Спецможливості
Технології

Живлення озимої пшениці при вирощуванні після соняшнику

09.09.2016
17272
Живлення озимої пшениці при вирощуванні після соняшнику  фото, ілюстрація
питание озимой пшеницы

Для озимої пшениці серед непарових попередників найкращим є  горох. Але в умовах економічної кризи часто небажаним попередником озимої пшениці стає соняшник. 

Із зростанням цін на добрива, засоби захисту рослин і паливо деякі господарства вирощують лише максимально економічно вигідні культури. Такий підхід здебільшого не відповідає науково обгрунтованим сівозмінам. Останніми роками посівні площі соняшнику в країні перевищили 5 млн га, що обумовлене  прибутковістю цієї культури і значним попитом в Україні та у світі на рослинні жири. Отже, у багатьох виробників зерна виникає запитання, чи можливо завдяки змінам у технології живлення зменшити негативний вплив на врожайність озимини ( озимої пшениці) такого небажаного попередника, як соняшник.

Соняшник виносить із грунту велику кількість мінеральних елементів, тому висів озимини ( озимої пшениці) після цього попередника призводить до порушення сівозміни, виснаження грунту та зниження його продуктивності. Добре розвинена коренева система соняшнику, яка проникає на глибину — 3–4 м і в горизонтальному напрямку поширюється на 1–1,2 м, дає змогу рослинам засвоювати елементи живлення і вологу в значних кількостях із глибоких шарів грунту. Особливістю соняшнику є те, що він виносить у великих кількостях із грунту калій, значно більше, ніж інших елементів. Так, на формування 1 т насіння та аналогічної кількості зеленої маси рослини поглинають із грунту до 50–55 кг азоту, до 25 — фосфору і до 100–150 кг калію. Великий дефіцит калію в грунті також спостерігається під час вирощування соняшнику на одному полі три-чотири роки поспіль, це потрібно враховувати під час планування системи удобрення культури, яку висівають після нього, н-д, озимої пшениці.

Агробіологічними дослідженнями встановлено, що соняшник протягом вегетації поглинає елементи живлення нерівномірно. У перший місяць вегетації ця культура засвоює 10–15% азоту, до 10% фосфору і таку саму кількість калію. Упродовж наступних 1,5–2 місяців, коли відбувається формування кошиків і до кінця цвітіння, соняшник інтенсивно поглинає елементи живлення, використовуючи до 80% азоту, 70 — фосфору і до 50% калію. Ще 40% калію поглинається рослинами у фазі наливання зерна і до початку дозрівання. Після завершення формування кошиків цей процес уповільнюється.

Проте, незважаючи на усі ці недоліки, соняшник як попередник для озимої пшениці має деякі позитивні якості. Після себе ця культура залишає рослинні рештки великого розміру ( живлення), які знижують або повністю зменшують вірогідність утворення льодової кірки в зимовий період. Всім відомо, якої шкоди посівам завдає льодова кірка внаслідок пошкодження кореневої системи озимини за різкого коливання температури в зимово-весняний період. Пожнивні рештки відіграють мульчувальну і сонцезахисну функцію навесні і в літній період. До того ж вони не такі жорсткі, як наприклад кукурудзяні, тому не ускладнюють сівбу озимини, якщо потрібно висівати за технологією ноу-тілл. Останнім часом поява ранньостиглих короткостеблових гібридів, що менше виснажують грунти, також позитивно характеризує соняшник як попередник. Раннє збирання соняшнику з поля дає можливість провести висів нових високопродуктивних сортів озимої пшениці в оптимальні терміни, що підвищує врожайність зернових.

Висіваючи озиму пшеницю після соняшнику, обов’язково слід пам’ятати, що після його збирання в грунті залишається велика кількість насіння (падалиці). Протягом осінньої вегетації озимини падалиця соняшнику не є великою проблемою, оскільки з першими приморозками поле звільняється від неї. Проте у весняно-літній період застосування гербіцидів проти падалиці соняшнику обов’язкове. Невчасно проведена боротьба з бур’янами та падалицею призводить до значного засмічення посівів і ускладнює збирання озимої пшениці.

