Спецможливості
Аналітика

Прогноз для сільського господарства на наступне десятиліття від ОЕСР: все хороше — позаду

30.12.2019
2058
Прогноз для сільського господарства на наступне десятиліття від ОЕСР: все хороше — позаду фото, ілюстрація

Нещодавно оприлюднений прогноз розвитку сільського господарства світу, виконаний спільно FAO та Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), що об’єднує економічно розвинуті країни світу, на 2019–2028 роки. З нього випливає, що сільгоспвиробникам слід готуватися до гіршого. Темпи зростання населення уповільняться, а споживання продуктів на душу населення стабілізується. При цьому врожайність і валовий збір сільгоспкультур збільшуватимуться. Все це призведе до зниження реальних цін на більшість видів сільгосппродукції в наступне десятиліття.

 

Ціни

Як очікують в ОЕСР, на більшість видів сільгосппродукції ціни в наступному десятилітті знизяться, якщо ввести поправку на інфляцію. Винятками стануть соя і, відповідно, рослинні олії, а також сухе молоко (особливо знежирене) і біоетанол. Але й у цих сегментах ринку зростання реальних цін буде незначним. Найбільшого їх зростання очікують у сегментах рослинних олій і сухого знежиреного молока — на 0,7–0,8% на рік. Соя дорожчатиме зі швидкістю 0,26% на рік, біоетанол — на 0,34% на рік.

Найшвидше з-поміж продовольчих культур знижуватимуться в ціні рис (на 1% в рік) і особливо пшениця (на 1,12% щорічно). Так, пшениця в цінах 2018 р., за прогнозами ОЕСР, подешевшає з $240 до $193 за тонну в 2028 р. (номінальна ціна очікується на рівні $237 за тонну). На 0,3–0,4% щорічно дешевшатимуть кукурудза та інші злакові (крім пшениці) а також масло і сир, на чверть відсотка — олійні (крім сої) і на 0,63% — цукор. Зокрема, кукурудза подорожчає до $186 за тонну, що в цінах 2018 р. означатиме здешевлення з $160 до $150 за тонну за 10 років. А номінальні ціни на готовий до споживання цукор очікуються на рівні $438 за тонну.

Ціни на сою в масштабах 2018 р. залишаться приблизно стабільними, а номінальні збільшаться до $465 за тонну.

Але тваринництву доведеться гірше. Свинина і м’ясо птиці дешевшатимуть приблизно на 0,55% щороку, але яловичина — на 1,9%, а баранина — на 3,67%! На додаток до всього на 1,2% щороку дешевшатиме біодизель.

Як пояснюють в ОЕСР, прогнозувати зниження цін на яловичину і баранину спонукає зростання поголів’я останнім часом, спровоковане високими цінами на ці види м’яса в попередні роки. Рослинні олії, сухе молоко та етанол мають зрости в ціні, оскільки нинішні ціни порівняно низькі. На решту продуктів ціни мають знизитися в зв’язку зі зростанням урожайності.

Єдине, чим втішає звіт ОЕСР сільгоспвиробників, так це те, що знизяться водночас і виробничі витрати, до того ж у звіті прогнозують зростання попиту на сільгосппродукцію. У документі також наголошують на тому, що зниження реальних цін на сільгосппродукцію — це довготерміновий тренд, який спостерігається ще з 70-х років.

 

Попит

Разом з тим в ОЕСР визнають дію таких факторів, як зростання населення на південь від Сахари або збільшення попиту на продукти з вищими доданою вартістю і ступенем переробки в країнах, що розвиваються, внаслідок зростання добробуту. Зокрема, попит на пшеницю зростатиме темпами 1,2% на рік, на продукцію тваринництва — на 1,7%, на цукор і рослинні олії — на 1,8%, а на бобові, корене- і бульбоплоди — на 1,9% щороку.

Дві третини приросту споживання пшениці забезпечать Китай (зростання на 21 млн т), Індія (12 млн т), Африка на південь від Сахари (17 млн т) і Близький Схід (9 млн т). Приріст обсягів використання на корм худобі зростуть всього на 21 млн т, оскільки вигідніше використовувати на корм кукурудзу. А відношення запасів пшениці до обсягів світової торгівлі зросте до 40%.

