Спецможливості
Статті

Технологія приготування кормів

14.06.2013
3173
Технологія приготування кормів фото, ілюстрація

Класичний підхід до розрахунку раціону передбачає, що якісний та кількісний склад суміші добирають виходячи з вікових, фізіологічних та продуктивних показників тварин, а також фактичного вмісту поживних речовин у кормах. Якість усіх кормів, що входять до складу суміші, має бути високою. Ця вимога зумовлена тим, що велика рогата худоба не може вибирати з суміші окремі її компоненти, тому неякісний корм у її складі може спричинити захворювання тварин або погіршити їхній апетит. Результатом буде зниження запланованої продуктивності.

Л. Гребень, ст. наук. співробітник
лабораторії технології та селекції
в молочному скотарстві,
О. Адмін, завлабораторії
технології та селекції в молочному скотарстві, Інститут тваринництва НААН,
С. Балаценко, комерційний директор,
АТ «Успіх - Східна Україна»

Класичний підхід до розрахунку раціону передбачає, що якісний та кількісний склад суміші добирають виходячи з вікових, фізіологічних та продуктивних показників тварин, а також фактичного вмісту поживних речовин у кормах. Якість усіх кормів, що входять до складу суміші, має бути високою. Ця вимога зумовлена тим, що велика рогата худоба не може вибирати з суміші окремі її компоненти, тому неякісний корм у її складі може спричинити захворювання тварин або погіршити їхній апетит. Результатом буде зниження запланованої продуктивності.

Теорія підготовки до процесу
Для початку необхідно знати, для якої продуктивної групи тварин необхідно приготувати кормосуміш. Отже, слід враховувати, що з одних і тих самих компонентів можуть бути приготовані різні кормосуміші, які мають різну перетравність в організмі тварини, що, своєю чергою, впливає на її продуктивність. Виникає питання, чому на практиці виходить так, що ефективність використання фактично виготовленої кормосуміші відрізняється від розрахункової, і які чинники на це впливають? Відповідь можна отримати, якщо проаналізувати чинники, що мають першочергове значення у процесі окремих етапів приготування кормосуміші за обраним раціоном. Адже слід врахувати, що при цьому змiнюється як її склад, так і фізичні властивості (структура), які визначаються розміром часток окремих видів кормів.
Основні технологічні етапи:
Œ  завантаження окремих видів кормів у бункер кормозмішувача (точність дозування окремих компонентів раціону);
   приготування повнораціонних кормосумішей (рівномірність змішування компонентів, фракційний склад часток суміші);
Ž  роздавання кормосуміші тваринам (нормування за довжиною кормового фронту, наявність «баластного» корму в бункері);
   згодовування кормів (фактично спожиті корми, залишки) і засвоєння тваринами поживних речовин із спожитих кормів (перетравність).
Унаслідок впливу різних факторів, на всіх цих технологічних етапах відбувається зміна властивостей первісного раціону, який теоретично розрахований на підставі лабораторних аналізів.

