Спецможливості
Новини

УкраЇна І FAO

15.07.2008
592
УкраЇна І FAO фото, ілюстрація
Розвитком аграрного сектору Європи опікується також Продовольча та сільськогосподарська організація при ООН (FAO), членом якої є й Україна. Йтиметься здебільшого про організацію та її співпрацю з країнами з перехідною економікою.

У 1943 році уряди 44 країн зібралися в Хот Спрінгс (США) із наміром заснувати міжнародну організацію з продовольства та сільського господарства. Першу сесію Конференції такого об’єднання, як спеціалізована організація при ООН, було проведено в Квібеку (Канада) 1945 року. Мова йде про Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (Food and Agriculture Organization, FAO), до якої на цей час входить 188 держав-членів та одна організація-член — Європейське співтовариство.
Україна є дійсним членом FAO з 2003 року, й разом із ще 43 державами та Європейським співтовариством входить до Європейського регіону цієї організації.
Наприкінці травня — на початку червня цього року в Києві за участі представників FAO було проведено консультативний семінар “Формулювання інформаційної стратегії для сільського господарства України”. Участь у семінарі взяли представники Мінагрополітики, УААН, науково-дослідних та навчальних закладів, зокрема НАУУ, громадських об’єднань та медіа (в т. ч. “Пропозиція”).
Метою заходу було обговорення стану інформаційного забезпечення АПК і формування інформаційної стратегії. Зокрема, в робочих групах вивчали та консолідували сильні й слабкі сторони наявних інформаційних систем (внутрішній SWOT-аналіз) і визначали та консолідували можливості й загрози для інформаційних систем (зовнішній SWOT-аналіз).
Взагалі розвитку статистики в аграрному та продовольчому секторах, а також доступності даних приділяється особлива увага. В Конституції FAO міститься заклик до організації збирати, аналізувати, інтерпретувати й поширювати інформацію, що стосується харчування, продовольства й сільського господарства (терміном “сільське господарство” і його похідні тут і далі позначають рибальство, морепродукти, лісівництво та сировинні лісоматеріали).
FAO надає допомогу країнам, що здійснюють перехід від централізовано-планової до ринкової економіки щодо розробки систем сільськогосподарської статистики. Служба статистичних оглядів та розвитку статистики (ESS), зокрема, надає технічну допомогу за такими напрямами:



  • сільськогосподарські переписи;

  • постійні системи сільськогосподарської статистики та укріплення інституційної інфраструктури;

  • системи сільськогосподарської статистики з продбезпеки;

  • обробка статистичних даних та статистичні бази даних;

  • підготовка кадрів.

Деякі країни Центральної та Східної Європи і Співдружності незалежних держав (надалі — КЦСЄ/СНД чи регіон) класифікуються як країни з низькими доходами й дефіцитом продуктів харчування: Азербайджан, Албанія, Вірменія, Білорусь, Боснія й Герцеговина, Грузія, Киргизія, Таджикистан, Туркменістан й Узбекистан.
Для того щоб нейтралізувати регресивну тенденцію росту бідності в регіоні (Балкани, Південний Кавказ та Центральна Азія), що спостерігається з початку 90-х років минулого століття, як вважають у FAO, потрібно зосередити зусилля на розвитку сільської місцевості, де в багатьох країнах сконцентровано найбідніше населення, а зайнятість і доходи залежать від сільського господарства.
Україна до країн із дефіцитом продуктів харчування та низькими доходами, за класифікацією FAO (щодо доходів населення — також за класифікацією Всесвітнього банку), не входить. Але в нас є що удосконалювати як у секторі землекористування та сільгоспвиробництва, так і в інформаційному забезпеченні АПК.
Так, наприклад, нам знайомі ті проблемні моменти, що є загальними для регіону: згортання агропродовольчих комплексів та порушення традиційних каналів збуту, поява підприємців і комерційних фермерів, недосконалі технології землеробства на невеликих фермах, нестача сільськогосподарського інвентарю й техніки, проблеми із кредитуванням, брак якісного насіння високотоварних культур, потреба зміцнення довіри серед етнічних груп.
У чому могла б полягати допомога FAO? Ця організація збирає, аналізує, витлумачує й поширює інформацію щодо продовольства та сільського господарства. FAO забезпечує нейтральний форум для вироблення домовленостей із базових питань у продовольчій та сільськогосподарській сферах, надає технічну допомогу в розробці сільськогосподарської політики, сприяє плануванню, формуванню законодавчої бази та створенню стратегій для розвитку сільських районів і зниження рівня бідності.
Присутність FAO в Європі проявляється в її участі в роботі цілої низки комісій, робочих груп та груп експертів, які забезпечують проведення регулярних засідань для розгляду актуальних питань аграрного сектору.
Кожні два роки FAO організує регіональну конференцію, яка є місцем зустрічі високопоставлених представників усіх країн — членів регіону. Це єдиний у своєму роді форум, що дає можливість розглядати на широкій регіональній основі проблемні питання аграрного сектору, заходи та програми FAO в регіоні.
На 22-й та 24-й сесіях Регіональної конференції, що проводилися, відповідно, в 2000 й в 2004 роках, було затверджено пріоритети в рамках Стратегічної структури, схваленої Конференцією FAO 1999 року:



