Виробництво біопрепаратів в Україні: мовою цифр і фактів

Сьо­годнішні ду­же ви­сокі ціни на хімічні за­со­би зму­си­ли гос­по­дар­ст­ва зно­ву зга­да­ти про біологічний ме­тод. До то­го ж, як свідчить прак­ти­ка, змен­шен­ня постійно­го на­си­чен­ня аг­ро­це­нозів ко­ри­сни­ми біологічни­ми аген­та­ми при­зво­дить до ви­ник­нен­ня за­гро­зи від шкідників, які в по­пе­редні ро­ки про­тя­гом де­ся­тиліть не ста­но­ви­ли не­без­пе­ки. Це сто­сується ком­плек­су шкідли­вих со­вок (ози­ма, гам­ма, ка­ра­д­ри­на, ба­вов­ни­ко­ва), мо­лей, аме­ри­кансь­ко­го біло­го ме­те­ли­ка, акацієвої вогнівки, стеб­ло­во­го ку­ку­руд­зя­но­го ме­те­ли­ка та інших видів. Ши­ро­ке за­сто­су­ван­ня в по­пе­редні ро­ки біологічних за­собів — бак­теріаль­них, гриб­них і вірус­них пре­па­ратів, три­хо­г­ра­ми — стри­му­ва­ло по­тенціал їхньо­го розмно­жен­ня.  

Так, за да­ни­ми Держ­ветфіто­служ­би Ук­раїни, у 2000 ро­ці се­ред­нь­орічні мас­шта­би за­сто­су­ван­ня за­собів за­хи­с­ту до­сяг­ли 13,0 млн га, біологічни­ми за­со­ба­ми об­роб­ля­ло­ся близь­ко 1 млн га, що ста­но­вить 8,4% (рис. 1). Об­ся­ги об­ро­бок про­ти шкідли­вих ор­ганізмів у 2001–2004 ро­ках зрос­ли до 
20,5 млн га, біологічний ме­тод ста­но­вив у се­ред­нь­о­му 957,7 тис. га (5,4%). У 2005 році збільши­ли­ся об­ся­ги робіт із за­хи­с­ту рос­лин — на 11,8%, а площі, де за­сто­со­ву­ва­ли біологічні за­со­би, — від 926 до 1932 тис. га. Ча­ст­ка біоме­то­ду ста­но­ви­ла 8,3%. За період 2006–2010 років площі об­ро­бок про­ти шкідників і хво­роб збільши­ли­ся на 39,7%, а біо­ло­гічним ме­то­дом бу­ло об­роб­ле­но: у 2006 році — 681,0 тис. га (2,8%), у 2007-му — 1142 (4,0%), у 2008 і 2009 ро­ках — 1216 і 1639 тис. га (3,4 і 4,6%) відповідно. У 2010 році ча­ст­ка біоме­то­ду в си­с­темі за­хи­с­ту рос­лин зрос­ла до 5,3% (2054,6 тис. га). За ос­танні п’ять років (2011–2014) істот­но збільши­лись мас­шта­би за­хис­них об­ро­бок в аг­ро­це­но­зах сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, порівня­но з по­пе­редніми ро­ка­ми, і до­сяг­ли 51 591 тис. га. Об­ся­ги об­ро­бок біологічни­ми за­со­ба­ми за­хи­с­ту за ці ро­ки збільши­ли­ся до 2329,7 тис. га у 2011 році (2012–2013 ро­ки — на рівні 2 млн га). У 2014 році во­ни ви­рос­ли до 3 млн га і ста­но­ви­ли 6,0% за­галь­но­го об­ся­гу за­хис­них за­ходів.

Ди­наміка і струк­ту­ра за­сто­су­ван­ня біологічних за­собів про­ти шкідників і хво­роб на сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­ту­рах різна. Найбільше за­сто­со­ву­ють біологічні за­со­би про­ти ми­шо­подібних гри­зунів, підгри­за­ю­чих і ли­с­то­г­ри­зу­чих со­вок, стеб­ло­во­го ме­те­ли­ка, ком­плек­су шкідників у пло­до­вих на­са­д­жен­нях, ово­че­вих і зер­но­вих аг­ро­це­но­зах. Із 2000 по 2014 рік біологічні пре­па­ра­ти про­ти ми­шо­подібних гри­зунів за­сто­со­ву­ва­ли на пло­щах у се­ред­нь­о­му 400–500 тис. га, що ста­но­ви­ло 16,5–26,3% усіх об­сягів за­собів за­хи­с­ту. 

