Спецможливості
Агрохімія

Проблеми засміченості посівів соняшнику: рішення в гербіцидах

06.06.2017
10296
Проблеми засміченості посівів соняшнику: рішення в гербіцидах фото, ілюстрація

У зв’язку із великою насиченістю сівозмінних площ соняшником у деяких регіонах країни спостерігається погіршення фітосанітарного стану грунту й поширення притаманних цій культурі хвороб. Насамперед зростає потенційна засміченість посівів, а тривале застосування однотипних гербіцидів веде до появи резистентних форм бур’янів. 

 

 

Посіви соняшнику надзвичайно складно захистити від комплексу бур’янів, особливо дводольних, у післясходовий період культури. Традиційні грунтові гербіциди контролюють переважно однорічні бур’яни. Навіть незначна кількість останніх у рядках призводить до зниження врожаю. Агротехнічні прийоми (контроль злісних бур’янів у посівах попередника соняшнику, до- і післясходове боронування, міжрядні обробітки) не завжди забезпечують надійний захист та є економічно затратними. Тому альтернативи гербіцидам поки що немає. Особливо це відчутно в наш час, коли відбувається збільшення засміченості посівів та видова перебудова агроценозу бур’янів (зростання частки злакових видів, домінування амброзії).

Видовий склад бур’янів у різних кліматичних зонах вирощування соняшнику проаналізовано на базі дослідно-селекційних станцій ІБКіЦБ — Веселоподільської (Полтавська обл., Семенівський р-н (Східний Лісостеп)), на чорноземах слабосолонцюватих; Білоцерківської (Київська обл., Центральний Лісостеп)), на чорноземах вилугуваних. Технологія — загальноприйнята для зон вирощування соняшнику: попередник — пшениця озима (насичення сівозміни соняшником — у межах 15–18%), із осені — внесення мінеральних добрив, лущення стерні, оранка на глибину 18–22 см. Навесні — боронування ріллі (закриття вологи), передпосівна культивація, сівба (гібрид НК Бріо), коткування.

У зоні недостатнього зволоження (Веселоподільська ДСС) у структурі забур’янення посівів соняшнику (на період появи повних сходів культури у контрольному варіанті) серед дводольних видів домінують щириця звичайна — 15,9 шт./м2 (13,5%) і «безсмертна» амброзія полинолиста — 15,8 шт./м2 (13,4%). У меншій кількості присутні: лобода біла — 8,1 шт./м2, гірчиця польова — 7,8, гірчак розлогий і березкоподібний — 6,8 і 6,5, паслін чорний — 6,2, талабан польовий — 5,6 шт./м2 (рис. 1). У структурі забур’янення на частку однодольних видів бур’янів, що представлені, в основному, півнячим просом — 23,2 і мишієм сизим — 
19,9 шт./м2, припадає 36,6%. Усього на контрольному варіанті налічували близько 118 шт./м2 бур’янів. У цілому така структура забур’янення посівів соняшнику є типовою для господарств із відносно невисокою насиченістю сівозміни цією культурою (20–25%) та використанням інтенсивних класичних технологій вирощування.

Інколи насичення сівозміни соняшником насамперед веде до збільшення кількості однодольних одно- і багаторічних видів бур’янів. Крім наведених вище (півняче просо, види мишію), активно засмічують посіви, особливо з червня: пирій повзучий, елевзина індійська (Eleusine indica (L.) Gaertn.), вівсюг звичайний, гумай, сорго алепське та ін. Злакові види бур’янів у структурі забур’янення посівів культури становлять понад 50% і є лідерами щодо зниження його продуктивності. До того ж спостерігається забур’яненість кореневищними і коренепаростковими багаторічними видами бур’янів, які дуже важко контролювати у посівах соняшнику.

