Спецможливості
Технології

Зерно, пошкоджене клопом черепашкою - не вирок

23.06.2017
8883
Зерно, пошкоджене клопом черепашкою - не вирок фото, ілюстрація

Збільшен­ня термінів зберіган­ня і якісних по­каз­ників зер­на пше­ниці, ура­же­ної кло­пом-че­ре­паш­кою, під впли­вом озо­но­ва­но­го повітря.

 

Важ­ли­вою про­бле­мою будь-яко­го еле­ва­то­ра і зер­но­пе­ре­роб­но­го під­приєм­ства є не­об­хідність зберіган­ня та пе­ре­роб­ки не­кон­диційно­го зер­но­во­го ма­­теріалу, що з’яв­ляється внаслідок ура­жен­ня шкідни­ка­ми, по­шко­д­жен­ня при зби­ранні й по­чат­ко­вій об­робці вро­жаю, а та­кож зіпсо­ва­но­го іншим шля­хом до над­хо­д­жен­ня на ви­роб­ництво. Однією з найбо­лю­чіших про­блем цьо­го спе­к­т­ра є ура­жен­ня зер­на кло­пом-че­ре­паш­кою. Зо­к­ре­ма, це сто­сується най­важ­ливішо­го про­до­воль­чо­го ре­­сур­­­су — зер­на пше­ниці. Пош­код­жен­ня зер­на кло­пом-че­ре­паш­кою при­зво­дить до різко­го погіршен­ня спо­жив­чих вла­с­ти­во­с­тей пше­ниці, що впли­ває на вар­­­тість і тех­но­логічні по­каз­ни­ки. А це, своєю чер­гою, ха­ра­кте­ри­зу­ють умо­ви зберіган­ня та­кої си­ро­ви­ни, особ­ли­вості її пе­ре­роб­ки і якість го­то­вої про­дукції, ви­го­тов­ле­ної з йо­го ви­ко­ри­с­тан­ням.

Як мінімізувати втрати при пошкодженні зерна клопом-черепашкою?

Кло­пи-че­ре­паш­ки уш­ко­д­жу­ють зла­кові куль­ту­ри про­тя­гом ве­ге­та­тив­но­го періоду. По­шко­д­же­не зер­но на стадії ос­та­точ­но­го дозріван­ня стає плю­с­к­лим, змор­ще­ним, а під час зберіган­ня в ньо­му, як і під час дозрівання, три­вають не­ба­жані про­це­си, пов’язані з по­ру­шен­ням функціону­ван­ня фер­мен­та­тив­них ком­плексів, які при­зво­дять до зниження йо­го якості. Погіршен­ня тех­но­логічних вла­с­ти­во­с­тей зер­на впли­ває на по­каз­ни­ки якості от­ри­ма­них із та­ко­го зер­на напівфа­б­ри­катів і го­то­вих ви­робів, і, от­же, на еко­номічні скла­дові ви­роб­ни­чо-то­вар­них лан­цюжків. Ви­ко­ри­с­тан­ня бо­рош­на, от­ри­ма­но­го з по­шко­д­же­но­го зер­на, ус­клад­нює тех­но­логічні про­це­си ви­роб­ництва про­дукції, бо під дією про­те­олітич­них фер­ментів, що вно­сять­ся шкідни­ка­ми в зер­но, відбу­вається ча­ст­ко­ве або по­вне руй­ну­ван­ня ви­со­ко­мо­ле­ку­ляр­них білко­вих струк­тур і змен­шується вихід та якість клей­ко­ви­ни. Крім то­го, в та­ко­му бо­рошні, по­ряд із не­кон­диційни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми, спо­с­те­рігається підви­ще­на ак­тивність не ли­ше про­те­олітич­них, а й амілолітич­них фер­ментів, що ще більше ус­клад­нює про­це­си ви­роб­ництва якісних про­дуктів хар­чу­ван­ня.Кло­пи-че­ре­паш­ки уш­ко­д­жу­ють зла­кові куль­ту­ри про­тя­гом ве­ге­та­тив­но­го періоду

