Системи обмолоту сучасних зернозбиральних комбайнів
М. Занько, канд. техн. наук,
завлабораторії,
ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого»
ІНФОРМАЦІЯ для роздумів
Щорічні втрати вирощеного урожаю під час жнив становлять від 10 до 15% валового збору. Враховуючи вартість втраченого урожаю за валового збору близько 60 млн т (2013 р.) і вартість нового комбайна, в полі у вигляді витрат залишається близько 5000 «Клаасів», «Джон Дірів», «Челенджерів» тощо.
Основні рушії розвитку конструкції
Сьогодні конструкція комбайна зазнала революційних змін. Особливо кардинальних змін зазнала конструкція систем молотарки, у тому числі основної з них — обмолочувальної. Так, для обмолочування хлібної маси ця система оснащена новими та вдосконалена додатковими сучасними робочими елементами: зокрема, різнотипними барабанами-прискорювачами, соломосепараторами, гальмувачами, а також оригінальної конструкції поворотними барабанами (бітерами), сепарувальними деками та іншими додатковими системами.
Упродовж свого історично короткого технічного розвитку система обмолочування пройшла етапи інтенсивного революційного прогресу: барабанна — роторна — комбінована. Доцільно зазначити, що барабанна обмолочувальна система, поряд із її перевагами, має відчутний недолік — недостатню продуктивність, що було вагомим аргументом для її вдосконалення та революційного розвитку. Створені на її базі інші типи систем обмолоту зумовили високотехнологічні процеси обмолочування та сепарування зерна і стрімкий прорив у досягненні комбайнової продуктивності на рівні намолоту зерна до 30 т/год основного часу. Але вихідною системою для них все-таки слугувала барабанна система обмолочування. Саме ця система є основою молотарки і гарантує досягнення проектної продуктивності комбайна. Які ж фактори спонукали комбайнобудівників до вдосконалення системи обмолочування молотарки?
Класична (барабанна) система обмолоту
Причини вдосконалення
Щоб зрозуміти рушійні причини, які підштовхують комбайнобудівників до інтенсивного пошуку нових революційних рішень у конструкції комбайна, які б забезпечили зростання функціональних можливостей: обмолочування великої кількості хлібної маси, ефективного сепарування, що гарантуватиме якісне відокремлення зерна із обмолоченої технологічної маси і очищення його від супутніх продуктів обмолоту (дрібної соломи, полови, колосків), доцільно розглянути принципову схему молотарки.
Молотильна система класичної системи обмолоту розподіляє отриману масу на два потоки, кожен із яких містить певну кількість зерна. Так формується два потоки маси: молотильний барабан + молотильно-сепарувальна дека формують (сепарують) основний потік обмолоченої маси і спрямовують його на струшувальну дошку. Інший потік формується із грубого вороху, який надходить на соломосепаратор, що виконаний у формі клавішного соломотряса. Функціонально він призначений виконувати сепарацію залишків зерна із обмолоченої соломи (грубого вороху). Кількість зерна, що ще міститься у соломі, залежно від обсягу подавання обмолочуваної маси, з якою комбайн барабанного типу працює у цей момент, досягає 10–15% урожаю зерна. Якщо соломотряс не відокремить це зерно із соломи, воно разом із нею видалиться із комбайна. Однак зі збільшенням технологічного завантаження молотарки і, зокрема, молотильної системи функціональна здатність соломотряса відокремлювати зерно від соломи стрімко зменшується, а втрати значно зростають (навіть до 10%!). Тому можна стверджувати, що пропускна здатність молотарки із класичною барабанною системою обмолочування досягла свого граничного значення.
Подальше її збільшення можливе завдяки екстенсивному шляху використання — збільшення геометричних параметрів усіх систем комбайна, зокрема і системи обмолоту: довжини та діаметра молотильного барабана. Однак такий шлях розвитку конструкції не є цілком прийнятним, і в комбайнах провідних компаній світу його не практикують, оскільки водночас зі збільшенням зазначених параметрів пропорційно зростуть і габарити та маса комбайна, а отже, підвищиться навантаження на всі елементи конструкції і ходову систему. Що ж до збільшення потужності соломотряса — то такий напрям удосконалення обмежує ширина молотарки, максимальна величина якої не перевищує 1700 мм. Тобто вирішення одних технічних проблем зумовить появу інших. Єдиним та водночас раціональним вирішенням проблеми є інтенсифікація процесів, які відбуваються у молотильній системі, що знаходить підтвердження у сучасних конструкціях барабанних (табл. 1) та інших типів систем обмолочування сучасних комбайнів.
