Травмування насіння кукурудзи та заходи щодо його обмеження
Зерно під час збирання та післязбиральної обробки зазнає всіляких ушкоджень унаслідок інтенсивної роботи машин і механізмів. Особливих ушкоджень зазнає насіннєвий матеріал, оскільки у процесі його підготовки задіяно набагато більше механізованих операцій, але, разом з тим, необхідних для доведення матеріалу до встановлених норм якості.
Зерно під час збирання та післязбиральної обробки зазнає всіляких ушкоджень унаслідок інтенсивної роботи машин і механізмів. Особливих ушкоджень зазнає насіннєвий матеріал, оскільки у процесі його підготовки задіяно набагато більше механізованих операцій, але, разом з тим, необхідних для доведення матеріалу до встановлених норм якості.
М. Кирпа, д-р с.-г. наук,
ДУ Інститут сільського господарства
степової зони НААН
Ступінь ушкодження значним чином залежить від біологічних і фізико-механічних властивостей насіння, тому різні культури можуть ушкоджуватись по-різному. Серед зернових культур найбільшою мірою ушкоджується кукурудза, далі — жито, пшениця м’яка, ячмінь, пшениця тверда. Характер ушкоджень також різний: під час збирання насінина зазнає макро- і мікротравм, деформується залежно від збиральної вологості, стиглості та режиму роботи збиральних машин. У перебігу післязбиральної обробки насінина, окрім травм механічної природи, може зазнавати теплових ушкоджень у результаті надто інтенсивного сушіння.
До факторів, які найбільшою мірою впливають під час збирання та післязбиральної обробки, належать стиглість і вологість зерна. Рівень ушкодження від машин і механізмів різко зростає, якщо насіння надто сухе або, навпаки, вологе. Є дані про те, що за вологості нижче 10% ушкодження насінини посилюється внаслідок подрібнення і макротравм, за вологості понад 25% — через деформацію і мікротравми. Виходячи з цього рекомендовано проводити роботи з обробки насіння за оптимальної вологості: у межах 14–20% — для зернових культур, 12–22% — для кукурудзи.
Особливе місце щодо ступеня і характеру ушкоджень займає кукурудза. У перебігу збирального процесу вона ушкоджується порівняно менше: оскільки збирається у качанах, укритих обгортками, вміст ушкодження насінин становить до 8–10%. Але на стадіях післязбиральної обробки рівень ушкодження різко зростає і сягає 70–90%. Також на етапі збирання та обробки качанів з’являється особливий вид ушкодженого зерна, яке вилущується із вологих качанів за надто інтенсивної обробки, переміщення, транспортування тощо.
Шкодочинність різних травм проявляється по-різному. Внаслідок мікротравм і внутрішніх тріщин збільшується подрібнення насіння у процесі обробки, зменшується вихід готової продукції. За утворення макротравм, особливо зародка, послаблюється життєдіяльність та знижується схожість насіння. Ушкодження оболонки полегшує доступ шкідників і мікрофлори, зростає ураженість насінини хворобами. Помічено, що ушкоджене й уражене насіння у процесі зберігання інтенсивно дихає, втрачає суху речовину, схильне до самозігрівання і псування.
Ушкоджена насінина потребує особливих способів післязбиральної обробки та передпосівної підготовки залежно від характеру і ступеня ушкодження. Отже, у разі ушкодження необхідно, насамперед, знати, яким чином і якою мірою ушкоджена насінина, які травми переважають та їхню шкодочинність. Для того, щоб мати таку інформацію, пропонуємо розроблену науковцями інституту класифікацію можливих видів ушкодження та ймовірних наслідків для насіння кукурудзи (табл. 1).
Згідно із класифікацією всі види ушкоджень об’єднуються у дві групи: макро- та мікротравми. До макротравм відносять ушкодження, за яких від насінини відчленовується будь-яка її частинка, за мікротравм насінина має зберігати свою цілісність, форму, розмір тощо. До найшкодочинніших видів ушкоджень відносять макротравми зародка, які впливають на проростання і значно знижують схожість, силу росту, продуктивність насіння — аж до повної їхньої втрати. Макротравми можуть мати як механічну природу внаслідок дії машин і механізмів, так і біологічну — у разі псування насінини шкідниками.
Мікротравми діють залежно від місця ушкодження. Якщо це зародок — знижується сила росту, ендосперм — міцність насінини, внаслідок чого підвищується відсоток подрібненого насіння у процесі його обробки та переміщення.
Система обробки та підготовки посівного матеріалу кукурудзи ускладнена і насичена різними операціями, тому може набувати різних травм залежно від техніко-технологічних факторів. Потрібно також брати до уваги тип насінини, її біологічну стійкість до певного виду ушкодження. Найконтрастнішими типами є кременистий і зубоподібний, які по-різному ушкоджуються на стадіях збирання і післязбиральної обробки (табл. 2).
На стадії збирання й обробки качанів різниця між кременистим і зубоподібним гібридами кукурудзи менш помітна, загальне ушкодження насінини становить 4,6–7,3% і має механічну природу. У перебігу процесу термічного сушіння зростає теплове ушкодження (особливо — кременистого гібрида) через так звану внутрішню тріщинуватість насіння. Теплове ушкодження виникає внаслідок швидкого сушіння, за якого волога випаровується нерівномірно із різних внутрішніх частин насінини. Частини стискаються, між ними виникають тріщини, але зовнішня оболонка залишається цілою.
