Сорго в Україні: лише переваги
Останніми роками сільське господарство України підтверджує тенденцію до збільшення врожайності та виробництва аграрної продукції. Цьому сприяють реформування суспільних і виробничих відносин, використання новітніх технологій, високоякісних добрив, засобів захисту рослин, високопродуктивної техніки, високоврожайного насіння, а найперше - збільшення обсягів кредитування.
Останніми роками сільське господарство України підтверджує тенденцію до збільшення врожайності та виробництва аграрної продукції. Цьому сприяють реформування суспільних і виробничих відносин, використання новітніх технологій, високоякісних добрив, засобів захисту рослин, високопродуктивної техніки, високоврожайного насіння, а найперше - збільшення обсягів кредитування.
Все це дає змогу, не розширюючи посівних площ, мати рекордні врожаї. Але в районах незначного зволоження (Степ та Cхідний Лісостеп України), де випадає недостатня кількість опадів, господарства мають обмежений перелік рентабельних культур, що породжує труднощі з дотриманням сівозмін. В основному, вирощують пшеницю, ячмінь, ріпак, соняшник, гірчицю, на зрошенні - сою та кукурудзу.
З 2002 року в господарствах України почали вирощувати сорго американської селекції. Зернове сорго - це культура, яка займає перше місце в світі за посухо- й солестійкістю, має стабільну продуктивність у жорстких грунтово-кліматичних умовах (коефіцієнт пластичності врожаю вдвічі менший, ніж у ячменю), формує зерно з високими кормовими та харчовими показниками (зерно сорго має: 70- 75% крохмалю, 12-14 - білка, 3-5% жиру; в 100 кг зерна міститься 120-130 к. о., а в 100 кг зеленої маси - 22-25 к. о.); має собівартість на 30% нижчу, ніж кукурудза, за потенціалу врожайності від 30 до 120 ц з гектара.
На сьогодні для вирощування в господарствах України запропоновано п'ять зернових гібридів (Даш Е, Спринт W, Спринт II, Прайм, Свіфт) та два силосні (Сило 700 Д, Чудовий ВМР), які внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.
Сформовано й світовий ринок зерна сорго, і він стабільно функціонує: виробництво сорго займає п'яте місце після пшениці, ячменю, рису й кукурудзи. Ця культура пов'язана переважно з країнами Близького Сходу та Африки, де існують давні традиції вживання зерна сорго, і Європи, де інтенсивно набирає обертів переробка сорго на технічний етанол. Територіально Україна має істотну перевагу перед найбільшими експортерами сорго (США та Аргентина) завдяки меншій віддаленості від основних ринків збуту.
Перспективним є споживання зерна сорго на внутрішньому ринку, бо за кормовою цінністю воно близьке до зерна ячменю і кукурудзи, перевищуючи останнє за якістю амінокислотного складу та цукристістю, а вихід спирту з 1 т сорго на 25-30% більший, ніж у кукурудзи й пшениці.
Як свідчить практичний досвід, вирощування кукурудзи та ячменю в зонах ризикованого землеробства часто-густо дає або дуже низький прибуток, або навіть є збитковим. Тому головним аргументом на користь вирощування сорго є економічна вигода. За даними господарств, які вирощували сорго в 2009 році, собівартість 1 т зерна в середньому сягає близько 500 грн з урахуванням усіх прямих та накладних витрат. За цьогорічної ціни - 1100 грн за 1 т сорго та врожайності 6 т/га - рентабельність становить 120 відсотків.
Сорго дуже динамічно завойовує сільськогосподарський ринок: із 2002 до 2008 року його посівні площі в Україні розширилися з 6 000 до 180 000 га. Але в 2009 році сорго висіяли значно менше. Головна причина такого спаду - невпевненість та нестабільність українського ринку збуту товарного сорго. Внутрішній ринок ще не готовий використати вирощені обсяги зернового сорго. Найбільший потенціал продажу - експорт. Тому нині постачальники, виробники й експортери об'єднуються в цьому проекті, що забезпечує гарантоване вирощування та реалізацію зернового сорго в довгостроковому періоді. Ціна на нього безпосередньо пов'язана з ціною на кукурудзу й орієнтовно може визначатися за формулою: ціна кукурудзи майбутнього врожаю мінус 20-25 дол. за тонну.
Вирощування зернового сорго є економічно доцільним і агрономічно обгрунтованим.
Ф. Музиченко,
агроном ДП "Рейлін"