Спецможливості
Новини

Практично — все

15.07.2008
551
Практично — все фото, ілюстрація
Найкращі знання з агрономії вам запропонують в Уманському державному аграрному університеті. “Найкращий аграрний університет у царині практичної підготовки” — таке визначення дали уманцям колеги-освітяни. Й сперечатися з ними важко. Відвідайте мальовничу Умань самі і переконайтеся в цьому.

Багато подорожуючи фермерськими господарствами, звернув увагу на те, що нині часто-густо на чолі таких агроформувань стоять люди без спеціальної аграрної освіти. Поле — сувора річ. Воно повсякчас змушує складати іспити, й люди, які прийшли в агробізнес з інших сфер життєдіяльності, нагромадивши певний досвід, компенсують освітні прогалини практикою. Втім, під час відвертого спілкування без диктофону та за чаркою горілки скаржаться на брак спеціальних знань. Де їх здобути? За версією багатьох фахівців, найкращі агрономічні знання вам запропонують в Уманському державному аграрному університеті.
Його історія налічує вже понад 160 років. Тут її дбайливо зберігають, але не живуть лише минулим. Сьогодення в УДАУ — таке саме ціннісне надбання, як і його історія. Пересвідчитися в цьому можна, поспілкувавшись із проректором з навчальної роботи Григорієм Господаренком.
“У нас історично склалися традиції підготовки кваліфікованих фахівців, — сказав пан проректор. — За рейтингом навчальних закладів України наш університет увійшов до чільної двадцятки. В УДАУ традиційно високий рівень практичної підготовки спеціалістів агрономічного спрямування, зокрема, за фахом “Плодоовочівництво і виноградарство”, “Агрономія”. Торік Міністерство аграрної політики проводило в нас семінар з участю керівників вищих аграрних навчальних закладів України. Вони визнали, що в Умані створено найкращу в Україні базу для практичної підготовки. Ми повсякчас відкриваємо нові спеціальності. Приміром, у нас з’явилися “Генетика й селекція сільськогосподарських культур”, “Садово-паркове господарство”, “Агролісомеліорація”, “Захист рослин”, “Переробка плодів і овочів”, “Технологія зберігання й переробки зерна”. Нині в університеті навчається понад шість тисяч студентів, із них на денній формі — близько 3200 юнаків і дівчат. Університет має понад 1000 гектарів землі. Звісно, приваблюють абітурієнтів наші сади, ліс, орна земля, дослідні поля, університетське містечко, гуртожитки, вся належна інфраструктура. Наш навчальний заклад міститься в єдиному ландшафтно-архітектурному комплексі із “Софіївкою”. Де ще готувати фахівців із спеціальності “Садово-паркове господарство”, як не в нас? Нині в університеті п’ять факультетів: агрономія, плодоовочівництво і лісівництво, харчові технології, економіка та підприємництво, менеджмент.
Торік і цьогорік ми повністю виконали ліцензований обсяг прийому за всіма спеціальностями. А в нас, наприклад, ліцензія тільки за напрямом “Агрономія” — це 300 осіб. Навіть на комерційні місця є конкурс. До нас їдуть навчатися з усієї Центральної України. Можливо, це певною мірою пов’язано з тим, що ми вже кілька років не підвищуємо плати за навчання. Ми зажили слави як внз, який готує кваліфікованих фахівців у галузі садівництва. Ніхто в Україні не готує агролісомеліораторів, крім нас. На економічні спеціальності, зрозуміло, конкурси, як і скрізь, — більші. Менші — на технологічні. Це пов’язано, вочевидь, із тим, що знання із математики, фізики, хімії, які дає сільська школа, недостатні. Відповідно, й абітурієнти з острахом ідуть на такі спеціальності. Чи великий відсоток тих, хто йде працювати на село по закінченні університету? Розумієте, тепер батьки багатьох студентів мають землю. І діти цілеспрямовано приїжджають навчатися до нас. Згідно з даними анкетування, багато студентів виявили бажання взяти кредит на придбання першого трактора, якесь будівництво тощо. Понад половину наших випускників іде працювати на село. Їм потрібна підтримка, стартовий капітал. На мою думку, держава має звернути на це увагу й виділити певні кошти”.
