Сумські аграрні підприємства потерпають від дефіциту кадрів

У департаменті агропромислового розвитку Сумської ОДА повідомляють, що через  затяжну весну цьогоріч графік польових робіт в області значно відстає від показників попереднього року, пише propozitsiya.com з посиланням на Інфоіндустрію.  

Нинішня посівна кампанія була досить складною щодо забезпечення ресурсами. Господарствам бракувало 12% власних коштів, решту покрили за рахунок банківських та товарних кредитів.

Як розповів керівник господарства «Хлібодар», Сумського району Сергій Карпенко, місцеві аграрії завершили сівбу соняшника, кукурудзи і взялися за сою. «Цього року через те що ВР скасувала відшкодування ПДВ під час реалізації по сої, ми зменшуємо площі під цією культурою на 20-30%. Підготували насіння, добрива та інші ресурси, але побоялися, що штучно буде занижена ціна», – пояснив керівник господарства.

В «Хлібодарі» на мінеральних добривах гроші не економлять. Вносять КАС, карбамід, рідкі комплексні добрива, почали активно використовувати мікродобрива, які впливають на підвищення вмісту білку у пшениці і протеїну в сої. В розрахунку на гектар тут вноситься понад 100 кг діючої речовини мінеральної поживи. Однак добрива тут використовуються не навмання, а з розумом. Останнім часом тут почали робити аналіз ґрунту на вміст поживних речовин, дослідження замовляють у професійних лабораторіях. З’ясували, що місцеві угіддя містять забагато фосфору і водночас їм бракує сірки. У відповідності з цим складають рецепти живлення для кожного окремого поля.  Аграрія  радує те, що ціни на добрива останніх два тижні перебувають у спадаючому тренді, але зекономити на цьому не вдалося, бо закуповувалися згідно з контрактами за кілька місяців раніше. Порівняно з минулорічними також зросли ціни на дизпаливо та бензин.

З’явилася ще одна проблема – брак механізаторських та водійських кадрів. «У мене в господарстві, ніби й зарплата непогана, але водії їдуть до Польщі, де можна одержати мінімум півтори тисячі євро, ми скільки запропонувати не можемо, бо в нас сезонна робота», – скаржиться керівник.

Вихід, на його думку, — у підвищенні ефективності виробництва, для чого потрібні дешеві кредити і потужна державна підтримка.