Спецможливості
Агробізнес

Відновлення банківського кредитування в Україні

27.08.2010
981
Відновлення банківського  кредитування в Україні фото, ілюстрація

Сільське господарство має притаманну лише йому сезонність виробництва. Така специфіка обумовлює оборот обігових коштів підприємств, який у рослинництві триває до одного року, в тваринництві, як правило, понад рік. Тому нагальним питанням для аграріїв є використання поряд із власними залучених коштів для покриття поточних витрат та розвитку бізнесу.

Сільське господарство має притаманну лише йому сезонність виробництва. Така специфіка обумовлює оборот обігових коштів підприємств, який у рослинництві триває до одного року, в тваринництві, як правило, понад рік. Тому нагальним питанням для аграріїв є використання поряд із власними залучених коштів для покриття поточних витрат та розвитку бізнесу.

Найбільш поширеними схемами фінансування виробництва є укладення лізингових та факторингових угод, отримання прямих та фінансових інвестицій та, безперечно, банківське кредитування. На останнє припадає найбільша питома вага в структурі джерел залучення коштів                                  сільськогосподарських виробників. Проте, як свідчить досвід сьогодення, банківськими кредитами мають змогу користуватися не всі підприємства, які мають у них потребу. Причини такого стану лежать у двох площинах: по-перше, в можливостях банків задовольняти потреби аграріїв не втрачаючи доходів, пов'язаних із специфікою галузі; по-друге, в можливостях підприємств ефективно використовувати залучені кошти та виконувати зобов'язання в повному обсязі. Крім зазначеного, не можна недооцінювати роль держави у забезпеченні цих можливостей.

Стан банківського кредитування
Фінансова криза негативно вплинула на ситуацію в агропромисловому комплексі. За останні місяці 2009 року суттєво зменшилися обсяги продажів, погіршилися розрахунки між суб'єктами ринку, більшість банків припинила або суттєво зменшила обсяги кредитування навіть за вже працюючими кредитними лініями, ставки за овердрафтами і кредитами зросли, платежі здійснювалися із затримками.
Так, згідно з даними Мінагрополітики України, у 2009 році понад 2 тис. підприємств агропромислового комплексу залучили банківських кредитів на суму 5,8 млрд грн, що в 3,5 раза менше порівняно з попереднім роком. До того ж, довгострокові кредити становили лише 8,6%  їхнього загального обсягу.
У 2010 році спостерігалися помітні позитивні зрушення в обсягах кредитування суб'єктів аграрного сектору. За оперативними даними департаменту фінансів Мінагрополітики України, станом на 12 серпня 2010 року підприємствами агропромислового комплексу було отримано кредитів на суму 4,2 млн грн, що на 26% більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Із загального обсягу залучених коштів було отримано короткострокових (до 12 місяців) кредитів 3,5 млрд грн, що становило 84% усіх кредитів, середньострокових (до 36 місяців) - 478 млн грн, довгострокових (до 60 місяців) - 206 млн грн. Найактивніше здійснювалося кредитування агропідприємств у Черкаській, Полтавській та Харківській областях.
За інформацією Мінагрополітики України, кредитування агропідприємств у 2006-2008 роках здійснювали понад 110 комерційних банків та кредитних спілок. Лідерами за обсягами кредитування були ТОВ КБ "Фінансова ініціатива", ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", ВАТ "Державний експортно-імпортний банк" (Укрексімбанк); за кількістю позичальників - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", ЗАТ АКБ "Промислово-інвестиційний банк" (Промінвестбанк), ВАТ "Державний ощадний банк України" (Ощадбанк). Зазначимо, що всі визначені установи належать до найбільших банків.
За даними Національного банку України, у 2009 році чистий збиток зафіксований у 35% усіх банків, що діяли в Україні. Сукупний чистий збиток 179 банків, що функціонували в Україні, в 2009 році досяг 31,492 млрд грн, тоді як, за підсумками 2008 року, сальдований чистий прибуток 182 діючих кредитно-фінансових установ становив 7,304 млрд грн. З 18 найбільших банків чистий збиток в 2009 році отримали 12 фінустанов: сукупний чистий збиток цієї групи банків становив у 2009 році 17,033 млрд грн, або 54,1%, загального негативного фінрезультату банківської системи. Такий стан речей обумовив, окрім іншого, розробку нових підходів до вибору позичальників.
До того ж, слід визнати, що в Україні відсутні спеціалізовані банки (іпотечні, аграрні, інвестиційні, земельні), що створює диспропорції у кредитуванні окремих секторів, насамперед аграрного.
Незважаючи на обсяги банківських кредитів, ставки користування аграрними підприємствами запозиченими коштами зберігалися на високому рівні. Починаючи з 2009 року, вони коливалися в межах 16-36% та залишалися на такому рівні в першій половині 2010 року. Одні з найдорожчих кредитів по Україні виявилися в АР Крим та Чернівецькій області, відсоткові ставки за окремими угодами сягали 36-38% річних; найдешевшими - в Кіровоградській області, де 105 підприємств залучили понад 200 млн грн під 20-26% річних.
Такий стан банківського кредитування обумовлений як проявом світової фінансової кризи, так і, як було зазначено, специфікою галузі та роботи банків при організації кредитування.

