Спецможливості
Досвід господарств

Поради конопляра–практика

12.08.2020
942
Поради конопляра–практика фото, ілюстрація

У країнах, де дозволено медичне застосування канабісу та препаратів на його основі, визначається мінімально допустима доза ТГК. Так, мінімальним умістом ТГК вважається: у ЄС — 0,2%, США — 0,3%, Швейцарії — 1,0%, а в Україні — не більше як 0,08%. Рослина Canabis sativa з меншим, ніж мінімальний, вмістом ТГК є технічною коноплею, а з біль­шим — марихуаною, або канабісом.

Продукцію технічних конопель (Canabis sativa — коноплі посівні) використовують у багатьох галузях народного господарства: зокрема, в текстильній і целюлозо-паперовій промисловості, в будівництві, а також для виробництва продуктів харчування і кормів для тварин. Технічні коноплі для виробництва лікарських препаратів не використовують, тому що сировина для фармацевтичної промисловості має зовсім інші вимоги й стандарти.

На лікувальні властивості конопелі в Україні вирощувати заборонено. Водночас близько 30 українських агропідприємств займаються вирощуванням технічних конопель, а також виробництвом і експортом насіння цієї культури. Тому наша редакція вирішила поспілкуватися з одним із найдосвідченіших виробників-коноплярів на українському ринку — Володимиром Якимчуком, співвласником сільгосппід­приємства «Кравець», яке вже протягом семи років вирощує технічні коноплі.

Нижче подаємо розповідь від першої особи.

 

Володимир Якимчук— До 2008 року я зовсім не був пов’язаний із сільським господарством. Свою кар’єру починав із «Макдональдса», а саме брав участь у відкритті цієї мережі в Україні. Потім працював у компанії «Спортмайстер», де із 2008-го по 2014 рік був генеральним директором в Україні. Однак, працюючи на цій посаді, мріяв розпочати свою власну справу.

Долю мого бізнесу вирішив випадковий день народження у 2012 році. На цьому заході був присутній заступник директора, на той час Державної служби контролю за наркотичними речовинами, який розповів, що технічні коноплі мають удвічі вищу рентабельність, ніж традиційні для України зернові та олійні культури. Це мене зацікавило.

Опрацювавши досконало всю доступну інформацію про технічні коноплі та дізнавшись, що на високоприбутковому ринку в них мало конкурентів, вирішив долучитися до їхнього вирощування. Так, 2012 року спільно зі своїм товаришем почав інвестувати сільськогосподарське господарство «Кравець» у селі Городківці Крижопільського району Вінницької області.

А вже 2013 року ми висівали техніч­ні коноплі. Спочатку, щоправда, на невеликій площі — 20 га. Тому що Вінниччина є конкурентним сільськогосподарським регіоном — на її території розміщено великі агрохолдинги. Згодом ми зрозуміли, що вибрали саме ту культуру, яка допоможе нашому господарству вийти на інтенсивний шлях розвитку. На сьогодні в користуванні маємо 600 га, під коноплями — приблизно 100 га, проте кожного року площа змінюється залежно від сівозміни. Висіваємо коноплі на насінницькі посі­ви та маємо селекційні ділянки.

Щоб займатися коноплями, господарство повинно мати певну інтеграцію. Що я маю на увазі? Виробництво будь-якої культури передбачає соціальну інтеграцію — наявність упорядкованих відносин між індивідами, групами, організаціями, державами, тобто взає­модію певних ланок загальної інфраструктури, потрібних для того, щоб її вирощувати. Навіть починаючи від тех­ніки та закінчуючи доробкою продукції. На цьому етапі в Україні техніч­ні коноплі є нішевою культурою. Наприклад, найбільша площа посіву — 3,5 тис. га — була 2017 року, а цьогоріч ця площа зменшилася до 1,5 тис. га. Ширшому виробництву конопель перешкоджають деякі бар’єри. Які саме?

По-перше, адміністративні. Однак підхід нової «поліції», що веде контроль за виробництвом наркотичновмісних рослин, до роботи й бізнесу залишився таким, яким був раніше. Вони навмисно створюють виробникові проблеми, щоб отримати від цього зиск.

