Фітосанітарний моніторинг`2015 показав: карантинні заходи необхідні
Для встановлення фітосанітарного стану території країни, у 2015 році державна фітосанітарна служба України провела моніторинг сільськогосподарських угідь, садів, ягідників, присадибних ділянок та інших угідь. На сьогодні в Україні зареєстровано вогнища семи видів карантинних шкідників, вісім видів карантинних хвороб, одну нематоду та вісім видів карантинних бур’янів.
Під час фітосанітарного моніторингу посівів 2015 року було виявлено нові вогнища карантинних шкідливих організмів і як наслідок — накладання карантинних режимів на нових територіях. Також зафіксовано відсутність раніше виявлених карантинних організмів, і на цих територіях карантинні режими було скасовано.
Фітосанітара інспекція по карантину рослин показала, що по країні найбільші площі займають вогнища карантинних бур’янів і шкідників. Зокрема, площі вогнищ амброзії полинолистої майже вдесятеро перевищують загальну площу поширення всіх карантинних організмів в Україні.
Сучасний стан поширення карантинних шкідників
Як прогнозували фахівці, у 2015 році площі заселення західним кукурудзяним жуком збільшились у результаті виявлення нових вогнищ у Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Вогнища шкідника зафіксовано в 71 районі, 713 населених пунктах Вінницької, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей на загальній площі 86,1 тис. га.
Зважаючи на темпи збільшення площ поширення цього шкідника в Україні за останні п’ять років (від 21 тис. га у 2011 році до 86,1 у 2015-му), фахівці не виключають виявлення наступного року нових вогнищ, отже, можливі запровадження карантинних режимів у нових районах.
Головною причиною збільшення площ заселення кукурудзяним жуком є те, що селяни (а вогнища, в основному, — на приватних землях громадян) не дотримуються рекомендованої сівозміни і висівають кукурудзу в монокультурі упродовж багатьох років.
Ще одним карантинним шкідником, значні вогнища якого виявили у 2015 році, є американський білий метелик. Під час проведення моніторингу багаторічних насаджень у Херсонській області зафіксовано нові вогнища на площі понад 855 га. Однак у цілому по Україні площі під карантинними режимами виявились меншими, ніж торік. Це стало можливим в результаті уточнення площ поширення шкідника в Донецькій і Луганській областях, а також скасування карантинних режимів у Миколаївській і Херсонській областях на площі 812 га.
Наразі американський білий метелик обмежено поширений у 20 областях, 188 районах, 33 містах України. Загалом площа під карантином становить 49 847 га, що, порівняно з попереднім роком, менше на понад 250 га.
У 2016 році фітосанітарні інспектори очікують збільшення площ насаджень, заселених американським білим метеликом, у Київській, Кіровоградській, Сумській, Тернопільській, Чернігівській та Чернівецькій областях.
У 2015 році проведено моніторинг понад 100 тепличних господарств. Обстежено насадження овочевих і квіткових культур на площі понад 174 га, зафіксовано появу нових та зменшення вже наявних вогнищ карантинних шкідників.
Так, у Херсонській області запроваджено карантинний режим у зв’язку з виявленням нового вогнища тютюнової білокрилки на площі 0,15 га. Всього карантинний режим щодо цього шкідника діє лише в Херсонській області на загальній площі 0,34 га.
Щодо ще одного карантинного шкідника тепличних культур — західного квіткового трипса, то тут слід відмітити позитивну динаміку, а саме зменшення площ під карантином. Після проведеного фахівцями фітомоніторину частково скасовано карантинні режими в Івано-Франківській та Тернопільській областях. Площа, де було знято карантинні обмеження, становить 0,76 га.
Загальна площа під карантином щодо західного квіткового трипса становить 16,68 га. Заражені тепличні господарства, як і торік, залишаються в Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській та Херсонській областях.
Як очікують фахівці Дніпропетровської і Тернопільської областей, площі зараження західним квітковим трипсом можуть зменшитись. В інших областях, імовірно, все залишиться без змін.
Узагалі, робити прогнози щодо шкідників культур закритого грунту дуже важко, адже ніхто не може передбачити можливість висадження неперевіреного садивного матеріалу, який містить у собі приховані фази розвитку шкідників (яйця, личинки).
Торік після проведеного фітосанітарного моніторингу дещо зменшились площі, заселені картопляною міллю. Так, карантинний режим скасовано на площі 87 га в Голопристанському р-ні Херсонської області. Наразі картопляна міль поширена в п’яти областях України (Донецька, Запорізька, Одеська, Харківська та Херсонська). Станом на 01.01.2016 року загальна площа під карантином щодо цього шкідника зменшилась і становить 1604,5 га.
Фахівці Держветфітослужби, інспекцій по карантину рослин не очікують наступного року збільшення площ заселення картопляною міллю, та навпаки, — можливе зменшення таких площ у Донецькій і Харківській областях.
Середземноморську плодову муху виявлено в м. Іллічівськ на площі 9,9 га. Якщо в результаті моніторингу фахівці її не зафіксують, то у 2016 році карантинний режим щодо цього шкідника в Одеській області може бути скасований.