Для поліпшен­ня вла­с­ти­во­с­тей по­шко­д­же­но­го кло­пом-че­ре­паш­кою зер­на й ви­роб­ництва з ньо­го бо­рош­на вда­ють­ся до пев­них за­ходів, про­те во­ни не до­сить ефек­тивні. Са­ме то­му досліджен­ня, спря­мо­вані на роз­роб­ку спо­собів по­ліпшен­ня якості по­­шко­­­д­же­но­го кло­пом-че­ре­паш­кою зер­на і про­дуктів йо­го пе­ре­роб­ки, є важ­ли­вим на­уко­вим і прак­тич­ним за­вданням, вирішен­ня якого дасть змогу змен­ши­ти збит­ки зер­ноз­беріга­ю­чих, зер­но­пе­ре­роб­них та хлібо­пе­карсь­ких підприємств.
За зберіган­ня зер­на, по­шко­д­же­но­го кло­пом-че­ре­паш­кою, у насінні ви­ни­ка­ють про­це­си, що при­зво­дять до по­гір­шен­ня його якості, пов’язані з дією про­тео- й амілолітич­них фер­ментів. Під дією ду­же силь­но­го гідролітич­но­го фер­мен­ту — трип­та­зи — руй­нується білок, який містить­ся в ен­до­с­пермі зер­на пше­ниці. Фер­мен­ти, що вхо­дять до скла­ду сли­ни шкідни­ка, мо­жуть гідролізу­ва­ти не ли­ше білки, а й вуг­ле­во­ди зер­на, що підда­ють­ся дії над­зви­чай­но ак­тив­них амілаз. У бо­рошні під час замішу­ван­ня тіста за­зна­чені фер­мен­ти ак­тивізу­ють­ся і по­чи­на­ють не­га­тив­но впли­ва­ти на йо­го тех­но­логічні вла­с­ти­вості, зо­к­ре­ма, роз­щеп­лю­ва­ти білкові мо­ле­ку­ли. Внаслідок цьо­го клей­ко­ви­на, що містить ви­со­ко­мо­ле­ку­лярні білкові струк­ту­ри, втра­чає свої пруж­но-ела­с­тичні вла­с­ти­вості, стає лип­кою, тяг­неть­ся, а та­кож на­бу­ває сіро­го чи тем­но-сіро­го ко­ль­о­ру. Різко зни­жується вміст за­­галь­но­го та білко­во­го азо­ту, підви­щує­ться про­те­олітич­на ак­тивність, зро­с­тає вміст во­до-, спир­то­роз­чин­них і не осад­них трих­ло­роц­то­вою (ТХО) кис­ло­тою азот­них ре­чо­вин. Слід за­зна­чи­ти, що ТХО не оса­д­жує про­дук­ти роз­па­ду білка з ни­­зь­кою мо­ле­ку­ляр­ною ва­гою, на­при­клад, пеп­то­ни, пеп­ти­ди й аміно­кис­ло­ти. Вста­нов­ле­но, що в зер­ні, ура­же­но­му кло­пом-че­ре­паш­кою, збільшується в 3,5 ра­зу про­те­олітич­на ак­тивність (138,5% порівня­но з 45,39% у нор­ма­ль­но­му зерні) і в 1,5 ра­­­зу підви­щується вміст вільних аміно­кис­лот.

Крім то­го, в ура­же­но­му зерні різ­ко збільшується мікробіологічна за­б­руд­неність, ви­ни­ка­ють гли­бокі фі­­зіо­логічні зміни, що впли­ва­ють на під­ви­щен­ня інтен­сив­ності ди­хан­ня ура­же­но­го зер­на під час зберіган­ня і на зни­жен­ня посівних яко­с­тей насіння, зо­к­ре­ма, енергії про­ро­с­тан­ня. Силь­на пше­ни­ця за вмісту в ній 3–4% ура­же­но­го зер­на пе­ре­хо­дить у слаб­ку гру­пу. Та­ким чи­ном, у зни­женні якості зер­на, ура­же­но­го кло­пом-че­ре­паш­кою, го­ло­вну роль відіграє підви­щен­ня ак­тив­ності гідролітич­них фер­ментів, зо­к­ре­ма, про­те­олітич­них, а та­кож помітне по­ру­шен­ня функціону­ван­ня інших фер­мент­них си­с­тем. Унаслідок цьо­го зміню­ють­ся фізіологічні про­це­си син­те­зу і фор­му­ван­ня зер­на, особ­ли­вості яких у по­даль­шо­му впли­ва­ють на пе­ребіг про­цесів під час збе­ріган­ня по­шко­д­же­но­го зер­на і йо­го пе­ре­робки.