До­сить ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють біологічні пре­па­ра­ти для за­хи­с­ту сіль­сько­­­­го­с­по­дарсь­ких куль­тур від підгри­за­ю­чих со­вок: у 2000–2002 ро­ках ни­ми об­роб­ля­ли 225–322 тис. га (95,5–100%), у 2003–2005-му — 101–216 ( 64,7–74,1%); а про­тя­гом двох років (2006–2007) бу­ло об­роб­ле­но 100% площ біоза­со­ба­ми. Впро­довж на­ступ­них п’яти років об­ся­ги за­сто­су­ван­ня біологічних за­собів про­ти підгри­за­ю­чих со­вок де­що зни­зи­ли­ся і ста­но­ви­ли від 5,9% (2013) до 80,8% (2010), у 2014 році бу­ло об­роб­ле­но 300 тис. га (57,7%). Об­ся­ги об­ро­бок біологічни­ми за­со­ба­ми за­хи­с­ту про­ти ли­с­то­г­ри­зу­чих со­вок за 2000–2007 ро­ки до­ся­га­ли 100%, на­ступ­ни­ми ро­ка­ми (2008–2014) ни­ми об­роб­ля­ли від 14,7 до 75,8% площ. 

Відмічається тен­денція та­кож до збільшен­ня площ, об­роб­ле­них біологічни­ми за­со­ба­ми за­хи­с­ту про­ти стеб­ло­во­го ме­те­ли­ка. Про­тя­гом 2000–2003 років їх за­сто­со­ву­ва­ли на площі близь­ко 100 тис. га, що ста­но­ви­ло 89,9–100%. У 2004–2006 ро­ках об­ся­ги об­ро­бок збільши­ли­ся на 78% порівня­но із по­пе­редніми ро­ка­ми. У 2007–2010 ро­ках во­ни ви­рос­ли ще у 3,5–6,5 ра­за і ста­но­ви­ли 349–591 тис. га. На­далі (2011–2014) відбу­ва­ло­ся по­даль­ше на­ро­с­тан­ня об­сягів об­ро­бок — до 1120 тис. га.
На зер­но­вих куль­ту­рах за­сто­со­ву­ють пе­ре­важ­но біологічні за­со­би за­хи­с­ту від хво­роб. Із 2003 по 2009 рік об­роб­ля­ли не­значні площі, в ме­жах від 20 до 73 тис. га, тоб­то 1,9–6,2% усіх за­хис­них об­сягів. Із 2010 ро­ку об­роб­лені площі зер­но­вих посівів зрос­ли: у 2010 році — до 272, в 2011-му — до 450 тис. га. 

Ос­танні ро­ки біологічний ме­тод на зер­но­вих куль­ту­рах за­сто­со­ву­ють для за­хи­с­ту від шкідників і хво­роб на площі 267–500 тис. га. 

Ана­логічна си­ту­ація що­до за­сто­су­ван­ня біоза­собів і в пло­до­вих на­са­­джен­нях. До 2008 ро­ку від шкідників об­роб­ля­ли не­ве­ликі площі — в се­ред­нь­о­му від 2 до 3 тис. га. З 2009 ро­ку біологічний за­хист садів вклю­чає об­роб­ки біоза­со­ба­ми від шкідників і хво­роб на пло­щах від 3 до 12 тис. га 
(у 2010 р. — 18 тис.). 

На кар­топлі біологічні пре­па­ра­ти за­сто­со­ву­ють для за­хи­с­ту від шкідників із 2008 ро­ку — на площі 14,5 тис. га. По­чи­на­ю­чи із 2009 ро­ку об­ся­ги за­сто­су­ван­ня біоза­собів знач­но зрос­­ли — їх ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли для за­хи­с­ту кар­топлі як від шкідників, так і від хво­роб. У 2009 році площі, охоп­лені біоза­хи­с­том, зрос­ли до 32 тис., у 2010-му — до 73,6 тис. га. У 2011 році во­ни збільши­ли­ся вдвічі, а в 2013-му — в 3,5 ра­за і ста­но­ви­ли 150 тис. га.