Особливості кредитування сільгосппідприємств
Кредитна діяльність банків організовується під впливом чинників зовнішнього та внутрішнього середовища. Факторами зовнішнього походження є макроекономічна ситуація в країні, політика НБУ, рівень розвитку фінансової інфраструктури, фактори, що обумовлюють кредитоспроможність позичальників тощо.
Інструментарій внутрішнього регулювання кредитної діяльності комерційних банків теоретично має залежати тільки від цілей, які ставить перед собою комерційний банк (стабільність, безпечність, прибутковість поряд із виконанням "золотого банківського правила"). Об'єктом внутрішнього регулювання є кредитна операція. Сутність кредитної операції для банків є розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Суб'єктом внутрішнього регулювання кредитної діяльності є клієнт банку - позичальник.
Для проведення кредитних операцій кожен банк розробляє власну кредитну політику. Кредитна політика в розрізі стратегії включає пріоритети, принципи та цілі окремого комерційного банку на кредитному ринку, а стосовно тактики - фінансовий та інший інструментарій, що використовується даним комерційним банком для реалізації його цілей при здійсненні кредитних угод, правила їхнього здійснення, регламент організації кредитного процесу.
Кредитна політика в більш вузькому розумінні - це система заходів банку в сфері кредитування його клієнтів, що здійснює банк для реалізації своєї загальної стратегії в певному періоді часу. Таким чином, кредитна політика як основа процесу управління кредитом визначає пріоритети в процесі розвитку кредитних відносин, з одного боку, та функціонування кредитного механізму - з другого.
Виходячи з цього, при кредитуванні сільськогосподарських підприємств банк, перш за все, виходить із власної кредитної політики та основної стратегії функціонування. До того ж, вони мають враховувати особливості, не притаманні господарюючим суб'єктам інших сфер економічної діяльності, які слід  враховувати під час надання кредитів:
по-перше, сезонність та неперервність виробничих процесів, що потребує кредитних ресурсів у чітко визначений час і в повному обсязі;
по-друге, уповільнений оборот капіталу, у зв'язку з чим потрібне збільшення термінів використання позичальником залучених коштів;
по-третє, нееквівалентність міжгалузевого обміну та низький рівень прибутковості галузі, на що позитивно впливатиме зменшення плати за використання запозичених коштів;
по-четверте, високий рівень зносу техніки та використання застарілих технологій, що потребує залучення значних обсягів кредитних ресурсів інвестиційного характеру;
по-п'яте, підвищена ризиковість галузі (вплив природних явищ та погодних умов, залежність та вплив на світові ціни на продовольство тощо), що передбачає застосування відповідного страхового захисту.
Ця специфіка впливає на рівень ризиковості кредитної операції банку, що вимагає від останнього формування додаткових резервів під можливі втрати за цими операціями.
Також визначені особливості кредитування обумовлюють необхідність формувати резерв ліквідності з метою узгодження строків за залученими та розміщеними ресурсами. Визначені параметри впливають на вартість ресурсів, а як наслідок - на вартість кредитів для позичальників.
Значний вплив на кредитування аграрного сектору має державне регулювання.

Роль держави
Стабілізація фінансової діяльності суб'єктів аграрного сектору потребувала конструктивних рішень законодавчої та виконавчої гілок влади. Завдяки прийнятому Закону №922 "Про внесення змін в окремі Закони України для подолання негативних наслідків фінансової кризи в агропромисловому комплексі" від 4 лютого 2009 року, банківські установи, що зверталися за рефінансуванням в Центральний банк, були зобов'язані пролонгувати кредити, надані підприємствам АПК, не менше ніж на один рік.
Так, у 2009 році було подовжено термін повернення запозичених коштів 1599 підприємствам, які потребували пролонгації до 1 січня 2010 року на суму 3,1 млрд грн, що становило 80% потреби.
У поточному році такою можливістю скористалися 253 підприємства, яким було подовжено термін використання коштів на суму 719 млн грн до 1 жовтня 2010 року, що становить 76% потреби.
Своєю чергою, згідно з урядовою постановою №416 від 23.06.2010 року (зі змінами від 28.07.2010), агропідприємства можуть за рішенням обласних конкурсних комісій отримати часткову компенсацію відсоткової ставки за користування банківськими кредитами. Так, за кредитами у національній валюті компенсація становитиме 1,5% облікової ставки Національного банку України; в іноземній валюті - до 10%, але не більше, ніж зазначено у кредитній угоді. На ці цілі з Державного бюджету передбачено виділити 622 млн грн, що на третину більше порівняно з минулим роком.
Проте більш сприятливим та стимулюючим чинником надання кредитів було рішення Нацбанку про зменшення вартості користування коштами для самих банківських установ. Упродовж червня-липня облікова ставка НБУ знизилася з 10,25 до 7,75%, що є підставою для зниження відсоткових ставок за користування банківськими кредитами.
Проте це лише перші кроки у створенні сприятливого мікроклімату для кредитування підприємств у перспективі.

