Спецможливості
Архів

Інтенсивна технологія вирощування фруктів

19.09.2008
4308
Інтенсивна технологія  вирощування фруктів фото, ілюстрація

В України є величезний потенціал для розвитку садівництва. Маємо сприятливі природні умови для вирощування плодових і ягідних культур, унікальні грунти. Все це, як переконані садівники, в поєднанні з сучасними технологіями, дасть змогу нашій державі зайняти чільне місце серед країн із розвинутим промисловим садівництвом.

В України є величезний потенціал для розвитку садівництва. Маємо сприятливі природні умови для вирощування плодових і ягідних культур, унікальні грунти. Все це, як переконані садівники, в поєднанні з сучасними технологіями, дасть змогу нашій державі зайняти чільне місце серед країн із розвинутим промисловим садівництвом.

У XIX столітті відомий український помолог Лев Платонович Симиренко писав: “Гарна садовина досі не є продуктом постійного споживання населенням і, окрім хіба що літа, вона доступна лише заможнішим класам”. Як бачимо, висновок не втратив своєї актуальності й сьогодні, адже дорогі закордонні фрукти не кожному по грошах, а українських обмаль. Крім того, яблука й груші іноземного виробництва, на жаль, не завжди належної якості, оскільки до нас часто потрапляє те, що не приймають на реалізацію в європейських країнах. Там існують дуже жорсткі стандарти, згідно з якими до споживача має надходити виключно високоякісна продукція. Ми ж поки що купуємо те, що нам пропонують.

Інтенсивна технологія вирощування: карликовий сад 

У 1888 році Лев Симиренко в любительському саду свого батька організував приватний плодовий розсадник. 1910 року в ньому росло майже 250 тисяч саджанців плодових і декоративних культур, зокрема 205 сортів яблуні, 187 — груші, 111 — сливи, 80 — вишні та черешні. Це була найбільша світова колекція рослин найкращих сортів, яка потім зникла.

А на початку XX століття в Млієві (Черкащина) вже давав високі врожаї карликовий сад, якому Л. Симиренко пророкував велике майбутнє. І не помилився. Нині вчені визнають, що вибрані праці Льва Платоновича, зокрема монографія про сорт яблук Ренет Симиренка, надзвичайно цінні й актуальні для сучасного садівництва. На цьому сорті протягом 100 років базувалося садівництво України, в тому числі Криму. Водночас Л. Симиренко писав, що кримське яблуко не зрівняється за смаком з яблуками, вирощеними в центральних регіонах: на Київщині, Черкащині, Вінниччині. Тобто ці області — найкраща зона для садівництва, бо тут вирощують надзвичайно соковиті яблука.

— Яблука Ренет Симиренка знає весь світ, — каже приватний підприємець Микола Лановенко, який вирощує саджанці перспективних сортів яблунь, груш на благодатній для садовини черкаській землі, — однак українці спорудили сотні скульптур Мічуріна, який гальмував розвиток генетики, й садівництво України виявилося неконкурентоспроможним, а Симиренку — єдиний пам’ятник у Млієві. Так оцінили його ідеї щодо догляду за молодими насадженнями. Але їх використали іноземці — вони стали основою сучасної голландської технології, що поширилася в усьому світі.

Висока рентабельність інтенсивного саду

— Сад — це прибутковий бізнес. В одному із львівських фермерських господарств рентабельність сягала понад 300 відсотків, — констатує М. Лановенко. — Але на внутрішньому ринку немає ранніх сортів яблук та груш, вирощених в Україні. Тобто ця ніша не заповнена, що спричиняє занадто високу ціну реалізації імпортних фруктів. Ранні українські яблука (сорт Слава Переможцям) з’являються лише наприкінці серпня. Тоді як ранні високопродуктивні сорти садовини можуть дати українському виробникові “швидкі” гроші. Термін окупності таких садів незначний: немає потреби в придбанні дорогих холодильників. Тобто плоди прямісінько з саду потраплятимуть до споживача, що за умови грамотного маркетингу усуває реалізаційні труднощі. Є свої плюси і у вирощуванні пізніх сортів: такі яблука взимку коштують дорожче.

