Ринок картоплі в Україні

На ринках міст України спостерігається значна варіація реалізаційних цін на картоплю. Без докорінної зміни системи заготівлі, зберігання та збуту продовольчої картоплі не буде подолана значна різниця в реалізаційних цінах.
Основна частина роздрібної торгівлі припадає на міські та стихійні ринки. 98% картоплі надходитиме на ринок від господарств населення.
Продовольче споживання картоплі стабілізувалося на рівні 130,4 кг за рік на душу населення. Ріст валового виробництва картоплі не зумовить збільшення обсягів споживання.
Розвиток інфляційних процесів зумовлює зростання цін на картоплю. Ця тенденція збережеться і в 2008/2009 МР (на 5–10%).

Пропозиція
Останніми роками обсяг виробництва картоплі коливається в межах 20,0 млн тонн. Питома вага господарств населення у валовому зборі становить близько 98% (табл. 1).
У загальній пропозиції картоплі визначилася стійка тенденція до зростання пропозиції картоплі господарствами населення та різкого зменшення частки сільськогосподарських підприємств.
Зростання виробництва картоплі господарствами населення супроводжується зниженням рівня механізації виробництва, погіршенням захисту рослин від шкідників і хвороб, зростанням собівартості картоплі.
В умовах економічної нестабільності населення значною мірою змушено займатися самозабезпеченням продуктами харчування, насамперед картоплею. Цим ми схильні пояснювати насиченість картоплею загальної площі посівів у господарствах населення та зміни у розміщенні виробництва.
Питома вага картоплі в структурі посівів у восьми областях України —  близько 10%, а в Івано-Франківській — 20,6, Закарпатській — 18,7, Львівській — 18 відсотків.
Останніми маркетинговими роками сталися значні зміни в розміщенні виробництва картоплі. Картопля — культура Полісся — впевнено просувається на Південь.
Області, що історично займалися товарним виробництвом, зменшили площі посівів і, як наслідок, їхня питома вага з року в рік зменшується: в Чернігівській області — від 6,5 до 5,99% у 2007 р.; Сумській — від 4,7 до 4,4%. Збільшення площ посівів як в абсолютних величинах, так і в структурі посівів відбулося в АР Крим, Запорізькій та Одеській областях, але їхня частка у валовому виробництві картоплі не зросла. В Запорізькій та Одеській областях питома вага в структурі посівів у 2007 р. становила, відповідно, 2,28 та 2,55%, а у валовому зборі — лише 0,62 та 0,58% (табл. 2). Це зумовлено низькою врожайністю культури в несприятливих природно-кліматичних умовах, тому доцільніше стимулювання виробництва картоплі у сприятливих природно-кліматичних зонах та забезпечення продукцією усіх інших регіонів.
Дослідження економічної ефективності виробництва картоплі за природно-економічними зонами за 2007 р. було проведено на основі даних сільськогосподарських підприємств, що звітують за формою 50-сг. Таких господарств в Україні 471, зібрана площа становить 13036 га (табл. 3). Низьку ефективність виробництва можна розцінювати як наслідок дрібнотоварного виробництва (в середньому 27,7 га на одне господарство), відхід від зональної спеціалізації, низької товарності виробництва, значних матеріальних витрат на виробництво за низького рівня врожайності.
Імпорт картоплі
 Достатня кількість пропозиції власної продукції та високе ввізне мито стримують надходження імпортної картоплі в Україну. У формуванні загального обсягу продукції картоплі на імпорт у 2007 р. припадає близько 0,03%. У 2007 р. імпорт зменшився втричі (табл. 4).
У 2007 році основними постачальниками картоплі в Україну були Єгипет — 2072 т. і Нідерланди — 1969,1 тонни.

