Спецможливості
Техніка та обладнання

Секрети продуктивності комбайна

19.07.2013
1540
Секрети  продуктивності  комбайна фото, ілюстрація

Неправильне налаштування комбайна під час експлуатації зумовлює не тільки зменшення врожайності, а й зниження продуктивності. Сьогодні, в час «холдингізації», аграрії все більше використовують зернозбиральні комбайни високої продуктивності. Але, як правило, на практиці не досягають показників, зазначених виробником даної зернозбиральної техніки.

Неправильне налаштування комбайна під час експлуатації зумовлює не тільки зменшення врожайності, а й зниження продуктивності. Сьогодні, в час «холдингізації», аграрії все більше використовують зернозбиральні комбайни високої продуктивності. Але, як правило, на практиці не досягають показників, зазначених виробником даної зернозбиральної техніки.

А. Сухина
a.sukhina@univest-media.com

На це можна не звертати уваги за умови, якби ми платили лише за матеріал, з якого виготовлено цю техніку. В нашому разі, купуючи комбайн, ми платимо за його продуктивність (зокрема, під час купівлі трактора ми платимо за кінські сили). Так чому ж ми не можемо отримати продуктивність, за яку вже заплатили? Все більше й більше сільгоспвиробників намагаються найти відповідь на це питання де тільки можна. Саме відповідям на такі питання був присвячений семінар із зернозбиральної техніки, який відбувся напередодні жнив (30 травня) на базі Німецького аграрного центру. На семінарі були присутні керівники господарств, агрономи, механізатори. Що дають ті курси і семінари, скажете ви, — так, «послухав і забув». Здебільшого так і відбувається, проте це — не про семінари, які проходять на базі Німецького аграрного центру.
Найголовніше під час вивчення будь-чого — це теорія, підкріплена практикою. Саме на такому принципі грунтувалася організація даного семінару. На семінарі були присутні керівники, агрономи, звичайні механізатори, позаяк саме вони відповідають за злагодженість усіх виробничих ланок у господарстві (звісно, кожен — відповідно до своїх функцій), що в кінцевому результаті забезпечує вчасне збирання зернових. Саме питанням якісної підготовки техніки до збиральних робіт і було присвячено навчальний семінар. Учасники заходу мали змогу переконатися у важливості серйозного підходу до цього питання, оскільки їм наочно було продемонстровано, до чого може призвести несвоєчасна заміна спрацьованих вузлів і деталей. Така різноманітність професійного статусу відвідувачів запланована спеціально: практична демонстрація роботи техніки мала промовисто довести всім учасникам важливість своєчасної заміни спрацьованих деталей і неприпустимість господарювання за принципом  «воно ще сезон пропрацює».
Насамперед — жатка
Жатка — перший механізм, який розпочинає процес обмолочування зернових, і саме вона значною мірою «задає тон» збиральним роботам. Отже, від її правильного вибору і налаштування залежить якість обмолочування. Тож де ми втрачаємо продуктивність?
Усі подальші процеси, що відбуваються в комбайновій системі в перебігу збирання врожаю, прямо залежать від налаштувань жатки та її роботи. Тому майстерність і вправність комбайнера полягає в тому, щоб він налаштував її на рівномірне подавання скошеної маси в молотильний апарат. Коли в нас нова жатка, то це дуже добре, але коли жатка пропрацювала вже декілька сезонів — не завжди вдається працювати продуктивно. Розглянемо основні моменти, на які слід звернути особливу увагу. Як і вся техніка, жатка має деталі, які треба постійно тримати в полі зору в процесі роботи.
Перш за все, потрібно значну увагу приділити різальному апарату жатки, а саме звертати увагу на пальці і косу. Особливістю цього робочого органа є те, що рухомі деталі різального апарата рухаються без змащення, тобто «насухо». Внаслідок цього вони нагріваються, що спричинює їхнє розширення, до того ж слід врахувати, що в зону тертя також потрапляє пісок, який прискорює спрацювання.
Як відомо, різальний апарат працює за принципом ножиць. Уявіть: коли ми гострими ножицями ріжемо листок паперу, то він ріжеться легко, а якщо тупими — загинається в один чи другий бік. Але якщо ми візьмемо не один, а десять листків паперу і намагатимемось розрізати їх, то ножиці не різатимуть, а м’ятимуть їх, зумовлюючи збільшення навантаження на наші пальці, внаслідок чого ми змушені затрачати більше сили. Те саме в нас відбувається і на різальному апараті жатки.
Звідси і нерівномірність роботи комбайна, бо коли в нас справний різальний апарат, то під час затискання рослин між гострим сегментом і протирізальною кромкою рослини зрізуються незалежно від їхньої кількості і рівномірно надходять у молотарку. За спрацьованого апарата, щоб відбулося зрізування, потрібно, щоб між різальним сегментом і протирізальною пластиною було затиснуто не три-п’ять рослин, а десять і більше. А це — навантаження на палець, сегмент, механізм приводу. До того ж у такому разі у молотарку нерівномірно подається маса, і комбайн працює, так би мовити, з піковими навантаженнями, що не дуже добре, оскільки це зумовлює підвищені втрати за молотаркою.
