Спецможливості
Архів

Як в “Асканійському” молоко виробляють

05.02.2009
476
Як в “Асканійському”  молоко виробляють фото, ілюстрація

Колишній радгосп Каховського району Херсонської області став державним дослідним господарством “Асканійське” ще 1991 року. Нині в господарстві вирощують зернові й зернобобові, технічні та олійні культури, розводять племінну молочну й м’ясну худобу, племінних овець та свиней. Автори діляться досвідом підприємства з ефективного ведення молочного скотарства.

 

Колишній радгосп Каховського району Херсонської області став державним дослідним господарством “Асканійське” ще 1991 року. Нині в господарстві вирощують зернові й зернобобові, технічні та олійні культури, розводять племінну молочну й м’ясну худобу, племінних овець та свиней. Автори діляться досвідом підприємства з ефективного ведення молочного скотарства.

Під сільськогосподарськими угіддями в “Асканійському” зайнято 9220 га, з них 1370 га — орендовані землі. У їхній структурі рілля становить 97,8 та пасовища — 2,2%. Значна частка зрошувальних земель — 4974 га , або 55% площі ріллі.
У господарстві за рік у середньому виробляють понад 9,6 тис. т зерна, в т. ч. 1,6 тис. т кукурудзи, 2,5 тис. т сої, 650 т насіння соняшнику, 910 т ріпаку озимого, понад 2,7 тис. т молока та реалізують на забій 225 т худоби всіх видів у живій масі, в т. ч. 160 т великої рогатої худоби, або 71% загальної реалізації.
За п’ять останніх років (2002–2007) молочна продуктивність дійної череди корів підвищилась на 1665 кг, або на 41,6%. Рентабельність молока становить у середньому 68%. Торік від реалізації молока одержали 2152 тис. грн чистого прибутку, або в середньому по 4,3 тис. грн від кожної корови, наявної на початок року. Питома вага виручки від реалізації молока за 2007 рік становить близько 68% загальної виручки від реалізації всієї продукції тваринництва. Чисельність поголів’я молочних корів зростає, відповідно, збільшується й виробництво молока. За прогнозами спеціалістів, у 2008 році очікується довести чисельність молочних корів до 550 голів, валове виробництво молока — до 3000 т та надоїти в середньому від кожної корови не менше 6000 кг молока.
Кормовиробництво в господарстві виділено в окрему самостійну галузь. У структурі посівних площ кормові культури становлять приблизно чверть. Сіють переважно багаторічні трави (понад 60%), кукурудзу на силос і зелений корм (близько 20%), а також однорічні трави — понад 20 відсотків.
Середня врожайність зернових з 1 га за останні три роки (2005–2007) становила 41,6 ц, сіна багаторічних трав — 33,3 та зеленої маси з них — 128, зеленої маси однорічних трав — 87, кукурудзи на силос і зелений корм — 147 та кормових баштанних близько 52 центнерів.
Постійну увагу тут приділяють розробці та використанню зеленого конвеєра, розрахованого на забезпечення худоби зеленою масою з ранньої весни до пізньої осені. Значно розширився асортимент кормових культур з обов’язковим уведенням в зелений конвеєр гірчиці білої та суданської трави. Тут широко використовують поукісні та пожнивні посіви кормових культур.
Завдяки раціональній структурі посівних та впровадженню прогресивних технологій кормовиробництва, молочне й м’ясне скотарство та вівчарство повністю забезпечено грубими й соковитими кормами високої якості власного виробництва.
Створення міцної та стабільної кормової бази (в середньому в господарстві одержують 41–43 ц к. о. з одного гектара сіяних кормових культур, крім 2007 року, тоді одержали тільки 32,7 ц к. о.). стало основним і вирішальним чинником досягнення господарством досить високих показників розвитку.
Слід зазначити, що важливу роль у відносно невисокій собівартості реалізованого молока відіграє те, що на підприємстві за мінімальних затрат вирощують практично стабільні врожаї основних кормових культур. Так, у 2005 році собівартість 1 ц силосу становила 6,80 грн, відповідно, 1 ц сінажу — 2,85 грн, сіна багаторічних трав — 9,16 і зеленої маси з них — 3,10, зеленої маси однорічних трав — 3,25, кукурудзи на силос та зелений корм — 4,69, кормових баштанних — 8,20 та зернофуражу власного виробництва — 34,4 грн; у 2006 році, відповідно — 6,03; 9,44; 6,97; 3,79; 4,80; 7,07; 13,5; 31,97 грн, у 2007 році — 12,38; 12,32; 20,74; 6,06; 9,88; 8,29; та зернофуражу власного виробництва — 62,13 гривні.
Підвищенню ефективності ведення галузі молочного скотарства значною мірою сприяла цілеспрямована селекційно-племінна робота. Згідно з наказом Мінагрополітики України та УААН, ДП ДГ “Асканійське” одержало статус племзаводу з розведення великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи.
