Рейдерство: який захист є ефективним?

Міністерство юстиції організувало круглий стіл, на якому обговорювалось блокування Верховною Радою України прийняття «антирейдерського» законопроекту №5067.

Цей законопроект викликав бурхливе обговорення у суспільстві. Зокрема, представники аграрних організацій вважають, що деякі нововведення – такі, як скасування видачі документів з печатками, запровадження натомість суто електронної системи реєстру та перевірки права власності - збільшить ризик рейдерства  і ускладнить доступ сільських мешканців до реєстру через відсутність інтернету та комп’ютерів.

Якими є масштаби рейдерства і як можна захистити своє майно? Про це «Пропозиції» розповів керуючий партнер юридичної компанії ОМР Микола Орлов.

Перша важлива теза: у нашому законодавстві взагалі ніде не визначено, що таке рейдерство. Дуже легко використовувати і вільно трактувати термін, який ніким не визначено. Люди рейдерством прикривають власну жадібність, помилки і недолугість. І особливо, нажаль, в агросфері, бо основний актив у нас – земля. Абсолютно відповідально можу заявити: якщо у господарства земля належним чином оформлена, внесена до новітнього реєстру, то забрати її неможливо. Коли люди один в одного з якихось причин забирають землю це означає, що хто її просто не зареєстрували.

80-90% господарств підписують якісь договори з землевласниками. Ці всі договори тримає у себе агрогосподарство. У власників землі навіть оригіналів тих договорів немає. І все працює по накатаній -  ті договори дуже часто перепідписуються, в них з міняються сторінки. Їх ніхто  не реєструє або реєструє через кілька років і таким чином продовжує їхню дію - а потім звучать голосні звинувачення про рейдерство. Рейдерство можливе тільки тоді, коли агропідприємства не оформлюють належним чином свої стосунки із селянами.

На сьогодні будь-хто може вибрати якесь село, зайти в реєстр і перевірити, чи є там оренда.

Але ж кажуть, що у нас реєстри неповні?

Будь-хто може наповнити цей реєстр. Якщо господарство заходить в реєстр, бачить, що там є поля, які воно обробляє – ніхто ж не стримує від того, щоб наповнити реєстр цією інформацією. І це коштує смішних грошей, порівнюючи з бюджетом військових дій між аграріями.  Якщо господарство не наповнює – то або не має відповідної компетенції, або їм шкода грошей, або є певний умисел, який воно не хоче показувати. Тому що після заповнення реєстру відразу «засвітяться» всі ті землі, які вони незаконно обробляють - та сама відумерла спадщина чи самозахоплена земля.

Але є  оптимістичний висновок: боротися з рейдерством там, де воно незаконне – елементарно. Треба навести лад у власному документообігу і реєстрації власних прав.  Не було ще такого випадку, щоб у людей була зареєстрована земля, і тут прийшли злі сили і зробили повторну реєстрацію у тому ж реєстрі.  Це неможливо технічно.

Виходячи з ваших слів, виходить, що рейдерство – це бізнес-стратегія, а не кримінальний злочин.  Тобто нема підстав для хвилювання?

Я б назвав це елементом господарської діяльності в агросекторі. Якщо розібратися, всі у всіх колись ту землю взяли. До 2010-2012 року у нас була т.зв. займанщина -  були вільні землі, які можна було взяти в оренду і обробляти. Після 2011-12 року на хороших землях такого немає взагалі. Все вже розібрали. Скажу  більше. Є у нас регіони, в яких коли вивільняється земля чи закінчується  договір оренди, влаштовують просто кастинги претендентів.

Вільна земля залишилася ще на Поліссі чи на Півдні, але це зона екстремального землеробства в обох випадках. Якщо ми говоримо про середню смугу – там земля розібрана. Це означає, що інтенсифікуються процеси переманювання частини землевласників один до одного. Цим займаються всі господарства. Просто масштаби різні. Тому що земельний банк у будь-якому селі дуже часто не є органічно перепідписаний на рівний час з усіма селянами – з кимось підписали на 5 років, з кимось на З, хтось свої паї міняв і т.д. Тому щороку є кількість землі, яка має бути перепідписана. І далі за неї відбувається битва. Така кількість землі від загального обсягу – близько 20% щороку. Це досить суттєво – хороший шматок поля. Збігаютьсь небайдужі , які намагаються перекупити цю землю у селян.  Це можна називати рейдерством тільки у побутовому сенсі. Із законної точки зору, якщо у власника закінчилися договори, він може їх переукладати з ким завгодно. Це можливо.