Обсяги переробки сої зростуть на 61 млн т, з яких 19 млн т припаде на Китай.

Втім, зростання попиту на більш дорогі продукти очікується не скрізь. Наприклад, в Африці за наступне десятиліття населення зросте, як очікується, на 30%, а споживання м’яса — лише на 25%. Відповідно, споживання м’яса на душу населення в країнах на південь від Сахари навіть знизиться — з 13,5 до 12,9 кг на особу в рік.

Натомість у Східній і Південно-Східній Азії доходи на душу населення збільшаться за наступне десятиліття на 60–100%. У зв’язку з цим очікується зростання споживання м’яса в Китаї на 5 кг на людину в рік за наступне десятиліття, а в Південно-Східній Азії — на 4 кг. Приріст відбуватиметься передусім за рахунок м’яса птиці і свинини. Водночас споживання яловичини в Китаї теж збільшиться з 3,5 до 4 кг на людину в рік. Найвище у світі споживання свіжої молочної продукції на душу населення спостерігатиметься в Пакистані, де воно зросте з 232 до 274 кг на людину в рік. Головний світовий ринок продовольчих бобових — Індія — споживатиме цих культур 17 кг на душу населення в рік.

В ОЕСР очікують, що споживання м’яса, хоч і повільно, але зростатиме і в розвинутих країнах. Так, у США його споживання збільшиться на 2% — з 98 до 100 кг на душу населення в рік. Таким чином, ця країна забезпечить 10% світового приросту споживання м’яса.

Крім того, світове споживання цукру за десятиліття має збільшитися з 22 до 24 кг на особу в рік, а рослинних олій — як очікується, досягне 20 кг на душу населення в рік.

Також продовжиться зростання частки городян у населенні світу — з нинішніх 55 до майже 60%. Як відзначають в ОЕСР, урбанізація супроводжується не так кількісними, як якісними змінами продовольчого ринку. Зокрема, зростатиме частка перероблених і готових продуктів, що сприятиме збільшенню попиту на цукор і рослинні олії.

Водночас деякі країни в рамках боротьби з поширенням ожиріння і зайвої ваги обмежують споживання цукру. Так, податок на цукор запровадили Чилі, Франція, Мексика, Норвегія, ПАР, Великобританія та ін.

Світовий попит на корми зростатиме зі швидкістю 1,5% на рік, що означає не лише збільшення поголів’я, а й інтенсифікацію тваринництва. Зокрема, такими темпами збільшуватиметься попит на високопоживні концентровані корми в Китаї. Натомість споживання кормів у США зростатиме повільно, а в Західній Європі навіть знижуватиметься.

Обсяги використання біодизелю в світі протягом десятиліття зростуть на 18%. Основним рушієм попиту виступатиме Індонезія, де офіційно поставили за мету довести частку біодизелю в обсязі використання пального до 30%. Водночас в ЄС використання біодизелю зменшиться на 4% через загальне зниження використання дизельного пального. Обсяги використання біоетанолу в світі збільшаться за наступне десятиліття теж на 18%, в першу чергу за рахунок Китаю і Бразилії.

 

Виробництво

Найшвидше в наступне десятиліття сільськогосподарське виробництво зростатиме в Індії. В ОЕСР очікують, що воно збільшиться майже на чверть. В Африці воно збільшиться на 20%, в Латинській Америці — на 18%, в Китаї — на 10%, а в Європі і Північній Америці — на 7–8%.

Зокрема, валовий збір пшениці, як очікується, зросте до 838 млн т порівняно з 734 млн т у 2018 р., кукурудзи — з 1132 до 1311 млн т, рису — з 520 до 578 млн т, сої — з 365 до 411 млн т, виробництво рослинних олій — з 208 до 240 млн т, цукру — зі 179 до 207 млн т, валовий збір цукрових буряків — з 282 до 317 млн т. Виробництво яловичини збільшиться з 69,5 до 77,5 млн т, свинини — зі 120 до 129 млн т, м’яса птиці — зі 123 до 141 млн т, баранини — з 15 до 17 млн т, молока — з 838 до 981 млн т, масла — з 10,8 до 13 млн т, сиру — з 23,6 до 26,7 млн т, сухого знежиреного молока — з 4,3 до 5 млн т, казеїну — з 340 до 376 тис. т. Виробництво біоетанолу за десятиліття зросте зі 128 до 143 млн т, а біодизелю — стабілізується на рівні 43–44 млрд л. Штучне вирощування риби (в аквакультурі), як прогнозується, зросте з 83 до 102 млн т, рибного борошна — стабілізується на рівні 5,4–5,5 млн т. А валовий збір корене- і бульбоплодів збільшиться з 226 до 261 млн т.

