Спецможливості
Технології

Садам — надійний захист!

26.09.2008
249
Садам — надійний захист! фото, ілюстрація

В Україні є достатня кількість фермерських і приватних господарств, які спеціалізуються на промисловому вирощуванні зерняткових плодових культур і здатні в повному обсязі забезпечити населення своєю продукцією. Водночас останнім часом спостерігається тенденція до зменшення площ, відведених під сади. За даними Мінагрополітики, плодові насадження займають близько 200 тис. гектарів. Основні промислові плантації зосереджено в Степу та Південному Лісостепу.

В Україні є достатня кількість фермерських і приватних господарств, які спеціалізуються на промисловому вирощуванні зерняткових плодових культур і здатні в повному обсязі забезпечити населення своєю продукцією. Водночас останнім часом спостерігається тенденція до зменшення площ, відведених під сади. За даними Мінагрополітики, плодові насадження займають близько 200 тис. гектарів. Основні промислові плантації зосереджено в Степу та Південному Лісостепу.

Як свідчить щорічний моніторинг фітосанітарного стану садів, який проводять спеціалісти районних і обласних інспекцій захисту рослин, багато площ плодових культур нині дуже занедбано, насамперед це стосується приватного сектору. Найперша причина цього — порушення технологій і недотримання агротехнічних вимог під час вирощування садів, неграмотне і невчасне застосування засобів захисту. Слід пам’ятати, що важливу роль у вирощуванні здорового матеріалу й придатної для споживання продукції відіграють передусім знання біології і фенології шкідників та хвороб, вплив біотичних чинників на їхній розвиток і поширення, врахування економічних порогів шкодочинності шкідників (ЕПШ) і наявність в агроценозах їхніх природних ворогів (ентомофагів і акарифагів), що дасть можливість обмежити застосування пестицидів і водночас зменшити їхню негативну дію на довкілля.
Потенційно небезпечними для садів нині є 150 видів шкідників і 70 видів збудників хвороб. Зупинимося на найпоширеніших у країні шкідниках і хворобах, які розвивалися в зерняткових садах у 2007 році, та, ймовірно, загрожуватимуть їм у поточній вегетації.
Скрізь, а найбільше в Лісостепу й на Поліссі, значної шкоди садам завдають довгоносики (бруньковий, яблуневий, букарка, казарка). Вони пошкоджують бруньки, суцвіття й квітки зерняткових культур. Сірий бруньковий довгоносик заселив 49–59 дерев у Лісостепу, 27–60% —на Поліссі. У вогнищах Хмельницької і Сумської областей дерева були заселені цим шкідником на 70–84%, де пошкодженими виявилися близько 22% бутонів і листя. Осередково в Кіровоградській і Житомирській областях на 80–100% заселених дерев сірий бруньковий довгоносик пошкодив 30–47% бруньок і листя. Яблуневий квіткоїд у вогнищах Сумської, Харківської та інших областей Лісостепу пошкодив 29, на Поліссі (Житомирська області) до 70% бутонів і квіток.
Листковому апарату плодових культур у всіх областях відчутної шкоди завдавала яблунева горностаєва міль, зокрема, в приватних занедбаних садах Івано-Франківської, Київської, Луганської, Львівської, Одеської областей, де вона заселяла майже 64% дерев. Шкодочинність молі зафіксовано на 36–45% листя яблуні в Кіровоградській, Полтавській, Чернігівській та інших областях. У Вінницькій, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Київській, Черкаській областях зимуючий запас шкідника перевищує економічний поріг шкодочинності, який становить два щитки з гусеницями на два погонні метри гілки. За таких обставин ранньовесняне обприскування садів до розпускання бруньок вкрай потрібне для збереження листкового апарату.
Комплекс листовійок і мінуючих молей переважає в Степу та Лісостепу, де гусениці цих шкідників поїдають бруньки, листя й суцвіття.
Гусінь кільчастого та непарного шовкопрядів пошкоджувала до 15% і більше листкового апарату в незахищених садах Вінницької, Кіровоградської, Тернопільської та інших областей. У промислових садах ці фітофаги господарського значення не мають. Влітку дерева повсюди активно заселялися зеленою яблуневою попелицею. У Чернівецькій, Дніпропетровській і деяких інших областях вона розвивалася на 88 і 100% дерев, відповідно. В осередках Івано-Франківської області попелиця істотно пошкодила 60% листків зерняткових культур.
