Спецможливості
Аналітика

Орієнтація - північ. Аграрний бізнес іде з Південної України

29.06.2018
2861
Орієнтація - північ. Аграрний бізнес іде з Південної України фото, ілюстрація

Попри те, що Україна є одним з найбільших світових експортерів сільськогосподарської продукції, становище це нестабільне. А все через глобальні кліматичні зміни. І, як попереджають науковці, якщо на рівні держави й бізнесу оперативно не відреагувати на ці виклики, інвестуючи у збереження родючості грунтів та зрошувальні технології, то дуже швидко можна розгубити весь аграрний потенціал.

 

 

Потепління – загроза №2 для світу і №1 для сільського господарства

 

 

Зміна клімату вважається нині другою глобальною загрозою після тероризму.

У сільському господарстві України вона проявляється у вигляді втрати врожаю через збільшення частоти повеней, поширення процесів опустелювання, несезонних заморозків та збільшення амплітудних коливань температури, зміни режимів дозрівання сільськогосподарських культур та підвищення їх вразливості до ураження шкідниками.
 

Вчені зазначають, що найбільш помітним наслідком зміни клімату буде не стільки поступове потепління, скільки зростання кількості та інтенсивності екстремальних погодних явищ: сильні посухи, повені, шторми, урагани, надзвичайно спекотні дні.

 

Як зазначив Микола Роїк, віце-президент НААНУ: “Якщо 10 років тому науковці ще дискутували, чи ці зміни клімату є тимчасовими, чи ні, то зараз усі переконалися у їхній незворотності. За таких умов традиційні технології ведення сільського господарства перестають працювати. Нині потрібні інші системи обробітку грунту, потрібно пристосовувати строки сівби до кліматичних змін. Сільськогосподарські технології мають бути спрямовані на збереження запасу вологи в грунті”.

 

Зараз мова йде не про те, як вплинути на клімат, а як до нього адаптуватися. На думку керівника відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяни Адаменко, необхідно вирощувати більш посухостійкі сорти культур, застосовувати вологоощадні технології. І, безумовно, розвивати систему зрошення. “З планетарною проблемою можна впоратися тільки спільними зусиллями багатьох країн. Головна надія у боротьбі з глобальним потеплінням — Паризька угода з недопущення подальшого розігріву планети. Її було прийнято в 2015 році й підписано більшістю країн. Україна теж швидко ратифікувала цей документ”, - підсумувала науковець.

 

 

 

Через потепління врожайність пішла донизу

 

За останні 25 років площа сухої зони в Україні зросла на 7% та становить 11,6 млн га орних земель, а площа перезволожених земель скоротилася на 8%, в рівнинній же частині вона практично зникла.

 

Кілька років тому інститут океанографії Скриппса з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго зробив прогнозну карту планети на 2100 рік “Світ на 4 ͦ С тепліше”. На ній дві третини України позначені як території, непридатні для життя. Не просто для ведення сільського господарства, а для життя. За їхніми прогнозами, світове виробництво продовольства зміститься в Сибір, Скандинавію, північну Канаду і навіть частково в Антарктиду.

 

Через зміни клімату зростуть площі ріллі з недостатнім рівнем вологи. До 2100 року їх частка в Україні становитиме 80% від всієї площі або 25 млн. га.

 

За даними Тетяни Адаменко, в Україні глобальне потепління відбувається швидше, ніж у цілому по планеті. Якщо у середньому по планеті середньорічна температура підвищується на 0,8 ͦ С, то в Україні – на 1 ͦ С і навіть більше. А зміна середньостатистичної температури навіть на 1 ͦ С істотно міняє погодні умови, зміщує норми опадів, надає руху льодовикам. Для порівняння - до 1970 року середньорічна температура підвищувалася на + 0,05 °C кожні 10 років. Потім темпи зростання подвоїлися, а в останні 10–15 років просто зашкалили.

В Україні температура підвищувалася навіть дещо швидшими темпами, ніж середньосвітова. Так, у період з 2011 по 2016 р. її перевищення сягнуло майже 2 °C. Загалом, упродовж останніх 25 років потепління в Україні йде безперервно. Це небувало довгий тренд. І якщо до 2000 року така тенденція фіксувалася за рахунок зимових місяців, то зараз - за рахунок літніх.

 

За даними Інституту зрошуваного землеробства, за останні 25 років середня врожайність по Україні зросла лише по двох культурах - житу (на 2%) і кукурудзі (на 53%). Середня врожайність інших культур за ці роки падала. А за останніх 3 роки через пришвидшення глобального потепління знизилась врожайність і кукурудзи - на 5,5%. Істотно зменшилася за три роки і врожайність сої - на 20-30%.

 

У зв’язку із цим на кліматичні зміни стали зважати і селекціонери: вони міняють підхід до виведення сортів, працюють над тим, щоб вони відповідали новим погодним умовам та були стійкі до хвороб, яких раніше не було.

 

 

Зрошення потребують 90% ріллі

 

На думку науковців, визначальним чинником в аграрному виробництві зараз є не родючість грунтів, а вологозабезпечення. Через те, що дефіцит вологи спостерігається у всіх кліматичних зонах України, крім Карпат, частика посівних площ, які потребують епізодичних поливів, оцінюється у 90%.

 

Зрошувальні системи України перебувають у незадовільному стані й вимагають термінової модернізації, що потребує значних фінансових ресурсів. У результаті занепаду зрошувальних систем з 1990 р. площі поливних земель скоротились із майже 2,3 млн га до 472 тис га, або більш ніж у 5 разів.

 

Якщо ситуація найближчим часом не зміниться, то інвестиції в АПК на півдні України, на думку віце-президент НААНУ Миколи Роїка, не матимуть жодного сенсу, адже ризики недоотримання врожаю дуже високі. Вже сьогодні аграрний бізнес України йде із зони степу у більш інвестиційно привабливі північ і центр країни. Так, частка південного регіону в загальному обсязі виробництва зерна скоротилася за 25 років з 48% до 37%.

 

 Потенціал зрошуваних систем півдня України використовується лише на третину. Найефективніше цей механізм працює в Херсонській області: із наявних 426,8 тис. га зрошуваних земель у поливному режимі використовується 291,8 тис га (70%). Слід зауважити, що це єдина область, яка повністю поливає підготовлену до роботи площу протягом останніх років. В інших областях ситуація в рази гірша. Приміром, показник використання зрошуваних земель у Одеській області становить 19%, у Дніпропетровській - 14%, а у Миколаївській – 13%.

 

Відновлення зрошення відкриє Україні хороші перспективи: лише відрегулювавши поливи на площі 500-550 тис. га., ми зможемо додатково виробляти сільськогосподарської продукції мінімум на 8-10 млн. т щороку. Прибутковість зрошуваних угідь може становити $800-1300 на гектар щорічно. Саме за належного зрошення інвестиції у сільське господарство можуть окупитись. А проекти модернізації зрошувальних систем, на думку науковців Інституту зрошувального землеробства, окупляться за 3-6 років. 

 

Проблема зрошення є актуальною і в глобальному світовому масштабі. На думку Миколи Роїка, потрібно, щоб площі зрошення у світі щороку зростали на 1%, лише тоді можна буде говорити про вирішення продовольчої проблеми

 

За останні три роки науковці НААНУ разом з експертами ФАО і Світового банку розробили проект стратегії, який передбачає додаткове зрошення на площі 1-1,2 млн га до 2030 року.

 

Надія Лядецька, n.liadetska@univest-media.com

 

Інтерв'ю
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером

1
0