Відмічається тен­денція до збільшен­ня об­сягів біологічних об­ро­бок про­ти шкідників і хво­роб на ово­че­вих куль­ту­рах. Як­що у 2000–2008 ро­ках біоза­со­би за­сто­со­ву­ва­ли на площі 2–3 тис. га , то в 2009–2014 ро­ках — 34 тис. га. 

На не­знач­них пло­щах (до 1 тис. га) за­сто­со­ву­ють біологічні за­со­би на ви­но­градній лозі. 
Нині в Ук­раїні функціонує близь­ко 40 біола­бо­ра­торій, які на­праць­о­ву­ють біологічні за­со­би за­хи­с­ту рос­лин. Особ­ли­во­го зна­чен­ня біологічний ме­тод на­бу­ває в овочівництві відкри­то­го і за­кри­то­го ґрун­ту, де ви­ро­щу­ють про­дукцію для спо­жи­ван­ня у свіжо­му ви­гляді про­тя­гом усь­о­го ве­ге­таційно­го періоду, тож хімічні об­роб­ки не­ба­жані. Над­зви­чай­но ве­ли­кий по­тенціал йо­го за­сто­су­ван­ня та­кож на пло­до­вих і ягідних куль­ту­рах, ви­ро­щу­ван­ня яких досі ча­с­то су­про­во­д­жується чис­лен­ни­ми об­роб­ка­ми хімічни­ми пре­па­ра­та­ми.

Ук­раїнський ри­нок біоп­ре­па­ратів 

Асор­ти­мент біологічних за­собів пред­став­ле­ний пе­ре­важ­но мікробіо­пре­па­ра­та­ми (70%), се­ред ен­то­мо­фагів (30%) в умо­вах відкри­то­го ґрун­ту за­сто­со­ву­ють пе­ре­важ­но три­хо­г­ра­му (1–2 ви­ди), у за­кри­то­му — ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють амблісей­ус, фіто­сей­у­люс, ен­карзію, ма­к­ро­ло­фу­са, афідіуса, га­ли­цю афідімізу.
В Ук­раїні у 1999 році «Пе­релік пе­с­ти­цидів та аг­рохімікатів в Ук­раїні» вклю­чав два біоп­ре­па­ра­ти: Ри­зо­план — на ос­нові бак­терії Pseudomonas fluorescens (шта­м АР-33) і Фіто­верм, 0,2%, к. е. (авер­сек­тин С, 0,2%). У 2000 році до «Пе­реліку…» бу­ло вне­се­но чо­ти­ри біоп­ре­па­ра­ти, із яких три — вірусні: Вірін Діпріон, р. (поліед­ри віру­су ядер­но­го поліед­ро­зу ру­до­го со­сно­во­го пиль­щи­ка); Вірін НШ (поліед­ри віру­су ядер­но­го поліед­ро­зу не­пар­но­го шов­коп­ля­да); Вірін-ЗСП (поліед­ри віру­су ядер­но­го поліед­ро­зу зви­чай­но­го со­сно­во­го пиль­щи­ка), а та­кож бак­теріаль­ний пре­па­рат Клепс (Bacillus mucilaginosus). Вар­то за­зна­чи­ти, що вірусні пре­па­ра­ти де­що спе­цифічні і відмінні від інших, до то­го ж зовсім нешкідливі для ко­рис­ної фа­у­ни. Про­те ці мікро­ор­ганізми за­сто­со­ву­ють по­ки що об­ме­же­но, і ос­нов­на при­чи­на то­го — не­до­стат­ня тех­но­логічність їхньо­го ви­роб­ництва, оскільки вірусні пре­па­ра­ти сьо­годні «на­ко­пи­чу­ють» на жи­вих ко­ма­хах, що є тру­домістким і не­еко­номічним про­це­сом. Здо­ла­ти подібні труд­нощі вдається за роз­роб­ки тех­но­логічних прий­омів ма­со­во­го розмно­жен­ня мікро­ор­ганізмів на куль­ту­рах тка­нин, про­те та­ка тех­но­логія по­ки не одер­жа­ла на­леж­но­го роз­вит­ку. 

