Спецможливості
Технології

Проблеми вирощування та захисту рослин сезону’2013

08.10.2013
390
Проблеми вирощування та захисту рослин сезону’2013 фото, ілюстрація

Щороку ми навчаємось чогось нового. У поданій статті проаналізуємо, які труднощі вирощування та захисту культур спіткали нас цього року. Одні із них, зокрема погодні фактори, не піддаються корекції людиною, а деякі виробник мав можливість виправити, але…

Щороку ми навчаємось чогось нового. У поданій статті проаналізуємо, які труднощі вирощування та захисту культур спіткали нас цього року. Одні із них, зокрема погодні фактори, не піддаються корекції людиною, а деякі виробник мав можливість виправити, але…

І. Сторчоус, канд. с.-г. наук

Погодні умови осені на значній території України були досить несприятливими для сівби, а також росту й розвитку пшениці озимої — відмічався дефіцит вологи у верхньому шарі грунту. Сходи культури навіть на окремих парах, а особливо — на площах після непарових попередників, були нерівномірними, зрідженими. На більшості площ посіви пшениці озимої після закінчення осінньої вегетації перебували у фазі шилець. За такого стану посівів склалися сприятливі умови для росту і розвитку зимуючих видів бур’янів та падалиці в її посівах.
Снігова, або фузаріозна, пліснява поширена переважно на Поліссі та в західних областях Лісостепу, однак за сприятливих умов, зокрема таких, що склалися взимку 2013 р., шкідливість хвороби проявилася у східних і центральних областях Лісостепу. Її розвиткові сприяли ослаблені рослини, випадання снігу на непромерзлий грунт в умовах його надмірної вологості, часті зимові відлиги, наявність на полі так званих блюдець. В окремих місцях відмічено епіфітотійний розвиток хвороби, що спричинило практично повну загибель посівів озимих зернових культур. Збудниками хвороби є недосконалі гриби роду Fusarium Link, найчастіше — F. nivale (Fr.) Ges., а також — F. culmorum Sacc., F. avenaceum (Fr.) Sacc., F. graminearum Shwabe.
Зовнішні ознаки хвороби проявлялися на рослинах після танення снігу. На листках з’являлися водянисті плями, на яких утворювався спочатку ніжний, а потім рожевий наліт. Масове його утворення було причиною склеювання і відмирання листків. За сильного ураження наставало відмирання вузла кущення, листкових піхв, коренів, що призводило до загибелі всієї рослини.
   Через надто пізню (холодну, з частими опадами) весну роботи на полях розпочали практично на місяць пізніше від середнього багаторічного терміну, що, своєю чергою, призвело до небажаних результатів застосування засобів захисту рослин, зокрема гербіцидів.
За результатами обстежень співробітниками ІЗР НААН осінніх посівів озимих культур, у посівах було відмічено такі види бур’янів, як: підмаренник чіпкий, ромашка непахуча, осоти рожевий та жовтий, талабан польовий, гірчиця польова, жовтушник прямий/лакфіолеподібний, лобода біла, падалиця соняшнику та ріпаку (таблиця).
Тепла осінь сприяла масовому проростанню у посівах ріпаку озимого значної кількості різних бур’янів, але основну проблему створювали бур’яни родини Капустяних — Brassicaceae Burnett (Cruciferae Juss.). Крім гірчиці польової, з дикорослих представників цієї родини шкоди посівам завдавали: редька дика, свиріпа звичайна, талабан польовий, грицики звичайні, свербига східна, жовтушник лакфіолеподібний та інші бур’яни. Слід відмітити, що такий бур’ян, як гірчиця польова, зберігає свою життєздатність у грунті до 11 років, проростає без періоду спокою у межах температур 2…20°С.