Технічні рішення, що сприяють зростанню продуктивності комбайнів із барабанною системою обмолочування класичного типу
Аналіз роботи барабанної системи обмолочування свідчить, що використання в її складі додаткових барабанів, які мають різне функціональне призначення: сепарувального, ротаційного, прискорювального, — обумовлює інтенсифікацію процесів обмолочування та сепарації зерна. Одночасно з ними в робочому тандемі використовують додаткові молотильно-сепарувальні деки, що ніби обіймають ці барабани в їхній нижній технологічній зоні і таким чином збільшують площу сепарування зерна (табл. 1) із обмолоченої маси.
Сепарувальний барабан може бути розміщеним у технологічному просторі молотарки над соломотрясом. Він призначений для кращого сепарування зерна із соломи (грубого вороху) під час її сепарації на соломотрясі у процесі обмолочування зернових колосових культур із високою соломистістю та за вмісту в соломі значної кількості зелених бур’янових рослин.
Ротаційний барабан-соломосепаратор, що використовується в молотильно-сепарувальній системі (МСС), може бути розміщеним за відбійним бітером. Його призначення — розпушування грубого вороху, який виходить зжатим від основного молотильного барабана, і розрівнювання його за шириною системи обмолоту молотарки і завдяки цьому — краще виокремлення зерна із соломи перед подаванням її на соломотряс. Унаслідок цього втрати зерна за соломотрясом значно зменшуються. Відповідно, можна збільшити завантаження молотарки і підвищити продуктивність комбайна, що й підтверджується отриманими результатами (табл. 1).
Система із чотирьох-п’яти барабанів, у складі яких — один прискорювальний, в технологічному плані є потужною та продуктивною. Їхні розміщення один щодо одного та режим роботи обумовлюють прискорення і рівномірне подавання хлібної маси до молотильного барабана, рівномірність та стабільність переміщення її в робочій зоні молотильного барабана і барабанної деки та високий ступінь сепарації зерна з допомогою деки системи обмолочування. У кінцевому результаті така конструкція системи обмолоту сприяє значному зменшенню кількості зерна (менше 10%), що надходить на соломотряс разом із соломою (зниження рівня його втрат із відходами).
Аналіз свідчить, що збільшення геометричних і технологічних параметрів системи обмолочування (наприклад, у комбайна Lexion-670 діаметр молотильного барабана — 600 мм, (табл. 1), обумовлює збільшення площі сепарації молотильно-сепарувальних дек до 2,37 м2. Порівняно із комбайном СК-5 «Нива» (площа деки МСС – 0,90 м2), такий конструктивний хід дав змогу збільшити площу обмолоту та основної сепарації зерна фактично в 2,6 (!) раза, а в комплексі з іншими додатковими технічними рішеннями — підвищити продуктивність у 3,5 раза. Інтенсифікації сепарації залишків зерна на соломотрясі, поряд зі збільшенням кількості клавіш, каскадів та сепарувальної площі, сприяє також розміщення у зоні молотарки сепарувально-гальмівного барабана над останніми каскадами клавіш. Ефективність та якість його роботи особливо проявляється під час обмолочування зернових колосових культур із високою соломистістю (1:(1,3–1,5)) та за вмісту в соломі значної кількості зелених рослин бур’янів, які є характерними для дощового сезону збирання хлібів.
Переваги та недоліки барабанної системи обмолочування
У технологічному плані барабанна система обмолоту найадаптованіша для обмолочування зернових колосових культур. Режим та принцип виокремлення зерна із колоса (ударами бил барабана) забезпечують встановлену якість зерна: незначне його механічне пошкодження (дроблення), пропускну здатність — інтенсивність обмолочування в МСС та сепарацію через деку тільки до 80–85%. Комбайни із класичною барабанною системою обмолоту і клавішним соломотрясом мають пропускну здатність 7–9 кг/с (за допустимих втрат 1,5%) і продуктивність — до 14 т/год. За збільшення подавання хлібної маси (тобто продуктивності) клавішний соломотряс не може впоратись із навантаженням і не забезпечує встановлених параметрів відокремлення зерна від соломи, таким чином втрати стрімко зростають. Застосування кількох барабанів дає змогу інтенсифікувати процес обмолочування і сепарації зерна у системі обмолоту та водночас забезпечити виокремлення з отриманої технологічної маси у МСС аж до 90–95% зерна. Тобто у разі застосування у молотарці багатобарабанної МСС на соломотряс надходить 5–10% зерна. Це дає змогу технологічно розвантажити соломотряс, оскільки йому доводиться працювати з обмолоченою соломою, у складі якої є незначна кількість зерна. Внаслідок цього він має можливість працювати у режимі значно більшої продуктивності, тобто зі збільшеним обсягом подавання із МСС обмолоченої соломи. Молотарка з такою схемою обмолочування здатна у регламентованих за соломистістю умовах (1:(1,3–1,5)) забезпечити пропускну здатність 12–14 кг/с, а за зменшення соломистості технологічної культури — навіть на рівні 15 кг/с.