В умовах Білоцерківської ДСС у структурі забур’янення на період появи повних сходів соняшнику більше відмічаємо однодольні види: півняче просо — 19,5 шт./м2 (18,7%) і мишій сизий — 13,4 шт./м2 (12,9%). Серед дводольних видів зустрічаємо: лободу білу — 13,0 шт./м2, щирицю звичайну — 11,5, незабутницю дрібноквіткову — 10,7, гірчак розлогий і березкоподібний — 6,4 і 8,7, гірчицю польову — 7,0, паслін чорний — 5,9, талабан польовий — 4,5 шт./м2 (рис. 2). Усього бур’янів — 104,1 шт./м2.

На відміну від зони недостатнього зволоження, де домінують амброзія полинолиста і щириця звичайна, у Центральному Лісостепу у сівозмінах, насичених соняшником, відмічаємо зростання злісного бур’яну — злинки канадської (Conyza canadensis (L.) Cronq.). У структурі забур’янення посівів соняшнику на частку цього виду бур’яну припадає від 13 до 20%. Зареєстровані на соняшнику грунтові гербіциди та їхні суміші в максимальних нормах витрати контролюють злинку канадську в межах 45,7–76,0%. 

На базі Веселоподільської і Білоцерківської дослідно-селекційних станцій проведено дослідження щодо ефективності грунтових гербіцидів у посівах соняшнику. Захист соняшнику від бур’янового угруповання здійснювали за схемою: 

1. Контроль (без заходів захисту від бур’янів); 

2. S-метолахлор, 960 г/л, нормою 1,6 л/га; 

3. Ацетохлор, 900 г/л, нормами 1,5 і 3,0 л/га; 

4. Флурохлорідон, 250 г/л, нормами 2,0 і 3,0 л/га.

Застосовували одноразове суцільне наземне обприскування грунту одразу після сівби (д. р. ацетохлор, із загортанням боронами). Облік бур’янів проводили на постійно зафіксованих площадках у рамках розміром 0,25 м2=1,25×0,20 м, які накладали по діагоналі ділянки в чотирьох місцях. Перший облік проводили перед застосуванням гербіциду, другий — через 30 днів після внесення препарату. Видовий склад бур’янів визначали за допомогою довідників.

Проведення захисту посівів соняшнику від бур’янів за допомогою гербіциду S-метолахлор, 960 г/л, нормою 1,6 л/га забезпечило зменшення засмічення дводольними видами на 60,9%. При цьому біологічна ефективність дії препарату проти однорічних злакових видів бур’янів перебувала у межах 83,2–88,3%. Кількість щириці звичайної зменшилася на 53,6%, лободи білої — 49,7, гірчиці польової — 67,0, гірчаку розлогого — 61,9, пасльону чорного — 68,0, талабану польового — на 69,0% (табл. 1).

Враховуючи, що гербіциди на основі S-метолахлору краще пригнічують, крім дводольних, однорічні злакові бур’яни, раціональним буде застосування бакової суміші S-метолахлор (1 л/га) + прометрин (2 л/га) із загортанням  у грунт.

 

Оцінка ефективності гербіцидів

Ефективність дії гербіциду на основі д. р. ацетохлор, 900 г/л, нормою 1,5 л/га проти дводольних видів становила 50,5%. Збільшення норми витрати препарату до 3,0 л/га забезпечило зростання ефективності його дії на рівні 64,3%, що не поступається S-метолахлор, 960 г/л, нормою 1,6 л/га. При цьому стійкішими до ацетохлору виявилися: амброзія полинолиста — 41,3–52,9%, талабан польовий — 48,1–58,8, гірчиця польова — 48,4–59,0, гірчак березкоподібний — 47,0–63,8%. Діюча речовина ацетохлор, 900 г/л, у нормі витрати 1,5 і 3,0 л/га краще контролює однодольні види бур’янів, її біологічна ефективність становить 66,7–81,1%. Для підвищення активності д. р. ацетохлор її підсилюють д. р. прометрин, 500 г/л, нормами 1,5 + 2,0 л/га і вносять під передпосівну культивацію.

