Спецможливості
Архів

Котра корова мало реве, та молока багато дає

15.09.2008
1338
Котра корова мало реве,  та молока багато дає фото, ілюстрація

Попри всі економічні негаразди окремі підприємства прагнуть відшукати резерви для розширення й збереження поголів’я молочної худоби, підвищення її продуктивності. До таких господарств із цілковитою підставою можна зарахувати й АФ “Київська”, що в Макарівському районі Київської області. Тут за минулі п’ять років поголів’я молочного стада зросло майже вдвічі.

Попри всі економічні негаразди окремі підприємства прагнуть відшукати резерви для розширення й збереження поголів’я молочної худоби, підвищення її продуктивності. До таких господарств із цілковитою підставою можна зарахувати й АФ “Київська”, що в Макарівському районі Київської області. Тут за минулі п’ять років поголів’я молочного стада зросло майже вдвічі.

Нині на двох племінних фермах господарства утримують 4156 голів худоби, в тому числі 975 дійних корів, продуктивність яких сягає 6100–6300 кг за лактацію. Основними заходами, що сприяли досягненню таких високих показників розвитку молочного скотарства, є зміцнення кормової бази й підвищення рівня годівлі тварин, удосконалення системи відтворення стада, а також цілеспрямована селекційна робота з підвищення генетичного потенціалу продуктивності молочного стада.

Хіба ревуть корови, як ясла повні
Кормову базу створено насамперед за рахунок упровадження в виробництво низки ефективних агротехнічних заходів. Так, у кормових сівозмінах останнім часом перевагу надають найурожайнішим злаковим і бобовим культурам, значно розширили в господарстві посіви кукурудзи. Водночас, як засвідчила практика, без культур із гарантованою зимостійкістю й ранньою регенерацією неможливо створити зелений конвеєр, який забезпечував би повноцінну годівлю тварин, — від ранньої весни до пізньої осені. Щоб одержувати два врожаї кормових культур за рік і подовжити строк використання зелених кормів на два-три місяці, в агрофірмі “Київська” використовуватимуть олійну редьку, кормову капусту, озиму і яру суріпицю, які здатні вегетувати до снігу, що є додатковим джерелом збагачення зимових раціонів тварин вітамінним зеленим кормом.
Проблему кормовиробництва в господарстві вирішують не лише з погляду економічної ефективності, а й з урахуванням якості та біологічної повноцінності одержуваної продукції. При цьому впровадження нових технологій приготування кормів і їх згодовування стало одним із вирішальних чинників підвищення продуктивності молочної худоби. Використання високоврожайних культур багаторічних трав, заготівля кормів у фазі максимального накопичення поживних речовин забезпечують високе засвоєння їх в організмі тварин, що є вирішальною основою додаткового підвищення молочної продуктивності стада.
Щоб збільшити врожайність кукурудзи, вихід сухої речовини, протеїну та кормових одиниць з одного гектара посіву, азотні добрива під цю культуру вносять у фазі молочно-воскової стиглості в оптимальних співвідношеннях з іншими компонентами. Слід зазначити, що силос із кукурудзи, вирощеної на підвищеному агрофоні, в разі його згодовування дійним коровам не має негативного впливу на їхнє здоров’я й молочну продуктивність. Як засвідчує практика, кукурудзу на силос треба збирати у фазі молочно-воскової стиглості зерна з вологістю 75–77 відсотків.
На сьогодні потребу тварин у грубих і соковитих кормах господарство повністю задовольняє за рахунок власного виробництва, а завезені з заводу комбікорми тут збагачують найдефіцитнішими для даної зони макро- і мікроелементами, до яких належать йодистий калій, сірчанокисла мідь, цинк, хлористий кобальт тощо.
Зміцнення кормової бази посприяло значному підвищенню рівня й повноцінності годівлі молочної худоби. Поживність річного раціону корови становить 65–68 ц к. о., а на кожну ремонту телицю до вісімнадцятимісячного віку витрачають близько 27–30 ц кормових одиниць.
Завдяки достатньому запасу високоякісних кормів, у господарстві змогли налагодити диференційовану годівлю тварин залежно від їхнього віку та фізіологічного стану. Дослідження, які провели спеціалісти господарства в співпраці з науковцями Інституту розведення і генетики тварин, підтвердили: якщо за 40–50 днів до отелення та в перші три-чотири місяці після отелення збільшити рівень енергії в раціоні високопродуктивних корів на 20–24% (проти розробленої норми — 19,2% ), то надої зростуть на 20–28, а вміст жиру в молоці — на 0,12–0,15%. При цьому не було зафіксовано жодних негативних наслідків для репродуктивних органів і стану здоров’я тварин. Останні 100 днів лактації — це період тільності, інтенсивного росту плода й збільшення живої маси корови. Відомо також, що значне ожиріння корови спричинює важке, з дальшими ускладненнями, отелення, затримання посліду, виникнення ендометритів, захворювання кінцівок тощо. Щоб запобігти ожирінню, не слід перевантажувати раціони корів (особливо в критичні періоди) концентрованими кормами. Якщо частка концкормів за поживністю в раціоні становить понад 50%, то це негативно вплине на здоров’я тварин та їхню відтворну здатність.

