Спецможливості
Технології

Жимолость – найновіший тренд у ягідництві

03.04.2017
8990
Жимолость – найновіший тренд у ягідництві фото, ілюстрація

Українці часто з цікавістю поглядають на Польщу й активно запозичують її досвід. Зараз у сусідній країні активно розширюють виробничі ділянки під новою для ринку ягідною культурою – жимолость. Зверніть увагу, за останні роки поляки збільшили площі під нею зі 100 до 3000 га.

Жимолость вийшла на ринок останньою з-поміж усіх ягід, які користуються зараз більш-менш масовим попитом у Європі. Нещодавно про неї стало широко відомо і в Україні.

Ця ягода походженням з Далекого Сходу потрапила на наші терени перед самим розпадом СРСР. Із часом отримала визнання серед любителів, зокрема дачників-городників. А тепер і серед сільгоспвиробників, які побачили в ній нову, ще не зайняту ринкову нішу.

І споживачів, і виробників приваблює те, що це – перша ягода, яка найпершою за інші, максимально в ранні терміни виходить на ринок. У нашій кліматичній зоні жимолость достигає наприкінці травня – це раніше за суницю або одночасно в разі вирощування під плівковими укриттями та в теплицях. Багатьох прихильників здорового способу життя жимолость приваблює своїми надзвичайно корисними якостями. Та й ціни на цю поки що рідкісну у нас ягоду немаленькі – навіть у сезон 90-100 грн/кг.

Утвердитися в своїх намірах їм допомагає ягідний бум у сусідній Польщі, де значна частина плантацій закладається на місці розкорчованих посадок смородини. Площа під останньою свого часу досягла в Польщі 15 тис. га, що вивело країну в трійку найбільших виробників цієї ягоди в світі і спричинило перевиробництво. Додатковим аргументом на користь жимолості стало те, що цю культуру теж можна збирати тими ж самими комбайнами, що й смородину (звичайно на переробку, свіжий ринок розуміє ягоду винятково ручного збирання. – Ред.).

Як розповів заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН України Олександр Ярещенко, вирощувати жимолость не так уже й складно. Щодо морозостійкості, то їй взагалі нема рівних серед інших культур: дерева витримують морози до 45 ˚С і навіть цвіт витримує зниження температури до -8 ˚С. Якихось небезпечних шкідників чи хвороб у жимолості немає: нею ласують тільки ті шкідливі організми, які не особливо перебірливі у своєму раціоні. Плодоносить плантація довго – 20 років і більше (чим інтенсивніша – тим коротше, але у Польщі ще жодну плантацію не викорчували через старіння).

Варто тільки не забувати про особливості ягоди. Оскільки жимолость рано дозріває, то рано й починає вегетацію. Тож висаджувати її фахівці настійно радять… восени.

«Культура вимагає перехресного запилення», – наголошує Олександр Ярещенко. Тож в межах однієї плантації має бути мінімум два, а бажано – три сорти, що цвітуть одночасно. Ще краще, коли обирані сорти, що є дуже хорошими запилювачами: від цього сильно залежить урожайність. Крім того, саме сучасні сорти. Річ у тім, що перші сорти жимолості мали низку проблем: то зацвітали під час зимових відлиг чи навіть осінніх потеплінь, то повільно росли, то ягоди обсипались. «З новими сортами жодних подібних проблем немає», – запевняє О. Ярещенко.

А от висока чутливість до гербіцидів залишилась. Тому науковці радять дуже зважено застосовувати гліфосати на міжряддях. Також вони радять не засівати міжряддя у перші 2-3 роки, щоб дати культурним рослинам набрати вегетативну масу. Чого ще боїться жимолость, так це посухи. «Посухостійкість у неї вища, ніж у смородини, але все одно я не радив би вирощувати жимолость у південних областях», – говорить О. Ярещенко. На легких грунтах слід влаштовувати систему зрошення в будь-якій місцевості України.