Якщо в нас різальний апарат спрацьований, то продуктивність комбайна в перший рік експлуатації падає на 10–15%. А якщо процес скошування ускладнюється наявністю в посіві бур’янів або зелених рослин, то отримаємо значно більшу цифру втрат продуктивності комбайна і врожайності культури. Наприклад, ми придбали високопродуктивний комбайн потужністю 50 т/год (по пшениці). І тільки внаслідок неправильного налаштування або спрацювання різального апарата продуктивність збиральних робіт зменшується на 15%, тобто становить уже не 50, а 42,5 т/год. Нескладно підрахувати, що за 10-годинний робочий день ми недоотримали 75 т зерна.
Якщо комбайнер бачить, що різальний апарат часто забивається, через що він змушений часто здавати назад, тоді він автоматично, для того щоб маса збіжжя встигала бути зрізаною і поданою на обмолочування, зменшуватиме швидкість руху комбайна, що, своєю чергою, спричинить зниження його продуктивності. Тому різальний апарат — це перший механізм жатки, на який потрібно звертати увагу.
Під час огляду і проведення дефектування різального апарата дуже багато спеціалістів допускають помилку: вони стають попереду жатки, оглядають пальці: ага, пальці спереду гострі — значить, усе гаразд. Насправді стати потрібно трішки збоку, присісти хоча б на коліно, щоб очі були на рівні огляду протирізальної кромки, дослідити її, підняти косу і подивитися, який там зазор. Це дасть чітку картину реального стану різального апарата нашої жатки.
Першою ознакою того, що цей різальний орган затупився і потребує заміни його робочих елементів, є часті випадки відривання п’яти коси. В нас же на практиці зазвичай відбувається як: полетіла коса — замінили раз, замінили вдруге, а на третій раз у нас просто «летить» механізм приводу, і за його поломки ніхто не доскіпуватиметься причин, чому він поламався. Так, новий редуктор на сьогодні коштує приблизно 2500 євро, і причиною його поломки є дуже високе навантаження на вузол, що, своєю чергою, спричинене спрацюванням пальців різального апарата. Для того щоб чіткіше уявити картину, візьмемо для прикладу плуг: коли в ньому спрацьовані лемеші і він не лізе в землю, то ми усуваємо причину — міняємо лемеші. Даний випадок аналогічний: спрацьовані деталі потребують заміни. В протилежному разі не слід дивуватися і задаватися питанням, чому ми не можемо завантажити комбайн на 100%, як це вказано заводом-виробником.
Проте проблема не тільки в пальцях, і лише їхня заміна не дасть бажаного результату. Адже потрібно замінити за потреби і різальні сегменти, і притискні пластини. Шина коси має паз, який рухається в аналогічному пазі жатки. Під час роботи, як і всі деталі, що зазнають впливу тертя, дане сполучення спрацьовується і набуває неправильної геометричної форми. У косі виникають непотрібні коливання «вперед-назад», що пришвидшує спрацювання свіжозамінених пальців і сегментів і знову ж таки призводить до додаткового навантаження на механізм приводу. Виходить, що, замінивши пальці і різальні сегменти, ми, так би мовити, виправили ситуацію: вдалося уникнути додаткових витрат. Та це тільки на перший погляд, подібна «економія» оманлива і підступна (як влучно підмітив народ, «скупий платить двічі»).
У середньому на 9-метрову жатку за заміни різального апарата нам потрібно буде витратити від 1200 до 1300 євро. Наробіток на цей орган у середньому становить 1150 га. Цей показник залежить від умов роботи, стану посіву. Його заміну (оновлення) потрібно проводити з розрахунку наробітку в середньому 100 га на 1 м ширини захвату жатки. Дане значення практично було визначено щодо збиральних робіт на ріпаку і пшениці, де висота стерні першої культури становила 35, а другої — 45 см. Якщо ми збиратимемо культури, які потребують низького зрізу (горох, соя), то цей наробіток, унаслідок попадання більшої кількості грунту на різальний апарат, зменшується — це суттєво для господарств, які займаються вирощуванням таких культур.
Мотовило жатки. Під час роботи мотовило може мати чотири налаштування: швидкість обертання, висота, винесення мотовила вперед, положення граблин відносно коси. Через неправильне налаштування мотовила ми можемо недоотримати 30–40% урожаю: він може просто-напросто в буквальному розумінні бути вибитим на землю.
Швидкість обертання мотовила має дещо перевищувати швидкість руху комбайна, водночас слід брати до уваги таке:
  зрізані стебла мають чітко укладатися на конвеєр, утримуватися і не зриватися його планками;
  хлібна маса не повинна затримуватися на пальцьовому брусі різального апарата;
  мотовило має злегка нахиляти стебла до різального апарата, діючи на одні й ті самі рослини не більш ніж однією планкою.
Висота підняття: входження мотовила в збирану масу мають здійснювати тільки граблини. Якщо ми бачимо, що на планках, де розміщені граблини, витерта фарба, то це свідчить про неправильну їхню роботу, а отже, і збільшені втрати під час збирання.
Відносно коси граблини в нижньому положенні мають перебувати під прямим кутом.
Шнек. У шнеку потрібно регулювати зазор між пальцями і днищем жатки. Мінімальний зазор установлюють під час збирання маловрожайних низькостеблових хлібів, а максимальний — за комбайнування високоврожайних соломистих хлібів. Якщо зазор відрегульований неправильно, то перед шнеком накопичується хлібна маса і подавання її в молотильний апарат стане порційним, що збільшить втрати за молотаркою і призведе до зниження продуктивності. Ідеальна регулювання шнека — це коли колоски збираної культури лягають на його середину.

