Еволюція протруювання. Що потрібно аграріям в 2019 році?
Аби восени отримати хороший врожай, перш за все потрібно піклуватися про зерно та його захист від хвороб та шкідників. Велику роль відіграє правильно вибраний протруйник. Розібратися з цим нам допоможуть експерти з компанії BASF.
Кліматичні зміни в Україні
Жодна галузь не залежить так сильно від погодних умов, як сільське господарство. Швидка зміна клімату та глобальне потепління створюють певні перестороги для задоволення потреб аграріїв. Вони призводять до підвищення ризиків в сільському господарстві та негативно відображаються на урожайності культур, серед яких, звичайно, і зернові. Але тим не менш, аграрії розділені в думках щодо реального впливу змін клімату на отримання врожаю. Чи це дійсно науково обґрунтовано? Тоді що робити з наслідками?
Зараз агрокомпанії виводять на ринок нові технології - гібридне насіння, виведене для захисту від засухи чи шкідників. Воно більш якісне та стійке до негативних наслідків зміни клімату.
З кожним роком в Україні збільшується об’єм посівів зернових. Наприклад, у 2014 році об’єм виробництва зернових склав 63,8 млн тонн, а в 2018 вже 67,6 млн тонн. Зараз Україна посідає 7 місце у світі серед виробників зернових. Але, на жаль, вчені не можуть спрогнозувати, що буде через 10 років.
Еволюція протруювання
Якщо заглибитись в історію створення протруйників, то можна побачити, що над покращенням посівів люди почали задумуватись ще у 15 сторіччі. Боротьба із сажкою спонукала людей до пошуку та створення засобів захисту рослин. Перше протруєння насіння хімічним препаратом чи, точніше, речовиною проти сажки пшениці описане ще в 1637 року.
Проблемою стало надто сильне зволоження зерна під час обробки за мокрим методом, який виник першим. Було неможливо проводити операцію з великими масами насіння, адже зерно не встигало як слід просохнути. Як потім дослідили, підвищена вологість після обробки мідним купоросом спричиняла повторне зараження зерна до посіву. Тому, для усунення наслідків почати додавати для обробки зерна вапнякове молоко. Його додавання спричиняло утворення нерозчинних сполук міді й істотно знижувало вологість.
Втім, використання вапнякового молока потребувало спеціального обладнання й робило обробку дорожчою, хоча й мало певне значення як перехідний етап від мокрого до напівсухого способу. Найвагоміші результати дала саліцилова кислота, але головною перешкодою до широкого впровадження цієї речовини стала висока вартість.
Вже у 1895 році для протруювання насіння зернових було використано формалін. Із застосуванням цієї речовини пов'язане й виникнення нового способу протруювання - напівсухого. За правилами, напівсухий спосіб полягає в нанесенні на поверхню насіння водних суспензій або розчинів протруйників із розрахунку 20-30 л/т з подальшим три- чотиригодинним морінням, провітрюванням і просушуванням. Як результат, застосування формаліну дало змогу повернутися до давнього методу, відомого з часів застосування морської води: зерно просто поливали речовиною.
Наступний вид протруєння, який виникнув в ХХ столітті, сухий. Цей підхід полягає в рівномірному нанесенні на поверхню насіння сухих порошкоподібних препаратів. Основний його недолік - низька біологічна ефективність через слабке прилипання протруйника до насінини й утримання на ній. Зараз для уникнення цієї проблеми використовують спеціальні речовини, що мають властивості прилипачів.
Сухий спосіб є найпростішим за виконанням. Тому і застосовують його вже понад сто років.
У другій половині ХХ сторіччя з'явився спосіб протруювання із зволоженням. Він полягає в нанесенні на поверхню насіння суспензій, розчинів або порошкоподібних протруйників з одночасним чи подальшим змочуванням водою в розрахунку 5-15 літрів на тонну насіння. Застосування цього методу дало змогу практично без зміни вологості зерна економніше використовувати хімічні препарати завдяки правильному дозуванню рідини (у виробничих умовах це легше, ніж для порошкоподібних препаратів), наносити одночасно з пестицидом макро- і мікродобрива, регулятори росту тощо.
