Спецможливості
Статті

Умови перезимівлі озимих. Якими ці культури ввійдуть у зиму в зоні Лісостепу?

15.09.2008
272
Умови перезимівлі озимих. Якими ці культури ввійдуть  у зиму в зоні Лісостепу? фото, ілюстрація

Так сталося, що погодно-кліматичні умови цього року в окремих регіонах  лісостепової зони України склалися не зовсім сприятливими для вирощування деяких сільськогосподарських культур, результатом цього є недобір урожайності зернових культур. Майбутній урожай хліба ми вже заклали, яким він буде — вирішувати не нам, а самій природі…

Так сталося, що погодно-кліматичні умови цього року в окремих регіонах  лісостепової зони України склалися не зовсім сприятливими для вирощування деяких сільськогосподарських культур, результатом цього є недобір урожайності зернових культур. Майбутній урожай хліба ми вже заклали, яким він буде — вирішувати не нам, а самій природі… 

В Україні потенційні можливості отримання прибутків від вирощування пшениці використовуються не більше ніж на 25–40%. Отримуючи в середньому 20–25 ц/га зерна, у 70–80% випадків шостого-четвертого класів з дуже високою його собівартістю, сільгоспвиробник залишається практично без прибутку. Збільшення обсягів виробництва зерна і підвищення ефективності вирощування зернових є одним з найважливіших напрямів розвитку сільського господарства. Україна має всі необхідні передумови для вирощування високих урожаїв зернових культур, валові збори високоякісного зерна яких у абсолютній більшості років можуть досягати 60 млн тонн, з яких на  пшеницю має припадати 25–30 млн тонн щонайменше. Для цього є всі передумови. Важливим чинником стабілізації зернового господарства і значним резервом збільшення врожаїв зернових культур, в тому числі озимої пшениці, є раціональний, всебічно обгрунтований, захист посівів від шкідливих організмів, а також погодно-кліматичні умови.
Цього року Міністерство аграрної політики України запланувало висіяти озимі культури на площі 7,8 млн га, тільки на зерно мали засіяти близько 7 млн га. Чи виконано плани і в які терміни? Як відомо, погодні умови цьогоріч у деяких регіонах України, зокрема в Лісостеповій зоні склалися не зовсім сприятливо для висівання озимини, тому термін посівної довелося змістити. Згідно з науковими рекомендаціями, оптимальні строки посіву озимих зернових у цій зоні припадають на 10–15 вересня, допустимі — на п’ять днів раніше або пізніше. За своєчасної сівби на час припинення осінньої вегетації рослини озимої пшениці мають пройти загартування. Йому сприяють сонячна погода в передзимовий період протягом 14–16 днів і посилене фосфорно-калійне живлення, за рахунок чого рослини накопичують потрібну кількість цукрів.
Добре загартовані рослини взимку витримують зниження температури в зоні вузла кущення до мінус 16…18°С, а кращі морозостійкі сорти — до мінус 19…20°С. Найвища морозостійкість рослин спостерігається на початку зими, до весни вона поступово знижується. Періодичне відтавання та замерзання грунту теж послаблює її. Дуже шкідливі перепади температури рано навесні, коли вже почалося весняне відновлення вегетації рослин і температура вдень піднімається до плюс 5…10°С, а вночі знижується до мінус 8…10 градусів.
Сніговий покрив сприяє кращій перезимівлі озимих культур та накопиченню запасів доступної вологи в грунті. За багаторічними даними, він утворюється на сході зони в ІІ–ІІІ декадах листопада, а в західних районах — у ІІ–ІІІ декадах грудня і в окремі зими він нестійкий. Завтовшки найчастіше сягає 11–20, а в окремі зими — 40–60 см. Найбільше снігу в лютому. Тане він переважно в І–ІІ декадах березня, рідше — в кінці березня, а в окремих випадках навіть на початку квітня. Середня тривалість залягання снігового покриття коливається в межах 50–100 днів, зменшуючись на заході й збільшуючись на сході. Промерзання грунту спостерігається в I–II декадах листопада, найпізніше — в III декаді грудня та в I декаді січня. Середня тривалість мерзлого стану грунту — 101–125 днів. Глибина промерзання його в центральних та східних районах Лісостепу становить 50–75 см, найбільша — 75–125 і найменша — 15–30 см — у західних районах. Протягом зимового періоду досить часто спостерігаються відлиги, які обумовлюють танення снігу та утворення льодової кірки. Буває це переважно в лютому. Загибель озимих посівів (понад 30%) від льодової кірки фіксували на Лівобережжі України (в північно-східних районах: Драбів, Миргород ) та в Білій Церкві на Правобережжі, рідше — на заході й півдні. Якщо утворюється кірка завтовшки 3 см, вона стає небезпечною для рослин, а за товщини 5 см гине близько 70–80% рослин. Тому руйнування льодової кірки — один із важливих агротехнічних засобів, який створює сприятливі умови для перезимівлі озимих зернових культур.
Кажуть, що в природи немає поганої погоди. Тож, орієнтуючись на багаторічні показники погодно-кліматичних умов, ми можемо лише прогнозувати подальшу циклічність зміни клімату. Але за будь-якої погоди ми сіятимемо й збиратимемо великі врожаї. Бо ХЛІБ в Україні завжди був, є і буде всьому голова.

Підготув
Геннадій Жолобецький

Advertisement

Інтерв'ю
Родіон Рибчинський, голова асоціації «Борошномели України»
Український ринок борошна незважаючи на негативні тенденції розвивається, для продукції відриваються кордони нових країн, а підприємства будують та оновлюють свої потужності. Про життя борошномелам
Уявити розвиток будь-якого бізнесу без активного впровадження інформаційних технологій сьогодні неможливо. Вирощування сільськогосподарської продукції на відміну від промислових процесів вкрай чутливо до багатьох непередбачуваних факторів... Подробнее

1
0