Спецможливості
Аналітика

Шкідники і хвороби озимих зернових: поточна ситуація

16.05.2019
1706
Шкідники і хвороби озимих зернових: поточна ситуація фото, ілюстрація

Кліматичні умови зимово-весняного періоду сприяли добрій перезимівлі спеціалізованих шкідників зернових культур.

Хлібні жуки, попелиці, трипси та інші – повсюдно живитимуться у посівах, завдаватимуть пошкоджень рослинам. Загибель спеціалізованих та багатоїдних фітофагів за зимово-весняний період була незначною 5–19, макс. 40% (Харківська обл.), але подекуди зовсім  не відмічалася.

В місцях зимівлі виявляли в чисельності 0,1–1 екз/м2шкідливих клопів. З настанням теплої погоди (середньодобова температура 12ºС, оптимальна 20ºС) відбувся переліт клопів з місць зимівлі та заселення посівів озимих та ярих зернових. Осередкову шкідливість фітофаг може створювати майже у всіх  областях. У Степу та більшості областей Лісостепу посіви зернових колосових культур заселялись переважно клопом шкідливою черепашкою. Скрізь в інших регіонах, окрім шкідливої черепашки, ще поширеними є австрійський, маврський, гостроголовий інколи ягідний клопи. У першій декаді травня в крайових смугах озимини враховувалося 0,5–1, макс. 3 екз./м2. Ними пошкоджено 1–5% рослин. У південних областях уже відмічено початок відкладання яєць фітофагом, а за сприятливих погодних умов в ІІ декаді почнеться відродження личинок клопів.

Вони будуть знижувати кількісні та якісні показники врожаю зернових. Спочатку шкодять перезимувалі клопи, призводячи до кількісних втрат врожаю. Пошкодження у період колосіння-наливу зерна утворюють повну чи часткову білоколосицю. В цей час за наявності 2 клопів (пшениця) чи 3–4 (ярий ячмінь) на 1 мпосіви обробляють інсектицидами на основі діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлорпірифос, імідаклоприд+лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин+тіаметоксам та іншими, які будуть біологічно ефективні проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.

В подальшому в фенофази молочної, воскової стиглості зерна і включно до закінчення збору врожаю шкодять личинки ІІІ, ІV, V віків, а також клоп, що окрилилися, від чого навіть незначні домішки пошкодженого зерна (2–3%) здатні відчутно погіршувати технологічні, смакові, хлібопекарські якості пшениці.

Злакові попелиці (велика, звичайна, ячмінна) та трипси поширені в усіх агрокліматичних зонах країни. Різке коливання температур повітря в нічні години, приморозки, зливові дощі негативно впливали на поширення цих шкідників. На початок травня біля 6% рослин озимих зернових були заселені злаковими попелицями у центральних та південних областях. Загалом, чисельність їх зростає за помірно теплої та вологої погоди до червня. Оптимальною для розвитку попелиці є температура повітря 18–22°С та відносна вологість повітря 65–75%, але шкодять і при низьких позитивних температурах. Злакові попелиці висмоктують поживні речовини. Їх слина має токсичну дію, а виділення порушують фотосинтез та є живильним середовищем для сапрофітних мікроорганізмів. Все це пригнічує ріст і розвиток рослин. Найбільші втрати врожаю зерна від попелиць можливі за масового заселення посівів у ранні фази розвитку рослин. Пошкодження в більш пізні фази розвитку злаків призводять, головним чином, до щуплозерності та зменшення маси зерна. Значної шкоди злакові попелиці та трипси завдають у фазі формування молочної стиглості зерна, оскільки саме в цей час висока їх чисельність, вони небезпечні восени тим, що можуть бути переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур.

Минулого року в Степу та Лісостепу хлібні жуки за чисельності 0,5–2, осередково 5 (південні обл.) екз./м2 заселили крайові смуги озимих посівів. Переважаючий вид жук-кузька, виїдає зерно в колосках і багато вибиває його з колосків. Фітофаг заселяє поля зернових переважно в червні, у південних областях - наприкінці травня. У посушливі роки жуки з’являються раніше і більш шкодочинні упродовж липня.

Оскільки хлібні жуки малорухливі, літають вони погано, то скупчуються з країв поля. Ефективними будуть крайові обробки через 2 тижні після заселення. Маючи дворічну генерацію, збільшення чисельності відмічають через два роки (після помірного за темперетурами і зволоженням літа).