Слід враховувати, що гербіциди на основі ацетохлору і метолахлору можуть пригнічувати рослини соняшнику і заборонені в багатьох країнах, до того ж вони не завжди контролюють такі бур’яни, як нетреба звичайна і амброзія полинолиста. Головними ознаками фітотоксичності ацетохлору на соняшнику є слабкий розвиток бічної кореневої системи, деформування рослин культури, відставання їх у розвитку.

Контроль забур’янення у посівах соняшникуНа посівах соняшнику ефективним є внесення д. р. флурохлорідон, 250 г/л, нормами 2,0 і 3,0 л/га, біологічна ефективність дії якої проти однодольних видів становить 80,7–86,3, дводольних — 70,1–81,2%. Діюча речовина флурохлорідон після внесення в грунт формує на його поверхні суцільну плівку, під час контакту з якою сходи рослин бур’янів зазнають дії препарату. Так, за даними досліджень, кількість щириці звичайної зменшилася на 56,3–70,5%, амброзії полинолистої — 63,9–72,3, лободи білої — 56,8–81,3, гірчиці польової — 74,1–87,3, талабану польового — 71,2–80,2, гірчаку розлогого — 70,0–78,2, пасльону чорного — 84,2–94,4, гірчаку березкоподібного — на 67,6–72,5%.

Ефективність грунтових гербіцидів залежить від чіткого дотримання вимог щодо їхнього застосування: відповідна норма (від механічного (гранулометричного) стану грунту, вмісту гумусу, кількості бур’янів), рівномірне и добре нанесення робочого розчину, якісний передпосівний обробіток грунту (для оптимальної дії поле повинно бути вирівняне з осені чи рано навесні, мати дрібногрудкувату структуру верхнього шару), наявність грунтової вологи. Слід враховувати, що грунтові гербіциди (особливо за випадання опадів) створюють гербіцидний «екран», який до змикання рослин соняшнику не можна порушувати. Водночас максимальні дози препаратів 

(у межах рекомендованих і більше) застосовують у разі, якщо поле після соняшнику буде відведено під чорний пар, адже вони можуть мати післядію на наступні культури.

На сьогодні необхідність використання протизлакових препаратів у посівах соняшнику є нагальною (табл. 2). Класично грамініциди вносять у фазі 2–6 листків у рослин злакових бур’янів, що збігається з фазою розвитку соняшнику 3–5 листків. Водночас злакові види бур’янів засмічують посіви соняшнику, починаючи із червня, тому потрібно зміщати строки внесення препаратів на пізніші фази розвитку рослин.

Висновок

За результатами наших досліджень, біологічна дія д. р. клетодим, 120 г/л, нормою 0,4 л/га проти півнячого проса становила 91,8%, мишію сизого — 95,4, вівсюга звичайного — 91,6%, проте пирій повзучий пригнічувався лише на 43,2%. Із застосуванням д. р. клетодим, 120 г/л, нормою 1,2 л/га її біологічна ефективність зросла до 90,1%, а інші види злакових бур’янів пригнічувались на 96–98%. Ефективним є застосування поверхнево-активних речовин (ПАР) разом із грамініцидами. Так, внесення препарату Клетодим, 240 г/л + ПАР нормою 0,4 + 1,2 л/га забезпечило контроль однорічних злакових видів у межах 95–98%, пирію повзучого — 92,1%. 

С. Ременюк, канд. с.-г. на ук, за вла бо раторії інтегрованого захисту сільськогосподарських та біоенергетичних культур від бур’янів, ІБКіЦБ НА АН

 

Інтерв'ю
Ранньою весною, коли раптом всі прокинулися і кинулися купувати добрива, західноукраїнським аграріям почали дзвонити від імені відомого місцевого дилера сільгоспхімії з вигідними пропозиціями на умовах передоплати. Коли товар не приходив і... Подробнее
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та

1
0