Сучасна техніка для заготівлі грубих та соковитих кормів

У структурі затрат на виробництво тваринницької продукції близько 50% припадає на грубі й соковиті корми. Для заготівлі високоякісного сінажу, силосу, сіна й зеленої маси існує широка гама технологій та комплексів машин, які постійно удосконалюються.
Проте усі вони різняться за затратами й ефективністю використання. Пропонована нами стаття містить огляд західноєвропейського ринку кормозаготівельної техніки та аналіз новинок у цій галузі.

В умовах країн Східної Європи та європейської частини СНД поширено такі основні технології виробництва грубих і соковитих кормів: заготівля силосу з кукурудзи у стадії молочно-воскової та воскової стиглості зерна; заготівля сіна підвищеної вологості у подрібненому вигляді з дальшим його досушуванням; заготівля сіна у пресованому вигляді; збирання рослинної маси на зелений корм. Високотехнічне забезпечення цих процесів гарантують три основні групи машин: валкові косарки-плющилки, ротаційні граблі-ворушилки та кормозбиральні комбайни (польові подрібнювачі). Процес заготівлі трав’яного корму можна поділити на дві частини: перша — скошування трав і збирання їх у валок; друга — підбирання сіна з валків, транспортування й закладання його на зберігання.
Переваги
ротаційних косарок
Однією з важливих умов одержання високоякісних кормів є вчасне косіння трав. У розвинутих країнах дістали поширення ротаційні косарки. Машини такого типу забезпечують косіння на великих поступальних швидкостях високоврожайних трав, а також травостоїв, що вилягли й переплуталися. За оцінками американських фахівців, продуктивність ротаційних косарок на 30% вища, ніж продуктивність сегментно-пальцьових косарок зі зворотно-поступальним рухом ножів. Це збігається з даними українських учених і практиків.
Ротаційні косарки поділяються на машини з верхнім (барабанні) й нижнім (дискові) приводом роторів. Застосовують косарки як задньо-, так і фронтальнонавісні. Задньонавісні — здебільшого дискові. За матеріаломісткістю й надійністю дискові косарки вигідно різняться з барабанними. Низку моделей ротаційних дискових косарок, що їх постачають на ринок, оснащено як плющильними апаратами, так і кондиціонерами динамічної дії. Питома матеріаломісткість цих агрегатів на 36–48% нижча, ніж у вальцьових плющилок, а утворювані валки менш щільні, що сприяє інтенсивнішій вологовіддачі скошених трав.
У Західній Європі ротаційні косарки виробляють фірми Kuhn, Claas, Krone, Vicon, Deutz–Fahr, John Deere, Fella, Welger/Lely, Greenland/Kverneland, Mortl, Kemper, Pottinger, JF, Niemeyer тощо.
Програма випуску косарок кожної фірми зазвичай передбачає уніфіковану родину чотирьох-шести конструкцій приводів різальних апаратів задньонавісних косарок із захватом 1,8—3,1 м; дві-три фронтальні косарки завширшки 2,4—3,8 м; кілька модифікацій навісних і причіпних косарок-кондиціонерів з максимальною шириною захвата 9,1 м і продуктивністю до 10 га/год.
Варта уваги новинка австрійської компанії Pottinger, яка для інтенсифікації процесу сушіння сіна використала поєднання нової дискової косарки “cut nova” з плющилкою “extra-dry”. Трава, що пройшла крізь плющилку, яку фірма розробила у співпраці з ученими аграрного університету у Вагенінгені (Нідерланди), готова до сушіння, і її укладають, розстилаючи по полю. Процес сушіння завдяки цьому інтенсифікується до такої міри, що впродовж одного дня за природного рівня випаровування 2 мм/день без розпушування можна одержати трав’яну масу, готову до сінажування.
Граблі, ворушилки,
валкоутворювачі
Щоб одержати високоякісний корм (особливо за складних погодних умов), під час заготівлі сіна й сінажу найчастіше використовують ротаційні граблі й ворушилки з робочими елементами у формі пружинних зубів, які закріплено на керованих штангах. Ці машини виконують операції з ворушіння й розпушування скошених трав, перевертання й розкидання валків.
Фірми-продуценти випускають як спеціальні граблі й ворушилки, так і універсальні агрегати. Спеціальні граблі мають один чи кілька роторів і переважно згрібають скошену масу у валки та перевертають їх. Сучасні моделі ротаційних граблів формують рівномірний валок, що забезпечує продуктивнішу (на 28—31%) роботу машин на підбиранні. Розпушений по всій довжині валок швидше висихає, зберігаючи каротин.
Провідні фірми на європейському ринку техніки й технологій заготівлі кормів пропонують дуже широку номенклатуру граблів-ворушилок.