 

Хвороби

У першій декаді травня спостерігалося прогресування хвороб озимих і ярих колосових культур, яке стримується захисними заходами через обприскування посівів фунгіцидами. У посівах озимих найбільшого поширення набули септоріоз, борошниста роса, якими на 5–39, макс. 70% обстежених площ уражено 2–10, осередково від 15 до 39% (Київська, Львівська, Херсонська обл.) рослин. Подекуди гельмінтоспоріозом, іншими плямистостями, бурою листковою іржею, кореневими гнилями (фузаріозна, гельмінтоспоріозна, церкоспорельозна) охоплено 1–6, макс. 10% рослин.

За умов теплої, дощової погоди в фенофазу колосіння – формування зерна, можна очікувати розвиток хвороб від помірного до сильного. Часті дощі та понижені температури повітря повсюди сприятимуть розвитку і поширенню бактеріозу та мікозному стіканню – чорноколосиці.

На початку молочної стиглості посіви озимих колосових культур доцільно оздоровити від септоріозу, гельмінтоспоріозу, фузаріозу та сажикових хвороб для запобігання хвороб колосу дозволеними інсектицидами.

 

Система захисту зернових колосових культур від шкідників і хвороб (Рекомендації Інституту захисту рослин НААНУ)

Комплексне поєднання організаційно-господарських, агротехнічних, селекційних, біологічних і хімічних заходів для регулювання фітосанітарного стану посівів на рівні, що забезпечує запобігання господарсько відчутних втрат урожаю зерна від шкідливих організмів і збереження його якості - важлива умова високої захисної спроможності системи.

Строк проведення заходу

 

Зона, шкідливі
організми та умови проведення заходу

(ЕПШ)

Зміст заходу, назви
та норми витрати
препаратів

кг, л/га, кг, л/т

календарний

фенологічний

 

Травень

 

Вихід у трубку (V–VІ етапи)

 

Повсюди, переважно західний Лісостеп, Полісся та Степ

Борошниста роса, бура листкова іржа, гельмін­тоспоріозні плямистості та ринхоспоріоз за інтенсивності ураження 1%, септоріоз листя та піренофороз — 3–5%, церкоспорельоз у разі появи хвороби, за умов достатнього зволоження і досягнення критичного початкового рівня ураження однією з комплексу або домінуючою в зоні хворобою. Оздоровлення рослин від супутніх хвороб забезпечується спектром захисної дії препаратів

Обприскування посівів абакус, мк.е., 1,25–1,75 л/га, абакус плюс, ке, 0,5–1 л/га, абсолют, кс 0,5 л/га, авіатор Хprо 225, ЕС, КЕ, 0,8–1 л/га, агрофлутріафол, кс, 0,3–0,5 л/га,  адексар плюс, к.е, 0,5–1,5 л/га, акула, КЕ, 0,8–1 л/га, аканто плюс 28, к.с., 0,5–0,75л/га, альбіт ТПС, т.п.с. 0,04 л/га, альфа –стандарт, 0,5 л/га, альто супер 330 ЕС к.е., 0,4–0,5 л/г, альто супер, к.е., 0,4–0,5 л/га, амістаром екстра, к.с., 0,5–0,75 л/га, амістаром тріо, к.е., 1 л/га, вареоном, к.е., 0,6–1 л/га, дерозалом, КС, 0,5 л/га та аналогами, дітаном М-45, ЗП, 2–3 л/га, джерелом, КС, 0,5 л/га, заміром, в.е., 0,75–1,5 л/га, імпактом, к.с., 0,5 л/га та аналогами, імпактом Т, к.с., 1 л/га, колосалем  про, МЕ, 0,3–0,4 л/га, міражем, к.е., 1 л/га, РЕКС ДУО, КЕ, 0,4–0,6 л/га, солігором, к.е., 0,9 л/га, тилтом, к.е., 0,5 л/га та аналогами, ті рексом, к.е., 0,5 л/га, фолікуром, ЕВ, 0,5–1 л/га та аналогами, фундазолом, з.п., 0,3–0,6 кг/га та аналогами, церкоштефом, к.с., 0,5 л/га, штефкором, КС, 0,5 л/га

Травень-червень

 

Кінець фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – колосіння (VІІ–VIII етапи)

 

