Спецможливості
Техніка та обладнання

Теплогенератори на біопаливі - не гірше, ніж газ

12.08.2016
1652
Теплогенератори на біопаливі - не гірше, ніж газ фото, ілюстрація
Kotel Metal1

Питання використання теплогенераторів на альтернативному паливі на сьогодні досить актуальне. Вже багато підприємств або переобладнали свої зерносушильні комплекси на споживання альтернативної енергії, або використовують теплогенератори для опалення виробничих та адміністративних приміщень.

 

Теплогенератори на твердому паливі: проблеми використання

Якщо опалення приміщень вдалось більш-менш якісно налагодити, то у вирішенні потреб у сушінні продукції є деякі проблеми, пов’язані із використанням теплогенераторів на твердому паливі. Справа в тому, що, за відгуками аграріїв, теплогенератори, що працюють на твердому паливі (солома, дрова, зернові відходи тощо) недостатньо тримають температуру теплового агента. І внаслідок цього сам процес сушіння перебігає нестабільно. Також є думка, що, наприклад, зерносушарки, принцип роботи яких грунтується на використанні біомаси, краще придатні для господарств із незначним об’ємом зернових, які потрібно підсушити — лише 6–7 тис. т. При цьому найбільша їхня ефективність та доцільність використання — при сушінні зерна для зняття із нього невеликої кількості вологи. Є також твердження, що забезпечення теплогенератора твердим паливом досить проблематичне та ускладнене (великі затрати праці на доставку та завантаження палива), і це знижує продуктивність самої зерносушарки. Проте зменшення витрат на сушіння завдяки використанню дешевших у рази енергоносіїв, як то кажуть, робить свою справу. І сьогодні практично кожен аграрій уже знайомий із відповідною продукцією як вітчизняної промисловості, так і з агрегатами закордонного виробництва. 

Під час одного із відряджень до центральних регіонів України мені вдалось поспілкуватися із двома керівниками господарств, які для потреб сушіння зернових використовують теплогенератори на основі твердого палива. Звісно, теплогенератори на альтернативному паливі використовують ледве не у кожному селі чи господарстві. Проте, за словами цих аграріїв, процес сушіння, а саме стабільність тримання температури, у такому разі нічим не поступається результату, отриманому при використанні газу. Тільки досягається він у 10 разів дешевше.

Далі пропоную ознайомитись із перших вуст з умовами використання цих теплогенераторів на твердому паливі.

Теплогенератори на твердому паливі: думка спеціаліста

Сергій Петренко, директор ПСП «Агрофірма “Нападівська»:

— Основна сфера нашої діяльності — це рослинництво. Займаємось вирощуванням озимих та ярих культур. Звісно, одну половину площ відведено під озимі культури — пшеницю, ріпак, ячмінь, а другу — під ярі, такі як кукурудза, соя, соняшник. Тому питання сушіння зернових для нас досить актуальне. Спочатку як енергоносій ми використовували газ, проте ситуація із цінами на нього, що склалась на ринку останнім часом, внесла свої корективи у нашу діяльність. Будь-яка робота має приносити і моральне, і матеріальне задоволення, а працювати у збиток нам зовсім не хотілось. Саме це, напевно, і стало головним рушієм до прийняття рішення про придбання теплогенераторів на твердому паливі. 

Для того, щоб краще орієнтуватися у питаннях використання альтернативної енергії, поговоримо мовою цифр. 

Із досвіду роботи можу сказати, що вартість зняття одного відсотка вологості із тонни кукурудзи при використанні газу, ціна якого для підприємств — майже 7,2 тис. грн, сьогодні становить 40 грн. Якщо використовувати для сушіння солому — це максимум 4 грн. В останню суму вже входить вартість тієї кількості соломи, що потрібна для зняття одного відсотка вологості із тонни зерна, вартість електроенергії для забезпечення роботи теплогенератора й сушарки та заробітна плата оператора. І це — в десять разів економніше, ніж при використанні газу! 

Польські теплогенератори, що працюють на твердому паливі компанії MetalERG ми закупили ще у 2012 році. Тоді встановлення котлів та зерносушарки нам обійшлося у 2,5 млн грн (близько 220 тис. євро). 

