Шкідники і хвороби озимих зернових: поточна ситуація

Кліматичні умови зимово-весняного періоду сприяли добрій перезимівлі спеціалізованих шкідників зернових культур.

Хлібні жуки, попелиці, трипси та інші – повсюдно живитимуться у посівах, завдаватимуть пошкоджень рослинам. Загибель спеціалізованих та багатоїдних фітофагів за зимово-весняний період була незначною 5–19, макс. 40% (Харківська обл.), але подекуди зовсім  не відмічалася.

В місцях зимівлі виявляли в чисельності 0,1–1 екз/м² шкідливих клопів. З настанням теплої погоди (середньодобова температура 12ºС, оптимальна 20ºС) відбувся переліт клопів з місць зимівлі та заселення посівів озимих та ярих зернових. Осередкову шкідливість фітофаг може створювати майже у всіх  областях. У Степу та більшості областей Лісостепу посіви зернових колосових культур заселялись переважно клопом шкідливою черепашкою. Скрізь в інших регіонах, окрім шкідливої черепашки, ще поширеними є австрійський, маврський, гостроголовий інколи ягідний клопи. У першій декаді травня в крайових смугах озимини враховувалося 0,5–1, макс. 3 екз./м². Ними пошкоджено 1–5% рослин. У південних областях уже відмічено початок відкладання яєць фітофагом, а за сприятливих погодних умов в ІІ декаді почнеться відродження личинок клопів.

Вони будуть знижувати кількісні та якісні показники врожаю зернових. Спочатку шкодять перезимувалі клопи, призводячи до кількісних втрат врожаю. Пошкодження у період колосіння-наливу зерна утворюють повну чи часткову білоколосицю. В цей час за наявності 2 клопів (пшениця) чи 3–4 (ярий ячмінь) на 1 м²  посіви обробляють інсектицидами на основі діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлорпірифос, імідаклоприд+лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин+тіаметоксам та іншими, які будуть біологічно ефективні проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.

В подальшому в фенофази молочної, воскової стиглості зерна і включно до закінчення збору врожаю шкодять личинки ІІІ, ІV, V віків, а також клоп, що окрилилися, від чого навіть незначні домішки пошкодженого зерна (2–3%) здатні відчутно погіршувати технологічні, смакові, хлібопекарські якості пшениці.

Злакові попелиці (велика, звичайна, ячмінна) та трипси поширені в усіх агрокліматичних зонах країни. Різке коливання температур повітря в нічні години, приморозки, зливові дощі негативно впливали на поширення цих шкідників. На початок травня біля 6% рослин озимих зернових були заселені злаковими попелицями у центральних та південних областях. Загалом, чисельність їх зростає за помірно теплої та вологої погоди до червня. Оптимальною для розвитку попелиці є температура повітря 18–22°С та відносна вологість повітря 65–75%, але шкодять і при низьких позитивних температурах. Злакові попелиці висмоктують поживні речовини. Їх слина має токсичну дію, а виділення порушують фотосинтез та є живильним середовищем для сапрофітних мікроорганізмів. Все це пригнічує ріст і розвиток рослин. Найбільші втрати врожаю зерна від попелиць можливі за масового заселення посівів у ранні фази розвитку рослин. Пошкодження в більш пізні фази розвитку злаків призводять, головним чином, до щуплозерності та зменшення маси зерна. Значної шкоди злакові попелиці та трипси завдають у фазі формування молочної стиглості зерна, оскільки саме в цей час висока їх чисельність, вони небезпечні восени тим, що можуть бути переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур.

Минулого року в Степу та Лісостепу хлібні жуки за чисельності 0,5–2, осередково 5 (південні обл.) екз./м² заселили крайові смуги озимих посівів. Переважаючий вид жук-кузька, виїдає зерно в колосках і багато вибиває його з колосків. Фітофаг заселяє поля зернових переважно в червні, у південних областях - наприкінці травня. У посушливі роки жуки з’являються раніше і більш шкодочинні упродовж липня.

Оскільки хлібні жуки малорухливі, літають вони погано, то скупчуються з країв поля. Ефективними будуть крайові обробки через 2 тижні після заселення. Маючи дворічну генерацію, збільшення чисельності відмічають через два роки (після помірного за темперетурами і зволоженням літа).

Хвороби

У першій декаді травня спостерігалося прогресування хвороб озимих і ярих колосових культур, яке стримується захисними заходами через обприскування посівів фунгіцидами. У посівах озимих найбільшого поширення набули септоріоз, борошниста роса, якими на 5–39, макс. 70% обстежених площ уражено 2–10, осередково від 15 до 39% (Київська, Львівська, Херсонська обл.) рослин. Подекуди гельмінтоспоріозом, іншими плямистостями, бурою листковою іржею, кореневими гнилями (фузаріозна, гельмінтоспоріозна, церкоспорельозна) охоплено 1–6, макс. 10% рослин.

За умов теплої, дощової погоди в фенофазу колосіння – формування зерна, можна очікувати розвиток хвороб від помірного до сильного. Часті дощі та понижені температури повітря повсюди сприятимуть розвитку і поширенню бактеріозу та мікозному стіканню – чорноколосиці.

На початку молочної стиглості посіви озимих колосових культур доцільно оздоровити від септоріозу, гельмінтоспоріозу, фузаріозу та сажикових хвороб для запобігання хвороб колосу дозволеними інсектицидами.

Система захисту зернових колосових культур від шкідників і хвороб (Рекомендації Інституту захисту рослин НААНУ)

Комплексне поєднання організаційно-господарських, агротехнічних, селекційних, біологічних і хімічних заходів для регулювання фітосанітарного стану посівів на рівні, що забезпечує запобігання господарсько відчутних втрат урожаю зерна від шкідливих організмів і збереження його якості - важлива умова високої захисної спроможності системи.

Андрій Челомбітко, Ксенія Баннікова к.с.-г.н. департамент фітосанітарної безпеки, насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби, Світлана Михайленко к.с.-г.н., Інститут захисту рослин НААНУ