Студенти аграрних внзів мають можливість пройти практику за кордоном, здебільшого у Великій Британії, а також у Німеччині, Польщі, Нідерландах, Франції. Звичайно, молодь прагне скористатися можливістю і світ побачити, й заробити якусь копійку, й набути потрібних практичних навичок роботи в агросекторі. У навчальному році, що минає, виїхало близько 300 студентів. Їздять на стажування за кордон і викладачі, здебільшого молоді, адже, за словами пана проректора, вони мають істотну перевагу перед викладачами старшого покоління в знанні іноземних мов. Студенти УДАУ мають змогу одержати права водія, навчитися керувати трактором, комбайном.
Вирує в університеті й культурно-мистецьке життя. Зокрема, фестиваль студентської творчості “Софіївські зорі” має, зазвичай, уманську прописку. Торік він тимчасово переїжджав до столиці, а в цьому році знову повернеться до мальовничої Умані. На стадіоні, в спортзалі та на спортивних майданчиках можна вдосконалити свою фізичну загартованість. А клуб із настільного тенісу “Тайфун” добре знаний по всій Україні, адже уманські майстри “малої ракетки” часто-густо поверталися призерами різноманітних всеукраїнських змагань.
В УДАУ розроблено комплексний план наукових досліджень. Основні їхні теми — розробка сучасних технологій вирощування плодових, овочевих культур, польових, серед яких є такі нетрадиційні для цієї зони, як льон олійний, сорго зернове (ця культура останнім часом набуває популярності), соя. Є тут цікава біотехнологічна лабораторія, єдине в Україні картопляне дерево — технологія, яку розробило Російське космічне агентство. Цю установку знайшли в одному господарстві в занедбаному стані, відновили й тепер займаються вирощуванням суперелітної картоплі. Гідропонна установка без застосування сипких матеріалів, наповнювачів КД-10 (картопляне дерево, посадкова площа — 10 м2) призначена для вирощування посадкового матеріалу картоплі. Як субстрат, іде звичайна питна вода. Це дає вільний доступ до кореневої системи. Завдяки цьому можна регулярно (через день) збирати міні-бульби картоплі масою 5–7 г. За рік можна зробити три обороти, тобто одна вегетація — 3–4 місяці. За вегетацію можна виростити майже 10 тис. таких міні-бульб. За рік — 30 тис., а це вже садивний матеріал на півгектара. У біотехнологічній лабораторії займаються вирощуванням рослин in vitro. Там розробляють також підщепу карликової черешні, суницю, ожину, стевію і багато інших культур. Закуплено кілька систем краплинного зрошення, маточників підщеп, займаються вирощуванням своїх саджанців, будують агромагазин для реалізації своєї продукції, вирощують насіннєвий матеріал (мають на це ліцензію) пшениці, сої, гороху, ячменю, який вельми популярний. Є в УДАУ лабораторія із селекції кукурудзи, в ній виведено понад 50 гібридів, ліній і сортів кукурудзи.
Григорій Господаренко підкреслює: “В університеті працює 38 докторів наук, понад 140 кандидатів наук, доцентів. Щороку збільшується динаміка захищених дисертацій і, відповідно, омолоджується професорсько-викладацький склад. Дуже багато коштів іде на розвиток матеріально-технічної бази. Якість фахівців ми визначаємо за успішністю участі в студентських олімпіадах. Ми пишаємося тим, що на таких заходах наші хлопці й дівчата постійно в призерах. Будуємо наукову бібліотеку. Вона буде комп’ютеризована, складатиметься з кількох читальних залів, матиме підземні сховища. Бібліотечний фонд налічує близько 200 тис. томів і кілька рідкісних старовинних видань. Незабаром буде в нас і новий актовий зал на 750 місць. Отже, зможемо приймати міжнародні конференції. Конференції із садівництва у нас стали вже традиційними. Це й обмін досвідом, і школа для студентів, і актуальна розмова, накреслення шляхів розвитку садівництва в Україні. Ми видаємо наукове видання “Новини садівництва”.