Концерн Claas випускає чотири моделі навісних однороторних граблів (3,5; 3,8; 4,2 та 4,6 м), чотири моделі двороторних причіпних граблів (6—57,5 м), що складаються, і модель чотирироторних граблів (9,9—12,5 м). Моделі двороторних граблів Liner 1550 і Liner 1550 Twin призначені для укладання валка набік, що дає змогу обробляти валок за два проходи зі смуги завширшки 13,5 м. Фірма виготовляє також вісім моделей спеціальних ворушилок з кількістю роторів від 4 до 8 (5–10 м).
Компанія Krone виробляє чотири моделі навісних однороторних граблів (3,4; 3,8; 4,2 та 4,6 м) і п’ять — двороторних (6,2–7,6 м). Дві моделі можуть укладати валок набік, працюючи “човником”, та згрібати сіно за два проходження з шириною 13 м. Спеціальні ворушилки-розпушувачі фірма постачає у двох варіантах: чотири моделі — у навісному (4—8 роторів; 5,5—8,5 м) і п’ять — у причіпному (6—8 роторів; 7,7—10,5 м).
У програмі фірм — велике розмаїття моделей граблів та ворушилок.
Niemeyer — п’ять одно- та сім двороторних моделей граблів, шість моделей ворушилок.
Stohl — чотири одно- (2,85—4,15 м) та сім двороторних моделей граблів; вісім моделей ворушилок (4,5—8,8 м).
Deutz-Fahr — вісім одно- (3,2—4,6 м), чотири двороторних (6,5—8,4 м) моделей граблів; ворушилки (5,5—7,6 м).
Fella — дев’ять одно- (одні причіпні, одні фронтальнонавісні, сім задньонавісних) та п’ять двороторних причіпних моделей граблів; п’ятнадцять — ворушилок, шість із них — причіпні (5,5—13 мм).
Отже, тільки шість фірм — Claas, Krone, Niemeyer, Stohl, Deutz-Fahr і Fella (а є й інші виробники) — постачають на ринок 34 моделі однороторних, 32 — двороторних граблів і 49 — ворушилок. Ширина захвата однороторних граблів коливається в межах 2,85—4,6 м, двороторних, що не складаються, — 3,3—4,2 м, і таких, що складаються — 6—8,2 м. Ширина захвата ворушилок — 4—13 м.
Для високопродуктивної роботи польових подрібнювачів і прес-підбирачів, як і раніше, широко застосовуються одно-, дво- і чотирироторні валкоутворювачі як з бічним, так і з центральним укладанням валка. Максимальну ширину захвата чотирироторного валкоутворювача доведено до 15 м (замість застосовуваних раніше 12,5 (Krone)). Спостерігається перехід до порівняно недорогих причіпних валкоутворювачів, де шасі робочих коліс є також ходовим.
Різноманітність кормозбиральних комбайнів
Виробництво подрібнених кормів, таких як силос, сінаж, зелений корм для безпосереднього згодовування тваринам здійснюється кормозбиральними комбайнами. Розмаїття конструкцій кормозбиральних комбайнів відповідає всім вимогам ефективної заготівлі кормів, що зумовлені розміром господарства, формою та організацією його ведення, спрямованістю виробництва, урожайністю кормових культур, обсягом і видом заготовлюваних кормів.
Конструкції комбайнів різняться способом агрегатування (самохідні, причіпні, навісні); енергонасиченістю; будовою робочих органів, зокрема основного з них — висівного апарата, який може бути циліндричним (барабанним) або дисковим.
На західному ринку превалюють самохідні кормозбиральні комбайни високої енергонасиченості з барабанними подрібнювачами. Потужність двигунів таких комбайнів фірми Claas коливається від 313 до 481 к.с. (Massey Ferguson — від 340 до 480, John Deerе — від 280 до 540, Case — від 374 до 544, New Holland — від 345 до 526 к.с.). Велика енергонасиченість комбайнів пояснюється високою (до 800 ц/га) урожайністю кормових культур. З огляду на це досконалості двигунів приділяється особлива увага. Наприклад, двигуни Caterpillar, які встановлюють на комбайнах серії FX фірми New Holland, забезпечують постійну потужність і крутний момент на будь-якій частоті обертання, що дає змогу долати режими короткочасних перевантажень у разі забивання подрібнювальних апаратів рослинною масою.
Для приготування корму високої якості вдосконалюється система подрібнення. Новий тип подрібнювального апарата — легкорозбірний різальний барабан Multi-Cut з 24—48 ножами — розроблено фірмою Case для комбайнів серії Mammut. Така конструкція порівняно з традиційним ступінчастим розташуванням ножів забезпечує потрібну якість січки, м’якість завантаження двигуна й усього силового агрегату, високу експлуатаційну надійність і стабільність технологічного процесу на збиранні різних культур. Демонтаж подрібнювального апарата займає всього 10 хвилин. У низці моделей комбайнів фірм New Holland, Case та John Deerе застосовується автоматична система централізованого змащування.