  • зниження рівня бідності шляхом надання підтримки стійкій життєдіяльності в сільських районах та досягненню продовольчої безпеки;

  • безпека і якість харчових продуктів;

  • управління природними ресурсами;

  • створення інфраструктури й потенціалу для надання підтримки процесам переходу до ринкової економіки в аграрному секторі.

Особливо відзначено такі напрями, як органічне землеробство, біотехнологія й біорізноманітність.
Органічне сільське господарство є однією з пріоритетних галузей міждисциплінарної взаємодії FAO. У середньостроковій перспективі ця діяльність полягатиме в наданні підтримки країнам — членам FAO ефективно виробляти, обробляти, переробляти, інспектувати, сертифікувати й реалізовувати натуральні харчові продукти та волокна. А саме: організація сприятиме нарощуванню потенціалу в галузі підготовки кадрів, наукових досліджень та комунікаційних можливостей, особливо в країнах Центральної і Східної Європи (КЦСЄ), створенню нормативної бази через акредитацію національної сертифікації для головних потенційних ринків. Спеціалізовані продовольчі продукти (за географічним походженням і традиційністю споживання) можуть бути залучені країнами-членами до цих заходів.
Протягом останнього десятиріччя органічне сільське господарство являє собою швидкозростаючий продовольчий сектор, що наочно продемонстрував свою екологічну й економічну дієздатність і може вважатись перевіреною моделлю системи стійкого ведення сільського господарства в різних екологічних і соціально-економічних умовах. Отже, добре пристосований для залучення до заходів з охорони навколишнього середовища й збереження біорізноманіття, в тому числі для реалізації в буферних зонах парків чи в охоронних зонах питного водопостачання, для включення до концепції розвитку стійкої життєдіяльності в сільській місцевості та створення невеликих аграрних підприємств на маргінальних і високопродуктивних ділянках. У менш благополучних районах органічне сільське господарство, незалежно від того сертифіковане воно чи ні, підвищує багатофункціональність сільського господарства. Проте органічне сільське господарство значною мірою залежить від досконалості людських ресурсів (знань, контактів, взаємодії та етики).
Більшість методів органічного землеробства застосовано в системах із різним ступенем інтегрованості, а його ведення скорочує державні витрати та витрати інших секторів економіки через:



  • скорочення потреби очищення вод на водогосподарчих підприємствах і в приватних криницях;

  • зниження потреби у витратах викопного палива;

  • скорочення сільськогосподарських викидів парникових газів;

  • збереження грунтів, підвищення родючості;

  • зниження ризиків і виробничих втрат, пов’язаних із несприятливими кліматичними умовами;

  • поліпшення здоров’я населення (скорочення випадків отруєння, алергій тощо);

  • сприяння виконанню міжнародних екологічних угод, таких як конвенції про зміну клімату, біорізноманітність.