Мабуть, багато хто з наших читачів чув про сорти озимого часнику, яким дали життя в Уманському державному аграрному університеті. Поле часнику площею в півгектара важко не помітити. Одразу впадає в око дбайливе ставлення до цієї культури в Умані.
Віталій Лихацький, завідувач кафедри овочівництва: “На кафедрі овочівництва УДАУ займаються питанням селекції сортів часнику, зокрема, озимого. До реєстру сортів рослин України занесено озимі стрілкуючі сорти Софіївський (у 1990 році) і Прометей (у 2000 році). Крім того, в нас є два перспективних селекційних номери, які плануємо передати в державне сортовипробування. Оскільки ми є оригінаторами цих сортів, тож зобов’язані вести первинне насінництво. Сьогодні сільгоспвиробники та фермери надто цікавляться посадковим матеріалом. Попит такий великий, що ми навіть не в змозі задовольнити всі потреби. Способом клонового відбору регулярно поновлюємо посадковий матеріал, щоб часник відповідав сучасним вимогам. Часник — культура, яка не любить далекого переселення. Тому зоною нашого обслуговування може бути центральна частина України, південь. До нас приїжджають за посадковим матеріалом з Кіровоградщини, Одещини, Полтавщини, Донеччини. Причому інколи набирають матеріалу на 5–10 гектарів. Отже, потреба в часнику є. Тому, вважаю, цій культурі нині слід приділяти належну увагу. Болючим питанням сьогодення є ярий часник. Він менш урожайний, але дуже добре зберігається, має кращі смакові властивості. Тому ми ведемо селекцію для того, щоб одержати врожайні, ті, що відповідають стандартам сорти ярого часнику. Адже попит на ярий часник весь час зростає, і ми намагаємося на це реагувати”.
Іван Мостов’як, декан факультету плодоовочівництва й лісівництва: “На нашому факультеті навчається 502 студенти за двома напрямами: “Агрономія” (спеціальності “Плодоовочівництво і виноградарство” і “Захист рослин”) і “Лісове і садово-паркове господарство” (спеціальності “Садово-паркове господарство” і “Агролісомеліорація”). На факультеті шість кафедр, п’ять із яких очолюють доктори наук. У нас працюють 64 викладачі, понад 80% із них мають наукові ступені. Для навчання студентів у нас створено сучасну матеріально-технічну базу. Є й плодові розсадники, й овочеві ділянки. Є суперінтенсивний сад, система краплинного зрошення. Ми вирощуємо майже 15 гектарів овочевих культур, звичайно, на продаж, а також для навчання студентів. Вважаю, що найкращу базу для практичної підготовки створено саме в Умані. Про це свідчить велика кількість замовлень на фахівців, які надходять саме до нас. Географія роботи наших випускників широка: Крим, Волинь, Вінниччина, Сумщина. Хоча в нас здебільшого навчаються студенти з трьох областей — Черкаської, Вінницької та Кіровоградської. Порівняно з іншими факультетами, основна маса студентів проходить стажування за кордоном, бо то саме наша практика: вирощування овочевих і плодових культур. А взагалі, якщо чесно, у нас дуже багато роботи, адже всі ділянки слід обробляти, показувати студентам. Тут наперед не заплануєш, адже весна внесла цього року свої корективи. Фактично на всіх роботах, де тільки можливо, задіяно студентів, які одержують винагороду за свою працю. Так, скажімо, обрізання всіх 92 гектарів садів зробили наші студенти, є така навчальна практика з обрізання плодових дерев, формування крон. На кафедрі овочівництва серйозно вивчають такі культури, як спаржа, цвітна капуста, баклажан. Університетські науковці довели, що баклажан можна вирощувати в нашій зоні та одержувати високий економічний ефект, адже з кінця травня й до вересня практично йде конвеєр. Щодо плодівництва в нас на першому місці яблуня, особливо голландський сад — пілотний проект. У нас зібрано основні колекції підщеп. Є теплиці, де можна розмножувати садивний матеріал рідкісних культур. Для викладання ми залучаємо фахівців із “Софіївки”. Парк “Софіївка” має на 16 гектарах розсадник декоративних і рідкісних культур. У нас є ще 400 гектарів дослідного лісу, де ми проводимо всі види практики”.