Перспективи
Упродовж нинішнього року банки поступово змінили ставлення до кредитування підприємств агропромислового комплексу. Якщо в 2005-2008 роках обсяги виділених коштів у галузь були незначними, та й то на прохання владних структур, то в нинішньому році аграрний сектор може стати для банків одним із бажаних позичальників. Багато фінансових установ починають активно переглядати свою політику кредитування цього виду діяльності. Сільське господарство було однією з небагатьох галузей, що зберегла стабільність у період кризи. Тим більше, що після негативного впливу економічного спаду на окремі сфери діяльності, і особливо на металургійну промисловість, частка сільського господарства у валовому внутрішньому продукті країни мала стабільну тенденцію до збільшення: якщо у 2007 році вона становила 15,6%, то в 2009 - 17,2 відсотка.
За оцінками фінансистів, у програмах кредитування аграрного сектору в 2010 році братимуть участь 80 комерційних банків, загальний кредитний портфель яких становитиме 55-57 млрд грн. Проте очікується, що основними кредиторами АПК в поточному році будуть банки з іноземним капіталом, до того ж, домінуватимуть російські фінансові установи, частка яких оцінюється до 55-60% загального обсягу наданих кредитів.
Проте з часом позичати кошти можна буде не лише в традиційних фінансових установах.

Альтернативні підходи
У наступному році Мінагрополітики України планує змінити схему роботи державних компаній - Аграрного фонду України та НАК "Украгролізинг" - розширивши їхні можливості з надання кредитів аграріям. Відтак, можуть бути збільшені обсяги фінансування цих структур у декілька разів, зокрема через передачу їм ресурсів, які до цього використовувалися для виплат дотацій агроформуванням.
Наразі Аграрний фонд використовував для кредитування схеми заставних і форвардних закупівель. Так, здійснюючи заставні операції, він надавав 60% вартості заставного зерна за визначеними цінами; за форвардними - фінансував 50% вартості зерна майбутнього врожаю на початку посівної кампанії. НАК "Украгролізинг" до цього часу тільки надавав у лізинг сільськогосподарську техніку зі ставкою 5-7% річних.
Передбачається, що Аграрний фонд видаватиме короткострокові кредити зі ставкою 5-6% річних під заставу зерна, а Украгролізинг - довгострокові на три-сім років із ставкою 4-5 відсотків.
Державні структури почнуть будувати нові відносини з аграріями після того, як будуть реорганізовані в Агрофінфонд та Агрофінлізинг. Такі зміни можуть бути введені вже в бюджеті 2011 року. Планується збільшити обсяги фінансування державних структур до 50% усіх коштів, передбачених у Держбюджеті для потреб агропромислового комплексу, які заплановані на поточний рік у сумі 13 млрд гривень.
Аграрний сектор забезпечує виробництво необхідної для повсякденного споживання продукції, і наскільки це виробництво буде стабільним та матиме можливості для розвитку, значною мірою залежатиме від порозуміння та налагодження взаємовигідної співпраці агропідприємств і фінансових установ.

Н. Маслак,
канд. екон. наук, доцент кафедри банківської справи
ДВНЗ "Українська академія банківської справи Національного банку України"
О. Маслак,
канд. екон. наук,
керівник Центру стратегічних
досліджень АПК Сумського
національного аграрного університету

Advertisement

Інтерв'ю
Валерій Давиденко, народний депутат України
Чутки про відставку Кутового, підтримка кооперативного руху і малих виробників ці та інші актуальні питання propozitsiya.com погодився висвітлити народний депутат України Валерій Давиденко. 
Наталія Гордійчук, засновниця компанії "Агрітема"
"Агріте­ма" своїми біорішен­ня­ми кар­ди­наль­но змінює підхід до зем­ле­роб­ст­ва. Про біоінно­вації, які по­над 10 років компанія на­дає аг­раріям, розповідає засновниця — Наталія Гордійчук.

1
0