Останніми роками у посівах культур проблемним бур’яном стає жовтушник лакфіолеподібний (Erysimum сheiranthoides L.). Поширений майже всією територією України, за винятком південних степових районів Криму і Карпат. Росте на луках, узбіччях доріг, необроблюваних площах, занедбаних присадибних ділянках та наділах землі. Зокрема, у лісостепових районах, де він найпоширеніший, інколи утворює невеликі незагущені чагарники.
   Жовтушник лакфіолеподібний — однорічний або зимуючий насіннєвий бур’ян (тобто факультативно дворічний) із стрижневим малорозгалуженим корінням. Стебло гіллясте, з гілками, криво спрямованими вгору, заввишки 30–80 см. Листя чергове, довгасто-ланцетне, загострене, рідкозубчасте, з рідкими трироздільними волосками. Нижнє листя черешкове, верхнє — сидяче. Квітки у верхівкових китицях. Пелюстки золотисто-жовті, завдовжки 5 мм. Квітконіжки вдвічі-втричі довші за пелюстки, після цвітіння відхилені. Плоди — прямостоячі або відхилені чотиригранні стручки завдовжки 2–4 см. Насіння жовте, численне. Бур’ян надає перевагу свіжим, гумусовим, піщаним і суглинистим грунтам, багатим на поживні речовини.
   Бур’яни родини Капустяних завдають найбільшої шкоди врожаю ріпаку озимого, тож головною проблемою під час його вирощування є забезпечення ефективного контролю цих бур’янів. Слід зазначити, що селективні гербіциди не забезпечують достатньої технічної ефективності контролю цих видів бур’янів, а в окремих випадках навіть можуть бути й неефективними. Також слід враховувати те, що деякі бур’яни виявляють стійкість до препаратів. Тому на часі залишається актуальним завдання із розробки ефективних заходів контролю цієї групи бур’янів у посівах ріпаку озимого.
Задля обмеження шкідливості комплексу сходів бур’янів на площах, запланованих для сівби кукурудзи, сої, соняшнику, гороху та інших культур, застосовували гербіциди грунтової дії. Слід зазначити, що їхня ефективність значною мірою залежить від погодних умов, а тому в умовах весни 2013 р. вона була різною. У зв’язку з тим, що після тривалої холодної весни настало різке потепління, яке в більшості регіонів України спричинило посуху, грунтові гербіциди, навіть загорнуті у верхній шар грунту, своїх можливостей повною мірою не виявили.
В окремих випадках відмічали фітотоксичну дію на сходи соняшнику препаратів на основі ацетохлору та їхніх сумішей. Це пояснюється тим, що несприятливі погодні умови (тривале зниження температури повітря і холодний перезволожений грунт) спричинили зниження рівня специфічних амінокислот і ферментів у стійких до ацетохлору рослин (як бур’янів, так і культур), які інактивують діючу речовину, що призвело до зрідження посівів, деформації сходів. А випадання надмірних опадів зумовило накопичення гербіциду біля надземної частини сходів, що спричинило пошкодження рослин.
В окремих господарствах посіви ячменю ярого були засмічені падалицею соняшнику. Таким чином, поряд із несприятливими погодними умовами мало місце внесення препаратів із порушенням регламенту їхнього застосування, зокрема недотримання рекомендованих норм витрати гербіцидів.
   За інформацією виробників та за результатами обстежень, які проводили співробітники ІЗР НААН, ваточник сирійський набуває поширення та становить небезпеку посівам сільськогосподарських культур Черкаської, Чернігівської, Кіровоградської, Запорізької, Донецької, Дніпропетровської, Харківської, Київської, Полтавської та інших областей. Як і в попередні роки, проблема шкідливості цього бур’яну в посівах сільськогосподарських культур залишається і потребує вирішення спільними зусиллями.

Інтерв'ю
10 квітня український підрозділ французької компанії MAS Seeds та фірма Innovation Agro Technologies підписали меморандум про співпрацю, який передбачає впровадження в господарствах, що є клієнтами MAS Seeds, створеної в Ізраїлі... Подробнее
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.

1
0