Спецможливості
Агробізнес

Сушіння зерна: ефективна альтернатива

19.01.2023
719
Сушіння зерна: ефективна альтернатива фото, ілюстрація

Альтернативні джерела теплової енергії для зерносушарок — тема не нова, але, нажаль, більшість пропонованих на ринку технічних рішень раніше та, напевно, і сьогодні, неповною мірою задовольняють потреби вітчизняних аграріїв, а представники великих елеваторних комплексів взагалі не дивляться у сторону «альтернативи». Адже забезпечити промислові зерносушарки необхідним обсягом теплової енергії за допомогою теплогенераторів, які працюють на альтернативних джерелах палива, не так просто.

Часи змінюються. Технології також. Незважаючи на погану репутацію теплогенераторів перших випусків, розробники більшості компаній, які спеціалізуються на їхньому виробництві, не склали руки, і нині пропонують рішення, які задовольняють потреби не лише керівників невеличких агропідприємств, а й великих елеваторів із річним оборотом нарівні 35–50 тис. т.

Компанія AgroWarm Innovations, яка представляє на ринку теплогенератор власної розробки, що працює на деревних пелетах і може замінити газові чи дизельні пальники у зерносушарках різних конструкцій.

ТОВ «Агрофірма “Вперед”» (Сумщина) вже понад 10 років використовує у якості генератора тепла для власних зерносушарок теплогенератори, що працюють на альтернативних видах палива, зокрема на соломі. 2021 року, «награвшись» і цими теплогенераторами, було прийнято рішення повністю замінити їх і встановити генератори тепла, які працюють на деревних пелетах, виготовлені компанією AgroWarm Innovations.

Попри відносно невеликий банк землі, який становить лише 2,5 тис. га, в господарстві побудовано та функціонує потужне елеваторне підприємство, місткість одночасного зберігання якого становить понад 15 тис. т.

Олег Кураш, заступник директора ТОВ «Агрофірма “Вперед”»

«Власний, хоча б невеликий елеватор, — це гарантія стабільності розвитку агропідприємства та місцевості, де воно працює. Наразі не складно підрахувати, що якщо ти не маєш у себе в господарстві потужностей для зберігання зерна і продаєш збіжжя, так би мовити, з коліс, то щороку ти втрачаєш дохід, еквівалентний 60–70 % вирощеного врожаю. Тому говорити про високі заробітні плати, якісні дороги, інвестиції у село не доводиться. Весь заробіток дістається перекупникам, які, користуючись нагодою, за безцінь скуповують у аграріїв збіжжя. А діватися нікуди, не маючи власної зерносушарки, сховищ, ти просто змушений продавати вологе зерно», — говорить Олег Кураш, заступник директора ТОВ «Агрофірма “Вперед”».

Наразі у господарстві працює дві зерносушарка порційного типу місткістю 30 т кожна. Першу зерносушарку було побудовано у 2010 році. На той момент альтернативні технології, зокрема використання котлів для спалювання соломи, лише розвивалися, і на ринку, хоча й поодинокі, але були комплексні пропозиції (зерносушарка + теплогенератор) від компанії, що їх виготовляла. Саме такою пропозицією і вирішили скористатися у ТОВ «Агрофірма “Вперед”».  Адже соломи як сировини — вдосталь, техніка для її заготівлі є (окрім рослинництва у господарстві також розвинуте тваринництво), тож чом би й не спробувати.

«Сушіння соломою — це не такий простий процес, як здається на перший погляд. Так, це працює. І казати, що технологія «мертва», не можна. Правильніше сказати, що вона недосконала. Наразі є багато цікавіших рішень для спалювання соломи, але ті котли, які ми використовували, м’яко кажучи, мають низький ресурс та високу потребу в обслуговуванні. За роботи на соломі біля теплогенераторів (останні роки у нас їх працювало шість) потрібно було тримати мінімум двох працівників, трактор для завантаження тюків та доставки їх з місця зберігання. А ресурс роботи теплогенераторів та їхній ремонт — це взагалі складна тема. Так, сушити соломою було вигідно, але якщо порахувати всі витрати на заготівлю соломи, щоденне, щорічне, практично капітальне, обслуговування теплогенераторів, то вигода не така вже й велика», — говорить керівник.

Тому, не відмовляючись від використання альтернативних джерел палива, у господарстві вирішили змінити теплогенератори. Основними критеріями під час вибору були можливість автоматизації робочого процесу, простота обслуговування, мінімізація впливу людського фактора та, звісно, довговічність роботи обладнання.

Керівник господарства зізнається, що віднайти такий теплогенератор на ринку — не так просто. І знову купувати красиві слова, відео та картинки із брошур не хотілося. Тому обирали лише серед того, що можна було «потрогати» та оцінити у роботі.

