Препарати ретарданти та їх дію на озимий ріпак урожай

Останніми роками площі вирощування ріпаку озимого в Україні значно збільшилися. Найпереконливішим аргументом на користь цього є невпинно зростаючий попит на ріпак як на сировину для харчової та технічної олії, зокрема, для виробництва біодизелю. Збільшення до 10% посівних площ ріпаку озимого від загальної площі ріллі, яка використовується нині в Україні, дасть змогу повністю вирішити проблему біопалива в аграрному секторі та транспорті. Варто зазначити, що спостерігається висока економічна віддача коштів, вкладених у виробництво даної культури.

Для Південного Степу України ця культура є дуже актуальною. Озимий спосіб вирощування дає можливість найефективніше використати незначну кількість атмосферних опадів південного регіону і отримати повноцінний врожай насіння (2–3 т/га) вже на початку літа. Озимий ріпак має значний коефіцієнт розмноження й тому надто малу норму висіву (3–6 кг/га), що робить його доступним для широкого загалу товаровиробників. Насіння ріпаку озимого містить 38–50% олії, 16–29% білка, 6–7%  клітковини, 24–26% безазотистих екстрактивних речовин, високо ціниться як на світовому, так і на внутрішньому ринках.

Ріпак озимий є цінним попередником, насамперед, для зернових культур. Вегетація цієї культури триває десять місяців, і впродовж усього часу рослини ріпаку захищають ґрунт від негативної дії сильних дощів і перегрівання сонячними променями, а також від непродуктивного випаровування з нього води. На відміну від соняшнику, ріпак мало висушує ґрунт, покращує його агрофізичні властивості та фітосанітарний стан, рано звільняє поле. Заорювання його пожнивних решток рівноцінне внесенню 15–20 т/га органічних добрив і може збільшувати врожайність зернових на 0,5–1,0 т/га. Добре розвинена стрижнева коренева система проникає глибоко в ґрунт, покращує його структуру, розпушує, що особливо важливо за мінімального обробітку. Коренева система ріпаку здатна засвоювати вологу та елементи живлення з глибших шарів ґрунту, на відміну від більшості рослин, яким це недоступне. Приорювання кореневої системи, стерні й подрібненої соломи дає змогу частково повертати органіку в ґрунт. Після її мінералізації в ґрунт надходить орієнтовно 60–65 кг/га азоту, 32–36 – фосфору та 55–60 кг/га калію.

Отже, в Південному Степу України озимий ріпак є найраціональнішою культурою в агрофітоценозі щодо росту, розвитку рослини, отримання урожаю, поліпшення структури важко суглинкових ґрунтів. Великий зріст та габітус ріпаку має високий ступінь проективного покриття, тому, зазвичай, проблема  забур'яненості вирішується затемнюючою та виснажуючою дією рослин культури, тобто біологічним методом.

У Південному Степу України в зимовий період задовільні умови зволоження чергуються з незадовільними, а під час цвітіння ріпаку найчастіше спостерігають несприятливі умови вологозабезпечення. Повітряна і ґрунтова посухи призводять до зменшення запасів продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту. Тому після відновлення весняної вегетації посіви ріпаку потребують низки заходів з метою створення сприятливих умов для подальшого інтенсивного росту рослин, утворення гілочок, суцвіть тощо. Важливу роль у цьому відіграє захист ріпаку від шкідників, хвороб і бур’янів, втрати від яких можуть сягати до 30–50% і більше, до того ж значно погіршуються посівні та технологічні якості насіння цієї культури. Науковими дослідами  встановлено, що найбільші втрати врожаю спричинюють: біла гниль і фомоз — 20–60%, альтернаріоз і циліндроспоріоз —15–30%, пероноспороз — 15–25, сіра гниль — 10–20%. 

Таким чином, в Південному Степу України як у зоні ризикованого землеробства без спеціальних розробок та обґрунтувань вирощування ріпаку озимого не є доцільним. Своєю чергою, використання фунгіцидів-ретардантів як регуляторів росту впродовж весняної вегетації є одним з інструментів захисту та покращення розвитку рослин культури. У зв’язку з цим дослідження доцільності весняного застосування фунгіцидних препаратів з ретардантною дією за вирощування ріпаку озимого є досить актуальними.

Ретарданти – синтетичні регулятори росту та розвитку інгібіторного типу, що здатні уповільнювати ріст рослин та, як правило, не викликають аномальних відхилень.