Сьо­годні розроблено ре­ко­мен­дації що­до ре­жимів об­роб­ки і зберіган­ня, які спри­я­ють стабільно­му зберіганню зер­но­вої ма­си, по­шко­д­же­ної кло­пом-че­ре­паш­кою. Во­ни зво­дять­ся до не­об­хідності мак­си­маль­но­го зне­вод­нен­ня та­ко­го насіння і, за мож­ли­вості, — по­­даль­шо­го зберіган­ня в охо­ло­д­же­но­му стані. За­вдя­ки цьо­му вдається за­галь­му­ва­ти всі фізіологічні і фер­мен­та­тив­ні про­це­си в зерні про­тя­гом йо­го збе­ріган­ня. Слід на­го­ло­си­ти, що та­кий під­­хід не є вирішен­ням про­бле­ми не­­га­тив­ної дії фер­ментів і дає змо­гу ли­­­ше за­галь­му­ва­ти їхню де­с­т­рук­тив­ний вплив на пев­ний час. То­му слід ма­ти на увазі, що за по­даль­шої зміни ре­жимів зберіган­ня та­ко­го зер­на, йо­го транс­пор­ту­ван­ня або інших тех­но­логічних опе­рацій, про­цес погір­шен­ня по­каз­ників якості по­шко­д­же­ної пше­ниці до­сить інтен­сив­но віднов­лює­ть­ся.

У пе­ре­робній про­мис­ло­вості для поліпшен­ня вла­с­ти­во­с­тей по­шко­д­же­но­го кло­пом зер­на пе­ред йо­го по­ме­лом на бо­рош­но ре­ко­мен­ду­ють зво­ло­жу­ва­ти зер­но і прогріва­ти до тем­пе­ра­ту­ри 75...80°С про­тя­гом 30 хв або зво­ло­жу­ва­ти впродовж 5 хв у га­рячій воді за 80°С із по­даль­шим су­­шінням за тем­пе­ра­ту­ри 30...35°С. У ре­зуль­таті прогріван­ня фер­мен­ти ча­ст­ко­во іна­кти­ву­ють­ся, якість клей­ко­ви­ни поліпшується і, відповідно, по­кра­щується якість хліба. Є й інші спо­со­би гідро­термічної об­роб­ки ура­же­но­го зер­на, але всі во­ни пов’язані з ви­ко­ри­с­тан­ням до­дат­ко­во­го об­лад­нан­ня і тех­но­логічних прий­омів, ви­­ко­ри­с­то­ву­ва­них на бо­рош­но­мель­них підприємствах. Вва­жа­ють за доцільне під час підго­тов­ки ура­же­ної пше­ниці до по­мелу ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти комбіно­ва­ну повіт­ря­но-си­то­ву се­па­рацію для ви­да­лен­ня най­лег­ших зернівок із партії.

Ціка­вою є су­час­на об­робка зер­на пшениці з ви­ко­ри­с­тан­ням зво­ло­жен­ня до 15,0–19,4%. Після цього фор­му­ють партію по­шко­д­же­но­го зер­на ма­сою близь­ко 50 т і об­роб­ля­ють її теп­ло-по­віт­ря­ною сумішшю про­тя­гом 1,5–5,0 с, за­без­пе­чу­ю­чи нагріван­ня зер­на до тем­­­пе­ра­ту­ри 55...75 °С. Тем­пе­ра­ту­ру теп­лоповітря­ної суміші ре­ко­мен­ду­ють ви­­ко­ри­с­то­ву­ва­ти в ме­жах 450...600 °С, а після об­роб­ки — охо­ло­д­жу­ва­ти зер­но до тем­пе­ра­ту­ри на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща. Як ствер­д­жу­ють ав­то­ри, тех­ніч­ним ре­зуль­та­том ви­ко­ри­с­тан­ня цьо­го спо­со­бу є те, що вдається от­ри­ма­ти зер­но, яке за своїми тех­но­логічни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми, по­при уш­ко­д­жен­ня кло­пом-че­ре­паш­кою, мо­же зберіга­ти­ся три­ва­лий час.За зберіган­ня зер­на, по­шко­д­же­но­го кло­пом-че­ре­паш­кою, у насінні ви­ни­ка­ють про­це­си, що при­зво­дять до по­гір­шен­ня його якості