Волокно з конопельПроте, завдяки асоціації «Українські технічні коноплі», головою якої є Олександр Ігнатюк, ми отримуємо потужну підтримку у вирощуванні технічних конопель. Саме завдяки цій асоціації 2012 року спростилася система вирощування цієї культури: зокрема, було знято більшість обмежень на вирощування конопель, в яких уміст тетрагідроканабінолу не перевищує 0,08%. Але все одно правоохоронні органи маніпулюють цим. Чому? Тому що законодавство в цій сфері досить заплутане. Воно містить масу постанов Кабінету Міністрів та безліч наказів поліції, які визначають певні процедури. Вся ця плутанина заважає юридично непідготовленій людині, яка не розбирається в тонкощах цих питань або не має часу для їхнього вивчення, отримати ліцензію. Тому на самому початку вирощування цієї культури ми вступили до асоціації «Українські технічні коноплі», яка нас підтримувала, допомагала та представляла наші інтереси в стосунках із органами влади.

Другим бар’єром є ринок збуту. На сьогодні всередині країни ринок обмежений, якщо порівнювати його з європейським або північноамериканським ринком. Хоче це може змінитися. Тому що на Київщині планується наприкінці 2019 року запуск потужного переробного комплексу конопляного насіння (потужністю майже до 3 тис. т). На мою думку, це може допомогти збільшити площі цієї прибуткової культури в країні.

На сьогодні в Україні обмежений внутрішній ринок збуту технічних конопель. Це через те, що в нашій державі немає достатньо відпрацьованих обладнання та механізмів для збору врожаю цієї культури, а в подальшому і його доробки.

Наприклад, якщо мова йде про збирання насіння конопель, то слід мати на увазі, що потрібно збирати лише верхівки рослин. Однак технічні коноплі — це високоросла культура, яка виростає заввишки до 2–3 м, що викликає складнощі під час її збирання. До того ж це все-таки луб’яна культура, і в процесі її збору врожаю виникають намотування її волокон у барабані комбайна, що може призвести до його поломки. Тому потрібно ретельно добирати придатну для збору конопель техніку та якісно готувати її до комбайнування. Також варто зважати на те, що, оскільки це олійна культура, то її зерно потребує негайного очищення і відповідного зберігання. Складнощі ще й у тому, що позаяк об’єми наших конопель невеликі, то елеватори не хочуть приймати насіння на зберігання. Через це втрачається врожай і кошти.

Ще одним важливим виробничим моментом, який у нас недооцінюють, проте який може приносити дохід, є використання волокна конопель. Ще раз повторюся: коноплі — луб’яна культура. Сучасний світ повертається до виготовлення натуральних волокон. Тому конопляні волокна досить сильно зростають у ціні. Розрізняють короткі та довгі волокна. Ціна коротких волокон становить від $500 до $700 за тонну, довгих — 1,5–2 тис. євро/т залежно від якості та умов зберігання. Відповідно, з одного гектара за цільового змішаного посіву конопель можна отримати не тільки насіння, волокно, а й кострицю.

До речі, за кордоном іде велике інвестування у цю галузь, причому там повертаються до вирощування конопель, але не технічних, а медичних. Тому що ця рослина має певні лікувальні властивості, які допомагають людям. Проте ці коноплі мають водночас і наркотичний ефект, якщо говорити про високий вміст ТГК у рослинах.

Чи дозволять у нашій державі вирощувати медичні коноплі? На це питання мені важко відповісти. Все-таки медичні коноплі — не технічні. Вони дуже відрізняються між собою — це різні підвиди рослини: технічний — це Cannabis sativa, а медичний — Cannabis indica. Другий підвид — це низькоросла рослина, що росте заввишки до 1,5 м, кущиться, має велике суцвіття та виріз­няється своїм запахом.

Звичайно, вирощування медичної коноплі — це непроста справа. Наведу коротку інформацію: їх вирощують квадратно-гніздовим методом у горщиках. Одна насінина коштує від 1 євро і більше. Насіння пророщують і далі розмножують методом in vitro. Збирають вручну. Вартість 1 г висушеної медичної коноплі у США становить від 4 дол. і вище.

