Спецможливості
Новини

Тваринництво на зламі

05.06.2008
286
Тваринництво на зламі фото, ілюстрація
Тваринництво на зламі

Стан тваринницької галузі впродовж останніх років дедалі ускладнювався, поки врешті рівень продовольчого забезпечення населення не перетнув (у бік зменшення) межу науково обгрунтованих норм. Аби виправити тенденцію, на початку нинішнього року Президент видав Указ “Про заходи щодо стабілізації ситуації на споживчому ринку і розвиток галузі тваринництва”. Про перші результати виконання цього указу розповів журналістам начальник департаменту ринків продукції тваринництва Мінагрополітики
Юрій Мельник. Ось виклад цієї розповіді.

Юрій Федорович оголосив дані Держкомстату, які характеризують ситуацію у тваринництві станом на 1 червня поточного року, і порівняв їх з даними відповідного періоду року минулого. Отже, виробництво валової продукції тваринництва зросло на 6,1%. При цьому 12,5% прибавки дали сільськогосподарські підприємства (колишній громадський сектор) і 4% — особисті підсобні господарства. Реалізація м’яса становила 911 тис. т, або ж на 15% менше минулорічної (це єдина мінусова позиція). Виробництво молока зросло на 8,3% і досягло 4931 тис. т. Яєць стало більше на 5,7% — 4465 млн штук, несучість пересічної несучки зросла з 91 до 100 яєць. Вовни настригли 664 т, що на 2,2% більше, ніж торік. Продуктивність молочних корів становила за 5 місяців 806 кг, що на 211 кг більше проти відповідного періоду минулого року.
Істотно підвищилася ефективність використання маточного поголів’я: вихід телят на 100 корів зріс на 4% і досяг 50 голів, приплід поросят на 100 свиноматок досяг 519 голів, збільшившись на 60%.
Щодо динаміки поголів’я цифри були названі такі. Свиней на 1 червня налічувалося 8285 тис. голів, що майже на 1 млн менше рівня минулого року, але на 633 тис. більше проти початку нинішнього. Тенденція до зростання свинопоголів’я зберігається, і вихід на рівень 2000 р. очікується десь у вересні. Аналогічною є ситуація з поголів’ям ВРХ: маємо 10390 тис. голів, або ж мінус 344 тис. проти 1 червня 2000 р., але плюс 970 тис. проти 1 січня 2001 р.; щодо корів, відповідно, 5054 тис., мінус 194 тис. і плюс 96 тис. У птахівництві та вівчарстві наміченої на цей рік цифри поголів’я вже досягнуто: птиці маємо 152 млн голів (на 11% більше проти 1 червня 2000 р.), овець — 2264 тис. голів (на 6,2% більше).
Досягнення цих показників, на думку начальника департаменту, грунтувалося на тому, що для агропромислового виробництва в цілому і для тваринництва зокрема були створені сприятливі умови, а саме — оптимізована система оподаткування, поліпшилося ціноутворення, розпочалася державна підтримка галузі шляхом фінансування окремих програм розвитку тваринництва. Так, було розроблено три порядки використання бюджетних коштів для фінансування цільових програм. Перший порядок — виплата доплат за проданий на переробні підприємства молодняк підвищених вагових кондицій. Другий порядок — державна підтримка галузі вівчарства. Третій порядок — виконання державної програми селекції у тваринництві.
Найбільш резонансним з цих напрямів Юрій Мельник назвав перший. Тепер кожний сільгоспвиробник — фізична чи юридична особа, що здала на переробне підприємство молодняк ВРХ живою масою понад 375 кг, — має право отримати доплату за рахунок держави у сумі 74 копійки за кожний кілограм. На фінансування цього напряму в бюджеті 2001 року передбачено 125 млн грн. Суми бюджетних коштів доведені областям згідно з лімітом на поголів’я ВРХ станом на 1 січня 2001 року, за даними Держкомстату, і, відповідно до поданих з областей матеріалів, перераховуються на обласні і районні управління державного казначейства для подальшого розподілення серед сільгоспвиробників.
За п’ять перших місяців року на переробні підприємства було здано висококондиційного молодняку 57200 голів (у тому числі 7 тис. голів м’ясних порід і типів), середня жива вага якого становила 426 кг. Така велика вага, за словами Юрія Федоровича, виявилася дещо несподіваною, проте факт це відрадний. Доплат станом на 15 червня нараховано 19,1 млн грн, з них перераховано сільгоспвиробникам 11,6 млн грн.
Механізм державної підтримки галузі вівчарства є подібним до попереднього. На виплату доплат за продану на переробні підприємства і заготівельним організаціям вовну, овчини, каракуль і смушки у бюджеті передбачено 4 млн грн. Цю суму передбачається виплатити згідно з визначеною квотою: за 1020 т вовни у фізичній вазі, 55 тис. овчин і 1 тис. шкурок каракулю й смушок. Квоту розподілено між господарствами на конкурсних засадах, запевнив Юрій Мельник. З урахуванням державної підтримки виробництво вовни матиме рентабельність на рівні 10—15%.
У цілому ж нинішнього року прогнозується виробництво вовни в обсязі 3400 т.
