СІЄМО ПШЕНИЦЮ ЯРУ

Сучасна технологія насінництва має забезпечувати отримання насіннєвого матеріалу з високими показниками урожайних властивостей і посівних кондицій. Урожайні властивості — поняття ширше, ніж посівна якість. Воно інтегрує комплекс генетичної, екологічної і матеріальної різноякісності, що формується в процесі вирощування, збирання, сортування, зберігання та підготовки насіння до сівби. Зокрема, під час підготовки насіння необхідно виокремити з нього найякісніші фракції. У зв’язку з цим постає питання: який саме розмір насіння формує найбільшу зернову продуктивність нових сортів пшениці ярої? Дослідження насіннєзнавців свідчать, що кращим за показниками якості в партії насіння є те, яке відноситься до середньої та крупнішої від середньої фракцій насіння.

Але в багатьох працях науковці стверджують, що між крупністю насіння та продуктивністю рослин, які з нього виросли, немає прямої залежності. Шляхом відбору крупних зерен не вдається поліпшити ні врожайних, ані сортових властивостей насіння, тому що повноцінність насіння не пов’язується з його крупністю. Тому важливо, з практичної точки зору, ретельніше дослідити це питання та надати сучасним сільгоспвиробникам аргументований висновок, яке саме насіння слід використовувати для сівби пшениці ярої за різного рівня мінерального живлення.

ДОСЛІДЖЕННЯ З УДОСКОНАЛЕННЯ ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ПРОВОДИЛИ в Інституті землеробства НААН. Щоб сформувати чотири фракції насіння, його калібрували на зернових ситах із прямокутними отворами завдовжки 20 мм і завширшки 2,4; 2,2; 2 і 1,7 мм. Для сівби використовували насіння, що сходить із вказаних решіт. Оскільки розмір насіння тісно корелює з масою, то за показник крупності обрали масу 1000 насінин.

Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин пшениці ярої показали, що суттєвої різниці в проходженні фаз розвитку рослин, залежно від фракцій використаного для сівби насіння, не спостерігалось. Відзначено відставання в розвитку рослин на початковій стадії за сівби фракцій насіння розміром 1,7 мм і більше та за 2 мм і більше, за висівання якого сходи були не зовсім вирівняні. Розміри насіння вплинули передусім на швидкість появи сходів. Кращим за цим показником був варіант із використанням фракцій насіння розміром 2,2 мм і більше та 2,4 мм і більше, що пояснюється вищою енергією проростання та силою росту насіння цих фракцій.

Застосування азотних добрив (основне) в дозі N60 на фоні внесення фосфорно-калійних (P50K60) сприяло незначному подовженню фаз розвитку рослин за всіх варіантів фракцій насіння, порівняно з дозою N30. Починаю чи з фази колосіння різниця в проходженні фаз розвитку рослин нівелюється.

Польова схожість насіння показує здатність насіннєвого матеріалу формувати вегетативні органи в природних умовах. Кількість рослин на одиниці площі є одним з ефективних діючих факторів, що регулює використання вологи, світла та інтенсивність асиміляційного процесу, а відтак формування врожаю.

Зокрема, польова схожість насіння пшениці ярої на фоні N30P50K60 за норми висіву 5 млн схожих насінин на 1 га коливалась у сорту Рання 93 в межах 384–418 рослин/м² (76,8 і 83,6%), у сорту Недра — в межах 382–411 рослин/м² (76,4 і 82,2%). Установлено, що сівба насінням фракцій 2,2 мм і більше та 2,4 мм і більше, незалежно від сорту, забезпечує найвищий показник польової схожості насіння (табл. 1). Сходи на цих варіантах були рівноцінні. Використання насіння розміром 1,7 мм і більше та 2 мм і більше істотно знижує польову схожість насіння пшениці ярої: в сорту Рання 93 — на 6,2–5,8% (31–23 рослини/м²), у сорту Недра — на 4,2–3,2% (на 29–16 рослин/м²). Фактор основного удобрення N60P50K60 сприяє підвищенню показника польової схожості залежно від сортової реакції культури. Так, у сорту Недра зростання показника польової схожості насіння становило 2–2,2%, тоді як у сорту Рання 93 внесена під сівбу додаткова доза азотних добрив не сприяє збільшенню цього показника.

Щодо виживання рослин за період вегетації спостерігається така тенденція: рівень виживання відносно контролю на всіх варіантах перебував у межах статистичної похибки. Тобто розмір насіння (фракції) та удобрення (основне) не впливають на виживання рослин пшениці ярої за період вегетації. Показники виживання в середньому за варіантами були на рівні 89–90%.

Найбільшу густоту продуктивних стебел під час збирання, на фоні N30P50K60, серед сортів пшениці ярої забезпечив варіант із фракцією висіяного насіння 2,2 мм і більше (контроль), яка становила відповідно 422 та 425 шт./м² (табл. 2). Крупна фракція (2,4 мм і більше) не мала переваги за цим показником порівняно з контролем. Насіння з фракцією 1,7 мм і більше забезпечило найменшу густоту продуктивного стеблостою, порівняно з іншими варіантами, на 6–23 шт./м².

