Спецможливості
Техніка та обладнання

СвІтлІ поради

10.09.2008
169
СвІтлІ поради фото, ілюстрація

Ви прийшли в сільське господарство з іншого бізнесу і не знаєте, що робити? Нині, це типова ситуація. Люди, які, покинувши рідне село, стали на ноги у великому місті, повертаються на свої малі батьківщини. А там — цілина. І бізнесмен розуміє, що віддати землякам данину пам’яті про своє дитинство не так уже й легко. Який вихід? Опанування агротехнологічною письменністю.

Ви прийшли в сільське господарство з іншого бізнесу і не знаєте, що робити? Нині, це типова ситуація. Люди, які, покинувши рідне село, стали на ноги у великому місті, повертаються на свої малі батьківщини. А там — цілина. І бізнесмен розуміє, що віддати землякам данину пам’яті про своє дитинство не так уже й легко. Який вихід? Опанування агротехнологічною письменністю. Куди звернутися? Компанія “АМАКО” провела День поля на Чернігівщині й дала на це запитання вичерпну відповідь. Продаж суто техніки, насіння або засобів захисту рослин — річ добра, але не вирішує назагал проблем сільгоспвиробника. Майбутнє — за придбанням агротехнологій, наданням комплексних послуг. Втім, “АМАКО” доводить, що продаж технологій (або прибутків) — це навіть не майбутнє, а сьогодення.
Аграрні компанії-монстри з потужними інвестиціями та великими площами оброблених площ із кваліфікованими найманими топ-менеджерами та спеціалістами, зазвичай, залюбки організовують Дні поля на своїй території. Справді, там є на що подивитися. Однак, на жаль, голови та спеціалісти скромніших за можливостями господарств часто-густо незатишно почуваються на таких зібраннях. День поля у Борзнянському районі на Чернігівщині на полях ТОВ “Борзна Агроінвест” усунув ці протиріччя. Присутні побачили, як за невеличкий проміжок часу, маючи обмаль землі й аж ніяк не захмарні фінансові можливості, можна вийти на пристойні показники врожайності та рентабельності.
Віталій Скоцик, генеральний директор компанії АМАКО: “Земля в Україні ніколи не коштуватиме дешевше, ніж вона вартує зараз. Таких земель, як у нас, немає ніде в світі. Господарство, в якому ми нині перебуваємо, ще три роки тому мало лише 800 гектарів землі. Наразі тут 5800 гектарів, й результати роботи йдуть вгору. На генетичному рівні український селянин прагне бути незалежним, володіти бодай клаптем землі й не віддавати його грошовитим зайдам. Але як бути тому, хто має 1500—2000 гектарів, як конкурувати з великими агрокомпаніями? На це питання покликаний відповісти нинішній День поля. Серед учасників сьогоднішнього заходу здебільшого представники середніх українських господарств. І для них ми демонструємо, що нині можна власними зусиллями заробляти кошти для забезпечення господарства. Сьогодні ви бачите на полях ті культури, які допоможуть саме тут, на Чернігівщині принести прибутки. Це, звичайно, кукурудза. Цього року ціна на неї сягала 1150 грн/т. Врожайність натомість зросла тут із 25 ц/га до 80 ц/га. До кукурудзи ми додали класичну культуру останніх років — ріпак (він приносить добрі гроші), а також, попри спад буряківництва, цукрові буряки. Й, звісно, неможливо вибудувати класичну сівозміну без зернових культур. Чернігівщина з одного боку не така складна зона, як південь України, а з іншого інколи марні очікування великої кількості опадів змушують господарників ламати голову над правильним обранням технології. За нормальних умов тут можна було б використовувати мінімальну технологію (це — оптимальний варіант для Зони Полісся), але цього року, коли дощів на Чернігівщині не було впродовж тривалого часу, доцільним було б використання і нульової. Тому на цьому полі з’явилися три технології: класична з оранкою для цукрових буряків і почасти для ріпаку, мінімальна технологія для кукурудзи і нульова технологія для кукурудзи та зернових культур. Деякі врожаї, яких тут домоглися, є рекордними для Борзнянщини. Так, за цукровими буряками врожайність сягнула 650 ц/га (торік було лише 100 ц/га). Цьогорік зібрали 700 тонн соняшнику із середньою врожайністю 21 ц/га, торік на такій самій площі врожайність становила 0,8 ц/га. Відчуйте різницю. Середня врожайність ранніх зернових культур нині сягнула 37 ц/га, а минулого сезону було 15,8 ц/га. Все, що є в цьому господарстві, вирощується за технологією компанії “АМАКО”. Мене часто запитують: з чого починати? Кукурудза — дуже проста культура. Й аграрії-початківці можуть сіяти кукурудзу по кукурудзі протягом 4-5 років. Зібравши урожай бодай 50 ц/га і продавши за такою ціною, яка є нині, можна надалі інвестувати в розвиток свого господарства. Аграрний бізнес в Україні не просто процвітатиме, це — ключова галузь для економіки. Наразі сільське господарство у валовому національному продукті становить 12%, а, власне, переробка сільгосппродукції сягає 25—27%. Це — вагомий внесок в економіку країни, й якщо сільське господарство ефективне, то й економіка ефективна і навпаки. Тому воно просто приречене бути ефективним і прибутковим. Якою може бути ефективність, ми показуємо на своїх Днях поля. Рентабельність кукурудзи — 250—270%. Собівартість кукурудзи на 1 т у цьому господарстві становить 250 гривень, а про ціну на неї