Спецможливості
Технології

Сергій Прунцев: “Зробимо 2009 рік роком боротьби з підробками!”

04.02.2009
610
Сергій Прунцев: “Зробимо 2009 рік роком боротьби з підробками!” фото, ілюстрація

“Пропозиція” зустрілася з начальником відділу пестицидів та агрохімікатів Департаменту екологічної безпеки Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Сергієм Прунцевим. Наша розмова — про здобутки 2008-го й плани на 2009 рік.

“Пропозиція” зустрілася з начальником відділу пестицидів та агрохімікатів Департаменту екологічної безпеки Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Сергієм Прунцевим. Наша розмова —про здобутки 2008-го й плани на 2009 рік.

Слово “криза” нині, певно, найпопулярніше в нашій країні. Втім, у відділі пестицидів та агрохімікатів Департаменту екологічної безпеки Міністерства охорони навколишнього природного середовища просто не мають часу перейматися песимістичними настроями. Адже роботи в цій царині, попри вагомі здобутки року, що минув, чималенько. Начальник відділу Сергій Прунцев переконаний: колективу відділу до снаги розв’язання найскладніших завдань, а вони пов’язані як з інтеграцією України в сучасний глобалізований світ, так і з турботою про якість харчових продуктів і, відповідно, здоров’я нації.
“Пропозиція”: “Що ж, підіб’ємо підсумки 2008 року. Чи вдалося виконати заплановане?”
С. Прунцев: “Ми зустрічалися з “Пропозицією” восени 2007-го та обговорювали плани на 2008 рік. Те, що запланували, ми не лише виконали, а й перевиконали як у частині підготовки правових актів, так і в організаційних питаннях і намагаємося далі рухатися в цьому напрямі. Ще наприкінці 2007 року ми внесли зміни до Постанови КабМіну від 04.03.1996 №295, якими було передбачено заходи, що їх належало вжити Україні для виконання плану дій щодо вступу в СОТ. Ми цю роботу провели, й 21 листопада 2007 року вийшла Постанова №1328, якою внесено відповідні зміни. Ми стали демократичніші, відкритіші для діалогу й спілкування. Зокрема, ми передбачили, що Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів сьогодні ведуть в електронному вигляді й розміщують на веб-сайті Міністерства охорони навколишнього природного середовища, чого не було досі. Відтак, починаючи з 1 січня 2008 року, на міністерському сайті працює окремий розділ “Державні випробування і державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів”, на якому й міститься, власне, Державний реєстр і доповнення до нього. Інформацію, яка надходить у Реєстр, ретельно перевіряють, щоб не було помилок ані в торговельній назві, ані в назві діючої речовини, ані в переліку культур, на яких дозволено використання того чи іншого препарату. І тільки після цього відповідна інформація з’являється в Інтернеті. І на сьогодні цей розділ сайту міністерства вельми популярний серед відвідувачів. Ми вважаємо, що це невеличкий, але крок уперед, крок назустріч сільгосптоваровиробнику. Нині в Україні переважна більшість аграріїв має доступ до Інтернету. Тому сільгосптоваровиробник у будь-який момент може пересвідчитися, чи ніхто його не обдурює, пропонуючи незареєстрований на наявній у нього культурі препарат. У 2008 році ми внесли зміни до Постанови КабМіну №288, яка регламентує порядок надання дозволу на ввезення в Україну незареєстрованих препаратів для державних випробувань і наукових досліджень. І працюємо в цьому напрямі й далі. Чому? Провівши певний аналіз, ми побачили, що протягом останніх двох років компанії, які були включені до плану державних випробувань зі своїми препаратами, отримали, відповідно, в 2007 році 29 дозволів, у 2006 — трохи більше 30 дозволів на ввезення незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів. Якщо ми відкриємо перелік, то побачи-