Завантаження кормів
Завантаження складових у кормозмішувач є найважливішим у процесі приготування змішаного раціону, тому що на цьому етапі дозують компоненти. Зазвичай кожний компонент корму зважують на вагах кормозмішувача вже після того, як він потрапляє у бункер. До того ж складність полягає ще й у тому, що здебільшого завантажити корм можна лише окремими, інколи неподільними порціями, через що оператору доводиться самостійно визначати дози кожного компонента. У разі перевантаження надлишки практично неможливо вивантажити, позаяк за потрапляння у бункер компоненти відразу ж починають перемішуватися один з одним. Вибір способу, послідовності завантаження, техніки, яка виконує цю роботу, значно впливає на точність раціону.
Технічні засоби для завантаження кормозмішувачів, які використовують у господарствах, зазвичай не є універсальними, тому що всі компоненти суміші різняться за структурою та формою. Для кожного компонента існує свій, найоптимальніший засіб завантаження, проте утримувати повний набір окремих машин господарствам нерентабельно. Тому слід шукати компроміси між технічним засобом, часом завантаження та точністю дозування.
Завантаження важких сипких компонентів зазвичай проводять фронтальними навантажувачами з ковшами або спеціальними насадками (типу «крокодил» або різаками для силосу). Об'єм ковша добирають залежно від об'єму бункера кормозмішувача. Маленьким ковшем можна завантажити точніше, проте збільшується час завантаження, і навпаки, великий ківш завантажить швидко, однак із великою похибкою. Швидкість та точність завантаження значною мірою залежать від кваліфікації оператора.
Ідеальний варіант - подавання компонентів шнеком або транспортером. У такому разі потік компонента надходить у бункер з певною швидкістю, й операторові легко контролювати процес. Такими засобами обладнані наразі лише самохідні змішувачі-кормороздавачі. Перед конвеєром установлено завантажувальну фрезу для вирізання пласта корму з місця зберігання і подання його на транспортер. Після дозування компонента його надлишки, які залишилися на транспортері, вивантажуються. Комбінації завантажувальних фрез із транспортерами у різних виробників розраховані на використання найпопулярніших видів кормів, але мають різний ступінь подрібнення та пропускну здатність. Наприклад, фреза від SILOKING може завантажувати навіть комбікорми. Є причіпні змішувачі-кормороздавачі із завантажувальною фрезою, але їхнє використання обмежується низькою маневреністю, оскільки під'їхати до місця завантаження можна лише заднім ходом. Це значно подовжує тривалість завантаження, до того ж існує ризик зіткнення з огорожею в місцях зберігання, тому трактористу зазвичай потрібен помічник для координації маневрування.
Для приготування змішаного раціону послідовність завантаження зазвичай проводять за такими правилами:
Œ  передусім завантажують компоненти, які потрібно подрібнити;
   у першу чергу завантажують сухі компоненти, потім - вологі;
Ž   якщо комбікорм дозують вагами змішувача-кормороздавача, то слід враховувати похибку зважування, що залежить як від точності вагів, так і від кількості корму, який завантажено в бункер.
Так, за похибки ваг у 1% і завантаження 100 кг комбікорму в пустий бункер ми можемо отримати відхилення усього в 1 кг. Але якщо добавити в бункер ті самі 100 кг наприкінці завантаження, наприклад, коли в бункер уже завантажено 3 т інших складових, то похибку вже розраховують від 3100 кг. Отже, ми отримаємо відхилення в дозуванні, що становить 31 кг, тобто 30% необхідної ваги компонента, що є неприпустимою величиною. Водночас оператор вважатиме, що завантажив усе точно за рецептом, адже ваги покажуть потрібне значення. Таку похибку можна перевірити, якщо завантажити у повний кормозмішувач компонент із заздалегідь відомою вагою.
Для спрощення роботи оператора існують спеціальні бездротові вагові термінали, які встановлюють у кабіну тракториста та оператора навантажувача. На цих терміналах однаково відображається вага кормосуміші в бункері, але операторові доступні лише функції управління вагами, завдяки яким йому зручно дозувати компоненти, що підвищує точність приготування суміші.
Вплив обладнання на приготування кормосуміші
Як відомо, для повноцінного засвоєння поживних речовин кормосуміші вона має бути специфічної фізичної структури, яку забезпечує наявність у раціоні часток стеблистих кормів певного розміру. Частки, які підтримують моторику рубця жуйних і за дії на слинні залози сприяють виділенню слини, прийнято вважати елементами фізично ефективної клітковини.