Урожай зернових культур, розміщених після соняшнику, завжди нижчий від бажаного.  Зниження врожайності озимої пшениці може досягати 20–35%. Слід враховувати, що після соняшнику в грунті залишається менше продуктивної вологи. Це пов’язано з потужною кореневою системою культури та недостатньо щільним шаром пожнивних решток, що призводить до пересушування грунту. Як відомо, запаси продуктивної вологи в грунті значною мірою впливають на ефективність внесених добрив. Виробники зерна у змозі дещо знизити негативний вплив вирощування соняшнику на вміст продуктивної вологи, залишаючи під час збирання цієї культури якомога довші пагони. Так, у разі висівання озимої пшениці на наступний рік велика кількість пожнивних решток сприятиме накопиченню вологи, а високі стебла соняшнику — більшого шару снігу в зимовий період. За систематичного використання соняшнику в сівозміні з озимою пшеницею врожайність останньої поступово знижується. Вже після чотирьох років висівання озимої пшениці після соняшнику, навіть якщо включити у сівозміну чистий пар, її врожайність знижується в середньому на 20%. Протягом дев’яти років такої агротехніки врожайність зернових культур знижується вже до 50%. Зменшення врожайності озимої пшениці, де попередником був соняшник, пов’язане не тільки з поглинанням великої кількості елементів живлення і продуктивної вологи, а також із зниженням вмісту органічної речовини у верхньому шарі грунту. Тому важливо на таких полях систематично вносити органічні добрива, що не кожному господарству під силу, враховуючи сучасний стан тваринництва.

Завдяки сучасним досягненням вітчизняних та закордонних селекціонерів з’явилась велика кількість нових високопродуктивних сортів озимої пшениці. Саме ці сорти, в яких  врожайність за оптимальних умов вирощування може сягати понад 10 т/га, бажано висівати після такого попередника, як соняшник, оскільки навіть за істотного зниження врожайності після несприятливого попередника прибутковість культури озимої пшениці залишиться на достатньому рівні.

В осінній період після збирання соняшнику вносити мінеральні добрива під озиму пшеницю потрібно в достатньо зволожений грунт. Перед висівом озимини (озимої пшениці) добрі результати забезпечує застосування N30P30K40 на фоні внесення 30 т/га органічних добрив. Припосівне застосування добрив у кількості N15P15K15 стимулює розвиток рослин пшениці на початкових етапах вегетації, оскільки не тільки глибокі, а й верхні шари грунту втрачають значну кількість мінеральних елементів і органічної речовини. По мерзлоталому грунту бажано застосувати 30 кг/га азоту, таку саму кількість — у фазі кущення і трубкування прикореневим способом. У забезпеченні рослин озимої пшениці повним спектром мінеральних елементів добрі результати дає позакоренева обробка комплексними мікродобривами. Такий агрозахід особливо ефективний за недостатньої кількості опадів.

Щоб звести до мінімуму негативний вплив соняшнику як попередника для озимої пшениці бажано враховувати низку факторів:

  • висівати озиму пшеницю після соняшнику треба в крайньому разі і в тих регіонах України, де кількість опадів протягом року становить не менше 500 мм, адже добрива, які будуть застосовані, ефек тивніше використовуватимуться рослинами пшениці.
  • необхідне систематичне відновлення балансу в грунті основних макро- та мікро елементів (удобрення), а особливо калію, оскільки саме цього елемента найбільше виносить соняшник.

У цілому за дотримання всіх необхідних агротехнічних прийомів у вирощуванні озимої пшениці і забезпечення достатнього рівня мінерального живлення( удобрення) соняшник може бути використаний як попередник. Проте слід враховувати, що у світі в передових господарствах змінюють погляди на сучасне землеробство, де важливим вважають не тільки економічний, а і екологічний аспект. Деградація грунтів на території України вже набула загрозливих масштабів. Отже, під час вирощування озимих зернових необхідно дотримуватись грунтозахисних сівозмін, зменшувати частоту висівання соняшнику в полі хоча б до одного разу на чотири роки. Також у таких сівозмінах позитивно на грунт впливатиме технологія ноу-тілл. 

В. Ходаніцький 

Інтерв'ю
Марія Махновець (ліворуч), експерт з органічного трейдингу, на виставці BIOFACH, Нюрнберг, Німеччина, разом з експертами аграрного ринку - André Pilling та Марією Дідух (проект "Agritrade Ukraine")
Україна посідає 10 місце в світі з виробництва органічних зернобобових культур, по олійним та зерновим знаходиться на 6-й позиції. Основні напрямки експорту - Нідерланди, Німеччина, Великобританія,
Виробники добрив та аграрії не можуть дійти згоди у питанні справедливого ціноутворення на добрива вітчизняного виробництва. Ця ситуація викликає занепокоєння.

1
0