Роторна система обмолоту
Особливості конструкції та технологічного принципу роботи
Роторний комбайн — це не просто сьогоденна данина модним сучасним течіям у комбайнобудуванні. Його створення було продиктоване труднощами обмолочування культур, які не піддавалися барабанним комбайнам. Особливо відчутною ця потреба була для аграріїв на кукурудзяних просторах США. Тому комбайн такого типу першочергово створювали для обмолочування кукурудзи на зерно, оскільки саме роторний принцип обмолоту забезпечує щадний режим відокремлення зерна від стрижня качана та незначне його механічне пошкодження.
Зважаючи на тривалий монополізм у володінні правами на робочий орган такої молотарки — ротор, — донедавна «законодавчі» позиції у групі комбайнів роторного типу впевнено тримала компанія Case-IH. Інші комбайнобудівні фірми через відсутність прав на використання такого унікального робочого органа вимушено стояли осторонь виробництва роторних комбайнів в ролі пасивних статистів. Але часи змінюються, комбайнобудування стрімко ввірвалось у ХХІ ст., а разом із цим з’явились нові підходи, погляди і технічні рішення побудови роторної молотарки з аксіальним рухом технологічної маси в ній. І от у ХХІ ст. низка фірм, консервативних прихильників барабанної молотарки, зокрема John Deere, і відносно «молоді» та амбіційні: New Holland, Challenger, Massey Ferguson, Fendt, Deutz Fahr, Ростсільмаш — зробили явний прорив у створенні «своїх» конструкційних рішень, що дало змогу розширити свій арсенал власними «фірмовими» молотарками із роторною системою обмолочування.
Характерною технічною особливістю молотарок з роторною системою обмолоту є використання в їхній конструкції в якості робочих органів роторів — одного або двох. Відповідно до їхнього розміщення в технологічному просторі молотарки — вздовж (аксіальні) або впоперек (тангенціальні), роторні системи обмолочування класифікують за типами: одно- або двороторні аксіальні. Технологічною особливістю таких МСС є аксіальне подавання технологічної маси і подальший рух у роторній МСС (відносно роторів). У складі парку комбайнів України використовують, в основному, зернозбиральні комбайни з аксіально-однороторною системою обмолочування. Конструкційне виконання ротора істотно різниться із молотильним барабаном. Відповідно до технологічного призначення його перша частина (зона) захоплює та спрямовує рівномірний потік необмолоченої маси до зони обмолоту, друга — здійснює обмолочування та первинну (основну) сепарацію зерна. Третя частина ротора, що розміщена за молотильно-сепарувальною його складовою, є власне соломосепаратором пальцевого типу, що призначений для ефективної сепарації залишків зерна із подрібненої під час обмолочування соломи.
У передній, внутрішній, частині системи обмолоту змонтовано спіральні напрямні пластини. Під час обертання ротора ними рухаються молотильні била (які змонтовані на роторі) траєкторіями, що мають форму спіралей по всій довжині його передньої, молотильної, частини. Для технологічно надійного видалення подрібненої у процесі обмолочування соломи в нижній частині роторної МСС, протилежній приймальній зоні, розміщена ще одна система — вивантажувального бітера. Роторна система обмолочування у нижній своїй частині, відповідно до технологічно-функціонального призначення різних технологічних зон ротора, обладнана молотильно-сепарувальною та сепарувальною деками. До відмічених технологічних особливостей молотарки слід додати, що її технічні параметри, зокрема діаметр ротора (600–800 мм) і його довжина (2800–3560 мм), за відповідного енергозабезпечення націлені на досягнення продуктивності на рівні 24–28 т/год основного часу (табл. 2).
Досвід експлуатації засвідчив: роторний комбайн є найкращим технічним рішенням під час збирання кукурудзи на зерно, насінників трав і, особливо, вівса, розлоге суцвіття якого дуже «незручне» для якісного обмолочування барабанною МСС.
Тобто господарник, маючи у своєму арсеналі роторний комбайн, з успіхом може використовувати його для обмолочування значно більшої гами технологічних культур, тим самим збільшити його щорічне завантаження й економічну віддачу.