Згодовування жуйним тваринам кормосумішей, до складу яких входять дрібно помелені частки грубого корму, призводить до пригнічення як моторики рубця, так і жуйної активності тварин.
Сучасні технічні засоби заготівлі кормів дають змогу встановлювати різну величину теоретичного нарізання корму, завдяки чому можна отримати кормонарізку з різним середнім значенням і, відповідно, різною структурою фракційного складу часток. Але при цьому слід враховувати, що один і той самий технологічний засіб з одним і тим самим встановленим теоретичним розміром нарізання корму (відстань між ножами) забезпечуватиме різний фракційний склад залежно від стадії розвитку рослини і часу збирання корму.
Особливістю роботи такого обладнання є й те, що процес подрібнення стеблистих кормів відбувається одночасно з процесом їхньої заготівлі.
На сьогодні виробники пропонують великий вибір самохідних кормозмішувачів-подрібнювачів-роздавачів кормів, які комплектують фрезерними навантажувачами різноманітних конструкцій. Показники ступеня подрібнення кормів за використання такого обладнання визначають виробники, але часто не вказуються їх у переліку технічних характеристик.
Отже, під час планування потрібної структури часток готової кормосуміші слід враховувати ступінь впливу технічних засобів, що беруть участь у заготівлі стеблистих кормів, на фракційний склад продукції. Доцільно знати цей показник для кожного технічного засобу, що використовують на етапі заготівлі.

Подрібнення
та змішування корму
Організація ефективного годування різних вікових та продуктивних груп великої рогатої худоби передбачає використання кормосумішей, які складаються із різних раціонів. Водночас кормосуміші повинні мати структуру фракційного складу, відповідну віковим і продуктивним групам. Наприклад, більш подрібнена кормосуміш оптимальна під час вирощування молодняку, особливо за годування в післямолочний період. Проте у раціоні сухостійних корів доцільно використовувати корм із довшими частками. Але в кожному разі для отримання потрібної фракційної структури кормосуміші враховують технологічну характеристику конкретного кормозмішувача, а також вид і початкову довжину стеблистих кормів.
За годування жуйних тварин повнораціонною кормосумішшю слід мати на увазі, що перетравність різних видів стеблистих кормів залежить від довжини часток конкретного виду корму.
Особливістю роботи кормозмішувачів є те, що водночас із приготуванням корму паралельно відбуваються два технологічних процеси - подрібнення кормів та їхнє перемішування. Процес подрібнення стеблистого корму протікає протягом певного інтервалу часу за поступової роботи шнеків із сумішшю. Така технологічна особливість машин дає можливість отримувати кормосуміші з різним структурним складом (рис. 1). Для кожного кормозмішувача і для певного виду корму основним чинником є часовий фактор тривалості технологічного процесу змішування-подрібнення.
На графіках (рис. 2, 3) показано, що кормозмішувачі з горизонтальним і вертикальним розташуванням ножових шнеків мають аналогічні за формою технологічні характеристики.
Процес подрібнення корму в кормозмішувачі також залежить від вхідного розміру часток, виду корму і швидкості обертання ножового шнека. На різних етапах процесу подрібнення корм являє собою певний набір часток різного розміру, який характеризується середнім значенням. Частки різного розміру класифікують за стандартними фракціями.
Структурні показники вже приготованого і розданого на кормовий стіл або в годівниці корму можуть бути оцінені експрес-методом із використанням набору сит Пенсильванського сепаратора кормів.
Кожне господарство використовує для приготування кормосумішей певні види стеблистих кормів. Тому, придбавши кормозмішувач певної конструкції, потрібно отримати технологічні характеристики подрібнення кормів, використовуваних за його застосування. На кормороздавачах, які мають можливість швидкісного подрібнення корму (наприклад, марки Siloking, де для грубих довговолокнистих кормів використовують спеціальний шнек), процес подрібнення-змішування протікатиме інтенсивніше і швидше. У цьому разі загальний час приготування кормосумішей скорочується.

Інтерв'ю
Коротенька замітка на propozitsiya.com про бажання компанії Nestle купувати в Україні сушені овочі досі утримує абсолютний рекорд переглядів на сайті. Прояснити специфіку цього ринку і застосовуваних тут технологій ми попросили... Подробнее
Володимир Шульмейстер. Народився в Миколаєві. Закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут ім. адмірала С. О. Макарова за спеціальністю «турбінобудування», інженер-механік. Захистив докторську дисертацію з матеріалознавства. З 24 грудня 2014 року по 30 грудня 2015 року обіймав посаду першого заступника міністра інфраструктури України
Український інститут майбутнього - незалежний аналітичний центр, який прогнозує зміни і моделює різноманітні сценарії розвитку подій в Україні, пропонує альтернативні рішення. Основні напрямки

1
0