Подавання маси
в молотильний апарат
Цьому слугує похила камера: для того щоб маса надходила рівномірно і без затримання, потрібно налаштовувати транспортер, а саме зазор від центра до днища похилої камери. Налаштування потрібно проводити окремо під кожну культуру.
Через спеціальний люк ми можемо побачити, чи рівномірно (по всій ширині) завантажений молотильний апарат. Якщо під час огляду помічаємо, що бичі спрацьовані нерівномірно, не по всій їхній ширині, то це свідчить про неповне завантаження молотильного барабана. Причиною цього є додаткові витки на шнеку. Вони призначені для створення рівномірного потоку маси в молотильний барабан за різної врожайності: за низької — їх потрібно звести до центру, і маса подаватиметься не всією шириною, але рівномірно. Багато хто забуває розвести дані витки за збільшення врожайності збираної культури, продовжуючи використовувати барабан не на повну ширину, що спонукає зменшувати швидкість. Ось тут і «закопуємо в землю» продуктивність комбайна, недовантажуючи молотильний барабан.
Дільники. В даному разі ми втрачаємо внаслідок неповного використання різального апарата через великий кут відхилення внутрішньої лижі, тобто ми не на всю ширину використовуємо його. Велике значення також має відхилення зовнішньої лижі: воно призводить до інтенсивного вибивання культур на суміжних проходах.
Для підвищення продуктивності і повнішого використання ширини жатки потрібно використовувати допоміжні пристрої для підвищення ефективності роботи: автоконтур, лазер-пілот, систему GPS. Без використання цих сучасних систем досягти продуктивності комбайна, заявленої заводом-виробником, просто неможливо.
Чому ми так багато часу приділяємо саме жатці, а не іншим органам зернозбирального комбайна? Ви скажете, що регулювання молотильного апарата теж суттєво впливає на продуктивність комбайна. Так, впливає. Але якщо проаналізувати загальні помилки під час налаштування й експлуатації комбайна в процесі його роботи, то на жатку їх припадає 70%.
Також слід брати до уваги врожайність, швидкість руху та забур’яненість посівів. Завантаження комбайна залежить від його руху та ширини захвату жатки (про переваги широкого захвату ми писали вище). Для того, щоб завантажити комбайн за врожайності 7 т/га, потрібна робоча швидкість до 5 км/год, а за врожайності 2 т/га — ≈13 км/год. Для забезпечення такої робочої швидкості площа має бути вирівняною, без борозен, гребенів, дощових вимоїн. За забур’яненості хлібної маси до 50% пропускна спроможність молотарки знижується на 16%. Бур’яновий сік забруднює складні порожнини клавіш соломотрясів, решета і, особливо, — грохота. Грохот після налипання пилу втрачає свій початковий профіль, його очищення потребує значних фізичних зусиль і затрат робочого часу.