Це численна група різних за будовою хімічних сполук, які мають загальні ознаки генетичних фізіологічних і морфологічних ефектів та об’єднані за способом дії. Вони  здатні: вкорочувати й потовщувати стебло, зменшуючи схильність до вилягання, посилювати ріст кореневої системи без втрат для генеративних органів, підвищувати продуктивність рослин та їхню стійкість до несприятливих факторів довкілля.

До найпоширеніших хвороб ріпаку відносять альтернаріоз, фомоз, склеротиніоз, пероноспороз, борошнисту росу та ін. Для захисту від цих хвороб застосовують фунгіциди Унікаль та Карамба Турбо, що діють як профілактично, так і виліковують рослини після ураження. Тому розробка нових і удосконалення діючих елементів технології вирощування ріпаку озимого, вивчення та дослідження строків внесення фунгіцидів-ретардантів, із точки зору одержання максимальної ефективності, підвищення врожайності та якості насіння культури має наукову новизну та актуальність для сільськогосподарського виробництва.

Завданням проведених нами досліджень у зоні Південного Степу України передбачалось:

— виявити залежність урожаю насіння від застосування різних фунгіцидів-ретардантів у весняний період;

– визначити густоту стояння рослин ріпаку озимого сорту Дембо в осінній та весняний періоди вегетації, а також перед збиранням;

– дослідити особливості динаміки наростання надземної маси, листкової поверхні в основні періоди вегетації за різних строків застосування фунгіцидів-ретардантів;

– встановити найефективніший фунгіцид-ретардант і строки його внесення для сорту ріпаку озимого Дембо в умовах Південного Степу України;

– визначити ефективність дослідних фунгіцидів-ретардантів проти основних хвороб рослин ріпаку озимого у весняний період;

– провести аналіз структури врожаю;

– надати економічну оцінку застосуванню різних фунгіцидів-ретардантів у весняний період;

– визначити посівні якості насіння.

Дослідження проводили на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН у 2015–2016 рр. Ґрунт зазначеної ділянки — темно-каштановий середньо суглинковий із вмістом в орному шарі гумусу 2,2%, загального азоту — 0,16%, та фосфору — 0,16%, рухомого фосфору — 19,0 мг/кг, обмінного калію — 320 мг/кг ґрунту. Польова вологоємкість — 21,5%, вологість в'янення — 9,0%. За характеристикою ґрунт є типовим для зони Південного Степу України.

Дослід польовий, двофакторний, повторення чотириразове. Дослід проводили методом розщеплених ділянок. Фактор А – фунгіциди-ретарданти, фактор В – строки внесення препаратів. У досліді вивчали вплив фунгіцидів-ретардантів Унікаль та Карамба Турбо на насіннєву продуктивність ріпаку озимого сорту Дембо. На посівах культури препарати застосовували у перший строк  — І декада березня; другий  — ІІ декада березня та третій — IІІ декада березня.

 Агротехніка вирощування ріпаку озимого — загальноприйнята для вирощування культури в умовах Південного Степу України. Для виконання досліду після збирання урожаю пшениці озимої визначали типову ділянку, на якій відсутні багаторічні кореневопаросткові бур’яни. Відповідно до агрохімічного аналізу, вміст в ґрунті фосфору та калію був достатнім, тому потреби у їх внесенні не було. Для отримання запланованого рівня врожайності (3,0 т/га) азотні добрива вносили ручним розкиданням під основний обробіток у вигляді аміачної селітри — 1/3 потрібної кількості та 2/3 — рано навесні в підживлення. Усього було внесено 120 кг/га аміачної селітри.

 Обробіток ґрунту проводили відповідно до загальноприйнятих рекомендацій даної зони вирощування, а саме: оранку плугом ПЛН-5-35 завглибшки 25 см; прикочування котками 3ККШ-6А з подальшим вологозарядним поливом нормою 600 м3/га. Для знищення падалиці попередника (пшениці озимої) та сходів дводольних бур’янів вносили гербіциди Зеллек супер (0,5 л/га) та Галера 334 (0,3 л/га). Перед сівбою провели передпосівну культивацію й прикочування. Висівали сорт ріпаку озимого Дембо сівалкою СН-16 із подальшим прикочуванням ґрунту кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-3.

Проведені польові дослідження 2015-2016 рр. показали, що весняне обприскування фунгіцидами-ретардантами рослин ріпаку озимого заввишки 20–25 см захищає від хвороб, сприяє збільшенню кореневої системи та рівномірному цвітінню, забезпечує формування міцнішого й коротшого стебла, кращий розвиток бічних пагонів та формування стручків однакового розміру.