У 2006 році «Пе­релік пе­с­ти­цидів та аг­рохімікатів в Ук­раїні» вклю­чав п’ять біоп­ре­па­ратів: Бак­тофіл ма­рок А та В і Бак­тофіл ма­рок А 10 та В 10, які місти­ли ком­плекс мікро­ор­ганізмів Azospirillum brasilense, Azotobacter vinelandii, Bacillus megatherium, Bacillus polymyxa, Pseudomonas fluorescens, Streptomyces albus; Іпсо­дор, при­на­да-дис­пен­сер; Міко­сан — на ос­нові луж­но­го ек­с­т­рак­ту афіло­фо­раль­но­го гри­ба Fomes fomentarius; Сімтекс, в. р. к. (во­до­роз­чин­ний кон­цен­т­рат луж­но­го ек­с­т­рак­ту пло­до­вих тіл афіло­фо­раль­них грибів і со­ку борщівни­ка Со­сновсь­ко­го та ВАС).

У 2010–2011 ро­ках асор­ти­мент біологічних пре­па­ратів, вклю­че­них до «Пе­реліку пе­с­ти­цидів та аг­рохімікатів в Ук­раїні», не пе­ре­ви­щу­вав 30 най­ме­ну­вань (із них — дев’ять пре­па­ратів для за­хи­с­ту сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур від хво­роб, чо­ти­ри — для за­хи­с­ту від фіто­фагів (із них два — про­ти ми­шо­подібних шкідників) і 17 — для підви­щен­ня вро­жай­ності та імуніте­ту рос­лин), що ста­но­ви­ло 2,1% за­галь­ної чи­сель­ності за­реєстро­ва­них і доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня пе­с­ти­цидів та аг­рохімікатів. 

Дані 2012 і 2014 років свідчать про те, що відмічається тен­денція до зро­с­тан­ня асор­ти­мен­ту біологічних за­собів за­хи­с­ту, які вклю­чені до «Пе­реліку пе­с­ти­цидів та аг­рохімікатів в Ук­раїні». Так, кількість біоп­ре­па­ратів у 2012 році на­ра­хо­ву­ва­ла 60 най­ме­ну­вань, що ста­но­ви­ло близь­ко 3,2% за­галь­ної кількості пе­с­ти­цидів. 

До «Пе­реліку пе­с­ти­цидів та аг­рохімікатів…» (2014) уже вклю­че­но 97 біологічних за­собів за­хи­с­ту (таб­ли­ця). 

Найбільшу ча­ст­ку в струк­турі біологічних за­собів за­хи­с­ту ста­нов­лять біологічні пре­па­ра­ти, при­зна­чені для поліпшен­ня жив­лен­ня і підви­щен­ня вро­жаю сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур — 28,8%. Їхня кількість відчут­но збільши­лась, порівня­но з по­пе­редніми ро­ка­ми, від 17 до 28 пре­па­ратів. Збільши­лась кількість біоп­ре­па­ратів і для за­хи­с­ту куль­тур від хво­роб (19 пре­па­ратів про­ти 11 у по­пе­редні ро­ки) — 19,6%. Для за­хи­с­ту сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур від шкідників вклю­че­но 13 пре­па­ратів, що ста­но­вить 13,4%, для бо­роть­би з ми­шо­подібни­ми гри­зу­на­ми — три пре­па­ра­ти (3,1%). Ча­ст­ка біоп­ре­па­ратів, при­зна­че­них для поліпшен­ня за­сво­ю­ван­ня рос­ли­на­ми ат­мо­сфер­но­го азо­ту, ста­но­вить 27,8% (27 пре­па­ратів), для по­си­лен­ня мобілізації фо­с­фо­ру — 5,1% (5 пре­па­ратів). До «Пе­реліку…» вне­се­но один біоінсек­тофунгіцид для за­хи­с­ту від шкідників і хво­роб та один сти­му­ля­тор рос­ту (рис. 2). 
Більшість роз­роб­ле­них біопе­с­ти­цидів — це бак­теріальні пре­па­ра­ти. Най­шир­шо­го за­сто­су­ван­ня в усіх країнах світу на­бу­ли бак­терії гру­пи Bacillus thuringiensis, які до­сить ефек­тивні і тех­но­логічні. Про­те досі мож­ли­вості цієї гру­пи ен­то­мо­па­то­генів да­ле­ко не ви­чер­пані — з кож­ним ро­ком виділя­ють усе нові і нові се­ро­варіан­ти. На­разі за­реєстро­ва­но по­над 30 се­ро­типів, про­те на­ко­пи­че­ний банк штамів і се­ро­типів цієї гру­пи бак­терій вив­че­ний не­до­стат­ньо. В Ук­раїні бак­теріальні пре­па­ра­ти на їхній ос­нові — Біток­си­ба­цилін і Лепідо­цид — ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють в аг­ро­це­но­зах сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур для за­хи­с­ту від шкідників. 