Зва­жа­ю­чи на це, ду­же ак­ту­аль­ни­ми є пи­тан­ня роз­роб­ки ви­со­ко­е­фек­тив­них і еко­номічно доцільних спо­собів, що да­ють змо­гу за­без­пе­чи­ти про­тидію нас­лідкам ура­жен­ня зер­на пше­ниці кло­пом-че­ре­паш­кою. Це спри­я­ти­муть по­ліпшен­ню тех­но­ло­гіч­них вла­с­ти­во­с­тей та­ко­го зер­на під час йо­го зберіган­ня і пе­ре­роб­ки. Будь-які нові спо­со­би, прості й універ­сальні у ви­ко­ри­с­танні, мають спри­я­ти не ли­ше ефек­тив­но­му зберіган­ню зер­но­вої си­ро­ви­ни, а й да­ва­ти змо­гу по­кра­щи­ти де­які тех­но­логічні, фізи­ко-хіміч­­ні, спо­живчі й еко­логічні ха­рак­те­ри­с­ти­ки зер­но­вої ма­си, по­шко­д­же­ної кло­пом-че­ре­паш­кою. Се­ред цих спо­собів най­пер­спек­тивнішим, на дум­ку ба­га­ть­ох дослідників, є ви­ко­ри­с­тан­ня озо­ну й повітря, зба­га­че­но­го озо­ном, ос­нов­ною діючою ре­чо­ви­ною яких є найбільш еко­логічно чи­с­тий еле­мент — ки­сень.

Озон — ак­тив­ніша фор­ма кис­ню і ра­зом з ним вхо­дить до скла­ду га­зо­вої суміші, яка фор­мує повітря. То­му умов­но мож­на на­зва­ти повітря зі штуч­но збільше­ною ча­с­ти­ною озо­ну в ньо­му ак­тив­ною фор­мою повітря (АФП) або вжи­ва­ти для цьо­го ши­ро­ковідо­мий термін — озо­но-повітря­на суміш (ОПС). Про­дук­ти роз­па­ду озо­ну не за­бруд­ню­ють довкілля і не при­зво­дять до ут­во­рен­ня кан­це­ро­ген­них ре­­чо­вин на відміну від окис­лен­ня хло­ром або фто­ром.

Ре­зуль­та­ти досліджен­ня

Ос­нов­ним на­прям­ом про­ве­де­них досліджень бу­ло вив­чен­ня впли­ву АФП на біополіме­ри рос­лин­но­го по­хо­д­жен­ня (БРП) — зер­на, бо­рош­на, задля поліпшен­ня існу­ю­чих і роз­роб­ки но­вих тех­но­логічних ре­жимів, спря­мо­ва­них на по­кра­щан­ня якості та без­пе­ки рос­лин­ної си­ро­ви­ни за об­роб­ки, пе­ре­роб­ки і зберігання зерна. Про­­­ве­дені в ла­бо­ра­тор­них і ви­роб­ни­чих умо­вах досліджен­ня дали змогу відпра­цю­ва­ти ре­жи­ми об­роб­ки зер­но­вої ма­си ОПС. Вод­но­час най­важ­ливішим кри­терієм об­роб­ки вва­жа­ли якість і без­пе­ку от­ри­ма­ної про­дукції.