Нині аграрний університет — це свого роду сільськогосподарське підприємство, яке вирощує непогані врожаї, займається переробкою сільгосппродукції. Уманські освітяни навчилися виживати в суворих умовах сучасного ринку. В усякому разі їхній лексикон сповнений бізнесових термінів, а, коли спілкуєшся з ними, ловиш себе на думці, що розмовляєш із керівниками успішного фермерського господарства. В землю тут вкладають кошти, й вона віддячує за належне ставлення до себе. Розвивають і переробку. Тут є млин продуктивністю 1,5 ц/год. Вихід борошна першого й вищого гатунків — 68–70%.
Декан факультету харчових технологій Віталій Гіджеліцький добре почувається і в своєму затишному кабінеті, і у виробничих цехах: “Наш факультет — наймолодший в університеті, створений буквально чотири місяці тому. Його відкриття є цілком логічним тому, що невід’ємною частиною вирощування сільгосппродукції є її переробка. З економічного погляду, сировину доволі складно продати, а перероблену її продати легше. У нас п’ять кафедр: технологія зберігання плодів і овочів, технологія зберігання й переробки зерна, технологія тваринництва та безпека життєдіяльності, хімія й прикладна інженерія. Студенти перспективу бачать, оскільки нині відроджуються переробні підприємства, які потребують кваліфікованих спеціалістів. Ми працюємо з багатьма знаними переробними підприємствами “Сандора”, “Чумак”, “Верес”, “Вінніфрут”, Ніжинський, Уманський, Черкаський консервні заводи тощо, які охоче беруть на роботу наших випускників. Більшість науковців нашого університету прийшли з виробництва. У нас тісні зв’язки й з іншими внзами. Зокрема, професори з Одеського університету харчових технологій читають у нас лекції. Маємо велику базу із зберігання в регульованому газовому середовищі та модифікованому газовому середовищі. Є в нас серйозні напрацювання з плодово-ягідного виноробства. Ця сфера також здатна принести певні кошти. Наша наукова робота присвячена здебільшого збагаченню консервів біологічно активними речовинами. Є в нас консервний, сушильний (є вакуум-випарна установка для концентрування й зберігання у нормальних умовах нереалізованого соку), соковий, борошномельний і хлібопекарський цехи. У планах — крупо- й ковбасний цехи”.
Андрій Мартинюк, декан агрономічного факультету: “Сьогодні на нашому факультеті навчається близько 600 студентів. Акредитований за IV рівнем, він здійснює підготовку бакалаврів, спеціалістів і магістрів за двома спеціальностями: “Агрономія”, спеціалізації “Агроінженерія” і “Селекція й насінництво цукрових буряків” та “Селекція й генетика сільськогосподарських культур”. До складу факультету входять п’ять кафедр: агрохімія і грунтознавство, генетика, селекція рослин та біотехнології, загальне землеробство, механізація виробничих процесів і рослинництва. Чотири з них очолюють доктори наук, професори. Вчені факультету працюють над виведенням нових сортів пшениці, цукрових буряків, цикорію, скоростиглих гібридів кукурудзи, вдосконаленням технології вирощування польових і кормових культур, вивчають раціональну структуру посівних площ у короткоротаційних сівозмінах, оптимальні системи обробітку, удобрення грунту, нові види добрив і реакцію на них сільськогосподарських культур. Велику увагу приділяємо практичним заняттям, Для цього укладено угоди із ЗАТ “Украгро НПК”, навчально-дослідним господарством “Родниківка”, ЗАТ “Райз Агро”, ТОВ “Агрофірма “Текуча”, Національним дендрологічним парком “Софіївка”, фермерським господарством “Кочубіївка” і філією Інституту цукрових буряків УААН тощо. На кафедрі загального землеробства є унікальний музей кореневих систем плодових дерев — єдиний у світі”.