Біоп­ре­па­рат Біток­си­ба­цилін ви­го­тов­ля­ють на ос­нові Bacillus thurin­giensis var. thuringiensis, він, крім ен­до­ток­си­ну, містить тер­мо­стабільний ек­зо­ток­син. За­вдя­ки то­му, що в пре­па­раті містять­ся ток­си­ни двох типів, він має ши­ро­кий спектр дії про­ти лу­с­ко­кри­лих, сис­них і твер­до­кри­лих шкідників. Ефек­тив­ний про­ти гу­се­ниць 1–2-го віків ка­пу­с­тя­но­го та ріпа­ко­во­го біланів, ка­пу­с­тя­ної молі, вогнівок на ка­пусті та інших ово­че­вих куль­ту­рах. Два об­при­с­ку­ван­ня че­рез 6–7 днів про­ти кож­но­го по­коління шкідників за­без­пе­чує ефек­тивність на рівні 90–95%. На огірках за­кри­то­го ґрун­ту про­ти па­ву­тин­но­го кліща і ба­ш­тан­ної по­пе­лиці у період ве­ге­тації з інтер­ва­лом 15–17 днів зни­жує чи­сельність шкідників на 86,5–88,0%. Ха­рак­тер­ною особ­ливістю за­сто­су­ван­ня біологічно­го пре­па­ра­ту Біток­си­ба­циліну є по­ру­шен­ня ме­та­мор­фо­зу у ко­мах, що про­яв­ляється в ут­во­ренні ве­ли­кої кількості спо­тво­ре­них 
не­по­вноцінних осо­бин шкідників, зни­женні життєздат­ності та пло­дю­чості ко­мах.

Бак­теріаль­ний біоп­ре­па­рат Лепідо­цид роз­роб­ле­ний на ос­нові Bacillus thuringiensis var. kurstaki, 3-й се­ро­тип, ефек­тив­ний про­ти гу­се­ниць 1–2-го віків луч­но­го ме­те­ли­ка, біланів, ка­пу­с­тя­ної молі, вогнівок, ка­пу­с­тя­ної і сірої зер­но­вих со­вок. За за­сто­су­ван­ня біоп­ре­па­ра­ту про­ти лу­с­ко­кри­лих шкідників їхня чи­сельність зни­жується на 78,5–84,8%. На яб­луні од­не-два об­при­с­ку­ван­ня в період ве­ге­тації че­рез 6–7 днів про­ти кож­но­го по­коління гу­се­ниць 1–3-го віків яб­лу­не­вої молі, п’ядунів, ли­с­товійок вес­ня­ної гру­пи та пиль­щиків суттєво зни­жує рівень по­шко­д­жен­ня ци­ми фіто­фа­га­ми. Дво­ра­зо­ве об­при­с­ку­ван­ня Лепідо­ци­дом зни­жує чи­сельність ка­пу­с­тя­ної сов­ки на 70–80%, ка­пу­с­тя­но­го і ріпа­ко­во­го біланів, а та­кож мо­лей — до 90%. Ефек­тив­ний Лепідо­цид і на кар­топлі про­ти кар­топ­ля­ної молі (4 л/га) за об­при­с­ку­ван­ня посівів та об­роб­ки бульб пе­ред за­кла­дан­ням у схо­ви­ща.

Ос­танніми ро­ка­ми ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють роз­роб­ле­ний на ос­нові авер­сек­тинів біологічний пре­па­рат Ак­тофіт про­ти ко­ло­радсь­ко­го жу­ка на кар­топлі та па­ву­тин­но­го кліща — на огірках і тро­ян­дах за­кри­то­го ґрун­ту. Слід за­зна­чи­ти, що тільки за чітко­го до­три­ман­ня ре­ко­мен­дацій за­сто­су­ван­ня (що­до норм і крат­ності об­ро­бок) за­без­пе­чується три­ва­ле збе­ре­жен­ня ефек­тив­ності цьо­го пре­па­ра­ту. За ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ра­ту Ак­тофіт у ро­бочій кон­цен­т­рації 0,2% за­ги­бель зви­чай­но­го і чер­во­но­го па­ву­тин­них кліщів до­ся­гає 80–90,0%, пригнічується роз­ви­ток близь­ко 40% яєць, на п’яту до­бу фор­му­ван­ня яєць не відбу­вається, во­ни ви­си­ха­ють, змор­щу­ють­ся. По­втор­на об­роб­ка пре­па­ра­том після відро­д­жен­ня осо­бин, що ви­жи­ли, за­без­пе­чує ви­со­кий за­хис­ний ефект. 