Висока енергонасиченість комбайнів дає змогу застосовувати на них широкозахватні адаптери для підбирання валків, скошування трав і силосних культур, а також оснащувати їх доподрібнювальними робочими органами для подрібнення кукурудзи у вигляді здвоєних рифлених вальців. Для машин цього типу характерними є високий ступінь автоматизації та гідрофікації, наявність досконалих металодетекторів із зоною чутливості до 140 мм, бортових процесорів (комп’ютерів), сучасних моніторів, що контролюють технічні параметри комбайнів і процес збирання врожаю в цілому (наприклад, монітор Infoview на комбайнах New Holland), і самодіагностуючих систем.
Попри переваги самохідних енергонасичених комбайнів, вони становлять лише частину парку кормозбиральних комбайнів в Україні. Серед них переважають машини з двигунами потужністю 170—180 к.с.: КСК-100А (“Гомсільмаш”), Дон-680 (“Ростсільмаш”), Е-281 (Fortschritt, нині — Doppstadt, Німеччина). Потужність і функціональні особливості цих комбайнів за наявної порівняно невисокої врожайності кормових культур задовольняють потреби більшості українських господарств.
Техніка для
пресування кормів
На світовому ринку машин для кормовиробництва спостерігається стійка тенденція росту постачань прес-підбирачів, що формують великі тюки й рулони спресованих кормів (до 80% продажів машин для підбирання валків), яка супроводжується скороченням випуску традиційних поршневих прес-підбирачів, використання яких потребує великих затрат праці під час складування тюків. Сучасні моделі прес-підбирачів для виготовлення тюків і рулонів виробляють фірми Krone, Claas, Deutz-Fahr, New Holland, Welger/Lely, Pottinger, Wolagri, Greenland/ Kverneland, Sprinter, John Deere, Case, Vicon тощо.
Рулонні прес-підбирачі поділяються на два типи: такі, що формують рулони а) у камерах постійного перерізу, утворених роликами або ланцюгово-штанговими транспортерами, і б) у камерах змінного перерізу, утворених здебільшого ременями.
Машини з пресувальними камерами постійного перерізу є простими за конструкцією й надійними в роботі. Вони намотують рулони різного діаметра з дірчастою серцевиною й щільними зовнішніми краями, що дає змогу досушувати прес-масу у разі збирання у дощову погоду. Рулони обв’язують як шпагатом, так і спеціальною сіткою.
Особливістю сучасних прес-підбирачів є наявність у них подрібнювальних апаратів, які дають змогу підвищити щільність пресування сіна на 7—9%, сінажу — до 15%. Пресування подрібненої маси дає змогу роздавати тюки й рулони тваринам кормороздавачами (без використання спеціальних машин). Довжина тюків і найбільший діаметр рулонів, що їх формують великогабаритні прес-підбирачі, сягає 2,2 м. При цьому їхній об’єм, завдяки збільшенню щільності пресування, становить всього 3,9 м3, що дає змогу скоротити витрату обв’язувальних матеріалів та кількість рулонів.
Удосконалені прес-підбирачі оснащуються електронними засобами контролю й управління технологічним процесом. Стандартним обладнанням пресів стають контрольні монітори та дистанційне електронне управління робочими органами.
Сінаж в упаковці
Щоб одержати високоякісний корм із трави підвищеної вологості, спресованої в рулони, останні повністю обмотують у кілька шарів тонкою (0,025—0,03 мм) еластичною плівкою завширшки до 50 см, покритою шаром контактного клею. За такої технології рулон опиняється у повітронепроникній оболонці, яка щільно прилягає до нього. Це забезпечує одержання кормової маси з великим вмістом обмінної енергії, протеїну, каротину, дає змогу заготовляти корми за несприятливих погодних умов і, отже, дістає дедалі ширше застосування у фермерських господарствах Західної Європи.
Пакування рулонів у плівку здійснюється як на стаціонарі, так і мобільним агрегатом. У першому разі рулони з поля перевозять на спеціальний майданчик, де пакують у плівку пакувальником, що агрегатується з трактором. Аби забезпечити збережуваність корму, рулони слід упакувати в плівку не пізніш як через дві години після їх формування. Мобільний агрегат здійснює пакування рулонів одразу після їх утворення, оскільки прес-підбирач скидає рулон на стіл агрегатованого з ним пакувальника. Комплекси машин для пакування рулонів у плівку постачають на ринок фірми Wolagri, Kverneland, Class, John Deere, McHale Engineering, Vicon, New Holland, Krone, Gowejl. Незважаючи на те, що рулонообмотувальні машини — це техніка порівняно дорога (що зумовлено особливим рівнем гідрофікації й автоматизації управління), обсяг їх продажів у країнах європейського північного заходу є доволі високим. Так, у 1998—2000 роках на ринку Великої Британії було продано близько 2000 обмотників рулонів плівкою різного конструктивного виконання.