Проблема в тому, що у багатьох селян на руках немає договорів оренди. Вони через п’ять років і років не пам’ятають, що і ким укладали.

Це чия проблема – селян чи орендарів?

Це проблема орендарів. Вони свідомо йдуть на те, щоб не віддавати селянам їхні примірники договорів оренди. З різних причин. У більшості випадків - щоб потім можна було цими договорами гратися. У нас непоодинокі випадки, коли сторінки міняються, цифри домальовуються і т п. Я кажу про ницість і рівень стосунків. Люди просто підробляють договори.

«Білі і пухнасті» аграрії, які дуже часто кричать про рейдерство, і  самі можуть мати рильце в пушку. У більшості випадків такої колотнечі ми зіштовхуємося з тим, що є люди, які чесно оформили договори, і є ті, у кого ці документи якісь дивні. Це явище дуже комплексне, розбиратися у якому треба з обома сторонами конфлікту.

Виходить, що такі проблеми породжує правова неграмотність?

Це не правова неграмотність. Це свідоме порушення закону. У нас є аграрії, які, нажаль, відчувають себе на тій землі  фактично новими панами, і забувають, що кріпосницький лад було скасовано у 1861році. Люди свідомо ігнорують закон, вони не хочуть піднімати орендну плату, платити податки. Вони не готові до нормальної конкуренції. Значно простіше всіх навколо звинуватити у рейдерстві і витіснити звіди нових господарів.

Посилення відповідальності реєстраторів, яке зараз запроваджують, може допомогти у підтримці законності?

У нас зараз йде хвиля абсолютно, як на мене,  нездорова. Деякі наші колеги починають розказувати, що є жахливі реєстратори, які реєструють все що завгодно і т.д. Це міфологема. Система не працює не тому, що  реєстратори погані, а через те, що порушники не несуть жодної відповідальності. Вони і раніше не несли, і зараз не відповідають перед законом. Проблема в тому, що у нас не працюють слідчі органи. А остаточно все замикається на неефективній роботі системи правосуддя.

Тобто можемо зробити висновок, що насправді зараз ситуація із дотриманням закону у питаннях земельних відносин виглядає  достатньо безперспективно?

Не зовсім. На сьогоднішній день є ефективні механізми захисту. Просто треба ними користуватися.  Документація і реєстрація - і не треба нічого більше вигадувати. Це те, що стосується рейдерства. Більшість питань із землекористуванням  вирішить тільки запровадження вільного  ринку землі . Доки його не буде, будуть на півзаходи, що матимуть напів ефект. І, нарешті, ще одне: якщо у нашій країні не зміниться система правосуддя і не почнуть притягати до відповідальності за конкретно неправомірні дії, то  що б ми у законі не прописували, він все одно виконуватися не буде.

Я повністю задоволений законодавством про державну реєстрацію, яке зараз є.  Воно є прогресивним, воно є нормальним.  Вся ця псевдонавала рейдерства – це просто хвиля, яка зараз здіймається.  Немає ніякої навали рейдерства. Я думаю, що у відсотковому відношенні, якщо правильно порахувати і повідкидати усі хибні звинувачення, то відсоток залишився тим самим і навряд чи сильно змінився у той чи  інший бік.  Просто зараз про це почали більше говорити. Це абсолютно нормальна історія. Зміни у системі реєстрації чи посилення відповідальності реєстраторів навряд чи призведуть до додаткового захисту. Ті, хто хоче обійти цю систему, будуть це робити. Але у них повинен бути запобіжний механізм у вигляді правоохоронних органів, які повинні за такі речі карати.

Ольга Бабчук, o.babchuk@univest-media.com