Спецможливості
Статті

Проблеми сучасного свинарства очима фахівця

09.08.2012
907
Проблеми сучасного свинарства  очима фахівця фото, ілюстрація

У травні 2005 р. редакція журналу «Пропозиція» мала нагоду зустрітися і поспілкуватися з генеральним директором Української корпорації «Тваринпром» Сергієм Гнатюком (див. «Пропозиція», № 05/2005). З того моменту пройшло вже сім років. Чим живе корпорація сьогодні? Які проблеми не дають спокою нашим свинарям? За відповідями на ці та інші питання ми знову звернулися до директора корпорації.

У травні 2005 р. редакція журналу «Пропозиція» мала нагоду зустрітися і поспілкуватися з генеральним директором Української корпорації «Тваринпром» Сергієм Гнатюком (див. «Пропозиція», № 05/2005). З того моменту пройшло вже сім років. Чим живе корпорація сьогодні? Які проблеми не дають спокою нашим свинарям? За відповідями на ці та інші питання ми знову звернулися до директора корпорації.

А. Назаренко
a.nazarenko@univest-media.com

Сергію Андрійовичу, Тваринпрому нещодавно виповнилося сорок років. Протягом цього періоду булі і вдалі роки, і кризові. Та все ж корпорація не зупинила свою діяльність. Як Вам це вдалося?
- Найбільш важкі часи у свинарстві настали 1997 р., коли Союз вже розвалився, а молода держава була не в змозі безкоштовно давати господарствам зерно, корми. Але ті господарі, які на той час працювали там, звикли працювати гуртом. Вони були як родина, яка жила загальними проблемами, і використовували досвід одне одного. А Тваринпром був основою: ми самі вчилися і на помилках, і на досягненнях. І про все це розповідали нашим господарникам. Наприклад, був період, коли у господарствах з'явилася класична чума свиней. А свого часу з Інституту ветеринарної медицини ми отримали інформацію про позитивні результати перевірки польської вакцини від чуми: тварини вижили, і у них виробився імунітет проти цієї хвороби. І коли виникла чума в наших господарствах, а вітчизняні вакцини не допомагали, ми згадали про цю вакцину, завезли її - у такий спосіб врятували тварин не тільки наших господарств, а й по всій Україні.
І як би важко після розпаду Союзу не було, керівники великих підприємств, яким Тваринпром допоміг свого часу, вірили і вірять в об'єднання і до сьогодні залишаються в складі корпорації. До кожного з них ми знайшли свій підхід, намагаємося виручити, якщо до нас звертаються по допомогу, за будь-якою інформацією. Адже Тваринпром - це структура виробників свинини, вони її створили для себе. І якщо корпорація не допоможе керівникові, якому потрібна підтримка, то необхідність у нас відпаде. Так що, зберігаємося, працюємо, живемо...

За останні роки наскільки змінилася ситуація в діяльності Тваринпрому?
- Найцікавіший рік для мене був 2003, коли я зайняв посаду директора цієї установи. На той час ситуація, що склалася в галузі, була дуже плачевною: ціни на свинину були дуже низькі, а корми - дуже дорогі, чисельність поголів'я стрімко зменшувалася. І тоді, за сприяння Міністерства аграрної політики, ми розробили програму державної підтримки свинарства.
За ці роки (також завдяки і державній підтримці) у свинарських господарствах було здійснено багато роботи і із реконструкції виробничих приміщень, і із залучення інвесторів, і із підвищення продуктивності тварин. Наразі у нас також є загальна база даних по всіх наших підприємствах, яка оновлюється кожні півроку.

На Вашу думку, чи зможе свинарство у найближчі п'ять-десять років наздогнати птахівництво на вітчизняному ринку м'яса?
- Це буде дуже важко зробити. Бо, порівняно з тією кількістю птахоферм, що наразі працюють в Україні, свинарі не зможуть побудувати стільки нових об'єктів. Навіть проведення реконструкції свинарських приміщень потребує великих витрат. Втім свинарство розвивається.
 Пригадую рівень продуктивності тварин десятирічної давнини, коли ми мали 300 г добового приросту (а, бувало, й того навіть не мали) і цьому раділи. А сьогодні у господарствах за п'ять місяців отримали 516 г в цілому по стаду. Це за період від народження тварини до здавання її на м'ясокомбінат - цілком пристойний показник. Упроваджуємо передові технології, завозимо сучасну генетику, велику увагу приділяємо годівлі, ветеринарному забезпеченню, кадровому забезпеченню тваринництва. Вже маємо добрі результати. І кількість таких підприємств із кожним роком в Україні збільшується.