Про­ти ко­ло­радсь­ко­го жу­ка на кар­топлі біоп­ре­па­рат Ак­тофіт не­обхідно за­сто­со­ву­ва­ти про­ти ли­чи­нок мо­лод­ших, 1–3-го, віків і за плю­со­вої тем­пе­ра­ту­ри не ниж­че 20°С. За не­до­три­ман­ня цих ви­мог ефек­тивність пре­па­ра­ту знач­но зни­жується. 

Для бо­роть­би із ми­шо­подібни­ми гри­зу­на­ми (Rodentia)  ре­ко­мен­до­ва­но бак­теріаль­ний пре­па­рат Бак­то­ро­ден­цид, ство­ре­ний на ос­нові бак­терій Іса­чен­ка — Salmonella enteritidis. Най­чут­ливіші до Бак­то­ро­ден­ци­ду ми­ша хат­ня — Mus musculus L., лісо­ва — Apodemus silvaticus L., по­льо­ва — Microtus agrarius L. 

Бак­то­ро­ден­цид мож­на розсіва­ти по­лем із літа­ка, сівал­ки, ма­ши­на­ми для вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив. Ви­со­ка чи­сельність ми­шо­подібних гри­зунів у місцях їхньо­го осінньо-зи­мо­во­го пе­ре­бу­ван­ня ство­рює спри­ят­ливі умо­ви для роз­вит­ку у них за­хво­рю­ван­ня, вик­ли­ка­но­го за­сто­су­ван­ням Бак­то­ро­ден­ци­ду. Для ле­таль­но­го кінця миші або полівці до­сить з’їсти два зер­нят­ка от­руєно­го пре­па­ра­ту. Зовсім не­о­бо­в’яз­ко­во про­во­ди­ти по­вну об­роб­ку, до­стат­ньо ор­ганізу­ва­ти дов­го­ст­ро­кові осе­ред­ки за­ра­жен­ня у виз­на­че­них місцях. На­при­клад, у лісо­сму­гах їх ство­рю­ють під обе­рем­ка­ми со­ло­ми, сіна, роз­кла­да­ю­чи по 30 г Бак­то­ро­ден­ци­ду че­рез кожні 25–30 м. У скир­тах со­ло­ми кращі ре­зуль­та­ти одер­жу­ють за розміщен­ня пре­па­ра­ту (по 30 г) у де­ра­ти­заційних ящи­ках, ус­та­нов­ле­них у нішах че­рез кожні 5 м, у два ря­ди, в ша­хо­во­му по­ряд­ку. На по­лях ба­га­то­річ­­них трав пре­па­рат ви­кла­да­ють по пе­ри­ме­т­ру ма­си­ву в дві лінії (зовніш­­ня — за 30 м від краю по­ля, внутріш­ня — на віддалі 30 м від зовнішньої). За­сто­су­ван­ня Бак­то­ро­ден­ци­ду до­по­ма­гає до­сяг­ти ви­со­кої ефек­тив­ності: в лісо­сму­гах — до 85%, у скир­тах — до 75, на по­лях ба­га­торічних трав — до 80%, що дає знач­ну еко­номію ма­теріаль­них і фінан­со­вих ви­т­рат і за­без­пе­чує ціле­с­пря­мо­ва­не та по­вне ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ра­ту. Од­нак че­рез спри­ят­ливі по­годні умо­ви, мо­но­куль­тур­не ви­ро­щу­ван­ня різко зро­с­тає чи­сельність гри­зунів, а, відповідно, і по­тре­ба в біологічно­му пре­па­раті. 