Досвід використання роторних комбайнів свідчить, що вони ефективно та високопродуктивно збирають у режимі прямого комбайнування цілу низку зернових колосових та інших технологічних культур: пшеницю, ячмінь, жито, тритикале, сою, соняшник, кукурудзу на зерно, насінники трав. Їхнє конструкційне виконання: наявність шнекової системи подавання неочищеного вороху від роторної МСС на решітний стан — дає змогу ефективно та продуктивно використовувати роторні комбайни для обчісування хлібної маси разом із обчісувальною жаткою. Адже особливістю роботи комбайна у цьому режимі є те, що через деки із роторної системи на струшувальну дошку сепарується маса зерна і полови, що майже втричі більша, ніж та, що подається із барабанної МСС за традиційного збирання хлібів.
Аналіз функціональної здатності роторної молотарки свідчить, що, залежно від умов роботи, допустимий рівень втрат за нею в 1,5% спостерігається за пропускної здатності хлібної маси на рівні 15–20 кг/с. Продуктивність у такому разі становить
36 т/год. Досвід інтенсивного використання в умовах України впродовж сезону збирання хлібів свідчить, що наробіток на один комбайн за зміну може досягати 250 т зерна, за сезон — до 20 тис. т, або 5 тис. га.
Збільшення річного навантаження комбайна дає змогу зменшити прямі експлуатаційні витрати, а це, своєю чергою, сприяє зменшенню собівартості 1 т зерна. Тому застосування роторних комбайнів завдяки їхній універсальності, високій технологічній надійності та продуктивності останніми роками набуває значного поширення.
Порівняно з барабанними комбайнами, роторний має більше енергозабезпечення (табл. 1, 2), що, насамперед, обумовлено більшою енергоємністю молотарки та інтенсивністю затрат енергії на отримання 1 т зерна. Це дало господарникам підставу вважати, що роторний комбайн споживає і більше пального — справді, так. Але, попри це, варто врахувати низку позитивних факторів, завдяки яким продуктивність роторного комбайна, порівняно з барабанним, зросла, що в кінцевому результаті дає змогу отримати питомі витрати пального (л/т) на рівні з його барабанним «побратимом».
Переваги роторної системи обмолочуванння
Ця система завдяки притаманному їй технологічному принципу обмолочування зерна більш універсальна, що дає змогу інтенсивно використовувати комбайн для комбайнування широкої гами технологічних культур та мати щорічне напрацювання на рівні трьох-чотирьох сезонних норм. «М’який» режим роботи — технологічні зазори в МСС становлять до 20 мм (проти 2–4 мм у барабанній МСС) — забезпечує щадний режим обмолочування зерна. Завдяки цьому відсоток мікротравмування зерна значно зменшується, що важливо для посівного матеріалу. Інтенсифікація процесів обмолоту і сепарації зерна у системі, завдяки збільшенню траєкторії руху хлібної маси і часу перебування технологічного вороху в МСС, забезпечує високий ступінь виокремлення зерна з отриманої технологічної маси та незначні втрати навіть за високої врожайності технологічної культури. Молотарка здатна забезпечити пропускну здатність на рівні 20 кг/с.
Комбінована (гібридна)
система обмолоту
Особливості конструкції та призначення її складових
Донедавна інтенсифікація технологічних процесів молотарки стосувалась тільки системи обмолочування. У процесі еволюції конструкції створено молотарку комбінованого (гібридного) типу, яка є продуктом технічного синтезу двох відомих і разом з тим складних технологічних систем — барабанної та роторної. Перша — вхідна (основна) тангенціальна барабанна молотильно-сепарувальна система, яка водночас із обмолочуванням проводить основну сепарацію зерна, відокремленого від технологічної маси. В її складі — конструкційно та функціонально різні барабани, один із яких виконує функцію обмолочування, інші — технологічно допоміжні: прискорювальний, відокремлювальний, спрямовуючий, або бітер. Функцію соломосепаратора грубого вороху, що виходить із МСС після обмолочування, виконує аксіально-роторна система у складі одного-двох роторів-соломосепараторів. Застосування такої системи спрямоване на заміщення клавішного соломотряса у складі молотарки і вирішення його недоліків. Такий тип молотарок з’явився в останнє десятиліття і використовується поки що в незначній кількості: в зернозбиральних комбайнах серії Lexion (480, 570, 580, 740-770), Tucano-470 (480) (Claas) і серій CTS та C (John Deere) (табл. 3).