На виконання третьої програми (селекції у тваринництві і птахівництві) також запроваджено конкурсний відбір виконавців, яких станом на червень було визначено 547. Для фінансування програми у бюджеті передбачено 56,6 млн грн. Її пріоритетом є формування загальнодержавної системи селекції, тобто повернення до тієї роботи, що велася колись: ведення державного племінного реєстру, видання державних книг племінних тварин, створення інформаційної бази племінних і генетичних ресурсів, а також здешевлення штучного осіменіння для приватного сектора і реформованих господарств через здешевлення сперми.
У першому півріччі поточного року максимум коштів було спрямовано на проведення інкубації у системі племінних птахівничих господарств, щоб реально збільшити виробництво продукції птахівництва і поголів’я птиці.
Юрій Мельник змалював орієнтири, прямуючи до яких тваринницька галузь може перейти на інтенсивні рейки. По-перше, це впровадження сучасних енергозберігаючих технологій. По-друге, підвищення генетичних і племінних якостей тварин. По-третє, застосування сучасних систем годівлі. На думку керівника галузі, досягненню останньої мети сприятиме вища якість цьогорічних кормових посівів і більша їх кількість; особливо радують око сіяні трави, природні сінокоси й пасовища. Міністерство аграрної політики рішуче налаштоване забезпечити тварин і фуражним зерном, причому відповідно до фізіологічних потреб тварин, тобто в обсязі 15 млн т. На забезпечення тваринництва кормами, вважають у Мінагрополітики, повинні спрацювати пільгові кредитні ресурси, якими тваринники можуть скористатися для закупівлі зерна. Також міністерство готове задіяти і адміністративний ресурс: “Будемо прагнути, — наголосив начальник департаменту, — щоб рівень забезпеченості кормами був максимальний, а не 50—60%, як у минулі роки. До того ж, існує Закон “Про жорстоке поводження з тваринами”, одна з норм якого говорить, що тварина не повинна відчувати спраги, голоду й страху”.
До того ж, зауважив Юрій Мельник, за нинішніх цін на м’ясо тваринники купляти комбікорми спроможні. Адже сьогоднішня собівартість, скажімо, свинини у живій вазі (за умови ведення інтенсивного виробництва) становить 4,5—5 грн/кг, реалізаційна ж ціна кондиційних свиней — 8,5—9 грн/кг. Аналогічна ситуація і на виробництві м’яса бройлерів: собівартість живої маси — 5 грн/кг, реалізаційна ціна — 8. Тобто по цих двох напрямах, зробив висновок Юрій Федорович, тваринництво вже перетворилося на привабливий вид бізнесу.
Окремо Юрій Мельник висвітлив питання преміксів, без яких вести мову про сучасні системи годівлі було б наївно. Підприємств з виробництва преміксів в Україні достатньо, їхні потужності становлять 200 тис. т (цього досить для виробництва 20 млн т комбікормів). Проте частина з цих потужностей нині не працює. Перетворенню виробництва преміксів на потужну індустрію заважає те, що в Україні діє хибна митна практика: ті, хто ввозить у країну готові премікси, мита не сплачує, а хто імпортує складові для їх виробництва — мінерали, вітаміни і провітаміни, — сплачує від 20% до 30%. Щоб виправити цю ситуацію, Міністерство аграрної політики з групою народних депутатів підготували проект закону про встановлення ставки ввізного мита на рівні 20% на готові премікси.
Нові часи поставили перед тваринницькою галуззю і нові завдання: просувати продукцію тваринництва на зовнішні ринки і продавати її за вигідними цінами на внутрішньому. Розвиток інфраструктури ринку має відбуватися у напрямі організації заготівель продукції у приватному секторі і розвитку сервісу для особистих підсобних господарств, аби підвищити товарність виробленої в ОПГ продукції. Але на шляху підвищення товарності можуть з’явитися бар’єри. Так, Юрій Мельник повідомив, що протягом минулого року заготівля молока у господарствах населення була подвоєна, цього року — подвоєна знов. При цьому з’ясувалося, що ємкість споживчого ринку (тобто вага споживацького гаманця) не збільшується такими самими темпами і ринок усю молочну продукцію поглинути вже не може. Тож маємо парадоксальну ситуацію, коли за вдвічі меншої проти 1990 року кількості корів ринок молочної продукції переповнився і ціна на неї почала знижуватися.
Така сама доля чекає незабаром і на ринок м’яса. “Подальшого росту цін на м’ясо я не прогнозую, — сказав наприкінці прес-конференції Юрій Федорович. — До кінця літа вони мають стабілізуватися, а далі, через збільшення пропозиції м’яса на ринку, ціни почнуть зменшуватися”. Проте, сподівається Юрій Мельник, завдяки інтенсифікації і маркетингу, норма прибутку має зберегтися і при зниженні цін.

Підготував Павло Коротич

Інтерв'ю
Ле­онід Ко­за­чен­ко, на­род­ний де­пу­тат, пре­зи­дент Ук­раїнської аг­рар­ної кон­фе­де­рації
Чи ре­аль­но «за­пу­с­ти­ти» земельну реформу вже за рік? Як дер­жа­ва має за­хи­с­ти­ти влас­ників паїв і аг­раріїв? Що че­кає на них 2017 ро­ку? Чи вдасть­ся по­до­ла­ти ко­рупцію в дер­жаві? На ці
З лютого цього року підрозділ Crop Science компанії «Байєр» в Україні очолив Франк Хатке, який водночас займає посаду керівника регіонального маркетингу в країнах Центральної та Східної Європи і нещодавно приїхав у нашу країну з Польщі.... Подробнее

1
0