Ринок насіння: почути кожного
Можна, звісно, іронізувати над передвиборчим слоганом Президента України, але не можна не віддати належне його спічрайтерам, авторам вислову «Почую кожного», що супроводжував ледь не всю виборчу кампанію Віктора Януковича. Саме «почути кожного», сподіваюся, щиро намагалися учасники АгроДебатів на тему: «Ринок насіння в Україні: обговорення проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про насіння і садивний матеріал"», організованих асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), Насіннєвою асоціацією України та агентством AgriEvent.
Можна, звісно, іронізувати над передвиборчим слоганом Президента України, але не можна не віддати належне його спічрайтерам, авторам вислову «Почую кожного», що супроводжував ледь не всю виборчу кампанію Віктора Януковича. Саме «почути кожного», сподіваюся, щиро намагалися учасники АгроДебатів на тему: «Ринок насіння в Україні: обговорення проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про насіння і садивний матеріал"», організованих асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), Насіннєвою асоціацією України та агентством AgriEvent.
О. Рижков
o.ryzhkov@univest-media.com
З якісного насіння розпочинається шлях до врожаю. Вітчизняні аграрії добре усвідомили цю істину й нині, зазвичай, не дозволяють собі зекономити на посівному матеріалі. АгроДебати з питання розвитку ринку насінництва відбулися в половині квітня - в розпал посівної кампанії.
«Питання насінництва - надзвичайно важливе, особливо нині, коли йде посівна кампанія, - підкреслив президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Алекс Ліссітса. - Без насінництва виробити 80 млн т зерна ми ніколи не зможемо. Важливий діалог між виробниками насіння, сільгоспвиробниками та представниками влади, який відбувається сьогодні, став першим кроком для розробки системного підходу до функціонування ринку насіння в Україні».
Заступник директора Департаменту землеробства Міністерства аграрної політики і продовольства Юрій Жарун зазначив: «Нікого не треба переконувати в тому, що величезне значення в інтенсифікації виробництва продукції сільського господарства відіграє сорт. Сорт - це, як мінімум, 20-30% прибавки врожаю і один із найдешевших важелів впливу на підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Виходячи з цього, міністерство розглядає одним з основних завдань насінництва на сучасному етапі прискорене впровадження у виробництво нових високопродуктивних сортів і гібридів, скорочення термінів створення насіння еліти, частіше оновлення насіння, що притаманне державам із високим ступенем зерновиробництва. Прискорений розвиток насінницької галузі має гарантувати високу якість насінницької продукції, яка виробляється всіма суб'єктами, з додержанням генетичної чистоти сортів.
Останнім часом держава надавала доволі солідну підтримку розвиткові галузі насінництва. Але нині дуже важливим також є посилення державного контролю за дотриманням законодавства України у сфері охорони прав на сорти рослин. Це, на нашу думку, сприятиме зменшенню порушень у рослинництві, виробництву високоякісного насіння, наповненню ринку вітчизняною високоякісною продукцією. Якщо п'ятнадцять років тому перед нами стояло завдання наповнити ринок насінням, то наразі головне завдання - підвищення його якості. Інтеграція з європейськими структурами - один із пріоритетів і Міністерства аграрної політики і продовольства, і в цілому нашої держави. Нині сільське господарство перебуває в стадії оновлення структури та принципів управління. Відкритість у міжнародних стосунках - абсолютний пріоритет. Попри всі труднощі, Україна нині є членом таких авторитетних міжнародних організацій, як Міжнародний союз із охорони нових сортів рослин та Міжнародна федерація з торгівлі насінням.
Зростання експорту українського насіння різних культур свідчить про те, що ми поступово виходимо на міжнародний ринок. Щодо імпорту насіння, то в поточному році фірмами-імпортерами було ввезено в Україну приблизно втричі більше насіння, ніж у попередньому: близько 30 тис. т кукурудзи, 10 тис. т соняшнику, 500 т насіння овочевих культур. Це свідчить про те, що за деякими культурами вітчизняні виробники не в змозі забезпечити потребу держави в насінні. Тому без імпорту не обійтися. Тим більше, що нами визначена доволі висока планка виробництва зерна в Україні: 80 млн т. Сягнути її ми можемо лише спільними зусиллями. Зміни до Закону України «Про насіння і садивний матеріал» викликані тим, що законопроект слід адаптувати до положень законодавства ЄС. Внесено пропозиції щодо відновлення ліцензування оптової торгівлі насінням для недопущення неконтрольованого обігу насіння. Змінено назви категорій насіння відповідно до загальноприйнятих міжнародних термінів. Слід ухвалити такий закон, який би задовольняв як сільськогосподарських товаровиробників - суб'єктів насінництва - на всіх етапах виробництва, так і, насамперед, сприяв би тому, що на ринку насіння функціонуватиме і перебуватиме в обігу лише високоякісне насіння сільськогосподарських культур».
Директор Департаменту державної інспекції сільського господарства Іван Чернявський зазначив: «Чинний закон, який було ухвалено в 2009 р., вже не відповідає духові нинішніх відносин, які ми маємо в сфері насінництва. Справді, за цей період Україна стала членом Світової організації торгівлі й приєдналася до міжнародних організацій із контролю якості насіння і сортової сертифікації, що, своєю чергою, вносить істотні зміни в організацію сфери насінництва нашої країни. Тому, на мій погляд і на погляд фахівців, які працюють у цій галузі, потрібно передбачити поглиблену співпрацю саме в міжнародній сфері. У нас відбувається адміністративна реформа, і повноваження Державної насіннєвої інспекції перейшли нині фактично до Державної інспекції сільського господарства. Виходячи з цього, ми маємо передбачити й відповідні повноваження у новій редакції закону».
На АгроДебатах чимало йшлося про гармонізацію українського і міжнародного законодавства в царині насінництва. Компанії - власники сортів і гібридів - наголошували на можливості допуску до ринкової реалізації насіння, що вже проходить реєстраційні процедури, як це прийнято в країнах ЄС. Звісно, в такому разі існують обмеження і в Європі, адже гібрид можна застосовувати, скажімо, на невеличкій площі. Було піднято й тему сили-силенної труднощів, які доводиться долати компаніям - постачальникам сортів і гібридів - на шляху до українського споживача. На жаль, на узгодження різноманітних питань із державними інституціями компанії часто-густо витрачають чимало часу, а зволікання під час посівної загрожує перетворитися на неврожай.
Інше зволікання - із внесенням змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал» - також неприпустиме. Виборча кампанія, яка розпочнеться незабаром в Україні, й жорстке протистояння, яке, ймовірно, супроводжуватиме як її, так і перші місяці роботи Верховної Ради нового скликання, аж ніяк не сприятимуть ефективній законотворчості. А ринок насіння потребує негайних змін чи, застосовуючи м'якше формулювання, оптимізації своєї роботи!