Спецможливості
Статті

Способи підвищення врожайності ріпаку

15.08.2008
607
Способи підвищення врожайності ріпаку фото, ілюстрація

Інтерес українських сільгоспвиробників до вирощування ріпаку щорічно зростає. Це пов’язано насамперед із високою рентабельністю виробництва ріпаку.
Оскільки розвиток цієї галузі триватиме й надалі, аграріям варто замислитися про необхідність запровадження інтенсивних технологій вирощування та не економити на якісному насінні, добривах, своєчасне внесення яких разом із суворим дотриманням термінів посіву є однією з головних вимог агротехнології вирощування ріпаку. Також варто пам’ятати про позакореневе підживлення, яке дає змогу істотно поліпшити врожайність і вихід олії.

Інтерес українських сільгоспвиробників до вирощування ріпаку щорічно зростає. Це пов’язано насамперед із високою рентабельністю виробництва ріпаку.
Оскільки розвиток цієї галузі триватиме й надалі, аграріям варто замислитися про необхідність запровадження інтенсивних технологій вирощування та не економити на якісному насінні, добривах, своєчасне внесення яких разом із суворим дотриманням термінів посіву є однією з головних вимог агротехнології вирощування ріпаку. Також варто пам’ятати про позакореневе підживлення, яке дає змогу істотно поліпшити врожайність і вихід олії.
Особливо ефективними є позакореневе підживлення мікродобривами на основі хелатів мікроелементів. Науково-виробничий центр “РЕАКОМ” разом із низкою науково-дослідних інститутів Української академії аграрних наук багато років розробляє та виробляє мікродобрива, що містять збалансовані композиції мікроелементів для потреб різних сільськогосподарських культур.
Зокрема, для озимого та ярого ріпаку підприємство розробило й випускає два препарати: РЕАСТИМ-РІПАК І РЕАКОМ-ХЕЛАТ БОРУ.
РЕАСТИМ-РІПАК — високоефективний препарат для позакореневого підживлення посівів озимого та ярого ріпаку, що містить композицію гумінових речовин і мікроелементів у вигляді хелатів, тобто в біологічно активній формі, що добре засвоюється рослинами. РЕАСТИМ-РІПАК розроблено у співпраці з Інститутом олійних культур (Запоріжжя) та Інститутом агрохімії й грунтознавства (Харків). Завдяки синергетичній (спільній) дії хелатів мікроелементів і гумінових речовин, значно підвищується ефективність дії препарату. Підживлення у фазі бутонізації — початку цвітіння (4–6 л/га на 300 л води) дає змогу збільщити врожай на 5–7 ц/га, а іноді й більше. Так, наприклад, за обробки ярого ріпаку перед цвітінням у ДП “Іскра”  (Черкаська обл.) досягли збільшення врожаю на 10 ц/га.
Ріпак — культура дуже чутлива до бору, тому для отримання високого врожаю застосування борних мікродобрив є дуже важливим. Бор потрібний для розвитку меристеми, — сприяє кращому проростанню пилка, запобігає опаданню зав’язей і посилює розвиток репродуктивних органів. Бор позитивно впливає на активність нітратредуктази в листі олійного ріпаку. Дослідами на низці культур доведено, що позакореневе підживлення бором сприяє збільшенню вмісту в листах калію, магнію, цинку, заліза та міді.
НВЦ “Реаком” пропонує свою новітню розробку РЕАКОМ-ХЕЛАТ БОРУ — рідке борне мікродобриво у біологічно активній (хелатній) формі на основі органічних поліборатів, що містить 140 г/л бору та 60 г органічного азоту. Завдяки кращому проникненню через поверхню листків, бор легко й швидко засвоюється рослинами й сприяє кращому цвітінню та запиленню. Гектарна норма: 1–2 л для позакореневого підживлення.
Вчені Інституту агрохімії й грунтознавства встановили, що бор у хелатній формі в мікродобриві РЕАКОМ-ХЕЛАТ БОРУ в 1,5 раза краще засвоюється рослинами, порівняно з неорганічною формою бору, й особливо ефективно — за позакореневого підживлення.
Зауважимо, що запровадження інтенсивної технології вирощування ріпаку дає змогу значно знизити собівартість 1 т насіння ріпаку, а позакореневе підживлення мікродобривами є невід’ємною складовою заходів із підвищення врожайності.

БУДЕМО РАДІ ВІДПОВІСТИНА ВАШІ ЗАПИТАННЯ.

Сергій Полянчиков,
директор ТД “РЕАКОМ”,
(0562) 30-24-66

ДОВІДКА.

Про хелатування бору. Як відомо, найефективнішою формою мікроелементів-біометалів для рослин є хелатна. Але не дуже відомим є той факт, що мікроелементи-неметали бор і кремній також можуть утворювати хелатні сполуки завдяки можливості переходити в катіонну форму під дією спеціальних комплексоутворюючих агентів, взаємодіючи з ними за допомогою валентного і донорно-акцепторного зв’язків.
Саме утворенням комплексних сполук цього елемента з цукрами пояснюється важлива роль бору в житті рослин.
Для забезпечення кращого поглинання бору рослинами можна з успіхом використовувати принцип хелатування. З урахуванням того, що звичайні хелатуючі агенти мало придатні для цих цілей, для переведення борат-іонів у легкозасвоювану форму використовуються хелати основного, а не кислотного типу.

Інтерв'ю
заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау
Щойно збирання озимини повністю завершилося, сайт «Пропозиція» звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктора біологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України... Подробнее
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     

1
0