На сьогодні більшість європейських фермерів у кормовиробництві ще віддають перевагу обмотникам рулонів агрегатованого типу. У причіпному варіанті пакувальна установка з’єднується з прес-підбирачем за допомогою телескопічної тягової штанги. Процес формування рулону й обмотування його плівкою контролюється з кабіни трактора. По закінченні формування рулону тракторист вмикає програму “Обмотування рулону”, тягова штанга скорочується, обмотник підтягується впритул до прес-підбирача, і рулон перекидається на платформу обмотника.
Проте, на думку експертів, уже найближчим часом високопродуктивні комбіновані машини, що об’єднують прес-підбирач та рулонообмотник, почнуть витісняти на ринку причіпні й навісні обмотувальні установки. Такі комплекси, в яких рулон обмотується одразу після виходу з пресувальної камери (що забезпечує високу якість корму), активно демонструють на найбільших європейських виставках-ярмарках. Висока вартість цих машин (модель Combi Pack 1200 фірми Krone коштує 35000 фунтів стерлінгів) стримує їх поширення.
Великогабаритні тюки: ефект високий
У країнах Західної Європи дедалі частіше використовують технологію заготівлі кормів у великогабаритних прямокутних тюках масою 320—500 кг. Порівняно з традиційною заготівлею кормів поршневими прес-підбирачами затрати ручної праці на формування великогабаритних прямокутних тюків можуть бути знижені на 88—96%, скорочується витрата шпагату на обв’язування тюків, ефективніше використовуються транспортні засоби й кормосховища, досягається висока продуктивність технологічного процесу (у тому числі порівняно з рулонними прес-підбирачами), знижуються втрати поживних речовин у кормах.
Прес-підбирачі великогабаритних тюків, що їх випускають західноєвропейські фірми, різняться перерізом пресувальної камери, конструкцією системи подання матеріалу до камери, оснащенням засобами контролю й управління роботою агрегату. Провідні виробники John Deere, New Holland, Case, Claas, Vicon, Deutz-Fahr, Welger/Lely, Krone, Agro/Massey Ferguson постачають на ринок машини із перерізом пресувальної камери 800 х 470, 800 х 700, 800 х 800, 800 х 900, 1200 х 700, 1200 х 900 мм. Усього на ринку є понад 15 моделей прес-підбирачів для формування великогабаритних прямокутних тюків.
Нині фірми напружено працюють над оптимізацією кількості в’язальних апаратів (їх поки що по 4—6 шт. у кожному прес-підбирачі), зменшенням матеріаломісткості та підвищенням експлуатаційної надійності агрегатів, удосконаленням засобів автоматизації.
Спеціальні
напівпричіпи-підбирачі
Прогресивною технологією, що значно скорочує втрати кормів під час заготівлі їх у розсипному вигляді, є підбирання з валків напівпричепами-підбирачами, що самонавантажуються. Ці машини підбирають масу, завантажують її в кузов (з підпресуванням), транспортують і вивантажують на місці зберігання або згодовування. Наявність ножів дає змогу водночас із підбиранням корму подрібнювати його, тобто заготовляти подрібнені сінаж і сіно. Завдяки нижньому поданню маси, яку підбирають, до ємкості втрати поживних якостей листя й суцвіть є мінімальними.
Виробниками напівпричепів-підбирачів (зазвичай уніфіковані родини) є компанії Claas, Kemper, Krone, Deutz-Fahr і особливо Pottinger (понад 16 моделей). Їх вирізняють об’єм кузова (22—48 м3 і більше), вантажопідйомність (до 20 т), конструкція подрібнювача (вузол, що подає масу, виконано у вигляді ексцентрикового механізму або ротора), напрямком вивантаження подрібненої маси (назад чи вбік).
Простежується тенденція збільшення на ринку частки високопродуктивних візків-підбирачів з великим завантажувальним об’ємом за значної щільності завантаження й доволі незначної (порівняно з польовими подрібнювачами) спожитої потужності. Ширина захвата цих машин становить 1,6—1,9 м. Вони оснащуються досконалішими подрібнювальними апаратами та електронними засобами функціонального контролю. Модернізовані шасі дають змогу застосовувати низькопрофільні грунтощадні шини й забезпечувати високу швидкість (до 80 км/год) пересування по дорогах із твердим покриттям.
Водночас низка фірм продовжує випускати напівпричепи-підбирачі — невеликі й середні щодо ємкості з поперечним (бічним) стрічковим транспортером, що дає змогу використовувати їх на фермах як кормороздавачі.

Г. Палкін, канд. екон. наук,
Мінськ