Повсюди, переважно західний Лісостеп і Полісся та Степ на зрошенні

Вищезгадані хвороби листя за поновлення і наростання їх розвитку після проведення обробки посівів фунгіцидами в період ІV–VІ етапів органогенеза

Обприскування посівів проти хвороб листя тими фунгіцидами, що й на ІV–VІ етапах

 

—”—

 

Колосіння – цвітіння (VIIІ–ІХ етапи)

 

Хвороби колосся (фузаріоз, септоріоз, альтернаріоз) за умов теплої вологої, з частими дощами і тривалими росами погоди та ймовірного очікування їх розвитку

 

Обробка альто супер, к.е., 0,4–0,5 л/га, амістаром екстра голд, 0,5–0,75 л/га, абакусом, мк.е., 1,25–1,75 л/га, бампером супер, к.е., 0,8–1,2 л/га, джерелом, КС, 0,5 л/га, заміром, в.е., 0,75–1,5 л/га, імпактом Т, к.с., 1 л/га та аналогами, колосалем, КЕ, 1 л/га, рексом дуо, к.е. 0,6 л/га,  супрімом 400, ЕВ, 0,75–1,5 л/га, фолікуром, ВЕ, 1 л/га, фальконом, КЕ, 0,6 л/га, фортецею, к.е., 1 л/га  та аналогами, церкоштеф, к.с, 0,5 л/га, чемп ультра  DP, 0,1–0,2  л/га, штефкор, к.с., 0,5 л/га, штефозал, КС, 0,5 л/га, ютака, СЕ, 0,8-1 л/га та ін. дозволеними до використання

Червень

 

Формування – молочна стиглість зерна (ІХ–ХІ етапи)

 

Степ, східна й південна частина Лісостепу

Шкідлива черепашка – 2 і більше личинки на 1 м2 у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів 4–6, в насіннєвому ячмені 8–10 личинок, пшеничний трипс 40–50 екз. на колос, злакові попелиці 20–30 екз. на стебло

Обприскування посівів актарою, в.г., 0,1–0,14 кг/га, акцентом, к.е.,1,5 л/га, арриво, к.е., 0,2 л/га, альфагардом, к.е., 0,15 л/га, біммером, к.е., 1–1,5 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га, карателем, КЕ, 0,15 л/га, піринексом, КЕ, 1–1,2 л/га, піринексом супер, к.е. 0,4–1 л/га, протеусом, МД, 0,5–0,75 л/га, сумі - альфа, к.е., 0,2–0,25 л/га, фуфаноном, КЕ, 1,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1 л/га, фастаком, к.е., 0,1–0,15 л/га,   оперкотом, з.п., 0,15 кг/га. Фосфорорганічні препарати застосовувати у сумішах

Червень

 

 

Хлібні жуки – 3–8 екз./м2

 

Обприскування посівів актарою, к.с., 0,15 л/га, антижук профіт, з.п., 0,045–0,05 кг/га, карате зеоном, к.с., 0,2 л/га, карателем ЕС, КЕ, 0,2 л/га, оперкотом АКРО, к.с, 0,15 кг/га,  фостраном, к.е., 1,5 л/га, ф’юрі, в.е., 0,07 л/га та аналогами

Липень

 

Повна стиглість зерна (ХІІ етап)

 

Повсюди

Запобігання погіршенню якості зерна від шкідливої черепашки, фузаріозу та інших хвороб колоса

Першочергове і в стислі строки збирання прямим комбайнуванням урожаю сильних і цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів, а також посівів, заселених шкідливою черепашкою і уражених фузаріозом колоса та іншими хворобами

Липень-серпень

 

Післязбиральний період

 

Повсюди

Збереження якості зерна через створення несприятливих умов для перезараження і посилення ураженості зібраного врожаю фузаріозом, пліснявінням і бактеріальними хворобами

Очищення та просушування зерна в буртах на токах і в зерносховищах до вологості не вище 14%, розміщення його окремими партіями з однаковим ступенем ураженості фузаріозом

 

 

Андрій Челомбітко, Ксенія Баннікова к.с.-г.н. департамент фітосанітарної безпеки, насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби, Світлана Михайленко к.с.-г.н., Інститут захисту рослин НААНУ

 

Інтерв'ю
Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) – єдиний державний оператор зернового ринку України, лідер у сфері зберігання, переробки та експорту зернових і продуктів їх переробки. Про
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із

1
0