Аналіз ре­зуль­татів вив­чен­ня впли­ву озо­ну в складі ОПС, за впли­ву йо­го на зер­но пше­ниці, дали змогу виз­на­чи­ти ме­ханізм вп­ли­ву цьо­го окис­лю­ва­ча на ком­по­нен­ти зер­на, що, своєю чер­гою, да­ло мож­ливість роз­ро­би­ти низ­ку інно­ваційних тех­но­логій. Бу­ло вста­нов­ле­но, що за пев­них ре­жимів об­роб­ки ОПС зер­на пше­ниці вдається впли­ну­ти на по­каз­ни­ки якості зер­но­вої ма­си, на­при­клад, поліпшити пе­ре­травність ком­по­нентів зер­на (підви­щи­ти йо­го хар­чо­ву і кор­мо­ву цінність). Це справляє спри­ят­ли­ву дію під час пе­ре­роб­ки зер­на на про­дук­ти хар­чу­ван­ня або корм і здійснюється шляхом спря­мо­ва­но­го впли­ву на білко­ву скла­до­ву. За­вдя­ки ви­ко­ри­с­тан­ню відпраць­о­ва­них ре­жимів об­роб­ки пше­ниці ОПС вдається збіль­ши­ти кількість роз­чин­ної фракції низь­ко­мо­ле­ку­ляр­но­го білка в 1,5–2,0 ра­зи завдяки роз­щеп­лен­ню ви­со­ко­мо­ле­ку­ляр­них білко­вих струк­тур зер­на. Слід за­зна­чи­ти, що при цьо­му, як і за ак­тив­ної дії про­те­олітич­них фер­ментів, ви­ни­ка­ють про­це­си гли­бо­кої де­с­т­рукції ви­со­ко­мо­ле­ку­ляр­них білко­вих струк­тур, від­по­відно, зро­с­тає вміст во­до-, спир­то­роз­чин­них і не оса­д­же­них ТХО азо­товмісних ре­чо­вин, але ці про­це­си ма­ють од­ну відмінність — про­тя­гом та­кої об­роб­ки май­же повністю іна­кти­вується дія са­мих фер­ментів.

Ці особ­ли­вості впли­ву ОПС ви­ко­ри­с­та­ли під час роз­роб­лен­ня іншої тех­но­логії, що дає змогу підви­щи­ти хлібо­пе­карські вла­с­ти­вості бо­рош­на, от­ри­ма­но­го з об­роб­ле­но­го ОПС (за менш жор­ст­ких ре­жимів, ніж у по­пе­ред­нь­о­му при­кладі) зер­на пше­ниці. Завдяки поліпшен­ню якості й ви­хо­ду клей­ко­ви­ни в бо­рошні. Та­кий ефект до­ся­гається за­вдя­ки ча­ст­ковій, спря­мо­ваній де­с­т­рукції ви­со­ко­мо­ле­ку­ляр­них білків, які є ос­нов­ною скла­до­вою клей­ко­ви­ни. Під дією озо­ну відбу­ва­ють­ся кількісні зміни білко­вої фракції, яка зумовлює ча­ст­ко­вий роз­рив щільно­го білко­во­го лан­цю­га. За­вдя­ки такій ча­ст­ковій де­с­т­рукції струк­ту­ра ви­со­ко­мо­ле­ку­ляр­но­го білко­во­го ком­плек­су стає роз­тяг­нуті­шою, що допомагає йо­му під час кон­так­ту з во­дою всмок­ту­ва­ти й ут­ри­му­ва­ти більшу кількість во­ло­ги, збільшу­ю­чи та­ким чи­ном вихід клей­ко­ви­ни. Слід за­зна­чи­ти, що в такому разі за від­­пра­цю­ван­ня оп­ти­маль­них ре­жимів об­роб­ки ОПС для до­сяг­нен­ня за­зна­че­ної ме­ти, по­ряд із за­сто­су­ван­ням ОПС, ви­ко­ри­с­та­ли низь­ко­тем­пе­ра­турні ре­жи­ми об­роб­ки. Та­кий підхід дає змогу уповільни­ти біохімічні про­це­си, що перебігають у зерні під час ре­акції йо­го з озо­ном, і за­побігти сильнішій де­с­т­рукції білко­во­го ком­плек­су під дією гідролітич­них фер­ментів. Низькі тем­пе­ра­ту­ри об­роб­ки до­по­мог­ли ут­ри­му­ва­ти зміни в потрібних ме­жах. У цій тех­но­логії ви­ко­ри­с­та­ли особ­ли­вості впли­ву озо­ну на фер­мен­та­тивні ком­плек­си, зо­к­ре­ма на су­мар­ну аміло­лі­тич­ну ак­тивність і ак­­тив­ність ок­ре­мих амілолітич­них та про­те­олітич­них фер­ментів. Інши­ми сло­ва­ми, за роз­роб­ки цієї тех­но­логії було від­праць­о­ва­но ре­жим, який сприяє зни­жен­ню су­мар­ної амілолітич­ної ак­тив­ності в зерні пше­ниці за ра­ху­нок змен­шен­ня a-амілаз­ної і b-амілаз­ної ак­тив­ності. Крім то­го, ви­ко­ри­с­та­ли вплив низь­кої тем­пе­ра­ту­ри ОПС та її окис­ної дії на зни­жен­ня про­те­аз­ної ак­тив­ності. В ре­зуль­таті цього вда­ло­ся ске­ру­ва­ти дію про­те­аз на ча­ст­ко­ве роз­щеп­лен­ня біл­ко­вих ре­чо­вин, за яко­го відбуваються кон­фор­маційні та інші зміни струк­ту­ри білко­вих мо­ле­кул, ут­во­рю­ють­ся низь­ко­мо­ле­ку­лярні білки і фракції, які спри­я­ють ут­ри­ман­ню во­ло­ги.

