Укр
Агробізнес
Погляд з Заходу: «Заборона України на продаж сільськогосподарських земель душить її економіку»
03.01.2018
3966
«Київ продовжує відкладати земельні реформи, попри тиск з боку МВФ і інвесторів», - пише інформаційне агентство Bloomberg в своїй статті від 2 січня.
Рання зимова сцена, приблизно в 400 км на захід від Києва, свідчить про те, що Україна так і не змогла перенести свою історично значущу галузь в 21-е століття і допомогти економіці оговтатися від конфлікту в країні.
Mriya Agro Holding Plc, компанія, що збирає останній урожай цукрових буряків, не володіє жодним з широких полів. Під снігом це поле складається з 270 окремих ділянок, і кожну компанія взяла в оренду на 3-5 років. Селянам, які отримали землю після падіння комунізму, забороняється її продавати, а компаніям не дозволяється її купувати, тому ті не мають стимулів витрачати гроші на збільшення врожаю.
«Якщо компанія є власником, можна інвестувати більше. Німці використовують складні добрива кожні п'ять років. Ми не можемо цього робити», - каже Віктор Тарчинський, бригадир« Мрії».
Лише поодинокі речі визначають Україну більше, ніж землеробство. Саме тут примусова колективізація Сталіна призвела до її найбільш важких втрат. В голод 1932-33 років загинуло понад 6 мільйонів українців. Одна стійка спадщина цієї болючої історії полягає в тому, що земельна реформа стала занадто чутлива для всіх наступних урядів.
У січні-вересні Україна експортувала сільськогосподарської продукції на $ 13 млрд, що становить близько 40% від загального обсягу експорту. Країна входить в число провідних світових виробників соняшникової олії, ячменю, пшениці і кукурудзи. Проте, існує величезний невикористаний потенціал: хоча Україна може похвалитися однією з найбагатших концентрацій родючого чорнозему в світі, її врожайність є однією з найнижчих в Європі.
Як і у всьому регіоні, причиною цього став безладний перехід від комунізму до капіталізму. Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році українці, чиї предки були жертвами колективізації, отримали землі, в середньому по 4 гектара, загальною площею 166 тис. квадратних кілометрів, що майже дорівнює розміру штату Флорида. У 2001 році Київ прийняв закон, що забороняє продаж і покупку цих ділянок, і заборона ця була продовжена дев'ять разів.
Більше 4 мільйонів українців, більшість з яких зараз перебувають старше пенсійного віку, заробляють в середньому $190 на рік (або співрозмірний еквівалент в зерні, цукрі або інших товарах), здаючи в оренду ділянку.
Уряд знаходиdся під тиском МВФ і таких компаній як «Мрія», які вимагали зняти заборону. «Це величезний виклик для всіх нас. Ми всі займаємося питаннями короткострокової оренди, що не відповідає довгостроковій віддачі, яку всі очікують отримати в сільському господарстві», - каже Саймон Чернявський, генеральний директор «Мрії».
Парламент України проголосував 7 грудня 2017 року за продовження мораторію до 1 січня 2019 року, в той час як деякі стверджували, що він продовжить термін до 2024 року. Без цього іноземні компанії з Євросоюзу або США наповнили б Україну, кажуть законодавці.
Багато з них пояснюють свою позицію так: «Земля буде забиратися у людей за копійки. І земля, яка повинна годувати своїх онуків і дітей, буде годувати великих баронів і представників силових структур».
42-річна Лариса Гриневич, мешканка Києва, успадкувала від своїх дідусів і бабусь близько 10 років тому дві ділянки в годині їзди від столиці. Вона каже, що щаслива здавати землю в оренду невеликої компанії, яка вирощує соняшник, кукурудзу і соєві боби, оскільки вона не збирається переїжджати в село, щоб ставати фермером. У минулому році вона заробила 11 500 гривень. «Це хороша підтримка для місцевих жителів. Вони можуть вибирати форму оплати», - говорить вона.
Проте, заклики зняти мораторій стають все голосніше, оскільки економіка України продовжує відставати від таких колишніх комуністичних країн, як сусідні Румунія та Польща. Валовий внутрішній продукт скоротився на 16% в 2014-15 роках через конфлікт на сході з сепаратистами, підтримуваними Росією, і з тих пір зростає невеликими темпами.
Незважаючи на те, що сільське господарство є найбільшим постачальником експортних товарів, в звіті Всесвітнього банку, опублікованому 3 жовтня, говориться, що врожайність пшениці в Україні на половину менша, ніж в Німеччині.
Агропромислові компанії говорять, що вони зможуть підвищити прибутковість і прибуток, якщо будуть володіти землею, на якій вони працюють. У «МХП» кажуть, що витрати на управління безліччю орендованих ділянок - це складності для інвестицій, особливо в той час, коли ціни на пшеницю низькі.
«З огляду на нинішній рівень цін на зерно, вартість оренди землі та головний біль, пов'язаний з продовженням договорів оренди, дуже дорого розширювати земельний банк», - говорить Юрій Косюк, генеральний директор компанії. Поки заборона залишається в силі, а на ринку пшениці - надлишок, компанія навряд чи розширить свої сільськогосподарські операції, каже він.
Група Agrotrade в Харкові втратила 120 га орних земель у 2017 році через непередбачені наслідки орендної системи, говорить генеральний директор Всеволод Кожемяко. Відомо, що наймані бандити змушували дрібних власників землі міняти партнерів в договорах оренди, що давало компаніям-конкурентам і місцевим політикам і чиновникам, пов'язаним з ними, несправедливу перевагу, каже він.
«Політики обманюють людей міфом про те, що відкритий ринок землі призведе до бідності й убогості. Але люди не отримують грошей, на які вони мають право, якщо вони можуть продати землю», - каже Кожемяко.
Інституційна корупція залишається головною проблемою для України, яка впала в індексі корупції Transparency International з 2013 року на чотири ступені - до 131 місця.
Коли перший зимовий сніг тихо покрив фермський двір, заставлений невикористовуваними тракторами та іншим обладнанням, Назар Терех, фахівець компанії «Мрія», швидко перегорнув різнокольорові карти на своєму планшеті, щоб показати відвідувачам кластер землі соняшнику з затуманеними квадратами, тому що деякі місцеві власники вирішили не продовжувати договір оренди.
Це ускладнює проблеми для комбайнів «Мрії», яким потрібно ретельно маневрувати, щоб уникати цих ділянок, каже бригадир Тарчинський. «Ми завжди потребуємо великих площах, тому що наша техніка розрахована на широке охоплення. Важко працювати з-за цього ефекту шахівниці», - говорить він.
Переклав Артур Ковач
Попередня стаття
Наступна стаття
Читайте також
Інтерв'ю
До цього господарства у мене особливе ставлення — дуже поважаю фахівців, які працюють тут за їхню людяність, відкритість і готовність завжди прийти на допомогу. Коли я з донькою втікала від війни (а самі ми з Києва), то тимчасовий притулок... Подробнее
Ранньою весною, коли раптом всі прокинулися і кинулися купувати добрива, західноукраїнським аграріям почали дзвонити від імені відомого місцевого дилера сільгоспхімії з вигідними пропозиціями на умовах передоплати. Коли товар не приходив і... Подробнее
Статті
1
0