Польща, модернізувавши власне садівництво завдяки впровадженню інтенсивних технологій (через два-три роки після закладення саду гарантовано 25–40 т/га високоякісних яблук, а в період повного плодоношення — 50 і більше), за останнє десятиріччя перемістилася з двадцятого на друге місце в Європі з виробництва яблук. Висока продуктивність плодових насаджень та економічні показники забезпечуються використанням якісних безвірусних саджанців, оптимальним загущенням карликових дерев, краплинним зрошенням, формуванням гілок (відгинання донизу під кутом не менше 90 градусів, що послаблює ріст дерева й сприяє ранньому плодоношенню, адже вся енергія йде на плоди) і раціональним обрізуванням дерев в оптимальні строки.    

В Україні теж є можливості для поширення технології інтенсивного садівництва. Всіх бажаючих займатися промисловим садівництвом посадковим матеріалом здатні забезпечити садівники-професіонали — члени Асоціації інтенсивного садівництва Черкащини. Так, сімейне господарство Людмили та Миколи Лановенків налічує 43 сорти яблуні, кращі сорти груш. Але в промислові сади відбирають сорти, що користуються підвищеним попитом у споживачів.

Про якість саджанців черкаського садівника М. Лановенка свідчать урожаї спроектованих і закладених ним яблуневих садів у Дніпропетровську, Полтавській області (на третій рік — 35 т високоякісних яблук з гектара, на четвертий — 45–50). Нині в його господарстві є однорічні та дворічні саджанці, які дали добрий урожай у розсаднику. Практикує садівник і безпересадковий метод. Висаджені таким чином дерева потенційно сильніші, на рік раніше вступають у плодоношення.

— Існує Державна програма розвитку інтенсивного садівництва на 2005–2010 роки, — нагадує Микола Лановенко. — На підставі цього документа держава компенсує практично всі витрати (80–90%) на закладення промислового саду.

Однак приватний підприємець переконаний: процес відновлення промислового садівництва дещо стримують дорогі кредитні ресурси. Наприклад, у Польщі такі виробники мають право на дешеві довгострокові кредити (під 2–5%).

Інтенсивна технологія вирощування грушевого саду

Для тих, хто хоче зайнятися садівництвом, М. Лановенко нагадав, що груша вважається цінним дієтичним продуктом харчування, тому вартість цих плодів удвічі-втричі перевищує ціну яблук за однакових затрат на утримання саду. Водночас і яблука, й груші, які вирощують за екологічно безпечними технологіями, коштують на 25–40% дорожче, ніж вирощені звичайним способом. Ідеться про застосування у виробничому процесі безпечних для довкілля засобів захисту рослин. Останні на вітчизняному ринку представляє, зокрема, компанія “Сингента”, і виробник, співпрацюючи з нею, набуває право використовувати для вирощеного врожаю міжнародний товарний знак якості “Кращі продукти — краще життя” й продавати свою продукцію як екологічно чисту.

Дослідження свідчать: українці готові більше платити за плодоовочеву продукцію за умови гарантій безпеки.
— Загалом українські грунтово-кліматичні умови дають змогу вирощувати набагато якіснішу садовину, ніж пропонують нам деякі країни, — наголошує Микола Лановенко. — Так, якщо в польських промислових садах хімзахист здійснюють 25–30 разів (через часті тумани, адже волога сприяє розвитку хвороб), то в українських — до десяти.

Як відомо, 2007 року через посуху найбільших збитків зазнали південні області. Селяни втратили понад 10 млрд грн. Садівництво, за словами М. Лановенка, менше реагує на несприятливі погодні умови. Система краплинного зрошення та протиградові сітки повністю захищають урожай, і високорентабельне інтенсивне садівництво здатне швидко збільшити статки виробника й забезпечити добробут держави в цілому. 

Оксана Табаченко

Інтерв'ю
Ле­онід Ко­за­чен­ко, на­род­ний де­пу­тат, пре­зи­дент Ук­раїнської аг­рар­ної кон­фе­де­рації
Чи ре­аль­но «за­пу­с­ти­ти» земельну реформу вже за рік? Як дер­жа­ва має за­хи­с­ти­ти влас­ників паїв і аг­раріїв? Що че­кає на них 2017 ро­ку? Чи вдасть­ся по­до­ла­ти ко­рупцію в дер­жаві? На ці
Наталія Савченко
Кораген®, Гранстар® Голд, Сальса®, Вінцит® Форте — назви цих високоефективних засобів захисту рослин добре знайомі більшості агровиробників і фермерів не лише України, а й багатьох країн світу. Втім, у наших рідних фермерів ці назви до... Подробнее

1
0