Спілкуючись із колегами, керівник дізнався, що теплогенератор, який у якості палива використовує деревні пелети, вже два сезони успішно відпрацював у сусідньому господарстві. Тож було вирішено відвідати це господарство і оцінити його роботу.

«Враження від першого знайомства з цим теплогенератором були неоднозначними. Ми бачили, що в якості палива використовувалися деревні пелети, але робота обладнання відбувалася без втручання люди, диму та зайвої метушні. Поспілкувавшись із керівником, ми прийняли рішення щодо придбання цього теплогенератора. І не прогадали» — говорить Олег.

Теплогенератор Heatgen 2500

Цього року за допомогою двох теплогенераторів Heatgen 2500 та двох зерносушарок було просушено близько  12 тис. т зерна. Все, що потрібно було від оператора, це контроль робочих параметрів обладнання. «Робота цих установок настільки продумана та точна, що біля них практично не потрібно поратися: ранком за допомогою навантажувача засипаємо паливо у бункер і добу працюємо без зупинок. Тільки ходи й спостерігай за процесом, вологу міряй. Наступного ранку знову засипай паливо і процес повторюється. Все, як в імпортних машинах: коли машина «заглохла», то перше, що слід перевірити, це наявність палива, а в систему втручатися нічого. Так і тут, контролюй наявність палива, виставляй необхідні параметри сушіння, а вона сама знає, що їй робити.

Редуктор, який забезпечує привід шнеку подавання пелет до камери спалюванняВентилятор подачі повітря до камери спалювання

Стосовно очищення теплогенераторів, ми були здивовані, але це слід робити раз на 5–6 днів, а кількість самої золи за одне чищення не перевищує 4–5 кг. І це за спалювання 15–20 т пелет!

Загальні витрати на сушіння ми не рахували. По паливу можу сказати, що цього року (2021 р. — Прим. ред.)для сушіння однієї тонни кукурудзи із вологістю 28 % до 14 % кожен із теплогенераторів витрачав 35 кг пелет, що еквівалентно витраті 2,5 кг пелет на один тонно-відсоток. За ціни на пелети 5,5–6,0 тис. грн/т це коштує 13–15 грн/т*%.

Микола Оксьома, інженер із будівництва ТОВ «АФ “Вперед”»

Микола Оксьома, інженер із будівництва ТОВ «АФ “Вперед”»:

— Коли ми встановили теплогенератори, що працюють на пелетах, продуктивність цих сушарок значно виросла. Адже було виключено час на «розгін» та зупинку теплогенераторів під час завантаження та вивантаження зерносушарок. У планах збільшення ємності сушарок. Технічні можливості сушарок дають змогу це зробити, але, що найголовніше, технічні можливості теплогенераторів також дають змогу «потягнути» більший об’єм.

Для мене, як інженера, головним є простота обладнання, легкість управління та обслуговування. Ці теплогенератори навіть перевершили мої очікування. Дві кнопки натискай — і все, воно працює, як швейцарський годинник. Ось і вся робота…

Попри те, що процес сушіння відбувається за допомогою теплового агента, що складається з 15 % високотемпературних топкових газів і 85 % чистого атмосферного повітря, запах диму у зерні повністю відсутній. Щодо перевіряючих з екологічної інспекції, які до встановлення цих теплогенераторів були частими гостями у нашому господарстві, адже за спалювання соломи виділялося дуже багато диму, то наразі вони навіть і не знають, як зняти заміри вмісту СО у топкових газах. Диму, як такого, взагалі немає. Тому можна відзначити ще одну особливість цих теплогенераторів — це екологічність.

Володимир Кучерявий, директор компанії AgroWarm Innovations

Володимир Кучерявий, директор компанії AgroWarm Innovations:

— Хочу сказати, що сьогодні на ринку представлено чимало теплових установок. І працюють вони на різних видах палива — на лушпинні соняшнику, зернових відходах, деревній щепі. Але ми прийняли рішення — використовувати лише деревну пелету. Чому саме пелету? Тому, що пелета є стабільним деревним паливом, і процесом горіння цього паливо можна легко керувати.

Головна специфіка роботи нашого теплогенератора у тому, що ми можемо змінювати його потужність від 20 кВт до 2,5 МВт. Зміна потужності відбувається досить плавно, з кроком в однин кіловат, чого інші установки в Україні, можливо навіть і за її межами, не можуть.

Хочу зазначити, що в пальнику за будь-яких умов перебуває не більше п’яти кілограмів палива. Це дуже важливо. Адже це дає змогу швидко входити в робочий режим і зупинятися. Інерційність дуже мала. Тому робота із порційними зерносушарками — не проблема, як для більшості інших теплогенераторів, які використовують альтернативне паливо. Наприклад, у порційних зерносушарках є момент, коли зерно вже висохло і його потрібно охолоджувати, а паливо ще не догоріло. Люди не знають, що робити із теплом, — кудись випускати, додавати вентилятори тощо. Ми маємо можливість швидкої зупинки подачі теплоносія. За потреби, вже через одну хвилину після зупинки пальника, до порційної зерносушарки можна подавати повітря з температурою навколишнього середовища для охолодження зерна.