При цьому збільшення площ під сільгоспкультурами очікується тільки в Латинській Америці (на 2%) і в Австралії (на 1%). Натомість у Європі й Китаї площі під сільгоспкультурами зменшаться на частки відсотка, а в Північній Америці — приблизно на 1%.

Виробництво зернових і пальмової олії, як вважають в ОЕСР, збільшуватиметься за рахунок підвищення врожайності, а олійних культур і цукрової тростини — також і за рахунок розширення площ. Зокрема, щорічне зростання врожайності пшениці очікується на рівні 0,3–0,4 ц/га. Важливу роль у збільшенні виробництва пшениці відіграватиме Чорноморський регіон, насамперед, Росія, де виділяються бюджетні кошти на закупівлю якісного насіння і на будівництво потужностей зі зберігання.

Загалом світове виробництво пшениці збільшиться на 86 млн т. Найбільший вклад у цей приріст внесе Індія (15,5 млн т). Також до процесу долучаться ЄС (13 млн т), Росія (9 млн т), Китай (8 млн т) і Україна (6 млн т). Як відзначають в ОЕСР, приріст валового збору в Росії та Україні відбуватиметься завдяки вітчизняним насінню та добривам, низьким витратам на енергоносії і великому розміру господарств.

Урожай кукурудзи найбільше зросте в Китаї (на 47 млн т), США (31 млн т), Бразилії (25 млн т), Аргентині (17 млн т) і в Україні (на 6 млн т). В ОЕСР вважають, що Китай у найближчі кілька років частково замінить кукурудзу соєю і пшеницею, але за кілька років повернеться до нинішньої структури споживання.

Збільшення валового збору сої та кукурудзи в Бразилії й Аргентині відбуватиметься за рахунок підвищення врожайності, а в Північній Америці — за рахунок зменшення площ під іншими культурами. Урожайність кукурудзи буде збільшуватися щороку на 0,6–0,7 ц/га. Валовий збір кукурудзи в Латинській Америці зростатиме прискореними темпами і збільшиться з нинішніх 184,7 до 233,5 млн т. А частка регіону в світовому виробництві культури збільшиться з 16,4 до 18,1%. Крім того, валовий збір сої в Аргентині збільшиться з нинішніх 49 млн т до 62 млн т, а в Бразилії — і 116 до 143 млн т. Остання вийде на 1 місце в світі з вирощування сої, обійшовши США, які збиратимуть у 2028 р. 121 млн т сої. Також валовий збір сої зросте в Парагваї (до 13 млн т), Індії, Росії, Україні та Канаді.

Використання зерна на корм худобі в Китаї уповільниться, що матиме безпосередній вплив на світовий ринок. При цьому зростання переробки зерна, наприклад, на крохмаль і біопаливо, буде значно скромнішим.

Подальші можливості для підвищення врожайності відкриває очікувана в наступному десятилітті поява гібридів пшениці й рису, а також селекція традиційними методами з використанням найсучасніших досягнень генетики (таких, як генетичні маркери). Водночас досягнення селекціонерів повільно впроваджуються в глобальному масштабі. Так, 13 найбільших у світі селекційних компаній, разом узятих, охоплюють не більше 10% з півмільярда дрібних селянських господарств у світі.

Валовий збір цукрових буряків у світі зростатиме на 1% в середньому за рік, насамперед в ЄС, Китаї, Єгипті, Туреччині, Росії й Україні.

Інтенсифікація тваринництва матиме наслідком вищу забійну вагу і швидший термін відгодівлі ВРХ і свиней. Зростатиме й молочна продуктивність худоби. Водночас обсяги виробництва м'яса птиці і баранини зростатимуть пропорційно зростанню поголів’я.