Ваші підприємства є прикладом невпинного розвитку галузі для інших виробників свинини. А на яких умовах сці виробники можуть стати членами корпорації?
- У нас немає жорстких умов щодо вступу в Тваринпром. Ми раді усім бажаючим. До нас звертаються за інформацією різні господарства: і великі, і маленькі, деякі з них не є членами Тваринпрому, але ми консультуємо всіх. Рішення щодо членства того чи іншого господарства приймається на загальних зборах корпорації. Основна вимога - це має бути підприємство з виробництва свинини, яке має бажання та можливості розвивати у себе цю галузь: збільшувати поголів'я, нарощувати виробництво та бути згодним платити внески за членство у корпорації.

Коли господарства стають членами корпорації, що саме вони отримують?
- Вони здобувають допомогу різного плану. Будь-яке господарство може звернутися до нас за інформацією, яка наразі його турбує: отримати ліцензію на право вести діяльність із племінної справи, інформацію щодо будь-якого захворювання або будь-які інші консультації із виробничих питань. Фахівцям господарств не потрібно спеціально їхати до Києва та оббивати пороги різних відомств для того, щоб отримати потрібний документ - все це робить для них корпорація.
Навіть для деяких іноземних інвесторів важливим є той факт, що українське підприємство, в яке вони бажають вкласти гроші, є членом «асоціації виробників свинини» - тобто Тваринпрому. Для них це показник того, що підприємство стабільне і надійне, розвивається, бо за кордоном подібні асоціації мають великий вплив у політичних колах.
Окрім того, для отримання гібридного товарного поголів'я задля виробництва високоякісної свинини, що є основою технології виробництва наших господарств, ми регулярно проводимо навчальні семінари, курси для наших фахівців.
Сьогодні наші господарства у своєму складі мають власні комбікормові заводи. Без цього вони не являють своєї діяльність. Є у нас і власні лабораторії, які досліджують якість цих кормів. Господарства Тваринпрому закуповують тільки престартерні і стартерні корми, бо самостійно їх виробляти важко. Тож і за рахунок власного виробництва кормів, і за рахунок підвищення продуктивності тварин ми зменшуємо собівартість свинини. Також ставимо акцент на автоматизації виробничих процесів.

Так звані данські технології. Вони набули популярності в наших господарствах: туди завозилося багато данської генетики. А чи виявилося це доцільним для нас?
- Так, був період. Справді приділяли велику увагу данській генетиці. Та сьогодні її вже не завозять... розумієте, з часом виявилося, що здоров'я цих «іноземців» за вітчизняних умов утримання не влаштовує наших свинарів. Адже усі закордонні технології майже однакові: вони потребують, щоб тварина утримувалася на піднятій підлозі, щоб гній був відведений у сховище, щоб була автоматизована годівля. Усього цього треба жорстко дотримуватися.
Сьогодні підприємства хочуть завозити свиней з Англії, Франції, Ірландії, Угорщини. Ми зі свого боку надаємо активну підтримку і в оформленні необхідної документації, і у проведенні семінарів щодо застосування нових технологій тощо.

Тваринпром також бере активну участь у розробці державних програм та вирішенню будь-яких нагальних питань вітчизняних виробників свинини?
- Так, беремо участь у розробках програм, що стосуються тваринництва, а особливо свинарства. Якщо є законопроекти: наприклад, закон про безпеку кормів, щодо ведення племінної справи, - ми передаємо робочий варіант цих документів у наші господарства, бо хочемо отримати думку виробника. Можливо, у тваринників виникнуть зауваження щодо певних питань, свої пропозиції, тоді ми передаємо ці пропозиції законодавцям.