Значної шкоди листковому апарату яблунь завдавали рослиноїдні кліщі, серед яких червоний і бурий плодові заселили 65% дерев у Лісостепу та на Поліссі. Глодовий кліщ домінував в АР Крим, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській областях, де місцями заселяв до 69% дерев.
Акацієва та сливова несправжньощитівки в осередках Вінницької, Донецької областей заселяли до 50% дерев, а комоподібна щитівка — до 100% дерев у Житомирській, Львівській, Хмельницькій і Чернівецькій областях Лісостепу та Полісся, подекуди в Луганській та Одеській областях Степу.
Генеративним органам зерняткових культур завдавала шкоди яблунева плодожерка, яка скрізь розвивалась у двох, а в АР Крим і Херсонській області — у трьох поколіннях і пошкодила близько 40% плодів у Вінницькій, Донецькій, Запорізькій, Київській, Чернівецькій, Харківській областях. Зимуючий запас плодожерки зафіксовано в усіх областях на 18–100% дерев, що дає підставу передбачити в поточному році, за масового розвитку плодожерки, обов’язкові обприскування дерев на початку відкладання фітофагом яєць.
Значної шкоди садівництву завдають хвороби плодових культур, зокрема борошниста роса та парша яблуні й груші. Парша яблуні й груші, яка різко знижує врожай і якість плодів, охопила до 100% площ садів більшості областей. 50–100% листя було уражено паршею скрізь у вигляді невеликих, розпливчастих, спочатку світло-зелених, а згодом темних маслянистих плям з оксамитовим нальотом — на яблуні з верхнього, на груші — з нижнього боку листка. 40–60% плодів у Вінницькій, Донецькій, Луганській, Харківській, Хмельницькій та інших областях через паршу вкривалися темно-сірими й майже чорними плямами з тріщинами, що робило їх нетоварними. Ураження пагонів спричиняло їхнє відмирання.
Борошниста роса спершу з’явилася в Степу й Лісостепу, а максимально проявилася в липні скрізь на молодих пагонах, листі, суцвіттях у вигляді сірого нальоту. Дуже уражені пагони всихали. Це була первинна інфекція. Вторинна інфекція спостерігалася у вигляді плям з нальотом. Листки скручувалися, зав’язь осипалася.
Шкідливих комах і хвороб є ще дуже багато. Ми назвали основних, поширених практично в усіх садах, насамперед недостатньо захищених або занедбаних, які без відповідного догляду перетворилися на заповідники шкідників і хвороб. Останнім часом у зерняткових садах поширилася плодова гниль, зокрема у формі моніліального опіку, коли хворіють пагони дерев.
Шкідники та хвороби послаблюють рослини, знижують їхню стійкість до низьких температур, погіршують товарну якість плодів, спричиняють значний недобір, а інколи й повну втрату врожаю. Умови цьогорічної зими були доволі сприятливими для доброї перезимівлі шкідливих організмів. Тож у поточній вегетації можна передбачити розвиток названих вище та інших шкідників і хвороб зерняткових плодових культур у торішніх межах. Отже, слід добре підготуватися до здійснення захисних заходів, аби зберегти врожай плодів. Успішний захист садів можливий за умови, що буде правильно визначено вид шкідливих організмів, його чисельність та поширення, особливості розвитку й живлення. Важливою умовою для збереження належного фітосанітарного стану садів та отримання якісної продукції є виявлення шкідників і хвороб на ранніх стадіях їхнього розвитку. Для цього спеціалісти державних інспекцій захисту рослин, працівники господарств щороку в березні-квітні здійснюють контрольні обстеження садів за відповідними науковими методиками. Особливу увагу слід приділити захисту дерев за первинного зараження, що стримуватиме подальший розвиток і поширення шкідників та хвороб у період вегетації. Вчасне проведення захисних заходів навесні-влітку допоможе зберегти врожай.
Важливою умовою захисту плодових насаджень є комплексне застосування суміші інсектицидів та фунгіцидів, які треба чергувати згідно з рекомендаціями Інституту садівництва УААН (див. таблицю). 

С. Довгань
Т. Сидоренко,
Головдержзахист

Advertisement

Інтерв'ю
КАБП
Завдяки проведенню реформ, Україна сьогодні має найбільший за останній час інвестиційний потенціал. До найважливіших міжнародних партнерів України належить Канада.
Максим Тарапата
Україна є лідером з експорту олії в світі. Один з перспективних ринків для української олії - КНР, на якому інтерес до соняшниковій олії постійно зростає. Які складнощі очікують українських імпортерів, розповів Максим Тарапата, генеральний... Подробнее

1
0