За­вдя­ки от­ри­ма­ним ре­зуль­та­там, уда­ло­ся визначити фак­то­ри, що впли­ва­ють на ак­тивність фер­мен­та­тив­но­го ком­плек­су пше­ниці, зо­к­ре­ма, вста­но­ви­ти за­ко­номірності впли­ву тем­пе­ра­ту­ри, во­ло­гості й окис­ної дії озо­ну, що спри­я­ють уповільнен­ню й інтен­сифікації фер­мен­та­тив­ної активності білко­вих і вуг­ле­вод­них ком­плексів зер­на пше­ниці. На основі цих за­ко­номірно­с­тей виз­на­чено оп­ти­мальні ре­жи­ми об­роб­ки зер­но­вої ма­си з домішкою ура­же­но­го кло­пом-че­ре­паш­кою зер­на, в кількості 10(± 0,5)%, для усунення не­га­тив­них наслідків по­шко­д­жен­ня пше­ниці цим шкідни­ком. Слід за­зна­чи­ти, що для ек­с­пе­ри­ментів ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли зер­но пше­ниці, більша ча­с­ти­на яко­го за­зна­ла по­шко­д­жен­ня кло­пом про­тя­гом пізньої вос­ко­вої стиг­лості. Та­кий вибір ма­те­рі­алу пов’яза­ний з тим, що са­ме за ура­жен­ня зер­на про­тя­гом пізньої вос­ко­вої стиг­лості фер­мен­ти, які містять­ся у слині шкідни­ка, чинять найне­га­тив­ні­ший впли­в на якісні ха­рак­те­ри­с­ти­ки ура­же­но­го зер­на під час йо­го зберіган­ня. Пе­ред про­ве­ден­ням дос­лід­жен­ня зер­но­ву ма­су, відповідно до чин­них ре­ко­мен­дацій що­до ре­­жимів об­роб­ки і зберіган­ня ура­же­но­го зер­на, бу­ло зне­вод­не­но до за­галь­ної се­ред­ньої во­ло­гості зер­на 12,0%. Після цьо­го су­ху й охо­ло­д­же­ну до се­ред­ньої тем­пе­ра­ту­ри (10,0 ± 1,0) °С зер­но­ву ма­су пше­ниці про­ду­ва­ли ОПС із тем­пе­ра­ту­рою суміші (4,0 ± 1,0) °С і ма­со­вою ча­ст­кою озо­ну в ній (8,5 ± 1 , 0) мг/м3, про­тя­гом (18,0 ± 0,1) хв.