На відміну від контрольних варіантів  рослини, оброблені фунгіцидами-ретардантами, мали більш прямостояче листя, менші за об’ємом, їхні листя розстилалося поверхнею ґрунту. На видиме зниження інтенсивності процесу біосинтезу гіберелінів вказували зовнішні зміни верхівки головного стебла рослин. Уповільнення росту нового листя та поява його коричневого забарвлення суттєво проявилися на варіантах із використанням препарату Карамба Турбо за першого строку (І декада березня). Внесення препаратів у пізні строки (ІІ та ІІІ декади березня) було менш ефективним, що поясняється збільшенням віку культури.

Звертаючи увагу на те, що застосовані в досліді препарати не впливають на процес поділу клітини, фази розвитку контрольних та оброблених рослин ріпаку озимого проходили одночасно, а листки у оброблених рослин значно менші за розміром, можна вважати, що уповільнення лінійного росту рослин призводить до зниження витрат енергетичного матеріалу – цукру, принаймні за застосування Карамба Турбо.

На основі аналізу біометричних та біохімічних показників рослин ріпаку озимого сорту Дембо можна зробити припущення, що найсприятливіші умови  для росту й розвитку культури за умов зрошення склалися під час застосування фунгіциду-ретарданту Карамба Турбо за внесення його в І декаді березня.

Використання препарату Унікаль забезпечило стійкість проти вилягання та сприяло кращому формуванню бічних пагонів. Позитивним є те, що після обробки препарат Унікаль швидко проникав у рослину.

Препарат Карамба Турбо мав подвійний ефект, одночасно виступаючи як фунгіцид із широким спектром дії проти комплексу збудників хвороб сільськогосподарських культур та як регулятор росту озимого ріпаку з потужною ретардантною дією. Застосування фунгіциду Карамба Турбо забезпечило високу продуктивність у боротьбі зі збудниками хвороб ріпаку (фомозом, альтернаріозом, склеротініозом). Завдяки використанню препарату спостерігалася ефективна рістрегулююча дія, покращилося формування кореневої системи, підсилилися процеси росту рослин у весняний період зі збереженням цього ефекту до завершення вегетації.

Урожайність насіння ріпаку озимого в проведених нами дослідженнях упродовж 2015-2016 рр. коливалася в межах від 2,40 до 2,83 т/га (табл. 1). 

За результатами проведених нами досліджень 2015-2016 рр. було встановлено, що на урожай насіння культури мали вплив усі фактори досліду. Але найвпливовішим був фактор А (застосування фунгіцидів-ретардантів), частка його впливу становила 43,2% (рис. 1). Своєю чергою строк внесення також сприяв  покращенню насіннєвої продуктивності культури – 37,2% (фактор В).

Середня урожайність насіння ріпаку за фактором А (2015-2016 рр.) склала на контролі 2,44 т/га; на варіантах, оброблених препаратом Унікаль, —– 2,51 т/га; на посівах, оброблених Карамба Турбо,  — 2,65 т/га (НІР05 — 0,018 т/га). Максимальна урожайність насіння ріпаку озимого 2,83 т/га в середньому за 2015-2016 рр. була отримана на ділянках, оброблених препаратом Карамба Турбо в І декаді березня.

У середньому за 2015-2016 рр. за обробки посівів культури препаратом Унікаль у І декаді березня також була отримана найвища урожайність 2,63 т/га.

Показники насіннєвої продуктивності на контролі були дещо меншими, ніж на ділянках, оброблених препаратами з ретардантною дією, що свідчить про позитивний вплив застосування останніх на підвищення урожайності насіння культури.

Висновок

Проведені  спостереження, обліки й отримані урожайні дані дають можливість стверджувати, що упродовж  вегетаційного періоду 2015-2016 рр. стабільно найвищі показники врожаю насіння ріпаку озимого у досліді забезпечувало застосування препарату Карамба Турбо за внесення його у  І декаді березня, що може бути використано у виробництві.

А. Влащук, канд. с.-г. наук, старш. наук. співробітник,

А. Желтова, старш. наук. співробітник,

О. Колпакова, мол. наук. співробітник,

М. Дзюба, аспірант, Інститут зрошуваного землеробства НААН

Інформація для цитування
Ріпак озимий: як зберегти урожай  / А. Влащук, А. Желтова, О. Колпакова, М. Дзюба// Спецвипуск ж. Пропозиція. Озимий ріпак: ефективні рішення для гарантованої рентабельності / — 2017. — С. 41-44