FAO готова надати допомогу країнам-членам у реалізації повного потенціалу органічного сільського господарства способом розвитку цих можливостей і розробки потрібних стратегій, у тому числі гармонізації їх із Погодженим планом дій Європейського союзу. Зокрема, в рамках проекту TCP/ CRO/2902 здійснюється сприяння уряду Хорватії в адаптації норм і процедур сертифікації задля акредитації торговельними партнерами по ЄС. У рамках ще одного проекту, здійснюваного в Литві за посередництва Програми технічного співробітництва, впроваджується нова інформаційно-комунікаційна система для задоволення конкретних потреб органічного сільського господарства й аналогічних структур, які використовують екологічні методи ведення сільського господарства.
Агробіотехнології та біобезпека. Біотехнологія надає потужні кошти для забезпечення стійкого розвитку сіль- ського господарства, рибальства й лісівництва, а також харчової промисловості. За належної інтеграції з іншими технологіями для виробництва продуктів харчування, сільськогосподарської продукції та послуг біотехнологія може істотною мірою сприяти задоволенню потреб населення, що стає все численнішим і урбанізованішим. Хоча багато аспектів біотехнології щодо застосування й потенційних вигід для фермерів та споживачів не породжують особливих розбіжностей у поглядах, тему використання генетично модифікованих організмів (ГМО) у продуктах харчування та в сільському господарстві можна назвати полемічною. Генна інженерія може сприяти збільшенню виробництва та продуктивності праці в сільському господарстві, лісівництві й рибальстві, проте з нею теж пов’язані потенційні ризики, які треба ретельно вивчити. Їх поділяють на дві основні категорії: вплив на здоров’я людей та тварин і наслідки для навколишнього середовища (особливо для біорізноманітності). Тому, як вважають фахівці FAO, потрібно розробити наукову систему оцінок на основі кожного конкретного випадку, що дає змогу об’єктивно встановлювати вигоди й ризики, пов’язані з кожним окремим ГМО, до ухвалення рішення про його випуск.
Тоді як країни Європи й Північної Америки перебувають в авангарді розробки систем регулювання ГМО у більшості країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою їх немає, навіть незважаючи на те, що є вже впровадження ГМО-технологій. Так, за результатами субрегіональних обстежень Європейського регіону, випуск ГМО або свідомо внаслідок комерційної діяльності, або випадково через посередництво проддопомоги зафіксовано на Балканах та Кавказі.
Країни-члени надали FAO мандат щодо біобезпеки та біотехнологій, відповідно до якого забезпечено нейтральний форум для розробки міжнародних інструментів управління, в тому числі щодо регулювання ГМО. Наведемо окремі з них.



  • Глобальний план дій зі збереження й стійкого використання генетичних ресурсів рослин для виробництва продуктів харчування й ведення сільського господарства

  • Міжнародний договір про генетичні ресурси рослин для виробництва продуктів харчування й ведення сільського господарства

  • Проект Кодексу дій в галузі біотехнологій щодо генетичних ресурсів рослин для виробництва продуктів харчування й ведення сільського господарства

  • Міжнародна конвенція захисту рослин

  • Кодекс дій щодо відповідального рибальства

  • Спеціальна міжурядова цільова група Codex Alimentarius Commission, створена FAO та СОТ, щодо стандартів харчових продуктів (у т. ч. вироблених з використанням біотехнологій)

FAO бере участь у створенні концептуальної основи для розробки політичних рекомендацій в галузі біотехнологій та біобезпеки. Разом із Міжнародною службою з національних сільськогосподарських досліджень і ЮНЕП-ГЕФ (Програма Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища/Глобальний екологічний фонд) розроблено доступний набір інструментальних засобів підтримки рішень із впровадження систем біобезпеки.
Технічна допомога FAO в галузі біотехнології спрямована на сприяння зміцненню національних можливостей в агробіотехнології та біобезпеці. Обмін інформацією та її поширення, що є важливим видом діяльності FAO, теж стосується застосування й регулювання агробіотехнологій. Зокрема, FAO заснувала Форум із біотехнологій, опублікувала Глосарій із біотехнологій для продовольства й сільського господарства (задля забезпечення узагальненого, комплексного й доступного переліку термінів та абревіатур, регулярно використовуваних у біотехнології для продовольства й сільського господарства) та створила базу даних FAO-BіoDe, призначенням якої є збір, зберігання, організація й поширення оновленої базисної інформації про продукти й методи сільськогосподарської біотехнології, які використовують або розробляють у країнах, що розвиваються. n

Інтерв'ю
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як
Статуя кохання в Батумі "Алі та Ніно"
Нещодавно Україну відвідав заступник директора «Агросервіс центру» при Міністерстві сільського господарства Аджарії Леван Болгвадзе. Користуючись нагодою, propozitsiya.com поспілкувалась із

1
0