На стадіях подальшої обробки (обмолочування качанів, очищення і сортування насіння) рівень ушкодження значно підвищується, в основному, внаслідок зовнішніх механічних макро- і мікротравм зародка та ендосперму: у кременистого гібрида — до 50,4, зубоподібного — 73,1%.
Особливістю кукурудзи є те, що у складі травмованого насіння значну частину займає самообрушене зерно, яке вилущується із вологих качанів на стадіях збирання та післязбиральної обробки. Рівень вилущення залежить від збиральної вологості: за нижчої — збільшується, за вищої — зменшується (табл. 3). Під час збирання культури із вологістю 25–35% вміст самообрушеного зерна у масі качанів становить 1,5–2%, за нижчої — зростає до 5–20%. Подальші операції також впливають на відсоток самообрушеного зерна — він може постійно збільшуватись від стадії приймання качанів до їхнього завантаження у сушарку залежно від технології проведення цих робіт. Так, його вміст, наприклад, збільшується, коли качани спрямовуються не в сушарку, а на майданчики для тимчасового зберігання. За такої технології у процесі розвантаження, а потім підіймання і спрямовування качанів у сушарку різко підвищується частка самообрушування і, навпаки, під час збирання, обробки і завантаження качанів у потоці вона найменша.
Найнегативнішим наслідком самообрушування зерна є те, що воно майже повністю ушкоджене, із макротравмами зародка. Насіння із такого зерна, підготовлене до висіву, має низькі посівні якості і врожайні властивості (табл. 4). Наприклад, лабораторна схожість самообрушеного насіння знижується на 7, польова — на 9%, урожайність — на 1,36 т/га (20,2%). Таке насіння нестійке під час зберігання, швидко уражується
патогенною мікрофлорою, інтенсивно дихає і зменшує масу.
Отже, у процесі збирання та післязбиральної обробки насіння кукурудзи зазнає різних ушкоджень, рівень і характер яких залежать від біологічних і фізико-механічних властивостей конкретних гібридів, а також їхніх техніко-технологічних параметрів збирання та обробки. Повністю уникнути ушкоджень практично неможливо, оскільки у цих процесах задіяно машини й обладнання, які безпосередньо контактують із насіниною. Але слід намагатися обмежувати і знижувати ушкодження до безпечних значень, аби не погіршити якість посівного матеріалу — насамперед, це стосується схожості і продуктивності насіння. Тож пропонуємо систему техніко-технологічних заходів на різних стадіях збирання і післязбиральної обробки гібридів кукурудзи (табл. 5).
У системі заходів слід особливу увагу звернути на ті, що попереджують і обмежують макро- і мікротравмування, забезпечують високу якість посівного матеріалу.
Під час проведення заходів варто враховувати вплив техніко-технологічних параметрів залежно від особливостей гібридів як об’єктів збирання і післязбиральної обробки.
У перебігу процесу збирання потрібно дотримуватись рекомендованих відповідних строків, щоб уникнути значного вилущення-осипання зерна із вологих качанів. Залежно від типу гібрида не бажано проводити збирання за вологості качанів нижче 20–22%.
Доробку кукурудзяних качанів (доочищення від обгорток, сортування за типовістю) слід проводити у потоці зі збиранням. Будь-яке розміщення вологих качанів на майданчиках-накопичувачах призводить до підвищення рівня самообрушеного зерна і зниження його якості. У процесі доробки і завантаження качанів у сушарку таке зерно необхідно обов’язково відбирати. Слід зважати на те, що попадання зерна у камери сушарки погіршує умови сушіння, збільшує витрати енергоресурсів.
Сушіння качанів слід проводити не допускаючи теплового ушкодження насінини у вигляді внутрішніх тріщин. Тому під час сушіння кременистих гібридів потрібно застосовувати м’які температурні режими, із повільною вологовіддачею зерна, за яких його різні частини підсихають рівномірно.
Особливу увагу слід звертати на режим обмолочування качанів. Починаючи із цієї операції, можливе зростання рівня ушкодженого насіння із макротравмами зародка і ендосперму. Не допускається підвищення вмісту насіння із такими видами травмування понад 5–15% залежно від гібридів кукурудзи.
У процесі очищення — сортування — калібрування посівного матеріалу також можливе збільшення вмісту насіння із макротравмами. Практика показує, що причиною цього є здебільшого не зерносепаратори, а норії, які переміщують зерно. Тому слід застосовувати тихохідні норії із робочими органами у вигляді пластикових ковшів. Для переміщення посівного матеріалу варто уникати застосування шнекових передавальних механізмів, які значно травмують і подрібнюють насіння. Також потрібно обмежувати висоту падіння і швидкість руху насіння у самоплинних трубах та під час завантаження бункерних сховищ.
У процесі підготовки насіння негативний вплив травмування можна зменшити шляхом проведення передпосівного протруєння — стимуляції посівного матеріалу. Але слід пам’ятати, що такий прийом не завжди повністю відновлює якість насіння, ефективність його залежить як від характеру і рівня травмування насіннєвого матеріалу, так і від особливостей самого гібрида. Тому для виявлення травмування і прийняття рішення щодо подальшої обробки і використання насіння рекомендується застосовувати методику визначення ушкоджень, розроблену нами спеціально для гібридів кукурудзи.