Експлуатація комбайна
Найприкріша ситуація, що може трапитися з комбайнером під час роботи, — це забивання молотильного барабана. Щоб «викрутити» масу з барабана, потрібно докласти чимало зусиль. Хоча якщо ви дотримуватиметесь одного простого правила, то звільнити барабан від надлишку маси буде значно легше. Як відомо, зазор між підбарабанням і барабаном регульований (від 5 до 40 мм у комбайні Lexsion 670), і для того щоб легко звільнити барабан, ніколи не слід ставити максимальний зазор. Для запасу потрібно залишити хоча б 5 мм, і саме вони суттєво допоможуть у разі забивання барабана хлібною масою. Так, потрібно взяти за правило дотримувати максимального зазору — 35 мм і не більше.
Пасова передача, яка приводить барабан у рух, має потужність, ні мало ні багато, — близько 200 к. с. Тому можна уявити, що буде з пасом та варіатором, коли заб’ється барабан. Пас просто плавиться, як кажуть механізатори, «ремінь згорів», а на варіаторі «горить» фарбове покриття (лущиться). Після такого забивання пас потрібно міняти, адже зношуватиметься він уже нерівномірно, що призведе до вібрації у варіаторах, і він просто розбиватиме їхні втулки. Звісно, можна працювати і далі без заміни паса, проте, як завжди, нехитрий розрахунок переконує краще: замінити пас коштує 900 євро (його вартість) плюс витрати на ремонт і — спокійна робота. Або «не перейматися» проблемою заміни, продовжувати працювати і… зрештою таки прийти до цього рішення, але вже за 3500 євро (новий варіатор).

Робота комбайна
Мало хто на це звертає увагу, але від початку роботи комбайна (9 год ранку) до її завершення (орієнтовно — 22 год) для отримання максимальної віддачі налаштування комбайна потрібно змінювати три-чотири рази. Його робота залежить від вологості збираної маси, характеру погоди, стану культури (наявність вилягання рослин), виду збираної культури і ще від багатьох факторів.
Під час першого виїзду на поле потрібно встановити максимальний зазор підбарабання, зробити налаштування на максимальні оберти барабана і поступово підвищувати швидкість руху. Через деякий час — подивитись, наскільки якісно вимолочені колоски. За виявлення невимолоченого зерна слід зменшити зазор, за наявності сильно побитих колосків і соломи — зменшити оберти барабана.
Рух під час збирання
виляглих хлібів
Як правильно їх збирати? Головне під час збирання виляглих хлібів — це напрямок руху. Найкраще рухатися проти напрямку вилягання рослин. Також допустимо збирати впоперек вилягання. Якщо ці дві вимоги з якихось причин неможливо виконати і доводиться рухатися в звичному напрямку, то вести комбайн потрібно, весь час злегка крутячи вліво-вправо кермо (вихляючи), тоді втрати будуть значно меншими.

Підготовка до роботи. Ремонт
Під час ремонту комбайна потрібно в прямому значенні цього слова ретельно оглянути кожен вузол і за найменшої підозри щодо несправності відремонтувати його або замінити. Надіятись на «якось пронесе» — дуже дорого обійдеться. Найкраще довірити ремонт сервісній службі, проте якщо ви маєте власні тямущі кадри, високопрофесійних спеціалістів і добре обладнану ремонтну майстерню, то це можна зробити і власними силами. Та все ж надійніше найняти спеціаліста з сервісу хоча б для дефектування вузлів. Адже він набагато частіше стикається з різними видами поломок та ремонтом комбайна, тому може об’єктивніше оцінити його стан. Бо комбайн, який простоює під час ремонту, ні фізично, ні теоретично не може приносити прибуток. Це як міраж оази у пустелі: очі бачать, а насправді — омана…

Інтерв'ю
10 квітня український підрозділ французької компанії MAS Seeds та фірма Innovation Agro Technologies підписали меморандум про співпрацю, який передбачає впровадження в господарствах, що є клієнтами MAS Seeds, створеної в Ізраїлі... Подробнее
Як ми вже писали, органічна продукція в цілому залишається досить вузькою нішею аграрного ринку. Значною мірою – через ризикованість вирощування і збуту. Однак є ніші, де органічна продукція впевнено знаходить збут, принаймні на зовнішніх... Подробнее

1
0