Тепер — про окупність інвестиції. За рік ми сушимо лише зерна кукурудзи близько 6 тис. т (усього в господарстві збирають близько 10 тис. т зернових, які також за потреби піддають підсушуванню). Оскільки саме кукурудзяне зерно найбільше потребує сушіння, то розрахунок проведемо лише щодо неї. 

Так, із зерна потрібно «забрати» мінімум 10% вологи із тонни. Якби ми використовували газ, то собівартість тонни сушіння становила б 400 грн. Помноживши цю цифру на 6 тис. т, що ми збираємо, отримуємо 2,4 млн грн витрат на ці потреби. Майже стільки коштував нам весь сушильний комплекс. А якщо до наведених розрахунків додати ще й витрати на сушіння інших культур, вирощуваних у господарстві, - сої, ріпаку, соняшнику, ячменю... — то з повною упевненістю можу сказати, що цей комплекс окупився нам лише за один рік його експлуатації. 

Також слід сказати і про особливості цих теплогенераторів. Перше, на що ми звертали увагу під час вибору, — це такий параметр, як стабільність тримання температури, що подавалась до зони сушіння, та власне самого сушильного процесу. Звісно, питання якості сушіння нас теж дуже цікавило. Адже із того асортименту, що пропонує вітчизняна промисловість, я поки що не зустрічав гідного теплогенератора, який би цілком відповідав нашим потребам і повністю задовольняв усі вимоги. Знаєте, як у нас часто буває: то конструкція невдала, то матеріали, із яких виготовлено агрегат, неякісні, то потужність невідповідна. А  хочеться, щоб в одному теплогенераторі поєднувались усі бажані характеристики і не доводилось чимось поступатись… 

Napadivska1

Як правило, в сушильних агрегатах вітчизняного виробництва використовується повітряний теплообмінник, що має одну прикру ваду: так, наприклад, під час кожного чергового завантаження палива значно втрачається температура теплоагента, що подається до камери сушіння. В нашому ж теплогенераторі, замість повітряного теплообмінника застосовано рідинний. В якості теплоутворювальної рідини тут використовується спеціальна олива, яка циркулює певним контуром. Її максимальна температура може становити 400°С. Саме завдяки такому вдалому технологічному рішенню вдається тримати стабільну температуру — і в момент, коли ми перезавантажуємо генератор, олива ідеально її тримає. Середнє відхилення від норми дуже незначне — максимум 5°С, що не чинить негативного впливу на якість процесу сушіння. 

Крім того, до переваг котлів цього типу можна віднести можливість використовувати їх для спалювання різноманітного органічного палива. Горить практично все, до того ж без шкоди для навколишнього середовища, і водночас забезпечує дешеву теплову енергію. У господарстві як основне паливо використовують солому, яка спресована у тюки вагою 20–25 кг (хоча конструкція котла дає змогу спалювати і рулонні тюки, і квадратні вагою до 500 кг). 

Чому саме тюки малого розміру? Справа в тому, що у разі використання великих тюків, для їхнього завантаження потрібно залучати додаткову техніку. Також є певні проблеми із горінням (наприклад, коли ми завантажуємо вологий тюк). За використання ж малогабаритних, навіть якщо котрийсь із них виявиться мокрим, то це аж ніяк не вплине на процес горіння. До того ж використання малих тюків спрощує роботу оператора. У  нас один працівник без сторонньої допомоги за 1,5 хв повністю завантажує котел. Для інформації: повне завантаження котла (початкове) — це 25 тюків вагою 20 кг. За добу (адже ми працюємо цілодобово) такі котли завантажують вісім разів. 

Потужність цих теплогенераторів становить 750 кВт кожен. Агрегатуються вони із сушаркою потужністю 1000 кВт. На мою думку, зі всіх представлених на ринку України та світу — це найоптимальніша конструкція котла. Сьогодні цей агрегат відпрацював у нашому господарстві три сезони і жодних  нарікань на його роботу в мене немає. 