Звідки корова бере молоко?
Особливу увагу в господарстві приділяють підготовці нетелей до отелення й роздоювання корів-первісток. Нетелей заздалегідь ділять на окремі групи. За ними закріплюють досвідчених операторів машинного доїння, які готують тварин до отелення й подальшого роздоювання.
Велике значення під час роздоювання має годівля корів концентрованими кормами. Слід сказати, що корови-первістки, і не лише вони, в перші дні після отелення не можуть споживати багато кормів, у тому числі й концентратів. Саме тепер тварини використовують поживні речовини, які накопичилися в організмі за сухостійний період. В агрофірмі “Київська” сухостійних корів після запуску переводять і утримують у спеціальних групах, а отелення проходить у родильному приміщенні. В період сухостою інтенсивно росте плід і, відповідно, активізуються обмінні процеси в організмі матері, створюється оптимальний запас поживних речовин. Отже, що більше планують одержати молока від корови, то краще потрібно її годувати в сухостійний період. Якщо корова має низьку вгодованість, то в сухостійний період їй збільшують основну норму годівлі, щоб до отелення вона мала заводську вгодованість і, навпаки, якщо корову запускають із вгодованістю вищою за середню, то й рівень її годівлі зменшують. Молодим тваринам і нетелям дають надбавку поживних речовин на їхні ріст і розвиток.
Важливий фактор підвищення молочної продуктивності — рівень відтворення стада. В господарстві успішно використовують сучасні високоефективні методи профілактики й лікування системи органів репродукції тварин, упроваджують заходи, спрямовані на збереження телят, зведення до мінімуму вибракування тільних корів, кількості абортів і мертвонароджених. Значну увагу приділяють роботі техніків штучного осіменіння, своєчасному виявленню корів і телиць в охоті та їхньому заплідненню.
Утримання корів з низькою продуктивністю, зазвичай, економічно не вигідне, а тому в агрофірмі постійно вибраковують таких корів. Заміну низькопродуктивної худоби здійснюють за рахунок відтворення власних корів і частково завозять тварин із племінних господарств інших областей.
В агрофірмі “Київська” значну увагу приділяють профілактичним заходам, які коштують значно дешевше, ніж лікування тварин а саме:
n повноцінна годівля;
n чиста й у достатній кількості вода;
n пасовищне утримання тварин;
n достатні вентиляція й освітлення в приміщеннях та наявність біля них просторих і чистих вигульних майданчиків;
n санітарно-гігієнічне утримання тварин з чистою й сухою підстилкою;
n щоквартальна дезінфекція стійл і вигульних територій;
n профілактично-лікувальне розчищення ратиць перед виходом на пасовище й переведенням на стійлове утримання, а за потреби, проводять індивідуальне лікування.
У господарстві добре засвоїли відому істину: з погано вирощеної телиці високопродуктивної корови не матимеш. Саме тому повноцінна годівля ремонтного молодняку — свята справа для тваринників. В агрофірмі давно діє незаперечне правило: кращі за якістю корми виділяють молодняку. Кожній теличці до шестимісячного віку випоюють 240 л незбираного материнського молока, 600–650 л замінника, а ще згодовують високоякісне сіно й комбікорми, збагачені макро- і мікроелементами.
Після молочного періоду телиць переводять на окрему ферму, де влітку їх утримують на пасовищі. Рівень годівлі ремонтних телиць за весь період вирощування розраховано на одержання 650–750 г середньодобових приростів, що дає можливість перше осіменіння проводити у віці 17–18 місяців за досягнення живої маси не менше 400 кілограмів.