Ос­танніми ро­ка­ми вчені виділи­ли низ­ку бак­терій і грибів, що ма­ють ан­та­гоністичні вла­с­ти­вості до па­то­генів рос­лин. Най­по­ши­реніші бак­теріальні пре­па­ра­ти на ос­нові Bacillus subtilis, Pseudomonas aurefaciens, P. Fluorescens, зо­к­ре­ма шість біоп­ре­па­ратів: Бак­тофіт, Бізар, Пла­н­риз, Псев­до­бак­те­рин, Фіто­Док­тор. Во­ни ви­яв­ля­ють ан­та­гоністич­ну ак­тивність до ши­ро­ко­го спе­к­т­ра фіто­па­то­генів родів: Erwinia, Fusarium, Rhizoctonia, Botritis, Pythium, Verticillium, Sclerotinia, Phytophthora, Ascohyta. 

Про­тя­гом ба­га­ть­ох років для за­хи­с­ту рос­лин за­сто­со­ву­ють бак­теріаль­ний пре­па­рат Пла­н­риз на ос­нові псев­до­мо­над, спектр дії яко­го до­сить ши­ро­кий: на зер­но­вих — про­ти ко­ре­не­вих гни­лей; томатах і огірках — про­ти бак­теріозу, фу­заріозу, вер­ти­ци­ль­о­зу, рик­тоніозу, ко­ре­не­вих гни­лей; на ка­пусті — про­ти чор­ної ніжки, бак­теріозів; у са­ду — про­ти парші. Бак­терії до­б­ре за­сво­ю­ють різні ор­ганічні суб­ст­ра­ти, швид­ше від інших мікро­ор­ганізмів ко­лонізу­ють усю ко­ре­не­ву си­с­те­му, про­ду­ку­ють ан­тибіоти­ки і си­де­ро­фо­ри, пригнічу­ю­чи роз­ви­ток фіто­па­то­ген­них грибів. 

На ос­нові бак­терій Pseudomonas aurefaciens ство­ре­но біоп­ре­па­ра­ти Агат, Бізар, Псев­до­бак­те­рин, за­сто­су­ван­ня яких в аг­ро­еко­си­с­те­мах зни­жує ура­женість зер­но­вих, ово­че­вих, цу­к­ро­вих бу­ряків збуд­ни­ка­ми гриб­них і бак­теріаль­них хво­роб та підви­щує вро­жайність кар­топлі у се­ред­нь­о­му на 15,5–45,0 ц/га, цу­к­ро­вих бу­ряків — на 23,0–35,0, зер­но­вих — на 1,5–5,5 ц/га.

Роз­роб­ле­ний бак­теріаль­ний інсек­тофунгіцид­ний пре­па­рат Га­уп­син, який яв­ляє со­бою ріди­ну, що містить життєздатні кліти­ни бак­терій Pseudomonas aureofaciens і за­лиш­ки ком­по­нентів жи­виль­но­го се­ре­до­ви­ща, ефек­тив­ний про­ти шкідників та хво­роб зер­нят­ко­вих пло­до­вих куль­тур (гу­се­ниць яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки, парші, пло­до­вих гни­лей), а та­кож гни­лей ово­че­вих куль­тур за­кри­то­го ґрун­ту. За­сто­су­ван­ня Га­уп­си­ну зни­жує на 85–92% ура­женість плодів яб­луні яб­лу­не­вою пло­до­жер­кою за двох об­ро­бок про­ти пер­шо­го по­коління і однієї — про­ти дру­го­го, а гриб­ни­ми за­хво­рю­ван­ня­ми — на 94–96%, до то­го ж за рен­та­бельністю не по­сту­пається хімічним пре­па­ра­там.