Також слід сказати про те, що в конструкції котла використовується циклон для збирання іскор, попелу із димових газів, тому ви можете його встановити у будь-якому місці. Важливо, що попіл на території господарства не затримується — він відразу нарозхват розбирається людьми для удобрення своїх земельних ділянок. 

Теплогенератори на твердому паливі: думка спеціаліста

Зігмунд Лампка, директор ТОВ «Лампка Агро»

Німецький фермер за національністю, проте українець за духом, він уже понад 10 років обробляє землі на Хмельниччині. Сьогодні у господарства «Лампка Агро» в обробітку — близько 8 тис. га. Основний напрям діяльності — рослинництво. Тут успішно вирощують як звичні для наших аграріїв озимий ріпак, сою, кукурудзу, горох, так і менш популярні мак і олійний гарбуз. Для сушіння зернових використовують зерносушарку, яка працює на газу. Проте також у господарстві є досить незвичний комплекс для сушіння насіння олійного гарбуза. У складі їхнього комплексу і використовується теплогенератор на твердому паливі MetalERG, який було встановлено у господарстві торік. 

Специфіка доведення насіння олійного гарбуза до потрібних кондицій передбачає його ретельне промивання у воді із подальшим сушінням. Тому витрати на сушіння — це практично одна з основних витратних статей у вирощуванні цієї культури. Адже початкова вологість продукту становить понад 70%. І таке сире насіння потрібно висушити до вологості 8%, тобто ми маємо “зняти” з нього близько 62% вологи. А використовувати газ для такого тривалого сушіння — дуже дорога розкіш.

Також пан Зігмунд відмічає високу якість процесу сушіння при використанні свого комплексу і, зокрема, цього типу теплогенератора. «Ми проводили всі аналізи на токсичність насіння після сушіння — всі показники в нормі. Тому наша продукція користується широким попитом навіть у Європі. Все це можливо завдяки тому, що наше насіння не має прямого контакту із продуктами згорання палива», — говорить керівник. 

До того ж у господарстві також відмічають універсальність котла щодо можливості використання різного виду палива: у ньому горить все, що тільки може горіти. Основним паливом для теплогенератора у цьому господарстві є дрова. Також теплогенератор завдяки масляному теплообміннику стабільно тримає температуру на виході, яка становить 90…95°С. 

Kotel MetalERG

Потужність теплогенератора, що працює у складі сушильного комплексу становить 750 кВт. Крім цього, планується придбання ще двох котлів: одного — потужністю 1000 кВт для заміни газового теплогенератора, що використовується у зерносушарці, та ще одного котла меншої потужності, проте із водяним теплообмінником — для опалення офісного приміщення і складів та майстерень. 

Kotel Metal

«Термін окупності цього котла у нашому випадку (при сушінні насіння олійного гарбуза) становить два роки. Однак це досить умовно, адже цей параметр залежить від його завантаження (у нас котел працює до трьох місяців на рік) та від виду і вартості палива, що використовується для забезпечення його роботи. Проте найголовніше для нас — це те, що на виході ми отримуємо високу якість матеріалу, який піддається сушінню. До того ж керування процесом горіння досить просте: необхідно встановити лише параметри потрібної температури “на виході”, а далі — не забувати вчасно підкидати до топки паливо. До речі, про те, що час провести завантаження котла, він також сигналізує», — задоволено відгукується про своє придбання господар. І не вірити пану Зігмунду немає жодних підстав, адже всі знають про німецьку практичність і ретельність у веденні господарства.

Висновок 

Тож, як бачимо, не все так погано із теплогенераторами для великих зерносушарок. Можливості їхнього використання є. Звісно, ми повинні бути готовими до того, що таке обладнання матиме більшу вартість, порівняно із тим, що працює на повітряних теплообмінниках, але, як показує практика використання описаних у статті теплогенераторів, при економічно доцільному завантаженні вони мають невеликий термін окупності.

А. Сухина 

Інтерв'ю
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 
Зовсім недавно в Української зернової асоціації з'явився новий керівник - Микола Горбачьов. Ми поговорили з ним про проблеми, які хвилюють УЗА, прогнози на нинішній сезон і особисте бачення бізнес

1
0