я вже говорив. Чому ми проводимо Дні поля у різних агрофірмах? Звісно, ми могли б мати своє дослідне господарство і демонструвати наші можливості там. Але, як на мене, правильніше буде показати результати в умовах реально працюючих господарств у різних регіонах України. Це — найкращий приклад для інших. За сумлінного підходу добрих результатів можна домогтися у більшості агрофірм України. Ми активно розвиваємо систему TRADE-IN. Якщо господарство хоче придбати нову техніку, маючи відповідну стару, то ми оцінюємо вживану техніку в господаря, забираємо її за ринковою ціною, а різницю між вартістю старої і нової техніки кредитуємо з допомогою наших банків-партнерів. На сьогодні в Україні у нас є 10 власних регіональних і 23 дилерських центри. Загальний склад сервісної служби компанії становить 108 власних інженерів і 64 інженери, які працюють у дилерських структурах. Наступного року збільшуватимемо кількість інженерів. Продавати техніку без доброго технічного обслуговування не перспективно. “АМАКО” — компанія інноваційна і технологічна. Отже, ми маємо закривати всі ланки технології, адже у сільгоспвиробників є попит на комплексну послугу окрім техніки, ми створили чудовий ряд насіннєвих продуктів від найкращих світових виробників. Єдиною ланкою, яка донедавна була поза нашою увагою, був захист рослин. Тому ми вирішили зробити новий відділ у складі Департаменту агротехнологій, який, власне, займатиметься продажем і впровадженням засобів захисту рослин у тих технологіях, які ми використовуємо. Водночас ми додаємо ще і напрям із мікродобрив. Ця річ ще не зовсім розвинута в Україні. Втім, фахівці розуміють, що нині у сільському господарстві можна досягати успіху, використовуючи комбінацію між основними добривами та мікродобривами. Відтак наразі ми можемо запропонувати повну агротехнологію і разом із господарствами-партнерами нестимемо відповідальність за результат”.
У ТОВ “Борзна Агроінвест” у доамаківський період збирали врожаї вітчизняною технікою. Наче й чималенько виходило зерна у заліковій вазі, але ще більше сміття. Два з половиною роки тому у Борзні розпочалася нова агротехнологічна ера — ера принципово нової рентабельності. Й шкоди за минулим у словах генерального директора ТОВ “Борзна Агроінвест” Івана Іванія не відчувається.
— Ми живемо у час стрімкого розвитку технологій, — зазначає керівник господарства-господаря Дня поля. — Нині сохою і лопатою досягти успіху неможливо. У мене було бажання — довести, що на землі можна стати не лише горбатим, а й багатим. Не можу сказати, що ми нині аж надто багаті, втім кілька кроків уперед вже зробили. Зокрема, досягли врожайності 80 ц/га по кукурудзі (якщо вірити комп’ютеру, то подекуди врожайність сягнула 110 ц/га). Для цілинних земель нашого краю (де донедавна кукурудзу взагалі не сіяли) — пристойний результат. Наступного року сіятимемо кукурудзу на площі не менш як 2 тис. га. Соняшник дав 21 ц/га у заліковій вазі. Завдяки чому уможливлені високі результати? По-перше, дякуємо Богу за те, що остаточно нас не засушив цього року, по-друге, перемоги на аграрних полях зумовлені нашою плідною співпрацею з компанією “АМАКО” і, звісно, прогресивними технологіями, які ми застосовуємо. Зокрема, маємо сівалку, якою сіяли цілодобово. Так, кукурудзу на площі 700 гектарів висіяли за п’ять діб. Слід якнаймаксимальніше використовувати можливості якісної техніки. Для цього варто брати землю. Торік ми закупили техніки на 1 мільйон гривень, цьогоріч — на 5 мільйонів гривень. Перспективи? Я є прихильником замкненого циклу виробництва. Якщо є рослинництво, має бути тваринництво і переробка. У цьому напрямі працюватимемо найближчим часом.
Наостанок на гостей Дня поля очікувала екскурсія садибою видатного українського письменника, фольклориста, громадського діяча, першого перекладача Біблії українською, автора славнозвісної “Чорної ради” Пантелеймона Куліша і дружній обід просто неба. І раду, яка зібралася того дня у Борзні, аж ніяк не можна назвати чорною, оскільки поради, що пролунали того дня, відкриють світлий шлях до високорентабельного господарювання. У Пантелеймона Куліша є такі рядки: “Я — піонер із сокирою важкою, терен колючий в рідній стороні вирубую трудящою рукою”. Терни агротехнологічного невігластва, справді, мають бути вирубані. Слово за вами, трудящі руки! А піонери високотехнологічного господарювання в різних регіонах України нині вже підвелися на нові щаблі. Робота ТОВ “Борзна Агроінвест” — наче дороговказ для господарств середньої руки: в агробізнесі можна пристойно заробляти!  

Advertisement

Інтерв'ю
В успіху спільної праці компанії зазвичай вагома частка належить її очільникові й натхненнику, який зміг згуртувати команду однодумців, націлених на досягнення бажаного результату. Таким є Ярослав Чабанюк — людина, добре знана в широких... Подробнее
Директор Інституту обліку і фінансів НААН України, академік НААН Валерій Жук
Після майже 20-річної перерви агрофірмам знову доводиться сплачувати податки на загальних засадах. Ясна річ, сільгоспвиробники не звикли до такого. От і стогнуть зараз сільські бухгалтери, бо і звітність значно ускладнилась, і податківці... Подробнее

1
0