Для пе­ревірки впли­ву за­зна­че­но­го ре­жи­му об­роб­ки та про­ве­ден­ня аналізу от­ри­ма­них під час ек­с­пе­ри­мен­ту ре­зуль­татів до й після об­роб­ки зер­но­вої ма­си ОПС бу­ли відібрані зраз­ки кон­троль­ної і дослідної партій. Крім то­го, для виз­на­чен­ня змін ха­рак­те­ри­с­тик зер­на, з об­роб­ле­ної (Дослід) і не­об­роб­ле­ної (Кон­троль) партій про­тя­гом зберіган­ня бу­ли ство­рені умо­ви для зберіган­ня за­зна­че­них (дослідної та кон­троль­ної партій) зер­но­вих мас. Про­тя­гом усь­о­го терміну досліджен­ня зер­но з обох партій збе­ріга­ли за од­на­ко­вих умов, але в ок­ре­мих ємно­с­тях. Зраз­ки для виз­на­чен­ня ха­рак­те­ри­с­тик обох партій (дослідної і кон­троль­ної) відби­ра­ли од­но­час­но: до об­роб­ки, од­ра­зу після об­роб­ки, після 7 і 14 діб зберіган­ня, відповідно. Крім то­го, для от­ри­ман­ня мож­ли­вості порівнян­ня по­шко­д­же­ної і не­уш­ко­д­же­ної шкідни­ком пше­ниці відібра­ли зра­зок зер­на, який скла­дав­ся із зер­на тієї ж партії, але на 100% не­уш­ко­д­же­но­го і повністю «здо­ро­во­го».

Висновок

На підставі серії цих ла­бо­ра­тор­них ек­с­пе­ри­мен­таль­них досліджень вста­нов­ле­но пер­спек­тив­ний на­пря­мок ви­ко­ри­с­тан­ня озо­но­вих тех­но­логій у пе­ре­робній і хар­човій про­мис­ло­вості для зберіган­ня і пе­ре­роб­ки зер­на. Роз­роб­ле­но інно­ваційний підхід про­тидії наслідкам ура­жен­ня зер­на пше­ниці кло­пом-че­ре­паш­кою з ви­ко­ри­с­тан­ням су­час­но­го еко­логічно чи­с­то­го за­со­бу — ОПС. Ком­плекс­ний підхід до вив­чен­ня якісних ха­рак­те­ри­с­тик не­уш­ко­д­же­ної (здо­ро­вої), по­шко­д­же­ної кло­пом, а та­кож по­шко­д­же­ної і об­роб­ле­ної ОПС зер­но­вої ма­си пше­ниці, доз­во­лив до­ве­с­ти ефек­тивність ви­ко­ри­с­тан­ня за­про­по­но­ва­но­го спо­со­бу для поліпшен­ня тех­но­логічних і фізи­ко-хімічних по­каз­ників партії зер­на, що важ­ли­во для по­даль­шо­го га­ран­то­ва­но­го зберіган­ня і ефек­тив­ної пе­ре­роб­ки йо­го на про­дук­ти хар­чу­ван­ня.

Ви­яв­ле­но, що об­роб­ка ОПС в 1,5 ра­зу (май­же до нор­ми) змен­шує про­те­аз­ну ак­тивність, яка зро­с­тає в по­шко­д­же­но­му зерні. Амілолітич­на ак­тивність та­кож змен­шується на 30–33%. При цьо­му змен­шу­ють­ся як су­мар­на, так і a- і b-амілазні ак­тив­ності. У зерні, по­шко­д­же­но­му кло­пом-че­ре­паш­кою та об­роб­ле­но­му ОПС, вміст клей­ко­ви­ни знач­ною мірою не змінюється і її пруж­но-ела­с­тичні вла­с­ти­вості не погіршу­ють­ся.

Г. Станкевич, д-р тех. наук, професор, Одеська національна академія харчових технологій,

Ю. Сухенко, д-р тех. наук, професор,  

В. Василів, канд. тех. наук, доцент,

А. Бабков, канд. тех. наук, асистент,

Національний університет біоресурсів і природокористування України, 

С. Кудашев, канд. тех. наук, ст. на­ук. співробітник, 

Одеський національний політехнічний університет

Інтерв'ю
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.
За використання сучасних засобів захисту рослин найбільшої їхньої ефективності вдається досягти лише за строго виконання трьох основних умов: правильного вибору препарату, оптимальних термінів внесення та чіткого дотримання технології... Подробнее

1
0