрукти по кошиках і лотках. За температури 0°С ківі на складі може зберігатися півроку, аж до весни.

У Чжоу І розміщена компанія з онлайн-продажу фруктів. За комп’ютерами — переважно хлопці та дівчата. 

— Працюють напружено, бо замовлень багато, до 10 тисяч у день, — підключилася до розмови директор компанії Жао Янь. — Основні клієнти — звичайні родини. Мінімальна кількість, яку замовляють, півтора кілограма, це 20 плодів за ціною 50 юаней (майже 8 дол.). Фрукти відправляємо поштою, до адресата доходять не більш як за чотири дні. Найбільший попит — з вересня по лютий, надто напередодні свята Весни, або Нового року за східним календарем, що припадає на кінець січня — початок лютого. Постійно ведемо серйозну роботу з внутрішнім споживачем. На центральному телеканалі CCTV систематично виходять інформаційні сюжети про врожаї ківі та користь цих плодів. Чимало китайців вважають, що купують імпортні ківі, але насправді це їхній рідний продукт, про який згадувалось у китайських книгах з медицини та економіки століття й століття тому. З дикої рослини ківі перетворився на фрукт, який приносить багатство.

Саме так. Невисокі на зріст дерева з великим лапатим листям починають родити через три роки і плодоносять до трьох десятиліть. Сади в селищі, яке об’єднує 32 села, поділені на ділянки розміром один му (приблизно 667 м2), кожна закріплена за селянською родиною. Уряд свого часу допоміг жителям усіх сіл привести ці ділянки до ладу, прокласти між ними доріжки. Зібраний врожай приймає корпорація. За рік одна ділянка дає родині прибуток у 20–30 тис. юаней (3–5 тис. дол.). Виробництво — органічне, без будь-якої хімії. Із ківі виготовляють варення, джеми, цукерки, наливки, навіть креми для жіночої краси.

Одна вісь, один центр і вісім зон

За 80 км від столиці провінції в економічному районі Гуаньчжун Тяньшуй та економічному коридорі Шовкового шляху розташоване місто Янлін, де встановлено величний пам’ятник божеству землеробства. Тут, згідно з науковими дослідженнями, понад 4 тис. років тому зародилося землеробство Серединної країни, було закладено основи його культури. Ще 1934 р. це місце народний уряд обрав для відкриття першого вищого спеціалізованого агрономічного навчального закладу на північному заході Піднебесної — прообразу сучасного Північно-Західного університету науки сільського господарства і лісівництва. Після проголошення нового Китаю держава і провінція Шеньсі побудували тут ще два університети та п’ять окремих академій сільського господарства і лісівництва, три середніх аграрних школи. Так народилося «місто сільської науки». Держрада КНР у 1997 р. ухвалила рішення про створення тут Державного демонстраційного району сільськогосподарських нових високотехнологічних галузей. Нині Янлін — єдина в країні високотехнологічна аграрна зона державного рівня; єдина на заході Китаю дослідна зона співпраці між Тайванським островом і континентом з виробництва сільгосппродукції; одна з перших науково-технологічних баз інновацій щодо імпорту та неоіндустріальних баз демонстрації досягнень у галузі глибокої переробки продукції; одне з перших інтелектуальних міст.

Ближче ознайомитися з демонстраційним парком нам допомогла його відповідальний працівник  Бей Сяо Фан, котра провела тривалу екскурсію деякими об’єктами, відповіла на численні запитання журналістів. 

— Парк, — розповіла вона, — побудовано за проектом «одна вісь, один центр і вісім зон». Одна вісь — це одна кластерна вісь індустрії. Один центр — центр науково-технологічного інноваційного сучасного сільського господарства в Янлін. Вісім зон — це парки технологічних дослідженнь, інновацій аграрного сектору, міжнародного співробітництва науки і технології, культивування рослин, обробки продуктів, логістики, демонстраційний парк стандартного виробництва і, нарешті, парк з підготовки підприємств сучасного сільського господарства. Для управління та обслуговування засновано ТОВ, реєстраційний капітал якого становить 1 млрд юаней. Головні складові індустрії — вирощування овочів, селекція пшениці, виробництво фруктів, грибів, свинарство і скотарство, квітникарство, розсадник.