Щодо збуту продукції. Вирощуємо лише технічні коноплі на насіннєві цілі. В основному, зацікавлені в збуті вирощеного насіннєвого матеріалу, але з урахуванням того, що маємо напрацьований практичний досвід і знання технології, — продаємо й товарне насіння. Насіннєвий матеріал здебільшого збуваємо в нашій державі, а товарне насін­ня — у Східній Європі. Насіння коноплі в Україні використовують лише для виробництва олії. Варто зазначити, що до 1988 року ця галузь в Україні була значно розвинена, площі під коноплею становили 100 тис. га, працювали 25 коноплезаводів, які забезпечували первинну переробку рослин: розділяли солому на волокно й кострицю.

На жаль, власних сортів ще не вивели. На базі свого господарства маємо дослідні ділянки, де проводимо всі необхідні технологічні операції для створення нових сортів. Своїх селекціонерів не маємо, однак 2013 року підписали трудовий договір з Іриною Лайко, яка є селекціонером і очолює відділ селекції та насінництва в Інституті луб’яних культур. Вона багато в чому нам допомагає.

У розвиток цього напряму спрямовуємо багато інвестицій. Зокрема, створили власну лабораторію для контролю вмісту канабінольних сполук у зеленій масі технічних конопель. Для цього придбали спеціальний газорідинний хроматограф, який коштує близько 50 тис. дол. Якщо вирощувати технічні коноплі, потрібно бути на 100% упевненим у тому, що вони мають уміст ТГК, нижчий від визначеного постановою КМУ — 0,08%. До речі, на сьогодні у нас є й сорт технічних конопель терапевтичної спрямованості, який 2020 року буде внесено до Державного реєстру сортів України. Вміст ТГК в ньому не перевищує 0,08% і водночас містить значну кількість КБД (CBD-канабідіолу).

Що таке КБД? Це та речовина, що справляє відповідний терапевтичний вплив на організм людини, без наркотичного ефекту. Чому саме створили терапевтичний технічний сорт? Це сталося зовсім випадково. Наше господарство мало проєкт із європейською компанією для створення сортів конопель. Однак ця компанія згодом відмовилася від проєкту. Але ми не залишили цю справу, тому що в неї вже було вкладено значні кошти. Надіюся, це не єдиний наш сорт, у найближчому майбутньому зареєструємо ще й технічні сорти, які принесуть аграріям велику користь.

Які ж особливості технології вирощування технічних конопель?

Технічні коноплі вирощують за такими самими технологічними операціями, як і зернові культури. Однак вони мають і певні особливості:

культура не має зареєстрованих для застосування на ній гербіцидів для обробки посівів від дводольних бур’янів. Тому дуже часто посіви потерпають від забур’яненості;

натомість коноплі мають високі вимоги щодо вмісту азоту в ґрунті. Найкраще ростуть після сої, яка здатна накопичувати цей елемент і підвищувати азотний фон у ґрунті;

якщо на полях є плужна підошва, це дуже негативно впливає на зростання та врожайність культури;

міжряддя та норму висіву потрібно корегувати, зокрема звертати увагу, на які цілі вирощуватимете коноплі.

Насамкінець Володимир Якимчук дав слушну пораду агровиробникам, які хочуть займатися виробництвом цієї цікавої культури. Він запевнив, що для вирощування технічних конопель потрібно мати багато терпіння. Ця культура не приноситиме відразу великого прибутку. Фермер повинен розуміти, що для отримання хороших результатів він повинен попередньо забезпечити масу чинників. Однак не потрібно боятися цього. Щоб дійти до мети, треба, перш за все, йти!

 

І. Катеринчук, канд. с.-г. наук

і.katerincyk@univest-media.com

журнал «Пропозиція», №8, 2019 р.

Інтерв'ю
Змінити своє життя та переїхати за кордон, до Європи, мріє зараз чи не кожен українець. Про те, чи настільки позитивним є цей досвід та яким чином будувати свою аграрну стратегію, аби завоювати
Міністерство аграрної політики, Ярослав Краснопольський
Нещодавні зміни у складі уряду можуть торкнутися  і діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства. Що змінилося і яких новацій очікувати? Із цим запитанням ми звернулися до першого

1
0