Анатолій Бержанір, декан факультету економіки й підприємництва: “Наш факультет готує спеціалістів, бакалаврів і магістрів за п’ятьма спеціальностями: “Облік і аудит”, “Фінанси”, “Економіка підприємництва”,, “Маркетинг” і “Оподаткування”. На факультеті навчається 1300 студентів. Він — найбільший в університеті. Напрям підготовки — економіка й підприємництво. У нас давні — з 1976 року — традиції підготовки студентів за спеціальностями “Облік і аудит”. Наші випускники працюють в органах податкової адміністрації, у господарствах різноманітної форми власності, у банках, фінансово-кредитних установах. До факультету належать кафедри обліку та аудиту, фінансів, оподаткування, економіки, економічної теорії і маркетингу, математики та фізики. У цьому році конкурс — більше двох осіб на місце. За спеціальністю працюють близько 90% випускників”.
Анатолій Роєнко, декан факультету менеджменту: “Наш факультет, як і факультет економіки та підприємництва, створено в 1999 році на базі економічного факультету. Є дві спеціальності: “Менеджмент організацій” і “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”. Перша спеціальність бере свій початок від 1976 року, коли стали випускати економістів і організаторів сільськогосподарського виробництва. Потім спеціальність трансформувалася в “Аграрний менеджмент”, а потім у “Менеджмент організацій”. Зі спеціальності “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” перший набір було зроблено в 1999 році. 2004 року нас акредитували за рівнем “Спеціаліст”. Торік ліцензовані за IV рівнем. І цього року готуємося до акредитації магістрів зовнішньоекономічної діяльності. На факультеті за денною формою навчання навчається 720 студентів. Наші спеціальності проблеми з набором не мають. У цьому році передбачаємо на одне ліцензоване місце не менше 1,5 особи. Популярнішою є спеціальність “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”. Тепер на рівень бакалавра беруть усі спеціальності просто за напрямом, і вже потім дають нам право в процесі навчання відібрати студентів на цю спеціальність. Вона вирізняється бодай тим, що тут іноземну мову вивчають упродовж усіх років навчання. І саме наші студенти під час закордонної практики виступають гідами. З нашого випуску є вже багато відомих і бізнесменів, і керівників аграрних формувань. Саме в кваліфікованому менеджменті — майбутнє, адже, вважаю, всі біди України від поганого менеджменту. Люди працюватимуть, якщо ними нормально керувати”.
Болонський процес є певною мірою містком для України до європейської спільноти взагалі. Адже саме з освіти розпочинається формування особистості, навіть певною мірою ментальності. Величезний кадровий потенціал, закладений в українському аграрному студентстві, зумовить приток нових, сучасних кадрів, не скажу на село, але принаймні в агробізнес як такий. Власне, сучасний агроуніверситет — це багатопрофільна агрофірма, в якій гармонійно поєднано теорію, практику й бізнес. Так, господарюють освітяни та студенти краще за багатьох непрофесіоналів, що масово прийшли на село за негайними прибутками. Багато хто з таких мрійників уже залишив агробізнес, і на їхні місця чимдалі більше приходять молоді освічені менеджери, які вже трохи поїздили по світу, доторкнулися до благ цивілізації і набули певного виробничого досвіду. Зелену вулицю освіченим професіоналам!


Підготував
Олексій Рижков

Інтерв'ю
Минулої осені сайт «Пропозиція» побував у гостях у кооператорів Дніпровської області. Чималу допомогу в становленні кооперативів, а згодом – кооперативних об’єднань, надала Кооперативна академія, що працює в м. Дніпро. Її очолює Софія... Подробнее
Міністерство аграрної політики, Ярослав Краснопольський
Нещодавні зміни у складі уряду можуть торкнутися  і діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства. Що змінилося і яких новацій очікувати? Із цим запитанням ми звернулися до першого

1
0