Коротко про зону промисловості. Передусім — це індустріальний парк Фухай, який об’єднав понад сотні підприємств машинобудування, глибокої переробки продукції, екологічних засобів захисту рослин, електроніки. У секторі логістики розміщений один з найбільших логістичних парків хліба та масла, в секторі біоіндустрії — парк з виробництва кормів. Назву бодай кілька провідних світових компаній, представлених тут: американська Gargill, німецька SANO, китайські «Східна надія», «Танженьшень» тощо. Таким чином утворився кластер індустрії з виробництва кормів на заході країни…

Які ж провідні напрями діяльності? Аби не втомлювати читачів, назвемо деякі з них. Значних успіхів досягнуто у сфері біорозвитку: щороку в Янлін акредитують понад 30 нових порід тварин і сортів рослин. Показово, що в чотирьох із шести головних у країні пшеничних регіонах використовують насіння сортів, виведених селекціонерами Янлін. Виявляють бажання співпрацювати з місцевими науковцями в галузі біофармацевтики десятки провідних національних і закордонних фармпідприємств. Щоб створити потужну базу виробництва сільгоспмашин та обладнання, теж залучають світових гігантів  галузі. Парк побудував перший у Китаї супермаркет техніки для села з прямими субсидіями. Досягають певних успіхів і кожне з 60-ти власних переробних підприємств — у таких сферах, як фрукти і овочі, соки, м’ясні та молочні продукти, їстівні гриби, плодове вино, переробка зерна, здорове харчування і т. д. Досягнення демонструються у місті на щорічній високотехнологічній виставці сільського господарства, яка є однією з двох державних комплексних аграрних виставок рівня «5А» та однією з чотирьох найвідоміших виставок у країні. 

Що там казати, Янлін став зразком сучасного сільського господарства, перетворився на аграрну «Кремнієву долину» Китаю, а цього, звісно, не досяг би без підтримки держави та уряду провінції. Тут на площі 135 км2 (із них 35 — житловий сектор) займаються науковими розробками і зразу ж стараються впровадити їх у виробництво, пропагувати краще серед аграріїв, переробників, машинобудівників. Янлін організував 223 показові демонстраційні парки сучасного сільського господарства в усіх провінціях країни. 

Ми з великим задоволенням відвідали теплиці, оранжереї, побували в «суперовочевому» та квітковому садах, а в спеціальному павільйоні ознайомилися з багатою флорою західного регіону Піднебесної. Найбільше вразило те, що в Державному демонстраційному районі сільськогосподарських нових високотехнологічних галузей чітко тримають курс на екологічно чисте господарство — на цьому наголошували і науковці, і виробничники, з якими ми спілкувалися. Та й куди б не завітали, запаху хімії не відчували. Зате тут і там зустрічали весільні пари, які приїздять у парк, аби зафіксувати одну з найщасливіших митей у своєму житті на фоні створених людськими руками садів, парків, городів, на фоні краси сільської природи.

…Це лише окремі начерки про сьогодення і майбутнє китайського села. Детальніше про деякі аспекти його життя — в наших наступних матеріалах. 

М. Заворотна, М. Пуговиця, журналісти

 

Ключові слова: Китай, зовнішня торгівля

Інтерв'ю
У середині грудня офіційно було повідомлено про створення нової громадської організації — «Всеукраїнського аграрного форуму», метою якої є об’єднання  всіх сільськогосподарських організацій задля спільної продуктивної роботи й ефективної... Подробнее
Максим Тарапата
Україна є лідером з експорту олії в світі. Один з перспективних ринків для української олії - КНР, на якому інтерес до соняшниковій олії постійно зростає. Які складнощі очікують українських імпортерів, розповів Максим Тарапата, генеральний... Подробнее

1
0