мо: щороку реєструється понад 300 торговельних назв. Виникає питання, як же, власне, проводили державні випробування? Як інститути могли дати потрібні звіти та рекомендації для державної реєстрації? Якщо компанія не отримувала дозволу на ввезення препаратів для державних випробувань, то або вона його взагалі не завозила, або завозила не в порядку, встановленому чинним законодавством України, тобто з порушенням не лише вимог у сфері застосування пестицидів і агрохімікатів, а й у митній, податковій сферах тощо. Отже, питання: чому склалася така ситуація, що одні компанії з року в рік ці дозволи отримують, а інші не беруть їх фактично ніколи, але мають реєстрацію? На сьогодні, поставивши питання перед інститутами на початку року про необхідність дотримання даних вимог і довівши ці вимоги до компаній, які проводять державні випробування, а також внісши зміни до зазначеної Постанови КабМіну, ми привели Порядок у повну відповідність до Закону України про пестициди та агрохімікати й домоглися того, що в 2008 році одержано 79 дозволів на завезення незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів для державних випробувань і державної реєстрації. Ми поставили питання так, що відсутність дозволу на завезення зразків є фактично порушенням порядку державних випробувань і державної реєстрації, що дає нам змогу відмовити в державній реєстрації будь-якого препарату. Казати про те, що 100% компаній, які проводять державні випробування, мають дозволи, було б перебільшенням. Є певний відсоток компаній, які, на жаль, не отримували його. Тому до цих компаній, враховуючи, що до їхнього відома було доведено зміни та норми чинного порядку, вживатимемо ті заходи, які передбачено чинним законодавством України”.
“Пропозиція”: “А чи відбуваються зміни в переліку установ, що здійснюють державні випробування?”
С. Прунцев: “Ми разом з Українською академією аграрних наук шліфуємо перелік установ. Двічі впродовж 2008 року вносили зміни в нього. Можливо, зміни незначні, але, на нашу думку, доволі істотні. Ми дослухаємося до УААН, НАН України, АМН, враховуємо, зазвичай, їхні пропозиції щодо інститутів і науково-дослідних установ і намагаємося тісно співпрацювати. Ще хочу наголосити: занепокоєння щодо того, що Перелік є немаленьким, слушні. Якщо подивитися на нього уважніше, то ми побачимо, що чимало препаратів перебуває на експериментальній реєстрації протягом чотирьох-п’яти років, що є недоцільним відповідно до вимог чинного порядку державних випробувань і державної реєстрації, яким передбачено, що експериментальна реєстрація може тривати протягом двох років, а за об’єктивних умов (тобто якщо певні дослідження не можуть бути зроблені вчасно) термін можна подовжити ще на рік. Цього принципу, на жаль, не було дотримано в попередні роки. Ми чітко поставили питання й довели його до всіх компаній — учасниць ринку пестицидів і агрохімікатів Україні: не можна порушувати вимоги чинного законодавства. Або всі працюють в одному правовому полі, або хтось працює, а хтось має йти. Завдяки цьому кількість препаратів має перерости в якість. А процес цей, на нашу думку, вже трохи затягнувся”.
“Пропозиція”: “Україна інтегрується до різноманітних світових і європейських структур. Як це позначається на роботі у сфері захисту рослин?”

