Україна щорічно втрачає до 70% потенційного врожаю

Наприкінці 2010 року ми звернулися до Головної державної інспекції захисту рослин із проханням прокоментувати рік, що минає, окреслити перспективи роботи служби в році, що наступає.

Ось що розповів нам Сергій Довгань, голова Головної державної інспекції захисту рослин, доктор сільськогосподарських наук.
- Як спрацювала служба захисту рослин в Україні в 2010 році? Ми прогнозували проведення робіт із захисту рослин на площі 37 млн га (в 2009 році - 35,5 млн га, гербіцидами - 16 млн га), а фактично роботи були виконані на площі 38 млн га, з яких 2 млн га - біологічними методами. Приблизно такі ж самі обсяги робіт ми очікуємо у 2011 році.
Цьогорічні показники врожаю основних культур - зернових і технічних - хоча й дещо менші за минулорічні, проте в цілому стабільні. Але я хочу тут відзначити таке.
За тих руйнівних процесів, що відбулися в системі землеробства (сівозміни, сорти, строки посіву тощо), питання захисту рослин постають надзвичайно гостро. Наша служба є державною, і її основне завдання полягає в методично-інформаційному забезпеченні сільгоспвиробників, включаючи складання прогнозів розвитку бур'янів, хвороб і шкідників. А реальну роботу із захисту рослин здійснюють самі сільгоспвиробники. Проблема полягає в тому, що більшість виробників до кінця не знають, як правильно захищати врожай, а, за науковими даними, через це може втрачатися до третини врожаю. Проте, я вважаю, що наразі ця цифра в Україні є набагато більшою.
Нами розроблена і затверджена у Міністерстві аграрної політики технологія вирощування озимих культур. Суть її полягає в тому, що, починаючи з насінини до визрівання зерна, ми створюємо для рослини умови, за яких природні чинники та бур'яни, хвороби і шкідники абсолютно не впливають на рослину, і тому її потенціал використовується на 100 відсотків. У цій технології застосовуються випереджуючі дії щодо бур'янів, хвороб і шкідників. Цього року цю технологію було використано на площі близько 100 тис. га. Врожайність озимої пшениці при цьому становила 75-85 ц/га. І це - Одеська область, де випало 350 мм вологи. А середня врожайність пшениці по Україні - 30 ц/га. Йдеться про те, що сільгоспвиробники недоотримали 150 відсотків урожаю.
Отже, насіння треба протруювати, але не проти якихось однієї хвороби чи шкідника, а проти цілого комплексу хвороб і шкідників. А більшість виробників взагалі нічого не здійснюють, внаслідок чого й мають "природну" врожайність.
Наступний пункт: пропозиція засобів захисту рослин на ринку - широченна, а кошти у сільгоспвиробників практично відсутні. І тут ми стикаємося з проблемою фальсифікованих засобів рослин, які вимушені використовувати сільгоспвиробники через брак коштів.
Ми внесли пропозиції щодо змін до законів "Про захист рослин" і "Про пестициди і агрохімікати". Ми вважаємо, що жодний препарат, що ввозиться в Україну, не повинен бути поза контролем. Тобто завезена партія пестицидів, поки вона не дійшла до сільгоспвиробника, має перебувати в полі зору державних контролюючих органів. А сільгоспвиробник без документів, що підтверджують законність ввезення препарату, його проходження через митний склад і таке інше по всьому ланцюгу постачання, не має права використовувати цей препарат (відповідний механізм ми в законопроекті передбачили).
Але на цьому напрямі наші можливості обмежені: ми не займаємося фальсифікованими засобами захисту рослин. Ми займаємося зареєстрованими препаратами.