Спецможливості
Новини

Тиждень високої кулінарної моди в Берліні

07.08.2008
468
Тиждень високої кулінарної моди в Берліні фото, ілюстрація
Черговий “Зелений тиждень” у столиці Німеччини — іспит, місце зустрічі, вернісаж, змагання й концертний майданчик. Переможець? Не звинувачуйте нас у зайвому патріотизмі, але українське сало у Берліні було поза конкуренцією.

Берлін — незвичайне місто. Саме тут можна побачити сусідство капіталістичної та соціалістичної архітектури, західної та східної ментальності. Тут свого часу був кордон між двома світами, двома ідеологіями. Кордон цей — Берлінську стіну (правильніше сказати, залишки від неї) — можна побачити й нині. Прикрашена численними графіті, вона дотепер є місцем паломництва сили-силенної туристів з усіх-усюд. А ще Берлін — столиця держави, що по праву вважається лідером на світовому виставковому ринку. Традиційні вернісажі збирають на берегах Шпреє професіоналів із різних куточків земної кулі. “Зелений тиждень” має 80-річну історію. За цей час виставки відвідали 29 мільйонів осіб, а свою продукцію на них виставили понад 72 000 експонентів із 116 країн. “Зелений тиждень” набув статусу презентаційного майданчика для кухонь різних країн світу, а також зажив слави як місце зустрічі провідних європейських політиків і міністрів сільського господарства. Наразі  виставку пошанували своєю присутністю понад 400 тисяч відвідувачів. Вони завітали на стенди понад 1600 експонентів із 56 країн. Журналістському висвітленню цієї визначної події у Німеччині теж традиційно надають великої уваги. Акулам пера і мікрофона, а також прес-секретарям аграрних міністерств створюють тут режим найбільшого сприяння, миттєво реагуючи на найоригінальніші запити мас-медіа. Назагал 4300 журналістів із 70 країн вели репортажі із “Зеленого тижня”. Виставку відвідали більш як 60 міністрів і державних секретарів і приблизно стільки ж послів та консулів різних країн у Німеччині.
Що таке “Зелений тиждень”? Якщо говорити кількома словами, це — виставка аграрних досягнень світу. І маю сказати, що Україна була аж ніяк не чужинцем на цьому святі доброго апетиту. Борщ, вареники, солянка, шашлик, пиво, мед, горілка — йшли на ура.
У церемонії офіційного відкриття виставки взяли участь канцлер Німеччини пані Ангела Меркель і президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. Пані канцлер у своєму виступі особливо відзначила той приємний для Німеччини факт, що молодь нині охоче йде в сільське господарство. Ангела Меркель підкреслила, що рада вітати на виставці представників країн — нових членів Євросоюзу — Румунії та Болгарії, а ще схвально відгукнулася про російський павільйон. “Площа 6 тисяч квадратних метрів — це справжній російський простір і привілля. Росія — наш стратегічний партнер, і взаємини між країнами розвиваються тепер інтенсивніше, ніж раніше”, — зазначила канцлер Німеччини. Й хоча про Україну високі посадовці не говорили з трибун, наша присутність на цьому форумі не залишилася непоміченою. За український павільйон (до речі, другий за величиною після російського із загальною площею 1200 квадратних метрів) проголосували прості німці — відвідувачі ярмарку. Кількість спожитого ними сала йшла на тонни. Більш як півсотні підприємств агросектору України радо зустрічали відвідувачів.
Вітаючи учасників і відвідувачів, міністр сільського господарства Німеччини Хорст Зеехофер зазначив: “Цьогорічний “Зелений тиждень” засвідчив, що ми нині перебуваємо на стадії економічного й політичного прориву. Атмосфера у виставкових павільйонах, на політичних конференціях і бізнес-дискусіях дає нам підстави з оптимізмом дивитися в майбутнє. “Зелений тиждень” — це важлива платформа для дискусій із багатьох аспектів рільництва й харчової промисловості, сільського розвитку та охорони навколишнього середовища. Ми раді вітати на нашому форумі численні урядові делегації з різних країн”. Президент Німецької фермерської асоціації Герд Зоннляйтнер наголосив, що 2007-й рік буде особливим для Німеччини з огляду на її головування в Раді Євросоюзу. Показово, що серед фундаментальних завдань для європейського сільського господарства пан Зоннляйтнер на перше місце поставив спрощення бюрократичних процедур (його слова актуальні й для наших владців, чи не так?). Другим за значущістю президент фермерської асоціації назвав зростання використання біоенергії (“Сільське господарство має енергію!” — один із головних слоганів виставки). Надалі — реформування методів боротьби проти тваринницьких епідемій, а також збільшення субсидій, спрямованих на захист грунту, води й усього навколишнього середовища.