Але найголовніше, що стосується роботи нашого теплогенератора, то якщо його порівняти із газовими або дизельними пальниками, то різниці у роботі абсолютно ніякої. Поясню чому. Для того, щоб ця установка увійшла у роботу, нам потрібно з моменту запуску до моменту отримання температури, необхідної для сушіння, не більше 4–5 хвилин. І цього інші теплогенератори просто не можуть зробити! Звісно, крім пальників на рідкому паливі або ж природному газі. Це універсальність та простота.

Безпека на першому місці: клапан аварійної зупинки подачі пелет до пальникаКлапан автоматичної подачі холодного повітря до зерносушарки

ТОВ «АГС АГРО ТРЕЙД» не має в обробітку жодного гектару землі. Основний напрям діяльності підприємства — це приймання, доробка, зберігання та реалізація зерна.  Наразі потужність одночасного зберігання елеватора становить 17 тис. т,  але слід зауважити, що функціонує лише перша черга із загального проекту будівництва елеватора. Після його завершення потужності одночасного зберігання зерна становитимуть понад 45 тис. т. (йде активне будівництво трьох силосів місткістю сім тисяч тон кожен. Також у якості сховищ для зберігання використовують напільні склади).

В’ячеслав Коротушенко (ліворуч) із представником компанії AgroWarm Innovations оцінюють роботу обладнання

В’ячеслав Коротушенко, заступник директора ТОВ «АГС АГРО ТРЕЙД» вже не перший рік в елеваторному бізнесі і має власну думку щодо джерел енергоносіїв, необхідних для функціонування промислових зерносушарок на потужних елеваторах:

— Використання газу в якості палива — це не завжди просто. Адже незважаючи на те, що ми нібито маємо ринок газу, але від монополії ми нікуди не поділися. Газові служби, різноманітні провіряючи інстанції — все це монополія, яка створює купу проблем фермерським господарствам і, навіть, великим підприємствам: їхня «турбота» може призвести до повної зупинки робочого процесу. Протягнути газову трубу, отримати дозвіл на запуск та експлуатацію — це великі як грошові, так і нервові витрати, а додайте нестабільно високі ціна на газ... Тому може газ і просто, але не так, як цього хотілося б...

Тому ще на початку заснування нашого підприємства було прийнято рішення у якості джерел отримання теплового агенту для зерносушарок використовувати теплогенератори на пелетах.

Перший об’єкт із використанням теплогенераторів, що працюють на пелетах,  був побудований у сусідньому селі 2017 року. На той момент нам здавалося, що ми придбали одні з найкращих вітчизняних установок для спалювання пелет. Але перша з них «прогоріла» вже після двох тижнів використання, а весь її робочий цикл (після 20 годин спалювання — чотири години обслуговування, а це зупинка сушарки, всього процесу сушіння, ручне чищення нагрітої до білого кольору печі, вивіз великого обсягу попелу) нас повністю не влаштовував. Ми розуміли, що через певний проміжок часу з установками, звісно, можуть бути проблеми, але ж не через два тижні і не такі глобальні. На той момент дві установки обійшлися нам у 2,5 млн грн, що було досить багато. Виробник на наші звернення реагував досить мляво, у деяких випадках взагалі ігнорував. Тому власними силами ми змушені були теплогенератори переробляти так, як, на нашу думку, вони повинні були бути зроблені від самого початку. Відтоді, після переробок,  вони без питань працюють чотири  роки. Але хочу зауважити, що там було змінено практично все, від камери спалювання до металевих конструкцій. Це був повністю інший теплогенератор. Тому, як ви розумієте, я маю досить вагомий, хоча й негативний, досвід щодо спалювання пелет. І був впевнений, що краще за мене у цій темі мало хто розбирається.