Попит
 Обсяг реалізації картоплі на ринку продовольства України формується під впливом демографічних і вартісних чинників, серед яких, передусім, сукупні грошові доходи та платоспроможність громадян.
Споживання картоплі з розрахунку на душу населення в Україні стабільне: в межах 130–140 кг. У 2007 р. її було спожито 130,4 кг, або 107,8% раціональної норми. В Україні на споживання використовують не більше 35% валового збору. В світі цей показник становить 50, а в європейських країнах — 75%. Використання картоплі в Україні різниться за способами споживання. Жителі України купують картоплю в сирому вигляді і в домашніх умовах готують з неї страви. У країнах Європи використовують готові продукти та напівфабрикати з картоплі.
Зростає фізичний обсяг роздрібного товарообігу картоплі. Останніми роками він зріс майже вдвічі, проте до рівня 1990 р. становить лише 67%. Ця тенденція пояснюється зростанням сукупних грошових доходів частини населення країни, що зумовило відмову від самозабезпечення картоплею.
Попит на картоплю залежить від питомої ваги сільського населення в регіоні та природно-кліматичних умов. Із розрахунку на одного міського жителя найбільшу кількість картоплі реалізують у Луганській, Запорізькій, Миколаївській областях, де сконцентрована промисловість, тому тут несприятливі природно-кліматичні умови для вирощування картоплі.
Формування потужної промислової переробки картоплі може сприяти підвищенню дохідності галузі, створенню картоплепродуктових підкомплексів. Але на практиці виникла складна ситуація: підприємства з переробки картоплі практично не забезпечені сировиною. Розпорошеність виробництва в сотнях тисяч селянських господарств стримує реалізацію картоплі переробним підприємствам, що зумовило зміну сировинної бази крохмальних заводів. Сировиною для виробництва крохмалю стали переважно зернові культури — кукурудза, ячмінь, інші зернові.
На ринках України залишається незадоволений внутрішніми пропозиціями попит на продукти переробки картоплі (чіпси, картопля-фрі).
Загальні обсяги картоплі, що може бути перероблена на підприємствах, сягають майже 995 тис. тонн (табл. 5).
 
Експорт картоплі
 Незважаючи на те, що Україна входить до чільного десятку найбільших виробників картоплі, вона ніколи не займала провідних позицій на світовому експортному ринку. Україна не використовує можливостей експорту, хоча за останні роки простежується тенденція до його збільшення.
2007 року експортовано 2815,5 тонн картоплі, це в 4,5 раза більше, ніж за весь 2006 р. (618,9 тонн). Ціна реалізації за експортними угодами становила 239,87 дол. США/т. За шість місяців 2008 р. експортовано 1529 тонн картоплі за ціною 440,24 дол. за тонну.
Головною проблемою експорту є неконкурентоспроможність картоплі, що зумовлено високою витратністю виробництва в умовах застарілих технологій, низькими сортовими якостями бульби, тим, що немає ефективної маркетингової діяльності, потрібної для просування продукції на зовнішній ринок. Саме цим можна пояснити незначні обсяги експорту картоплі з України.