Темпи зростання показників у тваринництві уповільняться порівняно з періодом 2009-18 р.р. Зокрема, виробництво м’яса птиці зростатиме на 1,3% щорічно, і 40% приросту забезпечать Китай та Латинська Америка. Виробництво свинини зростатиме щорічно на 0,9%, а 42% приросту забезпечуватиме Китай. Виробництво яловичини в середньому за рік збільшуватиметься на 1,1%, переважно за рахунок американського континенту, баранини — на 1,4%, а молока — на 1,7%. При цьому молочне стадо зростатиме на 1,2% щорічно. Водночас у Північній Америці його чисельність буде стабільною, а в Європі навіть зменшиться.

 

Торгівля

ОЕСР очікує також стабілізації зовнішньої торгівлі сільгосппродукцією. Наприклад, стабільними залишатимуться частка Китаю в світовому імпорті сої та сухого молока, а також частки Росії й України в світовому експорті кукурудзи та пшениці.

Африка нарощуватиме імпорт продовольства. Збільшення імпорту зернових до північної Африки стимулюватиме зростання виробництва цих культур в Україні та Росії. В Африці на південь від Сахари зі зростанням доходів збільшуватиметься попит на пшеницю й рис. В Індії сільськогосподарське виробництво зростатиме пропорційно збільшенню населення й його доходів, водночас вона тільки зміцнить свої позиції як провідного імпортера рослинних олій. Темпи зростання експорту сільгоспкультур з Латинської Америки уповільняться.

Також на світову торгівлю сільгосппродукцією вплинуть підписання Транс-тихоокеанського партнерства (угода про вільну торгівлю 11 країн) і угода про вільну торгівлю між ЄС і Японією.

Світова торгівля пшеницею зросте на 27 млн т до 203 млн т. Найбільшим експортером залишиться Росія з часткою 20% світового експорту. За нею йтимуть ЄС (15%), США (13%), Канада (12%) і Україна (11%). Найбільшими імпортерами пшениці будуть Єгипет, Індонезія, Алжир, Бразилія й Філіппіни, на які, разом узяті, припадатиме 25–27% світового імпорту.

Провідним експортером кукурудзи залишаться США, які збільшать експорт з 61 до 66 млн т. Але їх частка у світовому експорті зменшиться з 38 до 34%. Іншими важливими експортерами кукурудзи залишаться Бразилія, Аргентина, Україна й Росія. Частка країн Латинської Америки у світовому експорті кукурудзи збільшиться з 36 до 41%. Збільшиться й частка України й Росії.

Найбільшими імпортерами кукурудзи залишаться Мексика, ЄС, Японія і Єгипет, а В’єтнам витіснить Південну Корею з 4 місця. Також суттєво наростить імпорт кукурудзи Малайзія завдяки розвитку тваринництва. Політика Китаю, спрямована на зниження обсягів запасів кукурудзи, призведе до зменшення співвідношення світових запасів до світового експорту зернових з 33 до 27%.

Імпорт сої до Китаю зростатиме на 1,5% щорічно і досягне через 10 років 113 млн т. Найбільшим світовим експортером буде Бразилія, на яку припадатиме 42% світового експорту. Ще 45% світового експорту забезпечать США і Аргентина.

Однак усі ці прогнози не враховують природних катаклізмів, які неможливо передбачити на такий строк. А вони, як вважають в ОЕСР, виникатимуть частіше і триватимуть довше, ніж раніше, в багатьох регіонах світу. А вони можуть призвести до значних коливань ціни. Наприклад, погодні фактори можуть зумовити зміну цін на кукурудзу більш ніж на 20% у той чи інший бік від нинішніх показників.

Інтерв'ю
координатор проекту "Купуймо разом!" Томаш Будзяк
Сільське господарство відноситься до тих галузей, де об'єднання може принести до значного підвищення конкурентноздатності. За ініціативи найбільшої в Польщі гастрономічної закупівельної групи Horeca GGZ в Україні буде створена вітчизняна... Подробнее
Керівник сектору продажів ГК "БІОНОРМА" Мирослава Мазур
Нещодавно в Києві пройшла виставка «АгроВесна-2019», в якій взяв участь провідний вітчизняний виробник біопрепаратів — група компаній «БІОНОРМА». Про масштаби участі у виставці, її результати та також про те, що викликало найбільший... Подробнее

1
0