Вперше інформацію про теплогенератори Heatgen 2500 я дізнався на одному з елеваторних форумів 2020 року і, відверто кажучи, — не повірив. Але в кулуарах я зустрівся віч-на-віч із директором компанії Володимиром  і як досвідчена людина, яка з’їла не один пуд солі за роботи із пелетними теплогенераторами, я не міг не задати йому декілька провокаційних питань. Чесно кажучи, я був вражений співрозмовником —  на всі мої питання він не просто мав відповіді, а й наводив низку прикладів, аргументів щодо конструктивних рішень їхніх теплогенераторів, які я заперечити вже не міг. Тому ознайомившись із конструкцією, роботою теплогенераторів, поспілкувавшись із людьми, які їх експлуатують, взявши на аналіз зразки кукурудзи, що для нас є дуже важливим, адже процес сушіння відбувається сумішшю вихлопних газів та чистого повітря (пропорція газів до повітря становить 15/85. — Прим. ред. ) і…  було прийнято рішення про купівлю трьох одиниць цих теплогенераторів. Сумнівався до останнього моменту. Але після запуску в мене «спала гора з плечей» і ці машини без жодних проблем працюють з початку сезону сушіння 2021. Це агрегати ХХІ сторіччя — засипав паливо, запустив, встановив необхідну температуру агенту сушіння і все — спостерігаєш за роботою. І час від часу підходь до них і дивись, чи вони на місці. Немає нарікань на обслуговування. Догляд за трьома теплогенераторами здійснює одна людина.

Теплогенератори та зерносушарка ТОВ «АГС АГРО ТРЕЙД»

Працюють ці теплогенератори з однією модульною зерносушаркою модель 1335 вітчизняного виробництва («Завод елеваторних машин», м. Кропивницький). Щоправда, її виконання нестандартне і побудували її під наше індивідуальне замовлення. Як видно з назви моделі, ця зерносушарка має 13 колон, три модулі та п’ять камер для подавання теплового чи охолоджуючого агенту. Відповідно, кожен із теплогенераторів працює окремо на кожен із модулів. Тобто, у верхньому модулі відбувається прогрівання зерна повітрям температурою 70…80 °С, далі у середньому модулі відбувається активне сушіння кукурудзи температурою 110…120 °С, а в третьому відбувається охолодження зерна температурою 50…60 °С. На перший погляд, доволі складний алгоритм. Але це все зроблено для бережного сушіння зерна, результатом чого є повна відсутність його розтріскування незалежно від вхідної його вологості. Тріщинуватість зерна хоча й не регламентований, але один із основних показників роботи зерносушарки. Саме на нього останнім часом звертають все більше й більше уваги зернотрейдери. Адже зерно, яке на вигляд ціле, але має мікротріщини, дуже схильне до пошкодження транспортними системами. Тому, що делікатніше сушіння, то вища якість зерна і, відповідно, менше буде проблем під час його реалізації. За такого режиму роботи зерносушарки кожен із теплогенераторів працює в межах потужності 30–50 %.

2021 року ми запустилися досить пізно (листопад–грудень). За місяць роботи було пересушено близько 10 тис. т. Середня витрата палива, адже у нас працює три теплогенератори, кожен із яких відповідає за власну зону нагріву, становили 2,4 кг/т*%. Багато це чи мало? Кожен вирішує для себе сам. Для мене, як для відповідальної людини, яка замовляла ці теплогенератори, було важливим, щоб вартість сушіння на пелетах була меншою принаймні вдвічі порівняно із газом. Виробник заявив, що витрата пелет становитиме 2 кг/т*%, люди, які працюють із ними отримують навіть 1,5 кг/т*%, ми вийшли на 2,4 кг/т*%. І ці цифри мене зовсім не бентежать. Адже собівартість газу, як палива, на сьогодні сягає 76 грн/т*%, а пелет — менше  18 грн/т*%. Різниця 400 %, що ще потрібно! Щодо заявлених виробником цифр і фактичних, то вони відрізняються несуттєво. І те, що ми отримали більше, я вважаю нормальним. Адже на процес сушіння та роботу теплогенераторів  впливає безліч факторів: якість пелет, температура та вологість нав­колишнього середовища, вологість кукурудзи, її генетичні особливості, конструкція та тип зерносушарки, правильність налаштування обладнання тощо. І всі вони у кожного будуть різними. Можливо, хтось і може сушити ефективніше, але нас влаштовують наші результати.

Я рекомендую ці теплогенератори. Комфорт, простота, надійність, економічність для нас, як промислового елеватора, — на першому місці. Коли йде «потік» кукурудзи з полів, яку необхідно сушити, то часу на чистку, обслуговування обладнання немає. І ці теплогенератори на першому місці.

Аналізуйте, рахуйте, заощаджуйте.

 

А. Сухина,  a.sukhina@univest-media.com

Інтерв'ю
Люди, які в усьому шукають позитив, відзначають, що нинішньої весни на полях хоча б хвороби не дошкуляють. «І так, і ні», — коментує ситуацію менеджер з технічної підтримки напряму захисту насіння компанії «Сингента», фітопатолог, кандидат... Подробнее
Кілька місяців тому асоціацію «Укрсадпром» очолив кандидат с.-г. наук Олександр Матвієць, який раніше був заступником голови асоціації, пізніше  Головою Ревізійної  комісії.  Днями сайт «Пропозиція» поспілкувався з ним про актуальні... Подробнее

1
0