Особ­ли­во до­б­ре вив­чені гри­би із ро­ду Trichoderma, які на­бу­ли знач­но­го прак­тич­но­го за­сто­су­ван­ня. Нині на ос­нові до­сить по­ши­ре­но­го гри­ба Trichoderma lignorum Harz. і Trichoderma viridae ство­ре­но гриб­ний біологічний пре­па­рат Три­хо­дермін, який є ан­та­гоністом ба­га­ть­ох фіто­па­то­ген­них грибів, пов’яза­них у своєму роз­вит­ку із ґрун­том. Пре­па­рат ха­рак­те­ри­зується ви­со­кою ак­тивністю що­до ба­га­ть­ох збуд­ників хво­роб рос­лин із родів Alternaria, Botrytis, Colletotrichum, Fusarium, Phoma, Pythium, Rhizoctonia, Sclerotinia, Verticilliun. Гриб три­хо­дер­ма про­ду­кує міко­ток­син і ан­тибіоти­ки, які ма­ють ан­ти­бак­теріаль­ну дію. Цей біоп­ре­па­рат за­без­пе­чує ви­со­ку ефек­тивність про­ти ко­ре­не­вих гни­лей, білої гнилі, фу­заріоз­но­го та вер­ти­ци­ль­оз­но­го в’янен­ня ово­че­вих куль­тур відкри­то­го і за­кри­то­го ґрун­ту. На ос­нові про­ве­де­них досліджень вста­нов­ле­но, що для за­хи­с­ту рос­лин від хво­роб потрібне 3–4-ра­зо­ве за­сто­су­ван­ня Три­хо­дерміну — під час висіву та в період ве­ге­тації. За­сто­су­ван­ня цьо­го біоп­ре­па­ра­ту в суміші з бак­теріаль­ним пре­па­ра­том Пла­н­риз в ово­че­вих аг­ро­це­но­зах суттєво зни­жує ура­женість рос­лин хво­ро­ба­ми, підви­щує вро­жайність огірків і то­матів до 6,5–8,0 кг з 1м2, сприяє збільшен­ню ви­хо­ду стан­дарт­ної про­дукції.

На ос­нові афіло­фо­раль­но­го гри­ба Fomes fomentarius ство­ре­но пре­па­рат Міко­сан, який за об­роб­ки насіння цу­к­ро­вих бу­ряків, пше­ниці, ку­ку­руд­зи, го­ро­ху за­хи­щає рос­ли­ни від ко­ре­неїда, підви­щує їхню вро­жайність. 

Про­ти бак­теріаль­них хво­роб то­матів і бак­теріаль­но­го ра­ку яб­луні роз­роб­ле­но біоп­ре­па­рат 
Ка­зумін 2 Л, в. р. (про­дукт фер­мен­тації Strepto­myces kasugaensis), який за­сто­со­ву­ють у період ве­ге­тації.

Про­тя­гом ос­танніх де­ся­тиліть в Ук­раїні ство­ре­но знач­ну кількість біологічних пре­па­ратів на ос­нові різних видів бак­терій для підви­щен­ня вро­жай­ності, за­сво­ю­ван­ня, зв’язу­ван­ня та фіксації ат­мо­сфер­но­го азо­ту, мобілізації важ­ко­до­с­туп­но­го фо­с­фо­ру з ґрун­ту, роз­роб­ни­ка­ми яких є Інсти­тут сільсько­го­с­по­дарсь­кої мікробіології НА­АН, Інсти­тут мікробіології і віру­со­логії НА­НУ, Інсти­тут аг­ро­еко­логії і еко­номіки при­ро­до­ко­ри­с­ту­ван­ня НА­АН, БТУ-Центр та інші ус­та­но­ви Ук­раїни. Ці пре­па­ра­ти за­сто­со­ву­ють на ово­че­вих куль­ту­рах відкри­то­го і за­кри­то­го ґрун­ту, бо­бо­вих, зер­но­вих, цу­к­ро­вих бу­ря­ках, ріпа­ку, со­няш­ни­ку, ку­ку­рудзі. За да­ни­ми на­уковців, за­сто­су­ван­ня біоп­ре­па­ратів на ос­нові азо­тофіксу­валь­них і фо­с­фа­то­мобілізу­ю­чих бак­терій за об­роб­ки насіння, по­за­ко­ре­не­во­го жив­лен­ня знач­но поліпшу­ють ріст і роз­ви­ток рос­лин, спри­я­ють більш ран­нь­о­му цвітінню та за­без­пе­чу­ють при­бав­ку вро­жаю до 23–33,5%.

Висновки

У пер­спек­тиві за­сто­су­ван­ня біологічних за­собів за­хи­с­ту на куль­ту­рах за­кри­то­го ґрун­ту мо­же до­сяг­ти до 90%, а відкри­то­го (на ово­че­вих, кар­топлі, технічних куль­ту­рах, у са­дах) за об­роб­ки насіння — до 40–50%.

Г. Тка­лен­ко, канд. с.-г. на­ук, Інсти­тут за­хи­с­ту рос­лин НА­АН

Інформація для цитування

Біологічні пре­па­ра­ти в захисті рослин / Г. Тка­лен­ко // Спецвипуск ж. Пропозиція. Сучасні агротехнології із застосування біопрепартав та регуляторів росту / — 2015. — С. 6-14