Найбільший недолік жимолості – повільний вихід на повне плодоношення. Перший урожай культура дає вже на 2-й рік після посадки, а це всього 1 ц/га, тобто якихось 20-30 ягід на кущі. На 3-й рік плантація дає 9 ц/га, на 4-й – 3 т/га, а на повне плодоношення (близько 8 т/га) ягода виходить тільки на 6–7-й рік після посадки. Відповідно, прибутки плантація починає приносити лише з 5-го року вирощування.

Окрім тривалого терміну окупності виробників стримує значний розмір необхідних стартових інвестицій. Одні лише саджанці коштують 25 грн/шт, а ще зрошення. Потім щороку потрібні значні кошти на оплату ручної праці.

Перші промислові плантації жимолості в Україні закладено всього 3-4 роки тому, а їх загальна площа, за оцінками Інституту садівництва (в офіційній статистиці ця культура відображатиметься тільки з нинішнього року), становить близько 80 га.

Але все одно перші напрацювання вже є – і в технології, і в селекції. Найкращими для посадки О. Ярещенко вважає саджанці 2-го року життя у контейнерах місткістю 0,8-1 л. Оптимальна схема посадки жимолості, що розрахована на ручне збирання, – 3х1 м, а на комбайнове – 3,6-4х0,6-0,8 м. Обов’язковими Олександр Ярещенко вважає мульчування плівкою завтовшки 40-50 мікрон і влаштування системи краплинного зрошення (адже остання забезпечує ще й можливість фертигації).

До уваги виробників на сьогодні на українському ринку – сорти різних термінів дозрівання:

– ранній – Німфа – дає врожай в середньому з 25 травня до 10 червня;

– середні – Спокуса і Дочь Великана – в першій-другій декадах червня;

– середньопізні – Алісія, Восторг, Войтек, Йоланта, Аврора та Бореаліс – у період з 5 по 25 червня,

пізні (канадські) Бореал Бліззард і Бореал Б’юті – з кінця червня до середини липня.

Щоправда, щодо запитаності пізніх сортів на українському ринку О. Ярещенко висловлює сумніви, адже в цей період масово з’являється низка інших, значно дешевших ягід.

Зверніть увагу, у рослин жимолості форма куща варіює від плоскої або розлогої до обернено конічної. Найпридатнішими для механізованого збору є сорти з обернено конічною, овальною, округлою та напівкулевидною формами.

Також непросто буде знайти збут, якщо хтось захоче закласти велику (понад 30 га) плантацію, адже ягода «не розкручена», і споживач, відповідно, до неї ще не привчений.

Чималий потенціал ринку і досить високі ціни (80-90 грн/кг на свіжий ринок і 40 грн/кг на переробку) дає змогу отримувати з кожного гектара плантації приблизно 400-500 тис. грн доходу після входження в повне плодоношення. І це з конвенційної ягоди. До речі, жимолость неважко вирощувати як органічну з огляду на відсутність специфічних шкідників і хвороб, а це однозначно підвищує ціну на продукцію.

Богдан Малиновськийb.malinovskiy@univest-media.com

За матеріалами виступу заступника директора Інституту садівництва НААН України Олександра Ярещенка на 2-й національній аграрній конференції "Мільйон з гектару". При підготовці статті використано матеріали вітчизняного селекціонера жимолості Сергія Гризодуба (Краснокутська дослідна станція) та польського журналу "Ягоднік" 

 

Advertisement

Інтерв'ю
Марина Чулаєвська, старший тренер Association4U
Нині Україна на шляху імплементації Угоди про асоціацію з Європейським союзом – документу, що визначає план реформ на найближчі 10 років. Ця угода - великий рамковий документ, що стосується різних
У середині грудня офіційно було повідомлено про створення нової громадської організації — «Всеукраїнського аграрного форуму», метою якої є об’єднання  всіх сільськогосподарських організацій задля спільної продуктивної роботи й ефективної... Подробнее

1
0