Сергій Прунцев

С. Прунцев: “На сьогодні разом із високоефективними препаративними формами використовують і такі, що є вже справжніми “ветеранами”. Зазвичай, діючі речовини, які є основою таких препаратів, заборонені або обмежені у використанні в європейських країнах. Ця тенденція наявна здебільшого в країнах — членах СОТ. Україна в 2008 році приєдналася до СОТ. На нашу думку, потрібно чітко розуміти, що якість препарату й дотримання регламентів застосування є запорукою стабільного розвитку сільського господарства України в частині дотримання вимог тих країн ЄС, які є потенційними імпортерами сільськогосподарської продукції українського виробництва й висувають дуже жорсткі вимоги щодо недопущення наявності залишкових кількостей тих чи інших препаратів у харчових продуктах і продовольчій сировині. Враховуючи те, що ми стали на шлях цивілізованої торгівлі за принципами СОТ, маємо на це зважати. Ми повинні розуміти: якщо бодай в одній партії сільгосппродукції з України буде знайдено залишкові кількості препарату, забороненого для використання в ЄС, то для України може постати проблема експорту не лише цієї партії, а взагалі експорту як такого. Цей аспект є дуже істотним, адже можна виробити продукцію, попередньо не оцінивши можливості її експорту та якісні показники й, зрештою, залишитися з цією продукцією сам на сам, не реалізувавши її та не отримавши запланованого прибутку. Крім того, ми однозначно маємо враховувати екологічний і токсиколого-гігієнічний аспект, тобто вплив на довкілля й небезпеку для здоров’я й життя. Про це потрібно говорити в контексті нецільового використання даних препаратів і недотримання регламентів під час їхнього використання. Але, на жаль, на сьогодні ми маємо такі випадки, а вони можуть призвести до незворотних негативних наслідків для населення й довкілля. Звісно, ніхто не каже, що від застарілих речовин слід відмовитися одразу, але поступово вони мають бути виведені з обігу. А за цей час на ринку мають з’явитися нові препарати”.
“Пропозиція”: “А чи вистачить нових препаратів для захисту посівів, адже Інтернет переповнений інформацією про те, що провідні концерни — виробники засобів захисту рослин — мінімізують наукові дослідження, скорочують персонал?”
С. Прунцев: “На сьогодні в Україні не може постати проблема з кількістю препаратів. Натомість може постати лише одна проблема: брак коштів у сільгоспвиробника для закупівлі засобів захисту рослин у потрібній кількості. Ми бачимо, що сьогодні на ринку з’являються препарати значно безпечніші, які можуть замінити й той самий карбофуран, і карбосульфан, й інші діючі речовини. Відповідно, термін реєстрації препаратів на основі діючих речовин, заборонених або обмежених для використання в країнах ЄС, не слід подовжувати після дати, коли він збігає (приміром, до 01.01.2011)”.
“Пропозиція”: “Серед операторів ринку ЗЗР панують побоювання, що ринок підробних засобів захисту рослин, особливо в сегменті дрібного фасування, на жаль, дедалі зростатиме…”
С. Прунцев: “Ми підготували чергові зміни до Постанови КабМіну № 295. Ми переконані в тому, що препарати, які не рекомендовані інститутами, що проводять державні випробування, а також експертними групами й, власне, науково-експертною радою для постійної реєстрації, не можуть використовуватися для роздрібного продажу населенню. Ще раз наголошу: по закінченні дворічного терміну експериментальної реєстрації реєстрація може бути подовжена ще на рік, тобто максимально через три роки препарат має одержати постійну реєстрацію. Якщо його не переводять на постійну реєстрацію, значить, із цим препаратом щось не те. То навіщо нам потрібний тоді такий препарат? Сподіваємося, що зміни, які ми підготували, буде внесено на розгляд у 2009 році. Потрібно однозначно врахувати те, що Україна є членом Роттердамської конвенції. Роттердамська конвенція має доповнення ІІІ до Переліку пестицидів, пестицидних сполук і хімічних речовин, які обмежуються для використання в рамках дії Роттердамської конвенції. Приблизно половину з цього додатка в Україні заборонено або їх не використовують, але є й такі речовини, які не заборонено і їх використовують”.
“Пропозиція”: “Заголовки про кадрову кризу й водночас про безробіття нині межують у періодиці. Чи відчуває кадровий або будь-який інший голод ваш відділ?”
С. Прунцев: “На сьогодні все потрібне для стабільної спокійної роботи в нас є, аби лише не забракло сил і здоров’я робити те, що ми маємо робити. Ми готові працювати на поліпшення ситуації на ринку ЗЗР в Україні, забезпечення аграріїв якіснішими засобами захисту рослин, безпечними для здоров’я людей і довкілля”.
“Пропозиція”: “Які ваші прогнози щодо розвитку ринку засобів захисту рослин на 2009 рік?”
С. Прунцев: “Прогнози — річ невдячна. Можу сказати, що ми ведемо розмову з компаніями щодо того, що їм слід піти на скорочення кількості торговельних назв, у багатьох компаній є кілька назв препаратів із однією діючою речовиною. Ми розуміємо, навіщо це робиться, але, на нашу думку, це неправильно, це — орієнтація лише на миттєвий заробіток, а не на стратегічне завоювання ринку. 2009 рік буде певною мірою вирішальним. Сільгосптоваровиробник, не маючи змоги платити завеликі кошти в умовах кризи, думатиме над вибором тих чи інших ЗЗР прискіпливіше, ніж дотепер, і дасть відповідь, хто залишиться на ринку, а хто — ні. Спрогнозувати, як реагуватиме ринок на фінансову кризу в 2009 році, практично неможливо. Підкреслю лише, що аграрій матиме у році, що настав, виключне право нав’язати свої правила гри на ринку. Сподіваюся, інші міністерства, відомства, компанії — виробники ЗЗР, сільгосптоваровиробники підтримають ідею визнати 2009 рік, кожен на своєму мікрорівні, роком боротьби з підробками, з нелегальними засобами захисту рослин задля підвищення якості сільгосппродукції. Зичу читачам “Пропозиції” міцного здоров’я, удачі, натхнення, всього найкращого в новому році, витримати всі негаразди, бути патріотами своєї країни!”

Олексій Рижков

Інтерв'ю
Останніми роками різко почастішали нотифікації на українське зерно — скарги від іноземних покупців на наявність у ньому карантинних організмів. Фахівці стверджують, що таку ціну Україна платить за існуючу схему поборів з експортерів, які... Подробнее
Трохи історії… SDHI — це новітній клас фунгіцидів (інгібіторів сукцинатдегідрогенази), що належать відповідно до FRAC до групи 7. Препарати цього класу фунгіцидів почали з'являтися на ринку в кінці 1960-х років. Однак більш сучасні SDHI,... Подробнее

1
0