Цінова ситуація 
Нині ціни на картоплю формуються залежно від попиту й пропозиції, витрат на виробництво та реалізацію, ринкових зборів тощо. Аналіз цінової ситуації на ринках міст України засвідчує велику варіацію. Середня ціна 1 кг картоплі не дає повної змоги охарактеризувати цінову ситуацію ринку картоплі України (рис. 1).
Максимальні ціни в 2008 р. вищі за середні на 25–29%, а максимальні ціни перевищували мінімальні в лютому в 2,4 раза, в серпні — вдвічі. До регіонів з максимальними цінами належать: Київ, міста АР Крим — Севастополь, Сімферополь, Керч, Феодосія; міста Дніпропетровської, Донецької, Луганської областей.
Низькі ціни реалізації в поліських регіонах: Рівненській, Житомирській, Львівській, Сумській областях. Без докорінної зміни системи заготівлі та зберігання продовольчої картоплі не буде подолано значної різниці в цінах реалізації залежно від регіонів. Така значна різниця є важливим доказом низької територіальної мобільності картоплі як ринкового товару та суттєвої розбіжності в рівнях доходів населення різних регіонів країни (табл. 6).
Спостерігається сезонна циклічність цін: зростання їх із зменшенням запасів і зниження після закінчення збиральних робіт, коли відбувається масова реалізація картоплі виробниками, які не мають змоги зберігати вирощений урожай, а споживачі роблять запаси продовольчої картоплі. В цей період ціни на неї нижчі на 20–25 відсотків.
Сільськогосподарські підприємства реалізують картоплю за різними маркетинговими каналами. Переробним підприємствам реалізують лише 12,5%, а основну частину — за іншими каналами (72,3%) (табл. 7). У 2007 р. за найвищими цінами картоплю продали пайовикам у рахунок орендної плати за землю, за найнижчими — переробним підприємствам. Успіх дальшого розвитку картоплярства України можливий лише за умов спеціалізації і концентрації виробничих та фінансових ресурсів. Отже, мова йде про створення сировинно-промислових зон у місцях масового вирощування картоплі. Тільки поєднанням виробництва картоплі з її промисловою переробкою на основі економічних інтересів єдиного інтегрованого виробничо-комерційного комплексу можна вивести картоплярство на сучасний конкурентоспроможний рівень.
У майбутньому основними постачальниками картоплі на ринок в Україні будуть сільськогосподарські підприємства з приватною власністю на засоби виробництва й колективною формою господарювання. Із зміцненням сільськогосподарських підприємств і економіки країни в цілому виробництво картоплі в господарствах населення скорочуватиметься. Крім того, на нашу думку, розвиток особистих селянських господарств ускладниться зі вступом України до СОТ. На місце розрізнених видів аграрної і промислової діяльності на село має прийти інтегроване агропромислове виробництво, яке сприятиме комплексному багатопрофільному його розвитку, дасть можливість відкрити в селах нові робочі місця, підвищити рівень життя сільського населення.
Розв’язання проблеми подальшого розвитку ринку картоплі в Україні з урахуванням світових тенденцій набуває принципового значення, тому що від цього багато в чому залежить реальне входження в ринкову економіку, стале функціонування в ній та економічне зростання нашої країни.
Світове виробництво картоплі дедалі збільшується. Загалом її вирощують близько 150 країн у найрізноманітніших грунтово-кліматичних умовах.
Основну частину картоплі виробляють в Азії та Європі. Серед провідних виробників Європи потрібно виділити Pociю, яка концентрує 11,7% світового й 28,6% європейського врожаю картоплі; Україну, на частку якої припадає, відповідно, 6,1 i 14,9 та Бiлорусь — 2,6 i 6,3 відсотка.
В Азії найбільшими виробниками продукції виступають Китай (73,5 млн, т) та Індія (25,0 млн т), частка яких становить 30,8% світовог о виробництва й 74,3 % валового збору азіатського континенту.
Основними виробниками бульби на американському континенті є країни Північної та Центральної Америки, серед яких США i Канада: вирощують 60,4% картоплі загального врожаю континенту.
Лiдери виробництва кapтoплі в Африці — Єгипет (2,5 млн т), Алжир (2,2), ПАР (1,9), Малаві (1,8), Марокко (1,5) i Руанда (1,3 млн, т), які дають 69,1% загального виробництва культури на континенті.
В Океаніїї ключові позиції у вирощуванні картоплі належать Австралії, що зосереджує понад 2/3 валового виробництва продукції в регіоні.
Щодо світових тенденцій функціонування ринку картоплі, слід відзначити значний інтерес до його розвитку міжнародних організацій. Так, Генеральна Асамблея ООН 2008 рік оголосила Міжнародним роком картоплі. В контексті зазначеного вище треба оцінити сучасний стан ринку картоплі в Україні та переглянути нинішні підходи до його формування для суттєвого підсилення ролі нашої держави як світового виробника бульби.
В сучасних умовах поглиблення інтеграції України в світовий економічний простір пріоритетним напрямом діяльності суб’єктів народногосподарського комплексу є збільшення масштабів міжнародної торгівлі й вихід на зовнішні ринки, оскільки саме від цього залежить конкурентоспроможність вітчизняного аграрного сектору та експортний потенціал держави загалом.
З урахуванням світових тенденцій розвитку картоплярства пріоритетним завданням подальшого реформування цієї галузі в Україні є налагодження виробництва конкурентоспроможної продукції за сортовими характеристиками, якістю й ціною. Саме за дотримання зазначених умов картопля українського походження зможе ефективно конкурувати з іноземними сортами не тільки на внутрішньому, а й на зовнішньому ринках.

Р. Демченко,
Національний науковий центр
“Інститут аграрної економіки” УААН

Далі буде