Початковим етапом формування високопродуктивного молочного стада слід вважати 1988 рік. Відтоді для підвищення молочної продуктивності та поліпшення технологічних якостей маточне поголів’я почали осіменяти сім’ям бугаїв голштинської чорно-рябої породи німецької селекції. Завдяки цілеспрямованому підбору бугаїв зазначеної породи та відбору тварин бажаного типу, за вказаний період у господарстві створено високопродуктивне стадо корів.
За матеріалами бонітування 2007 року, 48% маточного поголів’я, в т. ч. і корови, зараховано до чистопородних української чорно-рябої молочної порід; 43% поголів’я корів — до класів еліта-рекорд та еліта. Для осіменіння корів та телиць у господарстві використовували сім’я високопродуктивних бугаїв-плідників чорно-рябої голштинської породи Мінімо №392492, Ботана №”390359, Мантена №344222859, Полярстена № 342347941 та інших, перевірених за якістю нащадків з продуктивністю їхніх матерів 9,9–10,6 тис. кг, із вмістом жиру 4,1–4,8 % та білка — 3,3–3,4 відсотка.
Нині на фермах утримують 1370 голів ВРХ, в тому числі 510 корів української чорно-рябої молочної породи.
Господарство працює згідно з “Планом селекційно-племінної роботи зі стадом ВРХ ДП ДГ “Асканійське” Каховського району Херсонської області на період 2005–2010 рр.”, що його підготував Інститут тваринництва степових районів “Асканія-Нова”.
Значну увагу в господарстві приділяють вирощуванню власних ремонтних телиць від високопродуктивних корів. З першого дня народження їх протягом семи днів утримують у родильному відділенні біля корови, потім групами по шість-десять голів переводять у телятник-профілакторій, а через три місяці в інше приміщення і формують групи по 50–60 голів.
Сухостійних корів переводять у родильне відділення за сім-десять діб до розтелення, а нетелей — за місяць до їхнього розтелення.
Середньодобові прирости живої маси ремонтних телиць усіх вагових груп за останні три роки (2005–2007) становлять у середньому лише 520 г. Під час вирощування ремонтним телицям забезпечено збалансований за поживністю раціон годівлі. Перше осіменіння практикують, в основному, в 21–22-місячному віці середньою живою масою 380–390 кілограмів.
Працюють над роздоюванням корів (в основному, групове роздоювання). За 2007 рік до надоїв 5 тис. кг роздоєно 121 голову корів (24%), відповідно, до 5–6  — 190 (38%), до 6–7 — 96 (19%) та понад 7 тис. кг молока — 22 гол., або 4,4%. Кращих результатів у 2007 році серед майстрів машинного доїння корів досягла оператор Л. М. Новак, яка надоїла в середньому на корову-первістку по 6542 кг молока.
Тваринам усіх вікових груп постійно згодовують білково-мінерально-вітамінні добавки та премікси за нормами відповідно до віку та фізіологічного стану.
У господарстві послуговуються традиційною стійлово-табірною технологією безприв’язного й прив’язного утримання худоби. Дійну череду розміщено на двох молочних фермах: у с. Тавричанка (центральна садиба) та в с. Солідарне, що за два кілометри від центральної садиби.
На молочній фермі №1 (с. Тавричанка), де утримують 310 гол. корів, упроваджено однозмінну організацію праці з дворазовим доїнням корів на доїльній установці “Ялинка” вітчизняного виробництва. Корми всіх видів завозять у приміщення кормороздавачем, яким змішують грубі, соковиті та концентровані корми в одну кормосуміш і роздають на кормові столи. Гній прибирають дельта-скреперами з подальшим вивезенням його у гноєзбірник. Напувають тварин із групових напувалок.
На молочній фермі №2 (с. Солідарне) утримують 200 гол. корів. Тут у зимово-стійловий період корів доять у молокопровід тричі на добу, а влітку — в літньому таборі на доїльній установці УДС – теж тричі на добу із використанням пасовищ. Завезення та роздавання грубих і соковитих кормів здійснюють кормороздавачем КТУ-10А, а водонапування — за допомогою індивідуальних напувалок (у корівниках), у літній період — з групових корит. Гній прибирають гноєвими транспортерами ТСН-3Б.
На кінець поточного року тваринники й спеціалісти планують збільшити чисельність молочних корів на 50 голів (10%), валове виробництво молока довести до 3 тис. т та надоїти в середньому на корову не менше 6000 кг молока. Водночас поліпшити вирощування ремонтних телиць, починаючи з молочного періоду, щоб у наступні роки підвищити середньодобові прирости живої маси до 650–700 г. Крім того, ставиться завдання, починаючи з 2009 року, щорічно реалізовувати не менше 20–25 голів племінного молодняку ВРХ.

Д. Микитюк,
канд. с.-г. наук,
В. Найдьонова,
директор ДП ДГ “Асканійське”, заслужений працівник сільського господарства України
М. Геймор,

учений зоотехнік

Advertisement

Інтерв'ю
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як
координатор проекту "Купуймо разом!" Томаш Будзяк
Сільське господарство відноситься до тих галузей, де об'єднання може принести до значного підвищення конкурентноздатності. За ініціативи найбільшої в Польщі гастрономічної закупівельної групи Horeca GGZ в Україні буде створена вітчизняна... Подробнее

1
0