На сьогодні площа зараження південноамериканською томатною міллю не змінилась і становить 883,9 га, карантинні обмеження діють у Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.
За прогнозами фахівців, у 2016 році можливе збільшення площ під карантином щодо цього шкідника через виявлення нових вогнищ (Миколаївська обл.), а також скасування карантинного режиму в разі повної ліквідації його вогнища в Одеській області.
Сучасний стан поширення карантинних хвороб і нематод
За результатами фітосанітарного моніторингу на виявлення карантинних хвороб у 2015 році можна відмітити: щодо всіх карантинних захворювань, які вже багато років спостерігають на території України, відбувається зменшення площ зараження. Однак, безперечно, насторожує факт виявлення нових карантинних хвороб, що раніше були невідомі вітчизняним аграріям. Це насамперед випадки запровадження карантину щодо неповірусу кільцевої плямистості тютюну та бактеріального в’янення кукурудзи.
Площі вогнищ пасмо льону, як і прогнозували фахівці, у 2015 році зменшились. Карантинні режими після проведення комплексу карантинних заходів та за результатами моніторингу скасовано у Бродівському, Жовківському і Сокальському районах Львівщини на площі 424 га.
У 2015 році вперше виявлено вогнища пасмо льону в Чернігівській області, у Новгород-Сіверському та Менському районах на площі 195 га. Було запроваджено карантинні режими та затверджено план заходів з локалізації та ліквідації карантинного організму.
На сьогодні карантинні обмеження щодо цього захворювання діють у Житомирській, Львівській та Чернігівській областях на загальній площі 300 га.
Досить суттєві зміни відбулись щодо поширення такого карантинного захворювання, як рак картоплі. За результатами проведеного моніторингу було повністю скасовано карантинний режим у Городоцькому, Мостиському, Сколівському та частково у Кам’янка-Бузькому та Турківському районах Львівської області на площі понад 360 га.
За уточненими даними, на сьогодні захворювання поширене в шести областях України. Загальна площа зараження раком картоплі у 2015 році становила 2554 га. У 2016 році можливе зменшення площ зараження збудником цієї хвороби у Вінницькій та Львівській областях.
У 2015 році після проведення фітосанітарного моніторингу плодових насаджень щодо бактеріального опіку плодових нових вогнищ не виявлено. Навпаки, підтвердились тогорічні прогнози фахівців щодо зменшення площ під карантином щодо цього захворювання. В результаті проведених заходів з локалізації і ліквідації хвороби у 2015 році було повністю скасовано карантинний режим у Могилів-Подільському районі Вінницької області на площі 53 га та в Кіровоградському районі Кіровоградської області на площі 25 га.
Наразі карантинні режими щодо цього захворювання діють у Вінницькій, Івано-Франківській, Кіровоградській та Рівненській областях на загальній площі 23,7 га.
У 2016 році, за прогнозом фахівців, площа зараження бактеріальним опіком плодових залишиться без змін.
Перше вогнище карантинного захворювання бактеріального в’янення кукурудзи в Україні виявили у 2014 році в Лубенському районі Полтавської області на площі 100,99 га.
Цього року, після моніторингу посівів кукурудзи, урожай з яких призначався на експорт до Китаю, були вперше виявлено вогнища цього захворювання в шести районах Тернопільської області. Запроваджено карантинний режим на загальній площі 408,14 га. Станом на 01.01.2016 року площа під карантином рослин становить 509,13 га.
Карантинна хвороба віспа (шарка) слив станом на 01.01.2016 р. поширена на загальній площі 3998,68 га. При цьому переважна більшість плодових насаджень, де діють карантинні обмеження щодо цієї хвороби, зосереджена в Закарпатській області (3956,28 га).
Наступного року, за прогнозами фітосанітарних інспекторів, можливе збільшення вогнищ віспи слив у Львівській і Тернопільській областях.
Як і в попередні роки, карантинні режими щодо ризоманії цукрових буряків діяли в семи областях України на загальній площі понад 1894 га.
Цього року, після здійснення комплексу встановлених карантинних заходів та за результатами проведеного моніторингу карантинних вогнищ, скасовано карантинні обмеження у Жовківському, Миколаївському, Мостиському та Золочівському районах Львівської області, Ружинському районі Житомирської області на загальній площі 576,9 га.
Разом з тим, виявлено нове вогнище в Ізяслівському районі Хмельницької області на площі 0,48 га, де запроваджено карантинний режим. Наступного року суттєвих змін у поширенні ризоманії буряків не очікується.
У 2015 році вперше виявлено раніше відсутнє в України карантинне захворювання, яке спричинює неповірус кільцевої плямистості тютюну, на рослинах сої в Ємільчинському районі Житомирської області, Жидачівському районі Львівської області та Гощанському районі Рівненської області. Запроваджено карантинний режим на загальній площі 520,18 га.