На виставці стенд кожної із країн мав свою визначальну особливість. Тому цілком слушним було використання численних слоганів для багатьох конференцій (їх назагал провели близько 250) та різноманітних острівців практично всіх світових цивілізацій на виставці. Так, Нідерланди — це “Квіткова оаза”, Швейцарія — “Країна найменшого в світі заводу з виробництва віскі”. Міністр сільського господарства Російської Федерації Алєксєй Гордєєв назвав російський павільйон “шматочком російської землі”. А для Євросоюзу придумали такий слоган: “Європейські регіони відповідають майбутньому”.
Цікава зустріч відбулася напередодні офіційного відкриття “Зеленого тижня”. Інтернаціональний журналістський загал запросили до Бундестагу — парламенту Німеччини. Там мас-медіа зустрілися з паном Норбертом Шиндлером — депутатом Бундестагу від ХДС і водночас віце-президентом Союзу німецьких сільгоспвиробників.  Пан Шиндлер пишається тим, що є, як він висловився, “активним фермером”, тобто займається виноробством. “Практичний фермер у парламенті — це дуже добре, — підкреслив пан Шиндлер. — У Бундестазі таких чимало”. Під час розмови пан Шиндлер підкреслив, що нині актуальною є проблема екологізації сільського господарства. “Субсидування сільгоспвиробника, — зазначив депутат Бундестагу — залежатиме від дотримання останнім екологічних норм”. Втім, на жаль, багато сільгоспвиробників (особливо з тих, хто пам’ятає голодні повоєнні роки) все ж таки пріоритетним завданням для себе вважає виробництво якнайбільшої кількості харчової продукції. Навіть нині,  через понад півдесятка років після краху комунізму, є відмінності між східно- і західнонімецькими господарствами. На сході агрофірми мають більші площі, а на заході — менші. Однак це зовсім не означає, що невеличкі господарства не можуть процвітати. Середнє німецьке господарство, за словами пана Шиндлера, має площу 80–120 гектарів. Особисто мене в діалозі німецького парламентаря з пресою вразив той факт, що високий посадовець часто згадував слова “майбутнє”, “діти”, “перспектива”. На жаль, для більшості українських чиновників це — не характерно.
Слоган сучасної Німеччини — “Країна ідей”. Власне, свідчення істинності цієї тези можна знайти в Країні нащадків кайзерів ледь не на кожному кроці. І на відміну від України, де з упровадженням чогось нового завжди були певні проблеми, найбільша західноєвропейська країна вміє плекати перспективні ідеї і давати їм життя. У цьому, певно, й полягає секрет успіху сучасної Німеччини.
У рамках роботи виставки у нас відбулося ще кілька цікавих зустрічей. Зокрема, журналісти відвідали підприємство з виробництва біодизелю, а також зустрілися з міністром сільського господарства Землі Бранденбург паном Дітмаром Войдке. Про ці зустрічі читайте у найближчих номерах “Пропозиції”. Отже, далі буде.


Редакція висловлює щиру подяку Посольству Німеччини в Україні та особисто Марко Наокі Лінсу і Галині Мурзак, співробітникам Гьоте-Інституту та особисто Александру Бунтцену, колегам-журналістам із різних куточків світу за всебічне сприяння у підготовці матеріалів із Німеччини та розуміння.

Олексій Рижков

Наступна стаття

Інтерв'ю
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і
Родіон Рибчинський, голова асоціації «Борошномели України»
Український ринок борошна незважаючи на негативні тенденції розвивається, для продукції відриваються кордони нових країн, а підприємства будують та оновлюють свої потужності. Про життя борошномелам

1
0