Як обрати правильний протруйник
Виділяють три типи протруйників: препарати для боротьби з інфекціями, для боротьби зі шкідниками і комбіновані. До складу препарату може входити від однієї до двох-трьох і навіть чотирьох діючих речовин. Українським аграріям варто обирати препарати в залежності від своїх потреб та патогенів, з якими вони мають справу на полях. Деякі препарати при дефіциті вологи в посівному шарі ґрунту починають токсично діяти на проростки рослин і як результат - це призводить до зменшення схожості протруєного насіння, та зниження врожайності.
Засоби захисту рослин перш за все повинні проконтролювати хвороби, які знаходяться на поверхні ґрунту. Також варто звернути увагу на ті препарати, які можуть проконтролювати хвороби і всередині насіння та ті, які знаходяться в ґрунті. Протруйник – це комплексний захист насінини проти хвороб та шкідників. Ми розуміємо потребу аграріїв в рентабельному виробництві, адже це основа бізнесу. Саме тому BASF виводить на ринок лише ті препарати, які пройшли дослідження та ефективність яких була доведена на практиці.
Варто звернути увагу і на технологію протруєння. Сучасні установки для протруювання придатні для обробки великих кількостей посівного матеріалу. Якщо для сухого протруювання придатні досить прості барабанні або шнекові протруювачі, то рідкі препарати вимагають використання більш досконалої техніки.
Також, варто правильно провести оцінку якості обробки насіння. Повнота протруювання насіннєвого матеріалу повинна бути чітко витримана - не менше 80% і не більше 120%, так як менша повнота протруювання не буде забезпечувати необхідний захисний ефект, а підвищений вміст препарату на насінні може призвести до негативних наслідків.
Нові тенденції в сфері протруйників в Україні
Останні роки популярності набирає фунгіцидно-інсектицидне протруювання насіння. Такі протруйники користуються популярністю, адже забезпечують подвійний захист, що забезпечує контроль не лише хвороб насіння, але й захищає від шкідників. Окрім того, протруйник мусить враховувати цілий спектр хвороб, який відповідає даному агроценозу.
За нашими дослідженнями у сегменті фунгіцидного протруювання лідерами є: озима пшениця, соя та озимий ячмінь. У сегменті інсектицидного протруювання лідерами є соняшник, кукурудза та озима пшениця. А в сегменті фунгіцидно-інсектицидного протруювання перші місця займають озима пшениця, кукурудза та соя.
Лабораторії компанії BASF постійно працюють над розробкою нових формуляцій та вдосконалюють існуючі, аби задовольнити потреби фермерів. В 2018 році найпоширенішими хворобами насіння були: сажкові хвороби, кореневі гнилі, снігова пліснява, тифульоз та септоріоз. Комплекс комах, які завдавали шкоди минулого року, настільки широкий, що передбачити захист від всіх здається неможливим. Це і ґрунтові шкідники (дротяники, хлібні туруни, хрущі), і приховано-живучі шкідники (злакові мухи, стеблова хлібна блішка), і сисні шкідники (попелиці, цикадки, трипси).
Що пропонує BASF для вирішення проблеми
BASF намагається задовольнити потреби клієнтів, тому вивів цього року на ринок новий препарат — «Кінто Плюс» для зернових. Цей препарат має високий рівень селективності та ефективний захист від широкого спектру хвороб. Варто зазначити, що він не має ретардантного впливу на проросток. Завдяки складовій ксеміуму, препарат підвищує стійкість рослин до перепадів температури і нестачі вологи а також покращує показники енергії проростання і польової схожості насіння. У 2018 році проводили дослідження препарату у агроцентрах і вже у 2019 аграрії можуть випробувати його на своїх полях.
Діючими речовинами у препараті є флуксапіроксад, тритіконазол та флудіоксоніл. У комплексі вони контролюють насіннєві та ґрунтові інфекції, а також листкові хвороби на початкових етапах.
Рекомендації для отримання найкращого результату при використанні протруйників
До захисту рослин потрібно підходити комплексно, тому крім використання правильної техніки, дотримання часових рамок посівної, потрібно звертати увагу і на використання якісних ЗЗР. Використовуючи будь-які препарати важливо дотримуватись чітких інструкцій, рекомендованих компанією-виробником. Слід пам’ятати, що ефективність засобу захисту рослин залежить від багатьох факторів, серед яких, основними є: норма витрати , час застосування, кратність обробок та ін.