Неповірус кільцевої плямистості тютюну (Tabacco ringspot virus) уражує сою. Симптоми залежать від стадії розвитку уражених рослин. У молодих рослин верхівкові бруньки набувають коричневого відтінку, згинаючись гачком. Уражене листя покривається іржавими плямами. Забарвлення стебла рослини змінюється на червонувато-коричневе, особливо в районі вузлів, втрати врожаю можуть становити 25–100%.
Найчастіше поширення вірусу відбувається інфікованим насінням, але переносниками хвороби також можуть бути кліщі, трипси та бджоли.
У 2015 році в шести областях відбулось зменшення площ зараження золотистою картопляною нематодою. Завдяки проведеним карантинним заходам, які включають використання нематодостійких сортів та впровадження правильної сівозміни, карантинні обмеження щодо цього патогену частково скасовано у Волинській, Львівській, Рівненській, Сумській та Хмельницькій областях на загальній площі 76,4 га. Разом з тим, нові вогнища зараження виявлено у Волинській, Житомирській та Львівській областях на площі 43,4 га.
На сьогодні золотиста картопляна нематода поширена на території 17 областей України. Загальна площа зараження становить 4687,6 га.
Як прогнозують фахівці Держветфітослужби, у 2016 році можливе зменшення площ зараження патогеном у Волинській, Львівській, Рівненській, Сумській та Хмельницькій областях. У інших регіонах площі вогнищ зараження залишаться без змін.
Сучасний стан поширення карантинних бур’янів
Порівняно з попереднім роком, у 2015-му площа засмічення амброзією полинолистою в Україні зменшилась на 251,5 тис. га і станом на 1 січня 2016 року становить 3136 тис. га.
Карантинні обмеження скасовано в Івано-Франківській, Львівській та Херсонській областях на площі 3903 га. Також у Донецькій і Луганській областях фахівці уточнили площі вогнищ амброзії на території районів, де можна було провести моніторинг. У результаті цієї роботи уточнені площі зменшились на 249,4 тис. га.
Разом з тим, унаслідок виявлення нових та розширення старих вогнищ бур’яну площі під карантином збільшились на 1774,26 га.
Амброзія полинолиста — це єдиний обмежено поширений карантинний організм, площі зараження яким є в усіх областях України. Найбільше земель під карантином — у Донецькій, Запорізькій та Миколаївській областях. А от у Житомирській, Івано-Франківській, Волинській, Рівненській і Тернопільській областях є лише по декілька вогнищ бур’яну, площі яких коливаються від 18 до 80 га. За прогнозами фахівців більшості державних фітосанітарних інспекцій України, площі під карантином щодо цього бур’яну у 2016 році збільшаться або залишаться без змін.
Завдяки проведенню комплексу карантинних заходів з локалізації та ліквідації вогнищ відбулося зменшення площ під карантином щодо гірчаку рожевому в п’яти районах Херсонської області. Площа забур’яненості гірчаком, порівняно з минулим роком, зменшилась на 5756 га.
Станом на 01.01.2016 року гірчак рожевий поширений в шести областях України на загальній площі 227,6 тис. га. У 2016 році, за прогнозами фахівців, площа під бур’яном залишиться без змін.
Подібна ситуація у 2015 році склалась і з таким карантинним бур’яном, як ценхрус довгоголковий. Також значне зменшення площ під карантином відбулось у Херсонській області — карантин скасовано на понад 1680 га.
Загальна площа засміченості ценхрусом довгоголковим по Україні у 2015 році становила 21640 га. Осередки бур’яну є в Дніпропетровській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській та Херсонській областях. У 2016 році, за прогнозами фахівців, можливе зменшення площ у Харківській області.
Торік завдяки проведенню карантинних заходів з локалізації та ліквідації вогнищ повитиці польової повністю або частково скасовано карантинні режими в Радехівському районі Львівської області (0,01 га) та шести районах Херсонськоїх області (237,6) га.
Станом на 01.01.2016 року площі, що перебувають під карантином щодо повитиці польової, зменшились на 348,19 га і разом становлять 23610 га.
У 2016 році, за прогнозами фахівців, у більшості областей змін щодо поширення цього бур’яну не очікується, лише у Вінницькій, Волинській і Дніпропетровській областях можливе зменшення ареалу повитиці польової.
Зміни в поширенні вогнищ повитиці Лемана та повитиці одностовпчикової відбулись лише у зв’язку з уточненням площ у Луганській області. Станом на 01.01.2016 року загальна площа засмічення повитицею Лемана становить 1,21 га, вона поширена у Луганській та Дніпропетровській областях України. Повитиця одностовпчикова поширена в Запорізькій, Луганській та Харківській областях України на площі 3,54 га.
За прогнозами фахівців, наступного року площі, засмічені цими бур’янами, залишаться незмінними.
У 2015 році в Україні без змін залишились площі, забур’янені пасльоном колючим та сорго алепським (гумаєм). Карантинний режим щодо пасльону діє в одному господарстві Херсонської області на території 134 га. Вогнища сорго є в шести районах Одеської області на загальній площі 865 га. Наступного року поширення цих бур’янів в Україні не очікується.
В. Романченко, А. Челомбітко, О. Башинська,
Департамент фітосанітарної безпеки Держветфітослужби України