Щодо кадрового питання: чи існує проблема кваліфікованих кадрів у господарствах тваринництва і, якщо так, то чи легко наразі її вирішувати?
- Ні, легко її не вирішити. Приходять кадри, яких треба вчити, якими треба «займатися». Молоді кадри не готові до роботи, але серед них є такі, що хочуть ефективно працювати. Вони вчаться, кілька років працюють, набуваючи досвіду, на невисоких посадах на підприємствах із передовими технологіями господарювання й генетикою на високому рівні. Та потім їх «ловлять», перекуповують, переманюють до себе інші господарства. Чи житлом, чи зарплатою. Навіть на сьогодні до нас звертаються господарства, яким конче потрібні молоді фахівці. Тож Тваринпром виступає своєрідною біржею праці.
Адже галузі необхідно готувати безпосередньо технологів свинарства або постійно проводити їхню перепідготовку. Навчання ми проводимо регулярно, от і зараз по регіонах збираємо окремо технологів, окремо - ветеринарних лікарів, запрошуємо і зарубіжних лекторів, і наших науковців, практиків.

Ще одне питання - державна допомога. Як Ви вважаєте, нині допомога держави реальна чи, як у молочному скотарстві: постійно виділяють якісь дотації, а результату немає?
- Так, результатів немає. Тому що, якщо це державна допомога, то вона має справді допомагати нарощувати поголів'я, підвищувати продуктивність, якість продукції. Якщо вона ні на що не впливає, то чи потрібна така дотація?..
Кожного разу, відповідаючи на таке питання, я згадую 2003-й рік, коли галузь свинарства гинула і ми не знали, як підуть справи далі. І тоді ми довели Кабінету Міністрів, що потрібна допомога, потрібна підтримка, не буде підтримки - взагалі галузь може занепасти. Тоді нам дали дотації: по 80 копійок на кілограм живої ваги. І ви знаєте,  ця дія уряду підтримала галузь у потрібний момент.
Ми почали тоді приділяти увагу свинокомплексам: їх почали відновлювати, робити реконструкцію, стали з'являтися справжні господарі, тому що до цього часу свиноферми нікому не були потрібні. Кілька років програма ця діяла, і ми все-таки відновили ті комплекси.
Але сьогодні... На що ж вона потрібна, державна підтримка? Якби держава здешевила електроенергію для виробників свинини, - це була б допомога. А от щодо сьогоднішньої підтримки на реконструкцію, будівництво нових комплексів, то, на мою думку, було б краще, якби не на 1200 свиноматок, як у «Порядку...» прописано, а на будь-яке свинарське приміщення, в якому впроваджено передові технології, що зменшують собівартість свинини. Державна підтримка все-таки потрібна галузі. Бачте, як ми розвиваємось: ніяк не можемо наростити поголів'я понад 8 млн свиней. Ось уже кілька років поспіль намагаємося «перестрибнути» цю «планку», та відчутно перевершити цей показник поки не вдається.

А чи є закордонні інвестори, які бажають займатися саме свинарством в Україні?
- Є. Вони «ходять у розвідку» - вивчають ситуацію, але їхні прагнення інвестувати в наше свинарство не такі хвацькі, як колись у данців. Є і наші інвестори. Люди приходять, цікавляться справами галузі. І ми намагаємося їм допомогти, дати слушну пораду, знайти прийнятний варіант чи вдале рішення, звести з потрібними людьми, бо хочемо, щоб ця галузь розвивалася.

Питання залучення інвестицій стосується не тільки господарств Тваринпрому?
- Так, не тільки. Ви розумієте, не можна сказати, що ми зациклилися на проблемах господарств Тваринпрому. Наразі ситуація така: якщо немає вигідної ціни, то її для всіх немає. Якщо сьогодні ціна вигідна - то вона вигідна для всіх. Але ми працюємо над тим, щоб вимоги переробника щодо якості свинини були забезпечені нашими виробниками.

Що ж, залишається побажати успіху нашим свинарям та подякувати Вам, Сергію Андрійовичу, за цікаву бесіду.

Інтерв'ю
Рік тому вітчизняний бізнес пережив безпрецедентну доти подію — локдаун, тобто повне припинення роботи значної частини підприємств, зокрема, тотальне закриття закладів харчування. Саме тоді Анна Морозова вирішила дати старт своєму новому... Подробнее
Зовсім недавно в Української зернової асоціації з'явився новий керівник - Микола Горбачьов. Ми поговорили з ним про проблеми, які хвилюють УЗА, прогнози на нинішній сезон і особисте бачення бізнес

1
0