Агрофон N60P50K60 збільшує густоту продуктивних стебел у межах 18–25 шт./м² залежно від сорту та фракції насіння. Показники озерненості колоса, маси зерна в колосі, маси 1000 зерен, залежно від фракції висіяного насіння, змінювались несуттєво. Так, кількість зерен у колосі становила 27,3–28,3 шт. у сорту Рання 93 і 26,9–27,3 шт. — у сорту Недра. Найбільшу масу зернівок у колосі забезпечують фракції насіння 2,2 мм і більше та 2,4 мм і більше — від 0,94 до 0,96 г. Додаткове азотне живлення (N60) сприяє незначному зростанню показників озерненості та ваговитості колоса, за винятком сорту Недра, де встановлено суттєву прибавку маси зерна з колоса — на рівні 0,3–0,4 г. Маса 1000 зерен коливалась у невеликих діапазонах — в середньому від 39,5 до 40 г у сорту Рання 93 та від 40,8 до 41,3 г — у сорту Недра. Вплив фракційного складу насіння та удобрення на цей показник незначний.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ТОГО ЧИ ІНШОГО ЗАХОДУ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ПРОДУКТИВНІСТЮ КУЛЬТУРИ. Показники врожайності змінювались по-різному у досліджуваних сортів пшениці ярої залежно від фракції висіяного насіння. Зокрема, найбільшу врожайність зерна, на фоні внесення під посів N30P50K60, забезпечує фракція насіння 2,2 мм і більше — 3,88 та 3,91 т/га відповідно у сорту Рання 93 та Недра (табл. 3). Сівба насінням фракції 2,4 мм і більше (маса 1000 зерен — 40,7 г) призводить до зменшення врожайності зерна на 0,11 т/га у сорту Недра порівняно з контрольним варіантом (маса 1000 зерен — 39 г), а у сорту Рання 93 показники врожайності зерна на цих варіантах були тотожні.

Використання фракцій насіння розміром 1,7 мм і більше та 2 мм і більше суттєво знижує показники врожайності зерна (від 0,22 до 0,34 т/га) залежно від сорту, що пов’язано, насамперед, з меншою густотою продуктивного стеблостою у вказаних варіантах. Сорти пшениці ярої відчутно реагують на збільшення дози азотних добрив. Варіант удобрення N60P50K60 забезпечує підвищенн показників урожайності зерна в усіх варіантах досліджуваних фракцій. Прибавка врожаю становила: у сорту Рання 93 — 0,22; 0,34; 0,28 і 0,32 т/га, у сорту Недра — 0,33; 0,34; 0,35 і 0,37 т/га відповідно до розміру фракцій 1,7 мм і більше; 2 мм і більше; 2,2 мм (контроль) і більше та 2,4 мм і більше. Вихід кондиційного насіння за сортами різнився несуттєво: в межах 91,7–92,2% у сорту Рання 93 і 91,5–92,4% — у сорту Недра. Фактор фракції насіння не впливає на цей показник. Доза азотного живлення (N60) зумовлює тенденцію до зменшення виходу насіння (в межах 1%). За результатами статистичних даних встановлено, що на врожайність зерна пшениці ярої найбільший вплив мають метеорологічні умови року — 40,9% та фон удобрення — 33,4%. Інші фактори: фракція, сорт тощо впливали менш суттєво, відповідно — 23, 0,8% і 1,9%. Розрахунки економічної ефективності показали, що найвищі показники умовно чистого прибутку й рівня рентабельності під час вирощування зерна пшениці ярої були досягнуті за сівби фракцій насіння 2,2 мм і більше та 2,4 мм і більше. Вони становили, зокрема: у сортів Рання 93 і Недра в середньому за фракціями 9150 і 10050 грн/га та 86 і 88% відповідно на фоні N30P50K60 та N60P50K60.

ОТЖЕ, ДЛЯ СІВБИ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ПОВНОЦІННИМ І НАЙПРОДУКТИВНІШИМ Є НАСІННЯ ФРАКЦІЙ 2,2 ММ І БІЛЬШЕ ТА 2,4 ММ І БІЛЬШЕ з масою 1000 зерен не менш як 38 г. Застосування азотних добрив (основне) в дозі N60 на фоні фосфорно-калійних (P50K60) забезпечує суттєву прибавку зерна — в середньому на 8,5% порівняно з дозою N30. Не встановлено різниці за показниками врожайності зерна та виходу насіння серед сортів пшениці ярої Рання 93 та Недра — вони перебувають практично на одному рівні та залежать, в основному, від фактора погодних умов року вирощування.

І. Лутак, наук. співробітник,

А. Шаповал, канд. с.-г. наук,

ННЦ «Інститут землеробства НААН»

Журнал «Пропозиція», №12, 2020 р.