Щоб об’єктивно оцінити продуктивність такої молотарки, достатньо оцінити можливості вхідної системи (барабанної), яка виконує функцію обмолочування та основної сепарації (до 90%) зерна, що надходить до неї. Решта — 10% зерна — разом із обмолоченою соломою спрямовується до системи роторних соломосепараторів. Це потужна сепарувальна система, але об’єктивно слід визнати, що фактично вона працює всього з 10% (!) зерна і забезпечує мінімальні втрати, які значно менші від регламентованих 1,5%. Здавалося б: втрати за молотаркою малі, щоб працювати у допустимому полі втрат (1,5%), тож можна (і доцільно) збільшити завантаження, тобто потік технологічної маси в молотильну систему, а вже такий її режим роботи зумовить збільшення завантаження роторів-соломосепараторів і зрештою — забезпечить збільшення продуктивності всього комбайна. В такому разі можна посилити технологічний режим роботи МСС, зокрема збільшити обсяг подавання хлібної маси на обмолочування. Такий потужний потік може бути посильним для МСС тільки за умови збільшення її вихідних зазорів. Однак практично це зробити неможливо, оскільки збільшення вихідних зазорів спричинить втрати зерна із соломою, які класифікуються як «недомолот у колосках». Роторні соломосепаратори наявного конструкційного виконання не призначені для дообмолочування колосків із зерном. Втрати від недомолоту зростають зі збільшенням робочої швидкості, а отже, це зумовлює потребу її зменшення і, відповідно, спричинює зниження продуктивності. За другого варіанта збільшення потоку маси через МСС — шляхом підвищення робочої швидкості — ми просто «заб’ємо» масою систему обмолоту.
Рекомендації щодо використання комбайнів з роторною системою обмолоту
Використання комбайнів із роторною системою обмолочування доцільне у потужних господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні зернових колосових культур та кукурудзи на зерно. Їхня врожайність, відповідно, має становити не менше ніж 60 і 90 ц/га, відповідно. Слід пам’ятати, що для ефективного завантаження такого продуктивного комбайна потрібно використовувати відповідні адаптери — широкозахватні жатки для прямого комбайнування зернових колосових культур, кукурудзи та соняшнику на зерно. Попри високу ціну сучасних роторних комбайнів, не варто економити на інших додаткових технічних системах, які спрямовані на зниження втоми комбайнера, підвищення ефективності використання робочої ширини захвату жатки, ефективності використання робочого часу зміни тощо. Зокрема, це стосується систем автоматичного водіння жатки по краях хлібостою та забезпечення прямолінійності руху. Як підтверджує практика, вони себе економічно виправдовують уже впродовж одного сезону їхнього використання у складі комбайна
Переваги і недоліки комбінованої системи обмолочування та рекомендації щодо її застосування
Роторні соломосепаратори якісно забезпечують виокремлення залишків зерна із грубого вороху технологічних культур із підвищеною вологістю та зі значною соломистістю (1: (1,3–1,5)). Тому використання комбайнів із комбінованою молотаркою ефективне на збиранні окремих соломистих сортів пшениці, жита, тритикале і за використання в умовах зони Полісся та північної частини лісостепової зони України, для яких характерна значна соломистість зазначених культур. Їхнє застосування, порівняно із барабанними комбайнами, значно ефективніше у більш ранні години робочої зміни, після дощу та у надвечір’я перед випаданням роси.
Як недолік слід констатувати, що енергоємність процесу, порівняно з барабанною системою обмолоту, у разі використання комбінованої системи обмолоту більша. Це призведе до незначного збільшення витрат пального (в тому числі питомих). Порівняно із соломотрясом, роторні соломосепаратори більш матеріаломісткі, мають значно більшу масу та складніший привід.
висновки
1У складі парку комбайнів України використовують комбайни із барабанною, роторною та комбінованою (гібридною) молотарками. Причому домінують комбайни з барабанною системою обмолоту, яка є найбільш універсальною для обмолочування різних технологічних культур.
2Ступінь функціональної досконалості молотарки та продуктивність комбайна визначає технологічна схема молотарки, зокрема: системи обмолоту та основної сепарації зерна, конструкційна досконалість робочих органів, ступінь інтенсифікації технологічних процесів. Комбайни із роторною системою обмолоту серед комбайнів з іншими типами відповідних систем мають найбільший ступінь інтенсифікації обмолочування і сепарації зерна і тому забезпечують найбільшу пропускну здатність.
3Комбайни із молотарками комбінованого типу поки що можна розглядати як один із варіантів початкових технічних рішень, які спрямовані на подальше збільшення продуктивності барабанної молотарки. Роторні соломосепаратори виконують функцію сепарації зерна із грубого вороху з високою якістю та інтенсивністю і як складова барабанної молотарки забезпечують певною мірою збільшення її продуктивності. А фактично продуктивність такого комбайна визначається пропускною здатністю барабанної системи обмолоту.