Союз практики та науки
Ефективності молочного скотарства в агрофірмі “Київська” досягли не лише завдяки збільшенню поголів’я корів, але, значною мірою, і завдячуючи цілеспрямованій селекційно-племінній роботі з підвищення генетичного потенціалу молочної продуктивності.
Нині в господарстві створено два племінні стада: племзавод із розведення української чорно-рябої молочної породи, в який відібрано 300 корів із продуктивністю 6700–6900 кг, і племрепродуктор червоно-рябої молочної породи на 120 дійних корів, середня продуктивність яких — 5700–6000 кг молока за лактацію.
Роботу з удосконалення племінних і продуктивних якостей молочних корів в обох групах здійснюють відповідно до селекційно-технологічних програмам, які розробили співробітники Інституту генетики на період до 2012 року. Основна мета селекції — створення молочних стад тварин бажаного типу з генетичним потенціалом молочної продуктивності на рівні 7500–8000 кг молока із вмістом жиру 3,6–3,8% та білка — 3,2–3,4 відсотка.
Про можливість досягнення поставленого завдання свідчить продуктивність кращих корів сучасного стада. Так, від корови Ромашка 2637 під час першої лактації надоїли 9089 кг молока із вмістом жиру 3,8%, білка — 3,1%; від корови Дудочка 4210 за другу лактацію мали, відповідно, 9017 кг, 4,0 і 3,30%; корова Граната за період першої лактації дала 8734 кг молока із вмістом жиру 3,9, білка — 3,10%. І таких корів багато. Уже тепер у селекційному стаді чорно-рябої худоби 30% корів протягом лактації мають продуктивність 6500 кг молока, а то й більше. Генетичний потенціал і продуктивність корів червоно-рябої худоби, завезеної із Вінницької області, поки складно визначити, оскільки більшість корів ще не завершила першу лактацію, але, за попередніми розрахунками, він перебуває на рівні 6000–6500 кг за жирномолочності 3,7 відсотка.
Основний метод розведення в племінних стадах обох порід — чистопородний з використанням кращих голштинських бугаїв-плідників із дальшим суворим відбором для ремонту тварин бажаного типу й високою кровністю за поліпшуючою батьківською породою. В стаді постійно використовували бугаїв, потомство яких має досить високий генетичний потенціал молочної продуктивності. Серед них слід назвати кращих бугаїв, які залишили численне потомство в стаді чорно-рябої худоби, а саме: Пресбітер 14170, селекційний індекс (СІ) якого становить +1190 за продуктивності матері 9603 кг; Брітеск 5464072, СІ сягає +864, продуктивність матері — 12686 кг; А. Кріско 5449877, відповідно, +882 і 10009 кг. У стаді червоно-рябої худоби слід вирізнити бугая Мустанга 18060751, СІ становить +698, продуктивність матері — 11891 кілограм.
Здійснена екстер’єрна оцінка і взяття лінійних промірів корів селекційного стада вказують на те, що вони мають переважно середню вгодованість, міцну конституцію і за своїми габаритам та живою масою відповідають мінімальним цільовим стандартам, встановленим для тварин як української чорно-рябої, так і червоно-рябої молочних порід. Значна кількість корів племзаводу має живу масу 600 кг і більше, тому вони здатні поїдати багато грубих кормів і мають, як водиться, високий удій з високою якістю молока. Корови переважно високорослі, масивні з витягнутим тулубом і об’ємним животом, а їхні надої за лактацію сягають 7–9 тис. кг молока. У них яскраво виражені екстер’єрні ознаки, які характеризують молочний тип тварини.
Очікується, що в наступні п’ять років реалізації селекційної програми досягнутий генетичний потенціал стада дасть можливість підвищити рівень продуктивності чорно-рябої породи на 750–800 кг і надоїти по 7500–7600 кг на корову та ще й збільшити живу масу тварин до 630 кг, у тому числі первісток — до 600 кг; а в червоно-рябої надої збільшити до 6000–6500 кг, живу масу, відповідно, — до 620 і 610 кілограмів.
Накреслено й основні заходи для досягнення поставлених цілей:
n упровадження потоково-цехової системи організації виробництва;
n силосно-сінажний концентратний тип годівлі в зимовий період і комбінований з використанням зелених кормів, пасовища, грубих і концкормів у літній період;
n прив’язне утримання корів з використанням вигульно-кормових майданчиків;
n підвищення рівня та повноцінності годівлі маточного поголів’я (не менше 70 ц к. о. на корову та 30–32 ц. к. о. на ремонтну телицю до досягнення 18-місячного віку);
n використання бугаїв із високим індексом племінної цінності;
n відбір в основне стадо корів-первісток, оцінених за власною продуктивністю й бажаним типом конституції;
n застосування найсучасніших технологій підготовки сухостійних корів і нетелей до отелення (середньодобовий приріст за період сухостою — на рівні 800–1000 г);
n запровадження індивідуального роздоювання корів до максимально можливого рівня продуктивності;
n підвищення ефективності роботи з відтворення й збереження поголів’я худоби (заплідненість корів від першого осіменіння — 55—65%, тривалість репродуктивного використання корів — чотири-п’ять років);
n використання сучасних біоактивних препаратів відновлення репродуктивної функції у корів після отелення для щорічного одержання приплоду від кожної корови;
n інтенсивне вирощування ремонтних телиць (шість місяців — 170 кг; дванадцять — 300; 17–18 місяців — 400 кг);
n осіменіння телиць віком 17–18 місяців, живою масою не менше 400 кг, а індекс осіменіння не більше 1,2–1,3.
Слід також наголосити, що в господарстві дотримуються належного рівня культури ведення племінного молочного скотарства: все маточне поголів’я ідентифіковано, ремонтний молодняк знерожено, регулярно проводять контрольні доїння та визначають вміст жиру й білка в молоці кожної корови, ведуть потрібну зоотехнічну документацію, впровадили комп’ютеризацію зоотехнічного обліку. Тож агрофірма “Київська” повністю відповідає вимогам присвоєного їй статусу — племзавод.

М. Семенченко,
С. Єфіменко,
Інститут розведення
і генетики тварин
В. Тютюнов,
директор ТОВ АФ “Київська”

Інтерв'ю
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  
Наскільки важливо дбати про якість зерна? Що таке нотифікації і чому їх варто боятися Україні? Які хвороби зернових є загрозою для іміджу української сільгосппродкції propozitsiya.com розповів 

1
0